Постанова № 75081576, 27.06.2018, Донецький апеляційний господарський суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.06.2018 справа № 905/219/18

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: суддівОСОБА_1 (доповідач) ОСОБА_2, ОСОБА_3без повідомлення учасників справи розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ в особі Регіональної філії «Львівська залізниця», м. Львів на рішення господарського суду Донецької області від ухваленого 16.04.2018 року у м. Харковіу справі№905/219/18 (суддя Н.В. Величко)за позовомПублічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ, в особі Регіональної філії «Львівська залізниця», м. Львівдо відповідача Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м. Маріуполь, Донецька область про стягнення 18 542,42 грн. ВСТАНОВИВ:

У лютому 2018 р. Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця», м. Київ в особі Регіональної філії «Львівська залізниця», м. Львів звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою ДТО-36 від 26.01.2018 р. про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат «Азовсталь» витрат, пов"язаних із затримкою вагону у сумі 18 542 грн. 42 коп. (вісімнадцять тисяч п"ятсот сорок дві гривні 42 коп.)

Позовні вимоги мотивовані тим, що 15.07.2017 р. відповідач за залізничною накладною №51025724 відправив зі станції Сартана Донецької залізниці вагон №56265242 з вантажем "скляби", отримувач - АО Будамар Логистикс, станція призначення вантажу - Чиерна над Тисой ЖСР. При перевірці поїзда в комерційному відношенні на станції Клепарів 30.07.2017 р. було виявлено комерційну несправність вказаного вагону, а саме: в передній і задній частинах вагона відсутні розпірні рами, що підтверджується актом загальної форми від 30.07.2017 р. № 1546, а при детальному огляді вагону № 56265242 позивачем було виявлено, що вантаж завантажено відповідачем з порушенням вимог пункту 7.5.3 Технічних умов розміщення і кріплення вантажу глави 3 Додатку 3 до СМГС - відсутні розпірні рами.

Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України позивачем, у зв"язку з затримкою вагону через його комерційну несправність з вини відповідача, нараховано та пред"явлено до стягнення з відповідача як вантажовідправника в судовому порядку 18 542 грн. 42 коп. з ПДВ, з яких: по станції Клепарів згідно акту загальної форми № 1987 від 31.07.2017: плату за користування вагоном - 32 грн. 10 коп. без ПДВ, маневрова робота - 1347 грн. 20 коп. без ПДВ, телеграми - 244 грн. 00 коп.; по станції Скнилів згідно акту загальної форми №2522 від 08.08.2017: плати за користування вагоном - 1802 грн. 70 коп. без ПДВ, зберігання вантажу - 2532 грн. 20 коп. без ПДВ, маневрова робота - 673 грн. 60 коп. без ПДВ, тариф Клепарів-Скнилів-Клепарів - 4016 грн. без ПДВ, телеграма - 122 грн., вартість робіт виконаних ВП "Львівська механізована дистанція вантажно-розвантажувальних робіт" - 4290 грн. 72 коп., всього без ПДВ 15 452 грн. 02 коп., 20% ПДВ - 3090 грн. 40 коп.

Рішенням господарського суду Донецької області від 16.04.2018 р. по справі №905/219/18 в задоволенні позовних вимог Регіональної філії "Львівська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" витрат, пов"язаних із затримкою вагону у сумі 18 542 грн. 42 коп. (вісімнадцять тисяч п"ятсот сорок дві гривні 42 коп.) відмовити.

Судове рішення мотивовано тим, що позивачем не доведено, що комерційна несправність вагону (відсутність кріплення вантажу - розпірних рамок) виникла саме з вини вантажовідправника – відповідача.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Львська залізниця ПАТ «Укрзалізниця» звернулось з апеляційною скаргою ДНЮ-166 від 11.05.2018 р., в якій останній просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 16.04.2018 р. у справі №905/219/18 повністю та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Львівська залізниця» до Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» про стягнення коштів у розмірі 18 542,42 грн. Стягнути з відповідача на користь залізниці судові витрати за пордання апеляційної скарги.

