Ухвала суду № 75081300, 03.07.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/6177/15

УХВАЛА

03 липня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Безименної Н.В., суддів Кучми А.Ю. та Літвіної Н.М. перевіривши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м.Києва на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 28 листопада 2017 року у справі за позовом приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м.Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 28 листопада 2017 року позов задоволено.

Відповідач, ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м.Києва, не погоджуючись із вказаною постановою подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити повністю у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2018 року апеляційну скаргу залишено без руху через її невідповідність вимогам ст.296 КАС України, а саме: апеляційна скарга подана з порушенням строку на апеляційне оскарження, до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору, апелянтом не зазначено адресу електронної пошти, додана до апеляційної скарги довіреність засвідчена неналежним чином.

Згідно з наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення, копію ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2018 року апелянт отримав 08 червня 2018 року.

18 червня 2018 року до суду надійшла заява скаржника про усунення недоліків, в якій відповідач просив визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження, відстрочити сплату судового збору або продовжити строк на усунення недоліків.

Клопотання про відстрочення сплати судового збору обґрунтовано тим, що апелянт не має можливості сплатити судовий збір з об'єктивних причин в межах строку, визначеним судом, оскільки до управління фінансування, бухгалтерського обліку та звітності ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м.Києві було направлено повторно службовий лист про сплату судового збору, однак відповіді на нього не надходило.

Сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень КАС України є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

Відповідно до ч.1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Отже, вирішення питання про відстрочення сплати судових витрат є правом суду, а не обов'язком, оскільки належить до дискреційних повноважень суду та вирішення даного питання залежить від майнового стану сторони.

Відповідно до ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регламентовано ст.8 Закону України «Про судовий збір», приписи якої не містять підстав та умов для звільнення суб'єктів владних повноважень від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення або розстрочення.

Наведені скаржником у клопотанні обставини щодо відсутності можливості у встановлений судом строк сплатити судовий збір не підтверджені жодними належними і допустимими доказами та не свідчать про наявність підстав для відстрочення сплати судового збору, передбачених ст.133 КАС України та ст.8 Закону України «Про судовий збір». Таким чином, суд доходить висновку, що наведені скаржником обставини не можуть бути підставою для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору в силу положень ст.8 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до ч.1 ст.118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Частиною 2 ст.121 КАС України визначено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

В той же час, доводи апелянта про необхідність продовження процесуального строку для усунення недоліків апеляційної скарги є необґрунтованими, а клопотання безпідставним, оскільки належних доказів наявності обставини, які перешкоджають виконанню вимог процесуального закону апелянтом не надано.

Також, скаржником не надано доказів того, що ним, після залишення апеляційної скарги без руху вчинялися відповідні дії з метою усунення недоліків апеляційної скарги визначених в ухвалі суду, та які б свідчили, що апелянт виконає в подальшому вимоги ухвали суду апеляційної інстанції.

Отже, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави продовження строків для усунення недоліків апеляційної скарги.

В обґрунтування наявності підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження відповідач зазначає, що первинно апеляційну скаргу було подано 22 грудня 2017 року, тобто в передбачений процесуальним законодавством строк, однак ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2018 року апеляційну скаргу було повернуто скаржнику у зв'язку з несплатою судового збору.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 січня 2018 року апеляційну скаргу відповідача було залишено без руху, у зв'язку з неподанням доказів сплати судового збору та ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2018 року апеляційну скаргу повернуто відповідачу у зв'язку з не усуненням недоліків апеляційної скарги у встановлений судом строк.

29 березня 2018 року відповідачем повторно подано апеляційну скаргу та ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2018 року її було залишено без руху у зв'язку з пропуском строку на апеляційне оскарження та не сплатою судового збору і ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року апеляційну скаргу повернуто апелянту, оскільки недоліки апеляційної скарги не усунуті в повному обсязі.

Колегія суддів звертає увагу, що ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2018 року та від 25 квітня 2018 року, якими було повернуто перші дві апеляційні скарги відповідача, у касаційному порядку не оскаржувались.

Відповідно до ч.1 ст.118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Згідно ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд, надаючи оцінку наведеним доводам апелянта, зазначає, що Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.

Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії», справа «Креуз проти Польщі»).

Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Апелянт, як суб'єкт владних повноважень, повинен бути обізнаний з порядком та строками апеляційного оскарження, встановленими процесуальним законодавством, а також вчиняти всі залежні від нього дії з метою дотримання відповідних вимог КАС України.

При цьому, не виконання скаржником в повному обсязі вимог ухвал суду про залишення апеляційних скарг без руху та їх повернення, не є підставою для поновлення пропущеного строку з наведених підстав.

Суд вважає, що попереднє звернення з апеляційними скаргами, які не відповідали вимогам процесуального законодавства, та їх повернення, не є об'єктивно непереборними обставинами, такими, що не залежать від волевиявлення особи та не пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з апеляційною скаргою і в жодному разі не дають право державному органу у будь-який необмежений час після спливу строку на апеляційне оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Отже, наведені апелянтом у заяві про усунення недоліків причини пропуску строку на апеляційне оскарження не можуть бути визнані судом поважними, в той же час, об'єктивних та поважних причин пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження судом не встановлено, а тому підстав до поновлення пропущеного апелянтом строку суд не вбачає.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи, що оскаржувана постанова Окружного адміністративного суду м.Києва була ухвалена 28 листопада 2017 року, а апеляційну скаргу, втретє, подано лише 17 травня 2018 року, тобто з пропуском встановленого процесуальним законодавством строку на апеляційне оскарження, беручи до уваги неповажність зазначених апелянтом причин пропуску строку на апеляційне оскарження та відсутність підстав для його поновлення, наявні підстави, визначені п.4 ч.1 ст.299 КАС України для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.

Керуючись ст.ст.248, 299 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

У задоволенні заяви Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м.Києва про визнання поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження, відстрочення сплати судового збору або продовження строку на усунення недоліків - відмовити.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м.Києва на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 28 листопада 2017 року у справі за позовом приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м.Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Н.В. Безименна

Судді А.Ю.Кучма

Н.М.Літвіна