Постанова № 75082097, 02.07.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 760/20899/17 Суддя першої інстанції: Кушнір С.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Кузьмишиної О.М. та Пилипенко О.Є.,

за участю секретаря - Доник М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Солом'янського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 03 травня 2018 року, яке оголошене о 17 год. 31 хв., у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Солом'янського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві, за участю третьої особи - Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову Солом'янського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві від 04 серпня 2017 року № ПНМКМ 003256 про накладення адміністративного стягнення.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 03 травня 2018 року вказаний адміністративний позов був задоволений.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції неправильного застосував норми матеріального права. Скаржник вказує на те, що порушення іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.

Відзив на апеляційну скаргу Солом'янського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві від позивача не надходив.

Під час судового засідання представник відповідача підтримав апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити з підстав, викладених у ній. Позивач та третя особа в судове засідання не з'явилися.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Солом'янського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві залишити без задоволення, а рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 03 травня 2018 року - без змін виходячи із наступного.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено та сторонами даної справи не заперечується, що ОСОБА_1 згідно паспорта є громадянином Індії. Позивач є студентом Харківського національного медичного університету та навчається на 3 курсі, 6 семестру 2016/2017 навчального року в 14 групі 6 факультету з підготовки іноземних студентів на денній формі навчання за контрактом за спеціальністю «лікувальна справа», успішно здав екзамени та переведений на четвертий курс п'ятого семестру 2017/2018 навчального року.

Згідно з листом Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області від 12 січня 2018 року № 6301.8.2-387/63.1-18 громадянин Індії ОСОБА_1 за клопотанням Харківського національного медичного університету був документований посвідкою на тимчасове проживання в Україні серії НОМЕР_1 від 21 жовтня 2014 року терміном дії до 20 жовтня 2016 року та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1.

До ГУ ДМС України в Харківській області 06 жовтня 2016 року від позивача надійшла заява про обмін та продовження терміну дії посвідки у зв'язку з непридатністю до користування. За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 06 жовтня 2016 року був документований посвідкою на тимчасове проживання в Україні серії НОМЕР_2 терміном дії до 20 жовтня 2017 року. Проте зазначену посвідку позивач не отримав.

Головний спеціаліст Солом'янського районного відділу Головного управління ДМС України в м. Києві 04 серпня 2017 року склав відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення № ПР МКМ 003256.

На підставі вказаного протоколу була винесена постанова від 04 серпня 2017 року № ПН МКМ 003256 про накладення адміністративного стягнення.

Не погоджуючись із вказаною постановою, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про її скасування.

Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що зміст правопорушення, зазначений у постанові від 04 серпня 2017 року № ПН МКМ 003256, не становить змісту адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203 КУпАП.

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Дана справа належить до категорії термінових справ, передбачених ст. 286 КАС України та підлягає розгляду з урахуванням особливостей, передбачених параграфом 2 глави 11 КАС України.

Згідно з ч. 1 ст. 203 КУпАП порушення іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні, за недійсними документами або документами, термін дії яких закінчився, або працевлаштування без відповідного дозволу на це, якщо необхідність такого дозволу передбачено законодавством України, або недодержання встановленого порядку пересування і зміни місця проживання, або ухилення від виїзду з України після закінчення відповідного терміну перебування, неприбуття без поважних причин до визначеного місця навчання або працевлаштування після в'їзду в Україну у визначений строк, а так само порушення правил транзитного проїзду через територію України, крім порушень, передбачених частиною другою цієї статті, тягнуть за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вказана норма права передбачає, що підставою для накладення адміністративного стягнення є порушення іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні, а також розкриває у чому саме такі порушення можуть полягати.

У протоколі про адміністративне правопорушення від 04 серпня 2017 року № ПР МКМ 003256 зазначено, що 04 серпня 2017 року о 16-00 за адресою: м. Київ, вул. Єреванська, 25 було виявлено гр. Індії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, який порушив правила перебування іноземців та осіб без громадянства, оскільки ухилився від виїзду з України з 04 серпня 2017 року, що є порушення ч. 1 ст. 203 КУпАП.

Ухилення від виїзду з України після закінчення відповідного терміну перебування є одним із видів порушення правил перебування в Україні. Разом з тим, у протоколі від 04 серпня 2017 року № ПР МКМ 003256 не зазначено коли у ОСОБА_1 закінчився термін перебування в Україні та на підставі яких документів зазначена обставина була встановлена.

Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення від 04 серпня 2017 року № ПН МКМ 003256 на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн 00 коп. У якості підстави для винесення оскаржуваної постанови зазначено, що гр. Індії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, не має постійного місця проживання, що є порушенням ч. 1 ст. 203 КУпАП.

Колегія суддів звертає увагу на те, що вказана постанова була складена виключно на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 04 серпня 2017 року № ПР МКМ 003256. Разом з тим, у постанові від 04 серпня 2017 року № ПН МКМ 003256 зазначені інші обставини і зміст правопорушення, ніж у вказаному протоколі.

Також, як вірно зазначив суд першої інстанції, відсутність постійного місця проживання в Україні не визначне у ч. 1 ст. 203 КУпАП як одна із форм порушення правил перебування в Україні іноземцями та особами без громадянства, яка є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.

Крім того, згідно з листом Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області від 12 січня 2018 року № 6301.8.2-387/63.1-18 громадянин Індії ОСОБА_1 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1.

У відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення.

Як раніше зазначалося, зміст правопорушення, зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення від 04 серпня 2017 року № ПР МКМ 003256, не відповідає порушенню, зазначеному в постанові від 04 серпня 2017 року №ПН МКМ 003256.

Наведені обставини у своїй сукупності вказують на те, що в порушення вимог ч. 2 ст. 77 КАС України відповідач не довів правомірності постанови про накладення адміністративного стягнення.

Доводи апеляційної скарги Солом'янського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в рішенні від 03 травня 2018 року та не можуть бути підставою для її скасування.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Солом'янського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві залишити без задоволення, а рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 03 травня 2018 року - без змін.

Згідно з ч. 3 ст. 272 КАС України судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273 - 277, 282 - 286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 316, 319, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Солом'янського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві - залишити без задоволення, а рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 03 травня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її проголошення та не може бути оскаржена.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді О.М. Кузьмишина

О.Є. Пилипенко