Постанова № 75080261, 03.07.2018, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.07.2018 року м. Дніпро Справа № 904/9334/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кощеєва І. М. ( доповідач )

суддів: Широбокової Л. П., Чус О. В.,

секретар судового засідання Дон О.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Фермерського господарства "Агроінвест-Топилище"

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.03.2018 р.

( суддя Петренко Н. Е., м. Дніпро, повний текст рішення складено 10.04.2018 р.) у справі

за позовом Фермерського господарства "Агроінвест-Топилище",

с. Топилище, Іваничівський район, Волинська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек",

м. Дніпро

про стягнення 373 413,92 грн.

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство "Агроінвест-Топилище" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек" про стягнення 317 991,54 грн. суми попередньої оплати, 10 744,56 грн. 3 % річних, 44 677,82 грн. інфляційних втрат.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач зазначає, що за умовами договору купівлі-продажу № 9088АТ від 20.10.2016 р. щодо попередньої оплати вартості товару він здійснив перерахування Відповідачу грошових коштів двома платежами: 24.10.2016 р. на суму 50 000,00 грн. і 16.11.2016 р. на суму 1 000 000,00 грн. У зв'язку з існуванням на підприємствах сторін обставин, які зумовили неможливість виконання вищезазначеного договору, Відповідач повідомив Позивача про розірвання договору купівлі-продажу і залишення у своєму розпорядженні суми першого платежу. Відповідач повернув Позивачу грошові кошти у розмірі 682 008,46 грн. Позивач вважає, що залишок грошових коштів, які є надмірно сплаченими ним за договором купівлі-продажу, становить 317 991,54 грн., які підлягають стягненню з Відповідача.

Відповідач заявлені позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволенні позову, оскільки грошові кошти, сплачені Позивачем на виконання його зобов’язань за договором № 9088АТ купівлі-продажу від 20.10.2016 р., були повернуті Позивачу у відповідності до умов п. 6.3 Договору, тобто за виключенням першого платежу в розмірі, еквівалентному 14 250,00 доларів США.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 29.03.2018 р. по справі № 904/9334/17 відмовлено у задоволені позовних вимог.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення вказаної грошової суми, оскільки Відповідач правомірно повернув Позивачу зі сплачених 1 050 000,00 грн. грошові кошти в розмірі 682 008,46 грн., а решта грошових коштів не підлягає поверненню, оскільки становить суму першого платежу за умовами Графіку оплати товару, яка не підлягає поверненню у разі розірвання продавцем договору в односторонньому порядку за умовами п. 6.3 Договору.

Місцевий господарський суд виходив з того, що сторонами не було надано доказів, які підтверджують внесення змін до Договору в частині графіку оплати товару.

Крім того, господарський суд першої інстанції зазначив про оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про повернення суми попередньої оплати, а стягнення 3 % річних та інфляційних втрат є похідними від першої вимоги, у суду відсутні підстави для задоволення цих вимог.

Не погодившись з вказаним рішенням суду Фермерське господарство "Агроінвест-Топилище" подало апеляційну скаргу про скасування рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.03.2018 р. у справі № 904/9334/17 та прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник наголошує на тому, що між сторонами, у спрощений спосіб, було внесено зміни до договору купівлі-продажу № 9088АТ від 20.10.2016 р., в частині розмірів сум здійсненних платежів. Так, ТОВ «АГРОТЕК» було виставлено рахунок № 563501 від 24.10.2016 р. на суму 50 000,00 грн. для здійснення першого платежу на виконання договору купівлі-продажу, який був Позивачем сплачений. Отже, ФГ «АГРОІНВЕСТ-ТОПИЛИЩЕ» прийнято до виконання змінену суму першого платежу по договору до виконання та фактично виконано, а ТОВ «АГРОТЕК» таке виконання погоджено. Виставлення рахунку № 563501 від 24.10.2016 р. на суму 50 000,00 грн. є власною волею Відповідача, котра була погоджена Позивачем.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому товариство не погоджується з доводами Скаржника, вважає їх безпідставними і необґрунтованими. Зокрема, товариство посилається на те, що Позивачем не було здійснено у повній сумі оплату за товар, що підлягає поставці відповідно до умов Договору купівлі-продажу.

