Рішення № 75082924, 03.07.2018, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1 ЗАОЧНЕ РІШЕННЯСправа № 335/15609/17 2/335/722/2018

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

3 липня 2018 р. Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Шалагінової А.В., за участю секретаря судового засідання Войтович Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 107Б, цивільну справу за позовом Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя до ОСОБА_1 про стягнення надмірно виплаченої пенсії,

ВСТАНОВИВ:

Центральне об’єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення надмірно виплаченої пенсії у загальній сумі 3 484,44 грн., в обґрунтування якого зазначало, що відповідач перебуває на обліку як отримувач пенсії за вислугу років з 26.12.2003. В травні 2016 р. відповідач працевлаштувалась та несвоєчасно повідомила орган ПФУ про роботу за спеціальністю. При перевірки бази даних СПОВ та АСОПД з’ясовано, що відповідач працює на посаді, яка не дає законного права на отримання пенсії за вислугу років. Тому у період з 05.05.2016 по 31.07.2016 відповідач отримувала пенсію в розмірі, що їй була призначена відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», у зв’язку з чим утворилася переплата пенсії у сумі 3 484,44 грн., яку було виявлено 22.07.2016. Після розпорядженням пенсію приведено у відповідність і на даний час пенсія припинена. Відповідачу був направлений лист про добровільне повернення зазначеної переплати пенсії, але у добровільному порядку повертати вказану суму відповідач відмовилась. Оскільки до теперішнього часу сума переплаченої пенсії відповідачем не повернута, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення надмірно виплаченої пенсії у зазначеному вище розмірі.

Ухвалою судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 09.01.2018 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено провести в порядку спрощеного позовного провадження із викликом учасників справи в судове засідання, встановлено строки для подання заяв по суті справи (а.с. 15).

Від представника позивача до суду надійшла заява про розгляд справи без участі представника управління у зв’язку із зайнятістю в інших судових засіданнях. В заяві зазначив, що не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання повторно не з’явилась, про час і місце судового засідання повідомлялась належним чином рекомендованими листами із повідомленнями. Однак, на адресу суду повернулися конверти з відміткою поштового відділення на конвертах «за закінченням терміну зберігання», що свідчить про відмову відповідача від отримання судових повісток на поштовому відділенні. Відповідно до ч. 9 ст. 130 ЦПК України особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою. Причини неявки у судове засідання відповідач не повідомила, відзив не надала. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності суду не надавала.

За таких обставин, судом у судовому засіданні постановлено ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів на підставі статей 280, 281 ЦПК України (із занесенням до протоколу судового засідання).

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.

З 26.12.2003 відповідач перебуває на обліку в Центральному об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України м. Запоріжжя та отримує пенсію за вислугою років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», що підтверджується протоколом від 26.12.2003 № 8195566 (а.с. 8).

Також судом встановлено, що при перевірці бази даних СПОВ та АСОПД управлінням Фонду встановлено, що відповідач в травні 2016 р. працевлаштувалась на посаді, яка не дає законного права на отримання пенсії за вислугу років, та несвоєчасно повідомила орган Пенсійного фонду про працевлаштування. У зв’язку з чим, у період з 05.05.2016 по 31.07.2016 відповідач отримувала пенсію в розмірі, що була їй призначена відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», та утворилась переплата пенсії в сумі 3 484,44 грн., яку позивачем виявлено 22.07.2016 (а.с. 11).

З розпорядження від 22.07.2016 № 180646 випливає, що ОСОБА_1 працевлаштована за спеціальністю з 05.05.2016, а тому виплата пенсії за вислугу років на час роботи за спеціальністю припинена (а.с. 9).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач повідомлялась про виниклу переплату пенсії, однак до теперішнього часу переплата відповідачем не повернута (а.с. 10).

За змістом ч.1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберігала його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно) зобов’язана повернути потерпілому це майно. При цьому, відповідно до ст. 1215 ЦК України, не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб для існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Зазначені положення ЦК України мають застосовуватися з урахуванням положень ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ст. 50 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними нормами.

Згідно з ч. 1 ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім’ї, тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 50 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Зі змісту вищевказаних норм закону випливає, що обов’язковими умовами утримання надміру виплачених сум пенсій є наявність зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних. Отже, повернення надміру сплачених сум пенсій передбачає стягнення зазначених сум лише у випадку, якщо така надмірна сплата відбулась з вини пенсіонера, а саме через його зловживання, зокрема, у випадку надання недостовірної інформації або взагалі неподання відповідної інформації від якої залежить подальша виплата пенсії.

Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання територіальними органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій, що є безнадійними до списання визначений Порядком повернення сум пенсії, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсії, що є безнадійними до стягнення затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України № 6-4 від 21.03.2003.

Зі змісту п. 3 цього Порядку випливає, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Отже, відрахування виплаченої надміру суми пенсії можливе тільки за двох умов: зловживання з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних.

Судом встановлено, що матеріали справи не містять повідомлення відповідачем орган ПФУ про її працевлаштування на роботу за спеціальністю. Відповідачем також не подано суду доказів про те, що вона повідомляла позивача про прийняття її на роботу за спеціальністю.

При вирішенні спору по суті суд враховує вимоги ст.ст. 12, 81 ЦПК України, відповідно до яких цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з п. 27 постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», виходячи з принципу процесуального рівноправ'я сторін та враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Відповідач в жодне судове засідання не з’явилась, не скористалась своїм процесуальним правом учасника справи, не надала відзиву на позов та не надала суду жодних доказів, якщо у нього такі малися, що спростовують доводи позивача і надані ним докази в обґрунтування позовних вимог.

Таким чином в судовому засіданні встановлено, що переплата пенсії ОСОБА_1 виникла через не повідомлення останньою органу Пенсійного фонду відомостей про її працевлаштування на роботу за спеціальністю, а тому, враховуючи наявність зловживань з боку відповідача, які полягають у неподанні нею відповідної інформації, яку вона зобов’язана була повідомити, наявні підстави для стягнення з неї суми надміру отриманої пенсії у розмірі 3 484,44 грн.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 280, 281 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, на користь Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (код ЄДРПОУ 41248629) суму надміру виплаченої пенсії у розмірі 3 484 (три тисячі чотириста вісімдесят чотири) гривні 44 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, в дохід держави судовий збір у розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні 00 копійок.

Копію заочного рішення направити сторонам, які не з’явились в судове засідання, в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Суддя А.В. Шалагінова