
ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОСОБА_1
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 210/3718/17
Провадження № 2/210/948/18
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
"03" липня 2018 р.
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого-судді: Вікторович Н.Ю.,
за участі секретаря судового засідання: Реви К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, без участі сторін, та без фіксування судового засіданні звукозаписувальним пристроєм, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач, Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (далі, - ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК») звернувся до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 31 травня 2011 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та відповідачем укладений кредитний договір №б/н, відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит в розмірі 1200,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Взятих на себе зобов'язань відповідач не виконує, у зв'язку з чим, станом на 31 липня 2017 року виникла заборгованість у розмірі 11795,34 гривень.
Представник позивача у судовому засіданні присутнім не був, у позовній заяві зазначив про можливість розгляду справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав та мотивів викладених у позовній заяві, просив суд їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилися, надавши письмові пояснення по суті позовних вимог. Від представника відповідача надійшла заява про залишення позову без розгляду в наслідок систематичної неявка представника позивача.
В письмових пояснення представник відповідача зазначив, що позов не визнано та просить суд відмовити з наступних підстав. По - перше, не згодний з розмірами та розрахунками, даної заборгованості, оскільки дані суми штрафів є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошового зобов’язання за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне й те саме порушення. По-друге, на даний час строк позовної давності за даними вимогами минув, посилання позивача на начебто часткову сплату боргу відповідачем не відповідає дійсності оскільки ніякої сплати боргу відповідачем не проводилось, відповідні докази позивачем суду не надано. Також, позивач не довів укладення між сторонами договору, який передбачав би збільшення строку позовної давності, застосуванню підлягає загальний трирічний строк позовної давності, передбачений законом. Крім того, дані «Умови...» з боку банку затверджені наказом від 06 березня 2010 року, однак ані самого наказу, ані доказу узгодження даних «Умов...» відповідачем, ані доказів на підтвердження чинності даних «Умов...» на період з моменту отримання відповідачем коштів та після цього позивачем не надано. По - третє, у позовній заяві, представник позивача, вказав, якщо договору не припиняється, за домовленістю, то він автоматично лонгується. Однак представнику відповідача не зрозуміло не тільки на яких підставах діяв даний договір, а й яким чином він автоматично продовжувався, якщо відповідач про нього не знала. По - четверте, кредитним договором не встановлено розмір процентів після спливу строку його дії, тому такий розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Позивач не надав суду доказів чинності або ж строку дії договору, який, як він вважає, було укладено, на весь період нарахування ним відсотків. Вважає, що без вказаних доказів, суд не може виносити рішення, яке б могло задовольнити позовні вимоги у частині стягнення відсотків за користування кредитними коштами так, як дані позовні вимоги не підтверджені доказами, які відповідають критеріям належності та допустимості відповідно до ЦПК України, а рішення суду в такому випадку не може ґрунтуватись на припущеннях.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 08 грудня 2017 року було стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 31 травня 2011 року, яка станом на 31 липня 2017 року становила 11795,34 гривень (а.с.60-61).
На підставі заяви відповідача ОСОБА_4, ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 26. Лютого 2018 року вище наведене заочне рішення скасовано та справу призначено до розгляду в загальному порядку (а.с.64-66, 81).
Як вбачається з матеріалів справи, 31 травня 2011 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та відповідачем укладений кредитний договір №б/н, відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит в розмірі 1200,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки (а.с.6, 8).
Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах.
Відповідно до п.1.1.7.12 договір діє протягом 12 місяців з моменту його підписання. Якщо протягом цього терміну жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії Договору, він автоматично пролонгується на такий же період (а.с.20).
У матеріалах справи відсутні докази про те, що дія договору була припинена за ініціативою однієї із сторін у спосіб, передбачений п.1.1.7.12 Умов.
Таким чином договір від 31 травня 2011 року, укладений між сторонами, діє з часу його укладення по теперішній час.
Умовами і правилами надання банком послуг, які разом із заявою відповідача є договором, передбачено винагороду банку, яка складається з: 1) процентів за користування кредитом, в тому числі за користування простроченим кредитом і овердрафтом, 2) плати за випуск та обслуговування платіжної карти, 3) інших комісій і штрафних санкцій, - якщо такі будуть (а.с.9-32).
Договір є зобов’язанням і, відповідно, підставою для виникнення цивільних прав та обов’язків.
Статтями 1049, 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що Позичальник зобов'язаний повернути Кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про договір позики, якщо інше не встановлено і не випливає із суті кредитного договору (ч.2 ст. 1054 ЦК України).