Товариство також вказує на те, що у випадку розірвання Договору купівлі-пролажу № 9088АТ від 20.10.2016 р. Позивачу повертаються сплачені ним кошти на виконання його зобов’язань за цим Договором, за виключенням першого платежу в розмірі еквівалентному 14 250.00 Доларів США. Так, Відповідачем було направлено Позивачу ОСОБА_1 про розірвання Договору купівлі-продажу 9088АТ від 20.10.2016 р. вих. № 0604/17-1юр від 06.04.2017 р. Дане повідомлення було отримано Позивачем, даний факт підтверджує Позивач у своїй позовній заяві. Грошові кошти, сплачені Позивачем на виконання його зобов’язань за Договором купівлі-продажу № 9088АТ від 20.10.2016 p., було повернуто Позивачу у відповідності до положень цього Договору.

Товариство зауважує на тому, що Відповідачем було дотримано умови Договору та вимоги чинного законодавства щодо зміни або розірвання договору та Відповідач виконав свої зобов’язання, передбачені Договором на випадок його розірвання, у повному обсязі.

Автоматичною системою документообігу для розгляду справи визначено суддю-доповідача ОСОБА_2 у складі колегії суддів: Євстигнеєва О.С., Чус О.В.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.05.2018 р. апеляційна скарга Позивача була залишена без руху, стороні було надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме зобов’язано надати докази доплати судового збору.

Розпорядженням керівника апарату суду від 11.06.2018 р. призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у справі, у зв’язку з виходом у відставку судді Євстигнеєва О.С.

Автоматичною системою документообігу для розгляду справи визначено суддю-доповідача ОСОБА_2 у складі колегії суддів: Широбоковой Л.П., Чус О.В.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.06.2018 р., після усунення Скаржником недоліків апеляційної скарги, відкрито апеляційне провадження у справі, розгляд скарги призначено на 03.07.2018 р.

Сторони не скористалися своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечили явку представників, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Беручи до уваги, що неявка учасників провадження у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представників сторін.

Відповідно ст. 269 ГПК України, переглядаючи в апеляційному порядку судові рішення, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об’єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції саме в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Приписами ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до приписів ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 20.10.2016 р. між Фермерським господарством "Агроінвест-Топилище" ( Покупець ) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротек" ( Продавець ) укладено Договір № 9088АТ купівлі-продажу, відповідно до п. 1.1 якого Продавець зобов’язується продати, а Покупець зобов’язується купити, прийняти та оплатити самохідний обприскувач John Deere, модель 4730 ( товар ).

Згідно з п. 1.2 Договору відомості про товар та строк його оплати вказані в додатку № 1 до Договору.

Ціна Договору складає 7 327 350,00 гривень, в тому числі ПДВ 20% у розмірі 1 221 225,00 грн., що в еквіваленті за курсом продажу долару США, встановленому у міжбанківській інформаційній системі "УкрДілінг", сформованим на 16:00 за Київським часом ( надалі – міжбанківський курс ) на дату, що передує даті укладання цього договору, становить 285 000,00 доларів США ( п. 3.1 Договору )

Відповідно до п. 3.2 Договору ціна товару являє собою гривневий еквівалент вартості товару в доларах США та вказується в Додатку № 1 до Договору, що є невід’ємною частиною договору. Сума оплати за товар в гривнях дорівнює сумі оплати за товар у валюті, наведеної у графіку оплати товару, помноженої на міжбанківський курс на дату, що передує даті фактичної сплати покупцем коштів за товар.

За умовами п. 4.1 Договору оплата товару здійснюється у відповідності з графіком оплати товару ( Додаток № 1 до Договору ), відповідно до вимог розділу 3 Договору. Перший платіж є попередньою оплатою Покупця за договором.

Згідно з п. 6.3 Договору у випадку прострочення Покупцем оплати товару більше ніж на 15 календарних днів, а також у випадку необґрунтованої відмови від цього договору, Продавець має право розірвати договір в односторонньому порядку, при цьому перший платіж Покупцю не повертається.

Даний договір може бути розірваним за взаємною згодою сторін. Одностороннє розірвання цього договору можливе тільки у випадках, передбачених даним договором ( п. 10.3 Договору).

Відповідно до п. 9 договору, в разі зміни чи введення додаткових обов’язкових платежів, зборів, податків, мита тощо, які підлягають оплаті при розмитненні Товару при його ввезенні на митну територію України, або впливають на Ціну Договору, Ціна Договору підлягає коригуванню відповідно до здійснених змін таких обов’язкових платежів. Про збільшення Ціни Договору Продавець повідомляє Покупця рекомендованим листом за адресою, зазначеною в Договорі, з наданням, у разі необхідності, документів, що підтверджують зміни чи введення додаткових обов’язкових платежів, зборів, податків, мита тощо. При настанні обставин, визначених в цьому пункті Договору, підписання додаткової угоди про зміну Ціни Договору не є обов’язковим, але Сторони мають право укласти додаткову угоду до цього Договору про зміну Ціни Договору.

За умовами Графіку оплати товару, наведеного у Додатку № 1 до Договору, оплата товару здійснюється Покупцем в три етапи: перший платіж – 14 250,00 доларів США, що еквівалентно 366 367,50 грн., до 15.11.2016 р.; другий платіж – 42 750,00 доларів США, що еквівалентно 1 099 102,50 грн., до 24.02.2017 р.; оплата суми договору, що залишилася – 228 000,00 доларів США, що еквівалентно 5 861 880,00 грн., до 01.03.2017 р.

Ст. 193 ГК України, визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На виконання умов Договору, Покупець перерахував Продавцю кошти у сумі 1 050 000,00 грн., а саме: 50 000,00 грн. – за платіжним дорученням № 719 від 24.10.2016 р.; 1 000 000,00 грн. – за платіжним дорученням № 1395 від 16.11.2016 р.

02.12.2016 р. Позивач направив на адресу Відповідача лист-повідомлення про розірвання договору, відмову від подальшого виконання та отримання зобов’язань на його підставі, вимогу про повернення коштів за вих. № 01-1/12 від 01.12.2016 р.

В повідомленні за вих. № 0604/17-1юр від 06.04.2017 р. про розірвання договору купівлі-продажу № 9088АТ від 20.10.2016 р., Відповідач зазначив, що на дату складання цього повідомлення ФГ "Агроінвест-Топилище" прострочило оплату товару більше ніж на 15 календарних днів. На підставі викладеного, керуючись п. 10.2 Договору та ст. 651 Цивільного кодексу України, ТОВ "Агротек" повідомило, що розриває договір купівлі-продажу № 9088АТ від 20.10.2016 р. і залишає в своєму розпорядженні суму першого платежу в розмірі 14 250,00 доларів США.

12.04.2017 р. Позивач направив Відповідачу лист-повідомлення про погодження розірвання договору та вимогу про повернення коштів, в якому просив вважати договір купівлі-продажу № 9088АТ від 20.10.2016 р. розірваним з 06.04.2017 р., повернути грошові кошти, які сплачені Фермерським господарством "Агроінвест-Топилище" під час дії та в порядку виконання своїх зобов’язань за Договором.

13.07.2017 р. платіжним дорученням № 18929, Відповідач повернув Позивачу кошти в розмірі 682 008,46 грн.

Вважаючи, що Відповідач суму попередньої оплати повернув частково, лише в сумі 682 008,46 грн., Позивач звернувся до господарського суду з відповідним позовом про стягнення решти суми попередньої оплати в розмірі 317 991,54 грн., а також нарахував на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України 3% річних у розмірі 10 744,56 грн. та інфляційні втрати в розмірі 44 677,82 грн.

Відповідач, під час розгляду спору в суді першої інстанції заявлені позовні вимоги не визнав, зазначивши на тому, що грошові кошти, сплачені Позивачем на виконання його зобов’язань за договором № 9088АТ купівлі-продажу від 20.10.2016 р., були повернуті Позивачу у відповідності до умов п. 6.3 Договору, тобто за виключенням першого платежу в розмірі, еквівалентному 14 250,00 доларів США.