Вважає рішення господарського суду Донецької області від 16.04.2018 р. у справі №905/219/18 таким, що ухвалене судом з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач також стверджує, що суд першої інстанції не повному обсязі з'ясував обставини справи, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, неправильно дослідив докази, що призвело на думку останнього до невідповідності висновків суду обставинам справи.

Підставою для скасування рішення суду першої інстанції апелянт зазначає те, що судом першої інстанції не було взято до уваги, що відповідно до ст.119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під’їзних колій, портами, організаціями. Установами, громадянами – суб’єктами підприємницької діяльності вноситься плата.

Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати встановлюється Правилами користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати встановлюється Правилами користування вагонами і контейнерами. Відповідно до п.12 Правил загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Відповідно до п. 13 Правил, плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення і усіх випадках, крім тих які залежали від залізниці.

Апелянт зазначає про наявність правових підстав для нарахування залізницею плати за користування вагоном та невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи, що в свою чергу вважає порушенням вимог ч.3 п.1 ст.277 Господарського процесуального кодексу України.

За результатами автоматизованого розподілу справи від 18.05.2018 р. було сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий (суддя – доповідач) Чернота Л.Ф., судді Зубченко І.В., Попков Д.О. (том 2, а.с.36).

Відповідно до приписів п.9 ч.1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України в редакції, що вступила в силу 15.12.2017р. згідно з Законом України №2147-19 від 03.10.2017р., розгляд означеної апеляційної скарги здійснюється в порядку Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинної з 15.12.2017р.

Указом Президента України №454/2017 від 29.12.2017р. “Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах” (який набрав чинності 16.01.2018р. (офіційне опублікування в Офіційному віснику України, 2018, №5) відповідно до пп.6 п.161 розділу XV “Перехідні положення” Конституції України, ч.3 ст.19, ч.3 ст.26 та п.40 розділу XII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про судоустрій і статус суддів” було постановлено про ліквідацію, зокрема, Донецького апеляційного господарського суду та утворення Східного апеляційного господарського суду в апеляційному окрузі, що включає Донецьку, Луганську, Полтавську та Харківську області, з місцезнаходженням у місті Харкові.

ОСОБА_4 з п.3 Розділу XII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про судоустрій і статус суддів” апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті “Голос України” повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Таким чином, Донецький апеляційний господарський суд продовжує здійснювати свої повноваження до утворення апеляційного суду, який забезпечує здійснення правосуддя у відповідному апеляційному окрузі, та до дня опублікування в газеті “Голос України” повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 22.05.2018р., керуючись ст.ст. 234,256,260 Господарського процесуального кодексу України апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ, в особі Регіональної філії «Львіська залізниця», м. Львів було залишено без руху, з метою усунення недоліків, протягом 10 днів з моменту отримання ухвали, шляхом надання до суду із заявою про поновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Донецької області від 16.04.2018 р. по справі №905/219/18.

12.06.2018р. на адресу Донецького апеляційного господарського суду від апелянта надійшла заява про поновлення строку із вказаними поважними підставами для його поновлення №ДХЮ від 07.06.2018 р. Судова колегія розглянула вищенаведену заяву та дійшла висновку, що підстави, викладені в ній є поважними та обгрунтованами, тому дана заява підлягає задоволенню та долучається до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 12.06.2018 р. по справі №905/219/18, керуючись ст.ст.258,262,263,268,270 Господарського процесуального кодексу України було поновлено Публічному акціонерному товариству Україниська залізниця», м. Київ, в особі Регіональної філії «Львівська залізниця», м. Львів пропущений процесуальний строк для подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Донецької області від 16.04.2018 р. по справі №905/219/18. Відкрито апеляційне провадження у справі №905/219/18. Зобов'язано відповідача до 25.06.2018 включно надати суду відзив на апеляційну скаргу з доказами надсилання його копії та доданих до неї документів іншій строні у справі. Зупинено дію рішення господарського суду Донецької області від 16.04.2018 р. по справі №905/219/18. Розгляд справи №905/219/18 за апеляційної скаргою Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ в особі Регіональної філії «Львівська залізниця», м. Львів, на рішення господарського суду Донецької області від 16.04.2018 р. розпочато з 27.06.2018 р. без повідомлення учасників справи.