Відповідно до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Таким чином, проценти, які підлягають сплаті згідно з положеннями статей 1054 ЦК є платою за користування грошима і підлягають сплаті боржником за правилами основного грошового боргу.
У порушення вищевказаних норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконала.
Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, сплата неустойки.
Позичальник зобов’язується повернути суму кредиту, відсотків, винагороди, комісії відповідно до Заяви та Умов.
При оформленні кредитної картки відповідач була ознайомлена і погодилася з Умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами банку, що підтверджується її підписом на заяві про оформлення картки (а.с.6, зворот).
В заяві про відкриття банківського рахунку і отримання кредитної картки відповідач зазначила про свою згоду з тим, що вказана заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, а також тарифами, складають договір, укладений між нею і банком про надання банківських послуг.
Згідно з п. 2.1.1.5.5 Умов та правил, позичальник зобов’язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором (а.с.27, зворот).
Умовами і правилами надання банківських послуг передбачено, що для надання послуг Банк відкриває клієнту картковий рахунок, його вид і строк дії визначений в заяві і в пам'ятці клієнта, підписанням якої клієнт і Банк укладають договір про надання банківських послуг. Датою укладання договору являється дата відкриття рахунку, зазначена в розділі відмітки Банку. Погашення кредиту здійснюється шляхом поповнення рахунку готівкою або у безготівковому порядку. При порушенні строків платежів позичальник зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 500 гривень і 5% від суми позову. Картковий рахунок відкритий на невизначений строк. Строк дії картки зазначений на лицьовій стороні ОСОБА_4. По закінченню строку дії картки відповідна картка продовжується Банком на новий строк, якщо раніше (до початку місяця закінчення строку її дії) не надійшла письмова заява Держателя про закриття карткового рахунку, а також за умови наявності грошових коштів на картковому рахунку для оплати послуг з виконання розрахункових операцій з карткового рахунку і при дотриманні інших умов, передбачених договором.
Відповідач зобов’язання за кредитним договором належним чином не виконала і станом на 31 липня 2017 року має заборгованість за кредитом в сумі 11795,34 гривень, яка за розрахунком банку складається з наступного: заборгованість за кредитом, - 1110,10 гривень, по процентам за користування кредитом, - 9647,37 гривень, а також заборгованість по штрафам, - 500,00 гривень (фіксована частина), 537,87 гривень (процентна складова).
Що ж стосується вимог представника відповідача щодо застосування строку позовної давності, то суд відмовляє в її застосуванні з урахуванням наступного.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч.ч.1, 5 ст. 261 ЦК України).
За ст.264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням дії, що свідчать про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Згідно наданих суду розрахунків заборгованості за договором, вбачається що сума погашення за наданим кредитом частково відбувалася, та востаннє відбулась 01 жовтня 2014 року в сумі 24,28 гривні, також 08 грудня 2017 року було ухвалено заочне рішення суду (а.с.4-5, 60-61), тобто фактично строк позовної давності було перервано.
Крім того, заява представника відповідача про залишення позову без розгляду в наслідок систематичної неявки представника позивача, також не підлягає задоволенню оскільки в позовній заяві представником зазначено про згоду на розгляд справи за його відсутності (а.с.3, зворот).
Згідно ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За змістом ч.2 ст.77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зокрема, згідно ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Докази повинні відповідати вимогам належності, допустимості, достовірності та достатності (ст.ст.77-80 ЦПК України).
Враховуючи правову природу зобов’язань, які виникли між сторонами у справі, їх неналежне виконання відповідачем, статті 526, 527, 530, 599, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
На підставі ст.141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача витрати по оплаті судового збору в сумі 1600,00 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 76-81, 258, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, ст.ст.4, 5, 16, 526, 536, 527, 546, 549, 550, 610, 1054 ЦК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (р/р29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570), заборгованість за кредитним договором №б/н від 31 травня 2011 року, яка станом на 31 липня 2017 року становить 11795,34 гривень (одинадцять тисяч сімсот дев’яносто п’ять гривень 34 коп.), та яка складається із заборгованості за кредитом в сумі 1110,10 гривень; по процентам в сумі 9647,37 гривень; по штрафам: в сумі 500,00 гривень (фіксована частина) та 537,87 гривень (процентна складова).
Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, р.н.о.к.п.п.3206213286, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, кв.№1, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (р/р29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570), судовий збір у розмірі 1600,00 гривень (одна тисяча шістсот гривень).
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:
- позивач: ПАТ «ПриватБанк», юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д;
- відповідач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса місця реєстрації: м. Кривий Ріг, вул. Інгушська, 4/1.
Суддя: Н. Ю. Вікторович
Судове рішення № 75077756, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу було прийнято 03.07.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 210/3718/17. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: