Постанова № 75081602, 27.06.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/290/18-а

Головуючий у 1-й інстанції: Дончик В.В.

Суддя-доповідач: Загороднюк А.Г.

27 червня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Загороднюка А.Г.

суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Ременяк С.Я.,

представник відповідача: Могиль Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

31 січня 2018 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 20256-17 від 30 травня 2017 року про нарахування плати за землю в сумі 88128,31 грн.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про задоволення позовних вимог. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи що призвело до неправильного її вирішення.

Скориставшись правом подання відзиву на апеляційну скаргу, відповідач вказав, що доводи апеляційної скарги є безпідставними, а рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Позивач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи. Відповідно до частини 2 статті 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечила проти доводів апеляційної скарги, у зв'язку з чим просила залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до частини 1 статті 308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено з матеріалів справи, 22 жовтня 2015 року між ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області (орендодавець) та ОСОБА_3 (орендар) укладено договір оренди землі, згідно з пунктом 1 якого визначено, що Орендодавець відповідно до протоколу № 71 проведення земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення (аукціон № 3484 лот № 5701) від 22 жовтня 2015 року надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення на території Лукашівської сільської ради (за межами населеного пункту), Липовецького району, Вінницької області.

Відповідно до пункту 2 Договору в оренду передається земельна ділянка площею 36,6142 га, рілля, багаторічні насадження. Кадастровий номер: НОМЕР_1.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1236368 (один мільйон двісті тридцять шість тисяч триста шістдесят вісім) гривень (пункт 5 Договору).

Пунктом 8 визначено, що Договір укладено на 15 (п'ятнадцять) років з моменту укладання. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 (тридцять) днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Дата закінчення терміну договору 21 жовтня 2030 року.

Плата за користування земельною ділянкою, право користування якою набуто на торгах, підлягає сплаті не пізніше трьох банківських днів з дня укладання договору оренди земельної ділянки.

Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 5,94% нормативно грошової оцінки земельної ділянки, що становить 73440,26 грн. за рік (пункт 9 Договору).

21 жовтня 2016 року ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області, за клопотанням ОСОБА_3, наказом № 2-14203/15-16-ст припинено дію договору оренди землі укладеного 22 жовтня 2015 року між ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області та ОСОБА_3 шляхом розірвання, за згодою сторін.

Пунктами 2 та 3 наказу передбачено юридичному відділу ГУ підготувати угоду про припинення договору оренди, ОСОБА_3 вжити заходів щодо реєстрації факту припинення права користування оренди земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1.

27 січня 2017 року до Немирівської ОДПІ надійшов лист від Лукашівської сільської ради Липовецького району Вінницької області, додатком до якого був перелік орендарів, з якими укладено договори оренди землі державної або комунальної власності на території Лукашівської сільської ради на 2017 рік, серед яких зазначено також ОСОБА_3 щодо земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1.

В зв'язку з чим, 30 травня 2017 року ГУ ДФС у Вінницькій області прийнято податкове повідомлення-рішення № 20256-17, яким ОСОБА_3 нарахована плату за землю в сумі 88128,31 грн.

Вважаючи вищевказане рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог виходив з того, що позивачем не доведено протиправність рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до підпункту 14.1.147. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України, плата за землю це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з підпунктом 14.1.136 пункту 14 статті 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності це обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Пунктами 1-3 статті 288 Податкового кодексу України визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Згідно з частиною 4 статті 4 Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України "Про оренду землі" говорить, що орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 14 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Згідно з частиною 1 статті 34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Статтею 654 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Отже, обставиною, що обумовлює право особи на користування земельною ділянкою та обов'язок сплачувати за неї оренду плату є договір про оренду, відтак і припинення право користування та обов'язку по орендній платі виникає з моменту припинення строку дії договору оренди, або укладання договору про дострокове його припинення.

Таким чином, за відсутності окремого договору про припинення договору оренди землі, наказ ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області про припинення дії договору оренди землі та пояснення Лукашівського сільського голови щодо невикористання ОСОБА_3 з 21 жовтня 2016 року земельної ділянки, не є самостійними підставами, що звільняють позивача від обов'язку сплати орендної плати за землю.

Про відсутність додаткової угоди про розірвання договору оренди землі свідчать листи ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області на адресу позивача, № К-16937/0-2954/6-17 від 12 травня 2017 року та № К-11389/0-6023/6-17 від 28 липня 2017 року з пропозицією з'явитись до ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області для її підписання.

Також судом першої інстанції встановлено, що станом на 12 березня 2018 року право оренди на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 зазначено за ОСОБА_3

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що договір оренди земельної ділянки від 22 жовтня 2015 року не припинив свою дію відповідно до вимог чинного законодавства, що свідчить про наявність у відповідача правових підстав для визначення ОСОБА_3, як фактичному користувачу, грошового зобов'язання з орендної плати за землю спірним податковим повідомленням-рішенням.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315, статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2018 року слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 03 липня 2018 року.

Головуючий Загороднюк А.Г. Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.