Частиною 10 ст.270 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, враховуючи, що відповідного клопотання від учасників справи не надходило, а судова колегія з власною ініціативи не вбачає необхідності розгляду апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ в особі Регіональної філії «Львівська залізниця», м. Львів з повідомленням учасників справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Частиною 13 ст.8 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне.

Позивач, Публічне акціонерне товариство “Українська залізниця» є юридичною особою, що утворене відповідно до Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 р. №200 «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця».

ОСОБА_4 положення про Регіональну філію «Львіська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» (у новій редакції), затвердженої наказом ПАТ «Українська залізниця» від 26.02.2016 р. №147 - Філія є відокремленим підрозділом Товариства, який не має статусу юридичної особи. Філія діє від імені Товариства та в його інтересах, здійснює делеговані Товариством функції у визначеному регіоні транспортної мережі, відповідно до мети. Завдань та предмету діяльності Товариства. Межі Філії затверджуються рішенням правління Товариства.

Приватне акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь» є юридичною особою, дата та номер останньої реєстраційної дії – 06.05.2016 р.

ОСОБА_4 копії дорожньої відомості №51025724 від 15.07.2017 р. (а.с.12), відправник – ПрАТ “МК “АЗОВСТАЛЬ” навантажив та відправив зі станції Сартана Донецької залізниці у вагоні № 56265242 сляби (заготовки стальні), вантаж не запакований, масою 54959 кг, кількість місць – 3, реквізити перевізних пристосувань 219 кг, станція призначення Чиерна над Тисою ЖСР-56, вантажоотримувач – АТ Будамар Логистик, Словакія. Пограничні станції переходів (розділ 6 перевізного документа) – УЗ-22 ЧОП, ЖСР-56 Чиерна над Тисою.

Відповідно до розділу 3 перевізного документа визначено, що вантаж розміщено згідно п.7.5.3 гл. 3 ТУ додатка 3 до СМГС.

Відповідно до параграфу 1 статті 10 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення встановлено, що розміщення та кріплення вантажів у вагонах колії 1520 мм проводиться у відповідності з Технічними умовами розміщення вантажів та кріплення вантажів, якщо перевізниками не були пошкоджені інші умови.

Правильність внесення відомостей до дорожньої відомості №51025724 від 15.07.2017 р. підтвердив своїм підписом представник відповідача. На станції відправлення Сартана вантаж у вагоні №56265242 до перевезення у міжнародному сполученні був прийнятий залізницею без зауважень, у тому числі і щодо кріплення вантажу у вагоні.

Із матеріалів справи вбачається, що під час слідування вантажу через станцію Клепарів Регіональної філії “Львівська залізниця”, позивачем на підставі п.2.3 Правил комерційного огляду поїздів і вагонів було здійснено перевірку поїзда в комерційному відношенні і виявлено комерційну несправність вагону № 56265242, а саме: в передній і задній частинах вагона відсутні розпірні рами, у зв’язку з чим складено ОСОБА_4 загальної форми №1546 від 30.07.2017 р. (а.с.13).

Комерційна несправність у вигляді відсутності кріплення у вагоні №56265242 виникла під час перевезення внаслідок незабезпечення кріплення залізницею або крадіжки розспірних рамок.

Параграфом 6 статті 28 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення передбачено, що перевізнику повинні бути сплачені додаткові провізні платежі та витрати, якщо перепони для перевезення вантажу виникли з причин, що не залежать від перевізника.

Позивач стверджує, що у даному випадку, комерційна несправність, що призвела до затримки спірного вагону та вимагала усунення для забезпечення безпеки руху виникла, саме внаслідок незабезпечення збереження перевізником кріплень вантажу.

При прийнятті вантажу на станції відправлення у спірному вагоні зауважень щодо кріплення вантажу від залізниці не надходило.

ОСОБА_4 загальної форми №5146 від 31.07.2017 р., копія якого міститься в матеріалах справи (а.с.13) вагон №56265242 був направлений на станцію Скнилів для виправлення комерційної несправності.

В матеріалах справи наявні повідомлення про затримку вагону до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення №1010 від 30.09.17, № 1015 від 31.07.2017 р., № 166 від 03.08.2017 р. (а.с.16).

За твердженням позивача, після прибуття на станцію Скнилів вагону № 56265242 комерційну несправність було виправлено, про що складено ОСОБА_4 загальної форми № 987 від 31.07.2017 р. (форма ГУ-23) про надані послуги та їх вартість. Акт № 2431 від 03.08.2017 р. (форма ГУ-23) – опис обставин, що викликали складання акту. Акт № 2522 від 08.08.2017 р. (форма ГУ-23) - опис обставин, що викликали складання акту.

Також, останній вважає, що затримка цього вагону виникла внаслідок виявлення залізницею комерційної несправності з причини завантаження вантажу вантажовідправником (відповідачем) в порушення Технічних умов розміщення та кріплення вантажу, тому позивачем нараховано та пред’явлено до стягнення платежі: - по станції Клепарів згідно акту загальної форми № 987 від 31.07.2017 р.: плата за користування вагоном (23 год.) - 32 грн. 10 коп. без ПДВ, маневрова робота (згідно ТК №1 розділ ІІ п. 1.8) - 1347 грн. 20 коп. без ПДВ, телеграми (2 шт.) - 244 грн. 00 коп.; - по станції Скнилів згідно акту загальної форми № 2522 від 08.08.2017: плата за користування вагоном (з 01 год. 55 хв. 03.08.2017 по 12 год. 00 хв. 08.08.2017 – 130 год. 05 хв.) - 1802 грн. 70 коп. без ПДВ, зберігання вантажу (згідно ТК № 1 розділ ІІ п.2.1, 5 діб) - 2532 грн. 20 коп. без ПДВ, маневрова робота (згідно ТК № 1 розділ ІІ п. 1.8) - 673 грн. 60 коп. без ПДВ, тариф Клепарів-Скнилів-Клепарів - 4016 грн. без ПДВ, телеграма (1 шт) - 122 грн., вартість робіт виконаних ВП "Львівська механізована дистанція вантажно-розвантажувальних робіт" - 4290 грн. 72 коп. Разом без ПДВ 15 452 грн. 02 коп., 20% ПДВ - 3090 грн. 40 коп., всього з ПДВ - 18 542 грн. 42 коп.

Відповідач заперечує з підств, викладениз у відзиві на позовну заяву.

ОСОБА_4 зі статтями 914 Цивільного кодексу України, 307 Господарського кодексу України, статтею 8 Закону України "Про залізничний транспорт" та статтею 17 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 року № 457(надалі - Статут) перевезення вантажів залізничним транспортом організовуються на договірних засадах.

Приписами статті 909 Цивільного кодексу України, та статті 307 Господарського кодексу України, статті 22 Статуту за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Завантаження у вагони здійснюється вантажовідправником, який зобов'язаний здійснювати завантаження з виконанням технічних умов, згідно ст.ст. 30, 32 Статуту.

Пунктом 6 Статуту залізниць України встановлено, накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Відповідно до п.п. 23, 24, 30 Статуту відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Завантаження вантажів у вагони (контейнери), а також вивантаження з них здійснюється відправниками та одержувачами.

Пунктами 15.26, 15.27 розділу 15 Правил технічної експлуатації залізниць України зафіксовано, що поїзди мають формуватися відповідно до цих Правил; забороняється ставити в поїзди, зокрема, вагони несправні, що загрожують безпеці руху та стан яких не забезпечує збереження вантажів, що перевозяться; вагони, що завантажені понад їх вантажопідйомність; платформи та піввагони, що завантажені з порушенням технічних умов навантаження та кріплення вантажу на відкритому рухомому складі.

Відповідно до параграфа 19 розділу 1 Технічних умов навантаження та кріплення вантажів на відкритому рухомому складі, правильність розміщення вантажів перевіряє Залізниця.

Пунктами 1.2., 2.1. Правил комерційного огляду поїздів та вагонів, затверджених наказом Укрзалізниці від 26.04.2006 № 152-Ц передбачено, що комерційний огляд поїздів здійснюється на пунктах комерційного огляду, які розташовуються на залізницях таким чином, щоб був забезпечений огляд всіх поїздів, що надходять на залізницю та відправляються з неї, а також при перевезенні вантажів в межах однієї залізниці. Всі вагони, які прибувають та відправляються зі станції, де розташований пункт комерційного огляду, повинні оглядатися у комерційному відношенні.

Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу. Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.

В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.

За вимогами зазначених статей підставою для покладення на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відповідних відомостей є акт загальної форми або комерційний акт, складений у випадках, передбачених статтею 129 Статуту залізниць України.

У відповідності до статті 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми.

ОСОБА_4 з пунктом 3 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Мінтрансу України від 25.02.1999 року №113, облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними проводиться на станції відправлення та призначення за "Відомістю плати за користування вагонами (контейнерами)" форми ГУ-46 (додаток 1), яка складається на підставі "Пам"яток про користування вагонами (контейнерами) форми ГУ-45 (додаток 45), "ОСОБА_4 про затримку вагонів" форми ГУ-23а (додаток 3) "'ОСОБА_4 загальної форми ГУ-23" (додаток 6).

Відповідно до п. 11 Правил користування вагонами і контейнерами, не прийняті залізницею від вантажовідправника вагони (неочищені, неправильно навантажені або неправильно запломбовані та з іншими комерційними несправностями) залишаються в користуванні вантажовласника до усунення недоліків.

Відповідно до пункту 6.1 Правил планування перевезень вантажів, облік виконання плану перевезень вантажів здійснюється в обліковій картці (додаток) за належним планом, а також за пред'явленням та за замовленням про надолуження недовантаження за попередній місяць.

На підставі цього обліку визначаються розміри матеріальної відповідальності сторін за невиконання плану. Облікові картки ведуть працівники залізничних станцій в одному або за вимогою відправника у двох примірниках.

У разі відмови відправника від підписання облікової картки, складається акт загальної форми.

ОСОБА_4 пункту 4 Правил користування вагонами і контейнерами, відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами.

У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями.

Відомість плати за користування вагонами (контейнерами) складається у трьох примірниках - два для залізниці і один для вантажовласника, окремо для вагонів і для контейнерів. У всіх випадках повідомлення про подавання вагонів повинно передаватися станцією не пізніше ніж за дві години до їх подавання. Вантажовласник повинен призначити для приймання і передачі повідомлень працівників; їхні прізвища та номери телефонів надаються начальнику станції.

Також, місцевий суд вірно відзначив, що для запису повідомлень на станції ведеться "Книга повідомлень" (додаток 7).

Плата за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу нараховується за Відомостями плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу (додаток 10), які оформляються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів.

На станціях та під'їзних коліях із значним обсягом вантажної роботи облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними повинен провадитися з використанням персональних електронних обчислювальних машин за спеціально розробленою програмою.

Пунктом 4 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами передбачено, що відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися працівниками станції і вантажовласника щоденно або в періоди предявлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці. У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобовязаний підписати відомість із зауваженнями.

Як вже зазначалося, відповідачем як відправником в залізничній накладній було визначено наявність відповідного кріплення – розспірних рамок, а саме у груфі 3 залізничної накладної №51025724 визначені кількість та розмір реквізитів кріплення (розспірних рамок) та у графі 15 зазначена їх вага (а.с.12).

У даному випадку, акти загальної форми надані позивачем до позовної зави не можуть бути підставою для стягнення з відповідача додаткових коштів за затримку спірного вагону на підставі наступного.

Частиною 4 ст. 129 Статуту залізниць України встановлено, що в усіх інших випадках (крім випадків, які засвідчуються комерційними актами) обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформлюються актами загальної форми.

