Постанова № 75078911, 03.07.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 214/209/18 22-ц/774/977/К/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 липня 2018 року м. Кривий Ріг

Справа № 214/209/18

Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Бондар Я.М.

суддів - Барильської А.П., Зубакової В.П.

секретар судового засідання – Кислиця І.В.

сторони справи:

заявник - ОСОБА_1,

заінтересовані особи – Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи»

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» на ухвалу Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 січня 2018 року про забезпечення позову , постановлену суддею Євтушенком О.І. в м. Кривому Розі,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» ( надалі – ТОВ «Кредитні ініціативи», в якій просив суд: визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 30.01.2014 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрований в реєстрі за № 428, яким звернуто стягнення на квартиру АДРЕСА_1, що на праві власності належить ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та скасувати вказаний виконавчий напис.

Одночасно з позовною заявою позивач ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за виконавчим написом від 30.01.2014 року, вчиненим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрований в реєстрі за № 428, яким звернуто стягнення на квартиру АДРЕСА_1, що на праві власності належить ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4

В мотивування заяви зазначив, що безпідставне та неправомірне вчинення виконавчого напису нотаріуса, оскарженого позивачем в судовому порядку, створює можливість ТОВ «Кредитні ініціативи» розпорядитися іпотечним житлом, позбавити позивача та його родину єдиного житла. Посилається, що невжиття заявлених ним заходів забезпечення позову може ускладнити або зробити неможливим виконання судового рішення в майбутньому у випадку ухвалення рішення на користь позивача.

Ухвалою Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 січня 2018 року заяву ОСОБА_1В задоволено. Зупинено стягнення за виконавчим написом від 30.01.2014 року, вчиненим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрований в реєстрі за № 428, яким звернуто стягнення на квартиру АДРЕСА_1, що на праві власності належить ОСОБА_3, ОСОБА_4 в рамках виконавчого провадження №42820355, яке знаходиться в провадженні Саксаганського відділу державної виконавчої служби м. Кривого Рогу Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області – до ухвалення рішення по цивільній справі № 214/209/18 за позовною заявою ОСОБА_3 О.В. до ТОВ «Кредитні ініціативи» про захист прав споживача, визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, скасування виконавчого напису.

Не погоджуючись із ухвалою суду ТОВ «Кредитні ініціативи» подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального законодавства, просить скасувати ухвалу суду та постановити нову ухвалу про відмову ОСОБА_1 у задоволенні заяви. Зокрема представник зазначає, що заявником не надано доказів про існування реальної загрози невиконання або утруднення майбутнього судового рішення. Судом не враховано, що виконавчий напис нотаріуса не виконано, що свідчить про відсутність підстав для застосування забезпечення позову.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Указом Президента України «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» №452 від 29 грудня 2017 року ліквідовано Апеляційний суд Дніпропетровської області та утворено Дніпровський Апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та ОСОБА_5.

Згідно пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Відповідно до пункту 8 Розділу ХІІІ Цивільного процесуального кодексу України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційній суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Таким чином, Апеляційний суд Дніпропетровської області продовжує здійснювати свої повноваження до початку роботи Дніпровського Апеляційного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та ОСОБА_5.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених позовних вимог, вимог заяви про забезпечення позову, доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Задовольняючи заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржений позивачем виконавчий напис нотаріуса надає ТОВ «Кредитні ініціативи» право звернення стягнення на іпотечне майно, яке є предметом судового розгляду. Щоб уникнути порушення житлових прав позивачів та неможливості виконання майбутнього судового рішення, застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною третьою статті 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ч.1 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати з обґрунтуванням його необхідності; ціну позву, про забезпечення якого просить заявник та інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до ч.5 ст. 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

З аналізу статей 150-153 ЦПК України можна дійти висновку, що забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. При цьому забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо.

Зазначена правова норма прямо визначає як форму і порядок звернення до суду із клопотанням про вжиття заходів забезпечення позову, так і підстави для його забезпечення.

Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Як роз’яснено в п. 1, п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 № 9, єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як видно з матеріалів справи, предметом позовних вимог ОСОБА_1 є захист прав споживачів, оскарження виконавчого напису нотаріуса вчиненого за заявою ТОВ «Кредитні ініціативи» про звернення стягнення на іпотечне майно, належне ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №0307/1007/88-558 від 16.10.2007 року, укладеним між ОСОБА_1 та АКІБ «ТАС-Комерцбанк», правонаступником якого за договором відступлення прав вимоги є ТОВ «Кредитні ініціативи».

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність практичної можливості із використанням оскаржуваного виконавчого напису нотаріуса ТОВ «Кредитні ініціативи» реалізувати спірне іпотечне майно, що у майбутньому може завадити виконанню судового рішення по заявленому позову.

Крім того, як видно з матеріалів справи, заочним рішенням Саксаганського районного суду від 27 березня 2018 року, яке набрало чинності 27 квітня 2018 року задоволено частково позовні вимоги ОСОБА_1 Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 30 січня 2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки квартиру АДРЕСА_2.

Доводи апеляційної скарги про відсутність доказів щодо наміру ТОВ «Кредитні ініціативи» реалізувати спірне іпотечне майно, не можна вважати обґрунтованими, оскільки це є виключне право іпотекодержателя у будь-який момент реалізувати право відчуження іпотечного майна в поза судовому порядку.

Фактично всі доводи ТОВ «Кредитні ініціативи», викладені в апеляційній скарзі, зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що ухвала є обґрунтованою, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є правильними у зв’язку з чим вона повинна бути залишена без змін, а апеляційна скарга – без задоволення.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», залишити без задоволення.

Ухвалу Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 січня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 03 липня 2018 року.

Головуючий:

Судді: