Постанова № 75080661, 19.06.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 червня 2018 року

справа № 811/1325/18

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю.,

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Триліси-Агро»

на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2018 року (суддя Пасічник Ю.П.)

у справі № 811/1325/18

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Триліси-Агро»

до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області

про визнання дій протиправними та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Триліси-Агро» звернулося до суду з позовом до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області про визнання дій державного виконавця неправомірними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 21.12.2017 ВП №55428642 про стягнення виконавчого збору в сумі 824157,05 грн.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.04.2018 відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі на підставі п.1 ч.1 ст. 170 КАС України, оскільки позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції від 27.04.2018, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду та направити справу на розгляд до суду першої інстанції. Позивач посилається на ч. 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якого рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Апеляційну скаргу призначено до розгляду в судовому засіданні на 19.06.2018.

Представники сторін в судове засідання не з’явилися, про час і місце судового засідання сторони повідомлені судом належним чином.

Позивачем подано письмове клопотання про розгляду справи без участі представника позивача.

Неприбуття у судове засідання учасників справи не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ч.9 ст. 205, 311 КАС України справа розглядається в письмовому провадженні.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, внаслідок наступного.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 18.03.2015 у справі №912/691/15-г позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Триліси- Агро» задоволено та стягнуто з останнього 5 280 000 грн. основного боргу, 538 560 грн. пені, 1 584 000 грн. штрафу, 854 058,08 грн. річних, всього на суму 8 256 618,08 та 73 080 судового збору.

07.04.2015 господарським судом Кіровоградської області видано наказ №912/691/15 про примусове виконання рішення суду.

12.05.2015 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №47469077 з виконання наказу від 07.04.2015.

19.05.2015 відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 832 969,81 грн. в рамках ВП №47469077.

01.11.2017 між ТОВ «Триліси - Агро» та ПАТ «Державна продовольчо-зернова компанія України» підписана мирова угода у справі №912/691/15-г на стадії виконання судового рішення та передана до господарського суду для затвердження.

27.11.2017 Господарський суд Кіровоградської області ухвалою №912/691/15-г затверджено мирову угоду.

30.11.2017 ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» на адресу відділу примусового виконання рішень надіслано клопотання за вихідним №130-2-21/7050 про закінчення виконавчого провадження ВП №47469077 відповідно до п.2 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження».

20.12.2017 відповідачем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження та виділено в окремі провадження постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 20.12.2017 та постанову про стягнення виконавчого збору від 19.05.2015.

21.12.2017 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження про стягнення з боржника витрат (ВП№55428714) в сумі 1 592,50 грн. по виконавчому провадженню №47469077 та постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП№55428642) про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 824 157,05 грн.

Не погодившись з такими діями державного виконавця, 30.03.2018 ТОВ «Триліси-Агро» звернулося до Господарського суду Кіровоградської області із скаргою на дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області. Проте, ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 12.04.2018 у справі № №912/691/15-г закрито провадження по розгляду скарги ТОВ «Триліси-Агро» в частині визнання дій відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області неправомірними та скасуванню постанови від 21.12.2017 про відкриття виконавчого провадження (ВП№55428642).

Суд, виходячи з приписів ч.2 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження», дійшов висновку, що спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, оскільки розгляд справи віднесено до юрисдикції адміністративного суду з урахуванням ст.20 КАС України.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, апеляційний погоджується з судом першої інстанції.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі "Zand v. Austria" вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів ". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

За правилами ч.1 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ч.2 ст.74 вказаного Закону, на яку посилається позивач, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Виходячи із буквального тлумачення наведеної правової норми до адміністративного суду можуть бути оскаржені дії виконавця щодо виконання постанов про стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження.

Водночас, у даній справі позивачем оскаржуються дії, вчинені державним виконавцем, при прийнятті постанови про стягнення виконавчого збору від 21.12.2017, і сама постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору від 21.12.2017, прийнята в ході примусового виконання наказу Господарського суду Кіровоградської області від 07.04.2015 №912/691/15.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно ч.1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Таким чином, якщо законом встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то це виключає юрисдикцію адміністративних судів у такій категорії справ.

Відповідно до ст. 339, ч.1 ст.340 Господарського процесуального кодексу України в редакції, що діяла на час звернення позивача до суду, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права. Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

З огляду на наведені правові норми та враховуючи, що позивачем оспорюються дії та рішення вчинені/прийняті державним виконавцем під час виконання наказу господарського суду, посилання позивача на ч.2 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» є помилковим. Апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що даний спір підлягає вирішенню за правилами господарського судочинства, оскільки компетентним судом для вирішення вказаних правовідносин є суд господарської юрисдикції, розгляд справи судом першої інстанції на підставі норм КАС України суперечить ст.19 цього Кодексу, якою визначені межі компетенції адміністративних судів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Отже суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують. Передбачені ст.320 КАС України підстави для скасування ухвали суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадження у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Триліси-Агро» залишити без задоволення.

Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2018 року у справі №811/1325/18 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст.325 Кодексу адміністративного судочинства України, може бути оскаржена до касаційного суду в порядку та строки,встановлені ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко