Постанова № 75081653, 04.07.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2018 рокуЛьвів№ 876/4403/18ОСОБА_1 апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Коваля Р.Й., Гудима Л.Я.

за участі секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 митниці ДФС,

на рішення Галицького районного суду міста Львова від 24 квітня 2018 року (суддя – Зубачик Н.Б., час ухвалення – не вказано, місце ухвалення – м. Львів, дата складання повного тексту – не вказана),

в адміністративній справі №461/2671/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 митниці ДФС,

про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

У квітні 2018 року позивач ОСОБА_2 звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача ОСОБА_1 митниці ДФС, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову у справі про порушення митних правил №1687/20900/18 від 03.04.2018 р., якою позивача визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст.470 МК України та накладено адміністративного стягнення у вигляді штрафу розміром 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян на суму 8500 грн..

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 24.04.2018 року адміністративний позов задоволено. Скасовано постанову ОСОБА_1 митниці Державної фіскальної служби України від 03 квітня 2018 року у справі про порушення митних правил №1687/20900/18, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст.470 МК України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн.. Закрито провадження у справі про порушення митних правил №1687/20900/18 щодо ОСОБА_2 за вчинення останнім правопорушення, передбаченого ч.3 ст.470 МК України.

З цим рішенням суду першої інстанції від 24.04.2018 року не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що у оскарженому рішенні суду висновки не відповідають обставинам справи, судом порушено норми матеріального та процесуального права, а тому оскаржене рішення суду підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що жодних документів, що підтверджують факт аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, визначених статтею 460 Митного кодексу України, позивач не надав. Документи ж, надані позивачем, вказують лише на те, що автомобіль перебував на ремонті, й не містять жодних доказів того, що ремонту зазначений вище транспортний засіб потребував в результаті аварії або дії обставин непереборної сили. Поломка автомобіля не є обставиною непереборної сили у розумінні статті 192 МК України.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржене рішення суду від 24.04.2018 р. і прийняти нову постанову суду, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Згідно ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що дану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, з врахуванням наступного.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що постановою ОСОБА_1 митниці ДФС в справі про порушення митних правил №1687/20900/18 від 03.04.2018 р. визнано позивача винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст.470 Митного кодексу України та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500 грн. (а.с. 10-12).

Вказана постанова від 03.04.2018 року винесена за результатами розгляду протоколу про порушення митних правил від 12.03.2018 р. та матеріалів справи про порушення митних правил щодо позивача за ч.3 ст.470 МК України.

Із змісту вказаних матеріалів справи про порушення митних правил видно, що позивача визнано винним в тому, що він 01.09.2017 року ввіз на митну територію України у митному режимі «транзит» через митний пост «Угринів» ОСОБА_1 митниці ДФС автомобіль марки «Ауді А4», реєстраційний номер HPL448, VIN-код WAUZZ8E66A247802 і станом на 12.03.2018 року цей ТЗ не вивіз з митної території України. Таким чином позивач перевищив встановлений статтею 95 МК України граничний строк доставки вказаного ТЗ, який перебуває під митним контролем, до митного органу призначення більше ніж на 10 діб.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред’явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно ч.3 ст.470 МК України, перевищення встановленого ст. 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Статтею 90 МК України визначено, що транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома митними органами України або в межах зони діяльності одного митного органу без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Пункт 3 ч.1 ст.93 МК України передбачає, що товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні бути доставленими у орган доходів і зборів призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.1 ст.95 МК України, встановлено такі строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту, зокрема для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Матеріалами адміністративної справи підтверджується, що позивачем 01.09.2017 року в 14:26 год. через пункт пропуску «Угринів» ОСОБА_1 митниці ДФС в режимі «транзит» було ввезено на митну територію України ТЗ «Ауді А4», реєстраційний номер HPL448, VIN-код WAUZZ8E66A247802, та протягом десятиденного строку цей автомобіль не було вивезено за межі митної території України.

Згідно ч.1 ст.192 МК України передбачено, що у разі, якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення, перевізник зобов`язаний терміново повідомити найближчий орган доходів і зборів про обставини, події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.

Пунктом 5 розділу VIIІ Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 657 від 31.05.2012 р. визначено, що якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце на митній території України, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили.

Суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що при вирішенні питання щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення митних правил за ч.3 ст.470 МК України слід врахувати обставини про те, що 04.09.2017 року позивач звертався до ОСОБА_1 митниці ДФС України з повідомленням про технічну несправність транспортного засобу «AUDI А4», реєстраційний номер HPL448, VIN-код WAUZZ8E66A247802, внаслідок якої такий не може бути вивезений за межі митної території України (а.с. 9).

