Ухвала суду № 75081057, 03.07.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 810/3038/17

УХВАЛА

03 липня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Безименної Н.В., суддів Кучми А.Ю. та Літвіної Н.М. перевіривши апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу та рішення про застосування штрафних санкцій,-

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року адміністративний позов задоволено частково.

Відповідач, Головне управління Державної фіскальної служби України у Київській області, не погоджуючись із вказаною постановою подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2018 року апеляційну скаргу залишено без руху через її невідповідність вимогам ст.296 КАС України, а саме: апеляційна скарга подана з порушенням строку на апеляційне оскарження.

Згідно з наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення, копію ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2018 року апелянт отримав 15 червня 2018 року.

23 червня 2018 року до суду надійшло клопотання скаржника, в якому він просив поновити строк на апеляційне оскарження, зазначаючи, що на момент подання апеляційної скарги вперше відповідач був позбавлений можливості сплатити судовий збір.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2018 року апеляційну скаргу відповідача було залишено без руху, оскільки до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору та ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2018 року апеляційну скаргу було повернуто скаржнику.

Колегія суддів звертає увагу, що ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2018 року, якою було повернуто первинну апеляційну скаргу відповідача, у касаційному порядку не оскаржувалась.

Відповідно до ч.1 ст.118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Згідно ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд, надаючи оцінку наведеним доводам апелянта, зазначає, що Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.

Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії», справа «Креуз проти Польщі»).

Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Апелянт, як суб'єкт владних повноважень, повинен бути обізнаний з порядком та строками апеляційного оскарження, встановленими процесуальним законодавством, а також вчиняти всі залежні від нього дії з метою дотримання відповідних вимог КАС України.

При цьому, не виконання скаржником обсязі вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху та її повернення, не є підставою для поновлення пропущеного строку з наведених підстав.

Суд вважає, що попереднє звернення з апеляційною скаргою, яка не відповідала вимогам процесуального законодавства, та її повернення, не є об'єктивно непереборними обставинами, такими, що не залежать від волевиявлення особи та не пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з апеляційною скаргою і в жодному разі не дають право державному органу у будь-який необмежений час після спливу строку на апеляційне оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Отже, наведені апелянтом у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження причини пропуску строку на апеляційне оскарження не можуть бути визнані судом поважними, в той же час, об'єктивних та поважних причин пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження судом не встановлено, а тому підстав до поновлення пропущеного апелянтом строку суд не вбачає.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи, що оскаржувана постанова Київського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року була отримана апелянтом 03 січня 2018 року, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.244 т.2), а апеляційну скаргу подано лише 05 червня 2018 року, тобто з пропуском встановленого процесуальним законодавством строку на апеляційне оскарження, в той час, як судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 7254,09 грн. було сплачено 29 березня 2018 року, що підтверджується доданим до апеляційної скарги платіжним дорученням №390 від 28 березня 2018 року, беручи до уваги неповажність зазначених апелянтом причин пропуску строку на апеляційне оскарження та відсутність підстав для його поновлення, наявні підстави, визначені п.4 ч.1 ст.299 КАС України для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» у разі відмови у відкритті апеляційного провадження у справі сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Керуючись ст.ст.248, 299 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

У задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу та рішення про застосування штрафних санкцій.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Н.В. Безименна

Судді А.Ю.Кучма

Н.М.Літвіна