В обґрунтуванні позовних вимог Позивач послався на те, що 24.10.2016 р. Відповідач виставив йому рахунок № 563501 від 24.10.2016 р. на суму 50 000,00 грн. для здійснення першого платежу на виконання умов Договору. Зазначена сума була сплачена Покупцем в той же день і прийнята Продавцем як належне виконання зобов'язання. Жодних зауважень щодо сплаченої суми не надходило, кошти в період з жовтня 2016 року по квітень 2017 року не повертались. Тому, Позивач вважає, що між сторонами у спрощений спосіб було внесено зміни до договору № 9088АТ купівлі-продажу від 20.10.2016 р., в частині розмірів сум здійснених платежів.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог про стягнення з Відповідача на користь Позивача означеної заборгованості, місцевий господарський суд виходив з того, що зазначені грошові кошти становлять суму першого платежу за умовами Графіку оплати товару, яка не підлягає поверненню у разі розірвання Продавцем договору в односторонньому порядку за умовами п. 6.3 Договору. Встановивши, що Позивач не дотримався графіку оплати товару, а факт припинення договору за умовами п. 6.3 Договору сторонами не заперечується, суд першої інстанції відхилив доводи Позивача щодо внесення змін до договору у спрощений спосіб в частині розмірів сум здійснених платежів, оскільки сторонами не було надано доказів, які підтверджують внесення змін до Договору в частині графіку оплати товару.

Дослідивши доводи апеляційної скарги Позивача, колегія суддів вважає їх такими, що не спростовують вказаного вище висновку господарського суду, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Як вірно зазначив суд першої інстанції - матеріали справи не містять доказів надіслання будь-якою зі сторін пропозиції про внесення змін до договору в порядку ч. 2 ст. 188 Господарського кодексу України.

Можливість зміни умов договору без підписання додаткової угоди передбачена п. 9 договору лише в разі збільшення ціни Договору в наслідок зміни чи введення додаткових обов’язкових платежів, зборів, податків, мита тощо, які підлягають оплаті при розмитненні Товару при його ввезенні на митну територію України.

Отже, перерахування Позивачем коштів на підставі виставлених Відповідачем рахунків на суму 50 000,00 грн. і 1 000 000,00 грн., не є підставою вважати внесення сторонами змін до умов договору у спрощений спосіб в частині розмірів сум здійснених платежів, тому місцевий суд дійшов правильного висновку, що Позивачем не дотримано графіку оплати товару, встановленого договором купівлі-продажу № 9088АТ від 20.10.2016 р.

Враховуючи визнання сторонами факту припинення дії договору за умовами п. 6.3 Договору, місцевий господарський суд обгрунтовано відмовив Позивачу в задоволені позовних вимог з тих підстав, що Відповідач правомірно повернув Позивачу зі сплачених 1 050 000,00 грн. грошові кошти в розмірі 682 008,46 грн. відповідно до платіжного доручення № 18929 від 13.07.2017 р., а решта грошових коштів не підлягає поверненню, оскільки становить суму першого платежу за умовами Графіку оплати товару, яка не підлягає поверненню у разі розірвання Продавцем договору в односторонньому порядку за умовами п. 6.3 Договору.

Відсутність підстав для задоволення позовних вимог пов’язаних зі стягненням суми попередньої оплати, свідчить про безпідставність позовних вимог пов’язаних зі стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, нарахованих на вказану суму.

Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає, що висновок господарського суду про відмову у задоволенні позовних вимог є правомірним та обґрунтованим.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

З огляду на усе вищевикладене, судова колегія апеляційного суду вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, а оскаржуване рішення таким, що відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення господарського суду у даній справі відсутні.

Згідно з ст. ст. 129, 277 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті Позивачем судового збору за подання апеляційної скарги слід покласти на останнього.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 270, 273, 275 - 285, 287 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Агроінвест-Топилище" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.03.2018 р. у справі № 904/9334/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 04.07.2018 р.

Головуючий суддя І.М. Кощеєв

Суддя Л.П. Широбокова

Суддя О.В. Чус