Факт ремонту підтверджується актом здачі-прийому робіт, оформленим ПП ОСОБА_3 від 27.12.2018 року, рахунком №27/12-22 від 27.12.2017 року та довідкою №27/12-22, виданою ПП ОСОБА_3, про те, що автомобіль «AUDI А4», VIN-код WAUZZZ8E66A247802, реєстраційний номер HPL448, знаходився на ремонті з 04.09.2017 р. по 27.12.2017 р. (а.с. 14-16).

З довідки №11/04-3, виданої ПП ОСОБА_3 видно, що ремонт автомобіля марки «AUDI А4», VIN-код WAUZZZ8E66A247802, реєстраційний номер HPL448 проводився внаслідок очевидних ознак наїзду на перешкоду, а саме кусок асфальтового покриття, який було виявлено під час огляду автомобіля. Видимими ознаками було встановлено пошкодження радіатора, втрату охолоджуючої рідини, що спричинило поступовий перегрів двигуна та в кінцевому результаті деформацію ГБЦ (а.с. 18).

У висновку ОСОБА_1 торгово-промислової палати від 23.04.2018 року № 19-08-5/414 зазначено, що позивач вживав всіх залежних від нього заходів для вчасного виконання зобов'язань по дотриманню строків транзиту та/чи тимчасового ввезення транспортних засобів; обставини, які призвели до неможливості виконання зобов'язань, а саме - аварія, можна визначити як надзвичайні та невідворотні, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань по дотриманню строків транзиту транспортних засобів, визначених статтею 95 Митного Кодексу, з 01.09.2017 року до 27.12.2017 року, що відповідає тлумаченню форс-мажорних обставин чинним законодавством України (а.с. 27).

Також, позивачем долучено до матеріалів справи постанову Франківського районного суду м. Львова від 20.02.2018 року у справі № 465/186/18, згідно якої 27.12.2017 року о 13:10 год. по вул. Молдавська - Музики у м. Львові, гр. ОСОБА_4, керуючи автомобілем марки «ВМW 320і», д.н.з ВС3107ЕО, рухаючись на перехресті рівнозначних доріг, не дав перевагу в русі транспортному засобу, що рухався праворуч, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «Audi А4», д.н.з. HPL448, завдавши автомобілю технічних пошкоджень. ОСОБА_4 визнано винним у вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. (а.с. 17).

Відповідно до ст.ст. 73, 76 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Позивач належними та допустимими доказами довів, що він в межах строку транзитного перевезення, встановленого для автомобільного транспорту, повідомив митний орган, в зоні діяльності якого перебував транспортний засіб, про обставини, що унеможливлюють це вивезення, зокрема подав заяву з відомостями, що надають можливість ідентифікувати транспортний засіб як такий, що перебував під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили, а також про місцезнаходження транспортного засобу. Окрім того, позивач надав обґрунтовані докази на підтвердження обставин про аварію, що спричинила несправність цього транспортного засобу, а також надав усі необхідні документи, що обґрунтовують відсутність вини у порушенні строку транзиту.

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до ст.486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням. Провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв'язку з оскарженням.

Статтею 508 МК України передбачено, що у справі про порушення митних правил процесуальні дії проводяться з метою отримання доказів, необхідних для правильного вирішення цієї справи. До процесуальних дій належать: 1) складення протоколу про порушення митних правил; 2) опитування осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, свідків, інших осіб; 3) витребування документів, необхідних для провадження у справі про порушення митних правил, або належним чином завірених їх копій чи витягів з них; 4) тимчасове вилучення товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, та документів на них; 5) митне обстеження; 6) пред'явлення товарів, транспортних засобів і документів для впізнання; 7) експертиза; 8) взяття проб та зразків для проведення дослідження (аналізу, експертизи). Під час проведення процесуальних дій, зазначених у пунктах 2, 4 - 6, 8 частини другої цієї статті, складаються протоколи, форми яких встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно ст. 489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Підставами для порушення справи про порушення митних правил є: 1) безпосереднє виявлення посадовими особами органу доходів і зборів порушення митних правил; 2) офіційні письмові повідомлення про вчинення особою порушення митних правил, отримані від правоохоронних органів, а також органів, що здійснюють види контролю, зазначені у частині першій статті 319 цього Кодексу; 3) офіційні письмові повідомлення про вчинення порушення митних правил, отримані від митних та правоохоронних органів іноземних держав, а також від міжнародних організацій (ст. 491 МК України).

Доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 495 МК України).

Статтею 487 МК України встановлено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб’єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб’єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб’єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Таким чином, у суду першої інстанції були наявними підстави для задоволення адміністративного позову, зокрема для скасування оскарженої постанови ОСОБА_1 митниці ДФС від 03.04.2018 року та закриття провадження у справі про порушення митних правил.

З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи всебічно і об'єктивно встановлено обставини справи, оскаржене рішення суду винесено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому немає підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 271, 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 митниці ДФС – залишити без задоволення.

Рішення Галицького районного суду міста Львова від 24 квітня 2018 року в адміністративній справі №461/2671/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий: В.В. Гуляк

Судді: Р.Й. Коваль

ОСОБА_5