Постанова № 7508237, 15.01.2010, Черкаський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

Іменем України

15 січня 2010 року Справа № 2а-5795/09/2370

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Мишенка В.В.,

при секретарі Дубовій Ю.С.,

за участю: представників позивача Лукашової В.Б. - за довіреністю, Карпенко В.І. - за розпорядженням, представника відповідача Лобунця А.В. - за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом житлово-комунального підприємства «Холоднянське» до начальника державної інспекції з контролю за цінами в Черкаській області Сотник Віри Григорівни, державної інспекції з контролю за цінами в Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування економічних санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Звернувшись до суду житлово-комунальне підприємство «Холоднянське» (далі-позивач) просить визнати протиправним та скасувати рішення начальника державної інспекції з контролю за цінами в Черкаській області (далі-відповідач) № 151 від 21.09.2009 року.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що спірне рішення, яким відповідач вирішив вилучити у позивача у дохід бюджету 13284 грн. 49 коп. не відповідає вимогам закону та суперечить фактичним обставинам справи, так за період з 01.12.2008 року по 18.12.2008 року позивачем застосовано тариф, зазначений в рішенні Малосмілянської сільської ради Смілянського району Черкаської області від 18.12.2008 року № 103, але позивач не застосовував його у вказаний період, а продовжував здійснювати нарахування за старими тарифами, тобто по 4 грн. 28 коп. за м 3 води водопостачання та по 5 грн.72 коп. за м 3 водовідведення, а в розрахунку, який наводиться в акті перевірки, зазначено, що позивач нараховував кошти виходячи з тарифу 7 грн. 17 коп. м 3 за водопостачання та 7 грн. 68 коп. м 3 за водовідведення. Крім того, нарахування санкцій в сумі 9986 грн. 82 коп. за період з 18.09.2008 року по 01.12.2008 року в звязку з неправильним розрахунком є необєктивними та не обґрунтованими.

В судовому засіданні представники позивача частково підтримали позовні вимоги, та просили суд рішення державної інспекції з контролю за цінами в Черкаській області № 151 від 21.09.2009 року визнати протиправним та скасувати його без урахування отримання позивачем виручки в сумі 3706 грн. 62 коп.

Представник відповідача позовних вимог не визнав та просив суд відмовити в їх задоволені, надавши письмове заперечення.

Вислухавши доводи представників сторін та дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Позивач, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію 27.03.2003 року за № 10131200000000176 зареєстрований Смілянською районною державною адміністрацією Черкаської області, ідентифікаційний код 32418435.

Відповідачем у вересні 2009 року проведена перевірка позивача з питання дотримання державної дисципліни цін при встановленні та застосуванні тарифів на житлово-комунальні послуги (водопостачання та водовідведення, утримання будинків і споруд та прибудинкових територій).

За результатами проведеної перевірки, відповідачем 18.09.2009 року виготовлений акт № 2364 в якому зазначено, що в порушення Порядку надання висновків на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, виробництва, транспортування, постачання теплової енергії, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, послуги з вивезення побутових відходів, а також технічного обслуговування ліфтів, який затверджений наказом Міністерства економіки України від 07.03.2007 року № 67 «Про затвердження Порядку надання висновків щодо розрахунків економічно обґрунтованих планових витрат на послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, послуги з вивезення побутових відходів, а також технічного обслуговування ліфтів», позивачем отримано необґрунтованої виручки в сумі 13284 грн. 49 коп. за період з 18.09.2008 року по 18.12.2008 року, а саме за період з 18.09.2008 року по 01.12.2008 року 9986 грн. 28 коп. та за період з 01.12.2008 року по 18.12.2008 року 3298 грн. 21 коп.

Рішенням відповідача № 151 від 21 вересня 2009 року, на підставі акту перевірки від 18 вересня 2009 року № 2364, вирішено вилучити у позивача у дохід бюджету 13284 грн. 49 коп. та 26568 грн. 49 коп. штрафу.

Суд, не може погодитись з доводами відповідача про те, що до позивача правомірно застосовано вимоги частини 1 ст. 14 Закону УРСР «Про ціни і ціноутворення» № 507-XII від 03.12.1990 року оскільки з наданих до матеріалів справи доказів та пояснення представників позивача вбачається, що в період часу 01.12.2008 року по 18.12.2008 року позивачем не застосовувались тарифи, які зазначені в рішенні Малосмілянської сільської ради від 18.12.2008 року № 103 , але позивач не застосовував його у вказаний період, а продовжував здійснювати нарахування за старими тарифами, тобто по 4 грн. 28 коп. за м 3 води водопостачання та по 5 грн. 72 коп. за м 3 водовідведення, а в розрахунку, який наводиться в акті перевірки, зазначено, що позивач нараховував кошти виходячи з тарифу 7 грн. 17 коп. м 3 за водопостачання та 7 грн. 68 коп. м 3 за водовідведення.

Нарахування санкцій відповідачем, в період з 18.09.2008 року по 01.12.2008 року зазначених в рішенні відповідача № 151 від 21.09.2009 року в повному обсязі не знаходять свого підтвердження, оскільки з матеріалів справи вбачається, що відповідач, застосовуючи до позивача Інструкцію про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій, яка затверджена наказом Міністерства економіки з питань європейської Інтеграції України, Міністерства фінансів України № 298/519 від 03.12.2001 року не врахував дотацію, яка надходила по позивача та відображена в рішеннях виконавчого комітету Малосмілянської сільської ради Смілянського району, Черкаської області № 23 від 22.02.2008 року та № 70 від 24.07.2008 року, а тому з урахуванням вищезазначених обставин позивачем отримано необґрунтованої виручки в сумі 3706 грн. 62 коп., а не 9986 грн. 28 коп., як помилково вважає відповідач.

Відповідно до Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій, яка затверджена наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України № 298/519 від 03.12. 2001 року, вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки підлягає вилученню в дохід відповідного бюджету, крім того стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки.

Стаття 4 Закону УРСР № 507-XII від 03.12.1990 року «Про ціни і ціноутворення» визначає повноваження Кабінету Міністрів України в галузі ціноутворення:

забезпечує здійснення в республіці державної політики цін;

визначає перелік продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи на які затверджуються відповідними органами державного управління, крім сфери телекомунікацій;

визначає повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами).

Статтею 8 вказаного Закону передбачено державне регулювання цін і тарифів, та зазначено, що воно здійснюється шляхом встановлення:

державних фіксованих цін (тарифів);

граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів.

Стаття 13 встановлює, що державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції. Контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України. Вказані органи здійснюють контроль у взаємодії з профспілками, спілками споживачів та іншими громадськими організаціями. Державні органи, що здійснюють контроль за цінами, та їх посадові особи мають права, виконують обов'язки і несуть відповідальність, передбачені Законом України «Про державну податкову службу в Україні», крім повноважень, передбачених пунктами 6 - 9 статті 11 вказаного Закону.Господарські суб'єкти повинні в установленому порядку подавати необхідну інформацію для здійснення контролю за правильністю встановлення і застосування цін.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положенням ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які частково підтверджуються достатніми доказами, та свідчать про часткову обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до вимог частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими та такими, що підлягають до часткового задоволення.

Керуючись ст.ст.11,14,70,71,89,94,159 163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов житлово-комунального підприємства «Холоднянське» до начальника державної інспекції з контролю за цінами в Черкаській області Сотник Віри Григорівни, державної інспекції з контролю за цінами в Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення № 151 від 21.09.2009 року про застосування економічних санкцій задовольнити частково.

Скасувати рішення державної інспекції з контролю за цінами в Черкаській області № 151 від 21.09.2009 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін в частині вилучення у житлово-комунального підприємства «Холоднянське» у дохід бюджету 9577 грн. 87 коп. та вилучення у дохід бюджету штрафу в сумі 19155 грн. 74 коп.

Залишити чинним рішення державної інспекції з контролю за цінами в Черкаській області № 151 від 21 вересня 2009 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін в частині вилучення у житлово-комунального підприємства «Холоднянське» у дохід бюджету 3706 грн. 62 коп. та вилучення у дохід бюджету штрафу в сумі 7413 грн. 24 коп.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови та наступного подання апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, з подачею копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя В.В.Мишенко

Повний текст постанови виготовлений 18 січня 2010 року.