Постанова № 75081647, 04.07.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/755/18-а

Головуючий у 1-й інстанції: Воробйова І.А.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

04 липня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Граб Л.С.

суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Шаргородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Шаргородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

В лютому 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до Шаргородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області (далі Шаргородське ОУПФУ), в якому просила визнати протиправними дії відповідача щодо обчислення трудового стажу та відмови у нарахуванні та виплаті грошової допомоги відповідно до п.7-1 розділу XV “Прикінцеві положення” ЗУ “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” незаконними; зобов'язати орган пенсійного фонду зарахувати до стажу роботи 32 роки 8 місяців років, що дають право на пільгову пенсію за вислугу років та здійснити нарахування та виплату грошової допомоги в розмірі 10 пенсій за віком станом на день призначення відповідно до п.7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 16.04.2018 позов задоволено частково:

-визнано протиправною бездіяльність Шаргородського ОУПФУ щодо незарахування до спеціального трудового стажу всього періоду роботи ОСОБА_2 на посаді завідуючої бібліотекою до моменту призначення пенсії за віком;

-визнано протиправними дії Шаргородського ОУПФУ щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_2 грошової допомоги відповідно до п.7-1 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування";

-зобов’язано Шаргородське ОУПФУ зарахувати до спеціального трудового стажу весь період роботи ОСОБА_2 на посаді завідуючої бібліотекою до моменту призначення пенсії за віком та здійснити нарахування і виплату грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, відповідно до п.7-1 розділу ХV- "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

В задоволенні решти позову відмовлено.

Не погодившись із прийнятим рішенням в частині задоволення позову, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного вирішення позову, просить скасувати рішення та прийняти нове про відмову в задоволенні позову.

В обгрунтуванні апеляційної скарги зазначено, що Переліком, затвердженим постановою КМУ від 04.11.1993 р. №909 передбачена посада бібліотекарів бібліотек в розділі “Освіта”, однак позивач працювала бібліотекарем в закладі культури. Крім того, спірна грошова допомога виплачується при призначенні пенсії за умови, якщо особа до цього не отримувала будь-яку пенсію, а ОСОБА_2 перебуває на обліку у відповідача з 30.04.2013 року.

За правилами п.3 ч.1 ст.311 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, матеріалами справи підтверджується та не заперечується сторонами, що позивач працювала: з 01.09.1980 р. по 02.01.2002 р. - завідуючою бібліотекою с. Покутино; з 02.01.2002 р. по 31.12.2014 р. - завідуючою бібліотекою с. Покутино Калитинської сільської ради; з 02.01.2015 р. по 31.03.2017 р.- завідуючою бібліотекою - філії с. Покутино Шаргородськї ЦБС; з 01.04.2017 р. по теперішній час–завідуючою бібліотекою – філії Шаргородської ЦБС.

З 30.04.2013 року Шаргородське ОУПФУ призначило ОСОБА_2 пенсію за віком відповідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Після призначення пенсії остання продовжувала працювати.

В грудні 2017 року позивач звернулась до відповідача із заявою про виплату їй грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, на яку вона має право у зв'язку з наявністю необхідного спеціального стажу, що дає право на пенсію за вислугу років.

За наслідком розгляду даної заяви, листом за вих. №90-Б від 28.12.2017 р. позивача повідомлено про відсутність підстав для виплати даної допомоги. Зокрема, у даному листі вказано, що до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років. Згідно з Порядком до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах установах державної та комунальної форми власності на посадах, передбачені з Переліком, затвердженим постановою КМУ від 04.11.1993 р. №909 (зі мінами). Цим переліком в розділі “Освіта” передбачено бібліотекарі бібліотек галузі освіти, що мають статус юридичної особи відповідно до законодавства.

Також вказано, що позивач перебуває на обліку в управлінні з 30.04.2013 та отримує пенсію за віком. За даними трудової книжки остання працювала понад 30 років на посаді завідуючої бібліотеки, що належить до закладу культури.

Робота на посаді бібліотекаря в бібліотеці, що належить до закладу культури не дає право на пенсію за вислугу років відповідно до статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення”. Відтак, при призначенні пенсії відсутні підстави для виплати грошової допомоги в розмірі десяти призначених пенсій.

Не погоджуючись з такою відмовою відповідача, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що період роботи позивача на посаді бібліотекаря підлягає зарахуванню до стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, а тому вона має право на отримання грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій.

Колегія суддів частково погоджується з висновком суду першої інстанції, однак вважає, що оскаржуване рішення суду необхідно скасувати, з огляду на слідуюче.

Згідно п. «е» ч. 1 ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Такий Порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1191.

Пунктом 2 цього Порядку встановлено, що до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» і «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені, зокрема, переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року №909.

Так, Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 909 від 04.11.1993 (далі–Постанова №909), передбачено завідуючих та бібліотекарів бібліотек.

При цьому, відповідно до пункту другого приміток до Постанови №909 робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ.

Статтею 6 Закону України від 27.01.1995 № 32/95-ВР «Про бібліотеки і бібліотечну справу» визначено види бібліотек, які, зокрема, за призначенням поділяються на публічні (загальнодоступні), у тому числі спеціалізовані для дітей, юнацтва, осіб з фізичними вадами; спеціальні (академій наук, науково-дослідних установ, навчальних закладів, підприємств, установ, організацій).

Бібліотека, відповідно до частини третьої статті 12 цього Закону, може не мати статусу юридичної особи та перебувати у складі підприємства, установи або організації.

При цьому статтею 30 Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» встановлені соціальні гарантії працівників бібліотек, відповідно до частини першої якої на працівників бібліотек, незалежно від форм власності та статусу бібліотеки, поширюються гарантії, встановлені законодавством про працю, соціальне страхування, пенсійне забезпечення.

Аналіз зазначених норм, дає обґрунтовані підстави вважати, що стаж завідуючої бібліотекою має зараховуватись до пільгового стажу в розумінні пункту “е” ст. 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення” при розгляді відповідних заяв про призначення пенсії, а отже позивач має право на пенсію за вислугою років.

В той же час, як встановлено з матеріалів справи ОСОБА_2 не зверталася до Шаргородського ОУПФУ з заявою про призначення пенсії, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", а тому в останнього не було підстав зараховувати стаж на посаді бібліотекаря до спеціального стажу роботи, цей стаж був зарахований позивачу, як загальний трудовий стаж при призначенні пенсії за віком, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Таким чином, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про протиправність бездіяльності відповідача щодо незарахування до спеціального трудового стажу всього періоду роботи ОСОБА_2 на посаді завідуючої бібліотекою до моменту призначення пенсії за віком.

Стосовно виплати позивачу грошової допомоги, відповідно до п.7-1 розділу ХV- "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", колегія суддів вказує на слідуюче.

Пунктом 5 Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1191, грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

Таким чином, право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується з наявністю у неї необхідного спеціального стажу (від 25 до 30 років) роботи на певних, визначених законодавством, посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної або комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058 будь-якого іншого виду пенсії. Така грошова допомога надається при призначенні пенсії.

Разом з тим, як слідує з матеріалів справи, пенсія відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» призначена ОСОБА_2 ще 30.04.2013 року, однак позивач звернулась за виплатою грошової допомоги лише через чотири роки після призначення пенсії, а отже на момент звернення за виплатою грошової допомоги, остання вже отримувала пенсію, що на думку колегії суддів позбавляє її права на отримання грошової допомоги на підставі пункту 7-1 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

З огляду на зазначене, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність дій Шаргородського ОУПФУ щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_2 грошової допомоги відповідно до п.7-1 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" та наявність підстав для зобов'язання відповідача виплатити позивачу таку допомогу.

У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення зокрема є, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи, що судом першої інстанції частково порушені норми матеріального права, що призвело до частково неправильного вирішення справи колегія суддів вважає, що слід скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Шаргородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області задовольнити повністю.

Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Шаргородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії в частині задоволення позову, скасувати.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_2, відмовити.

В решті рішення залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4