За приписами пункту 8 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

ОСОБА_4 пункту 9 розділу ІІІ Правил про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення.

Пунктом 10 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами встановлено, що акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим звязком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).

Пунктом 12 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами врегульовано, що загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника; час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година. Причини, які є підставою для нарахування плати за користування вагонами в разі затримки їх на підходах до прирортових станцій призначення, зазначаються а актах про затримку вагонів.

Відповідно до пунктів 1, 3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 р. №334 (далі Правила складання) при перевезеннях у залежності від обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, відправника, одержувача, пасажира, складаються комерційні акти та акти загальної форми.

Отже, позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту понесення витрат, саме в пред’явленому до стягнення розмірі.

Крім того, як вже зазначалось судом, згідно відміток дорожньої відомості №51025724, завантаження склябів у вагон № 56265242 здійснено засобами відправника (відповідача) згідно п.7.5.3 гл.3 Додатку 3 до УМЗВС, про що зазначено в графі 3 накладної, додатково вага кріплень – розпірних рамок була зазначена у графі 15 накладної.

Відповідно до параграфа 19 розділу 1 Технічних умов навантаження та кріплення вантажів на відкритому рухомому складі, правильність розміщення вантажів перевіряє Залізниця. Пунктами 1.2., 2.1. Правил комерційного огляду поїздів та вагонів, затверджених наказом Укрзалізниці від 26.04.2006 № 152-Ц передбачено, що комерційний огляд поїздів здійснюється на пунктах комерційного огляду, які розташовуються на залізницях таким чином, щоб був забезпечений огляд всіх поїздів, що надходять на залізницю та відправляються з неї, а також при перевезенні вантажів в межах однієї залізниці. Всі вагони, які прибувають та відправляються зі станції, де розташований пункт комерційного огляду, повинні оглядатися у комерційному відношенні.

Вантаж у вагоні був прийнятий залізницею до перевезення без будь-яких зауважень, у тому числі щодо кріплення вантажу у вагоні. Позивачем не надано жодного доказу щодо направлення інформації вантажовласнику про затримку вагона.

Крім того, до матеріалів справи надано позивачем копії актів загальної форми станції Скниклів №2431 від 03.08.2017 р., №2522 від 08.08.2017 р., які підписані невстановленими особами, а тому неможливо встановити повноваження зазначених осіб.

Матеріали справи не містять даних про те, що виявлений залізницею комерційний брак у даному випадку виник з вини відповідача.

Залізницею також не надано доказів на підтвердження того, що при прийнятті вантажу до відправлення на станції відправлення виявлений нею комерційний брак мав скритий характер.

У зв’язку із цим, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що в даному випадку, відсутні будь-які підстави для задоволення вимог про стягнення з відповідача додаткової плати за користування вагонами, збереження вантажу, нарахування за маневрові роботи та витрати на телеграми, тарифу Клепарів – Скниклів-Клепарів, вартість робіт виконаних ВП «Львівська механізована дистанції вантажно-розвантажувальних робіт» по виправленню комерційної несправності, що виникла не з вини відповідача.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем не доведено, що комерційна несправність вагону (відсутність кріплення вантажу - розпірних рамок) виникла саме з вини вантажовідправника – відповідача.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 86 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017 р.) рішення господарського суду Донецької області від 16.04.2018 року у справі №905/219/18 ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Витрати по сплаті судового сбору розподіляються відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України (в новій редакції).

Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, що введена в дію 15.12.2017р.), Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ, в особі Регіональної філії «Львівська залізниця», м. Львів на рішення господарського суду Донецької області від 16.04.2018 року у справі №905/219/18 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 16.04.2018 року у справі №905/219/18 залишити без змін.

Постанова апеляційної інстанції набирає сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного суду через Донецький апеляційний господарський суд (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України) протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 27.06.2018р.

Головуючий Л.Ф.Чернота

Судді І.В.Зубченко

ОСОБА_3

Надр.5 прим:

1 –у справу;

1–позивачу;

1 –відповідачу;

1 –ДАГС;

1–ГСДО