Постанова № 75077616, 03.07.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/2976/15-ц 22-ц/774/148/К/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2018 року м. Кривий Ріг

Справа № 210/2976/15-ц

Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого- судді Бондар Я.М.,

суддів - Барильської А.П., Зубакової В.П.,

секретар судового засідання – Кислиця І.В.

сторони : позивач – ОСОБА_1,

відповідач – ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Бу-Будкомплекс»,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 01 серпня 2017 року, ухваленого суддею Скотарем Р.Є. у м. Кривому Розі,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Бу-Будкомплекс» (далі – ТОВ «Бу-Будкомплекс») про стягнення заборгованості по заробітній платі та компенсації заборгованості середнього заробітку за час затримки заробітної плати.

В обґрунтування позову зазначив, що починаючи з 04.04.2011 року він працював на посаді технічного директора ТОВ «Бу-Будкомплекс» й 27.07.2011 року звільнений за п.1 ст. 36 КЗпП України за угодою сторін. При звільненні він отримав трудову книжку, однак до теперішнього часу відповідачем з ним не проведено повного розрахунку та не виплачена заборгованість по заробітній платі за червень 2011 року в розмірі 631,86 грн та за липень 2011 року в розмірі 416,33 грн. З вимогою про виплату заборгованості по заробітній платі він звернувся до відповідача, але йому було відмовлено у зв’язку з тим, що він отримав заробітну плату, про що свідчить його підпис у видаткових касових ордерах.

Оскільки він заробітної плати не отримував, посилається, що підписи у видаткових касових ордерах було зроблено іншою особою, а не ним, він 23 вересня 2013 року звернувся з заявою до прокуратури, якою було порушено кримінальне провадження, в ході досудового слідства встановлено, що підписи у видаткових касових ордерах не належить йому. Однак, 28.11.2014 року у зв’язку із закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності, слідчим ухвалено постанову про закриття кримінального провадження.

За таких обставин, позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі в розмірі 631,86 грн, середньомісячний заробіток в сумі 86700,00 грн., а всього на загальну суму 87331,86 грн.

Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 16 листопада 2015 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Бу-Будкомплекс» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 631 грн. 86 коп. та середньомісячний заробіток в сумі 59640 грн. Стягнуто з ТОВ «Бу-Будкомплекс» в дохід держави судовий збір в розмірі 602 грн. 72 коп.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 25 травня 2017 року заява ТОВ «Бу-Будкомплекс» про перегляд заочного рішення залишена без задоволення.

В апеляційній скарзі представник відповідача ТОВ «Бу-Будкомплекс» ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову ОСОБА_1 у задоволенні позову. Вважає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що він не отримував заробітної плати. Копія висновку експерта № 58/04-366 від 18.11.2014 року, що міститься в матеріалах справи, належним чином не посвідчена, а матеріали кримінального провадження, в рамках якої було проведено вказану експертизу, судом першої інстанції не випробовувалися та не досліджувалися. Неналежним чином повідомлений представник відповідача про розгляд справи, був позбавлений можливості заявити клопотання з цього приводу.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача ОСОБА_4 просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а заочне рішення суду першої інстанції – без змін.

Указом Президента України №452/2017 від 29 грудня 2017 року «Про ліквідацію апеляційних та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» ліквідовано Апеляційний суд Дніпропетровської області та утворено Дніпровський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та ОСОБА_5.

За частиною 6 статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Пунктом 8 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України (в редакції, яка діє з 15.12.2017) передбачено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Таким чином, Апеляційний суд Дніпропетровської області продовжує здійснювати свої повноваження до початку роботи Дніпровського апеляційного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та ОСОБА_5.

Заслухавши доповідь судді – доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволенняз наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1, починаючи 04.04.2011 року займав посаду технічного директора ТОВ «Бу-Будкомплекс» та звільнений за угодою сторін відповідно до п.1 ст.36 КЗпП України (а.с. 9).

Згідно відомостей нарахування заробітної плати ТОВ «Бу-Будкомплекс» за червень 2011 року ОСОБА_1 нараховано до виплати 1170,00 грн, за липень 2011 року – 1381,28 грн. (а.с.25, 26).

Як видно з видаткових касових ордерів від 07.07.2011 р. та 22.07.2011 року позивачем отримано 631,86 грн та 416,33 грн., відповідно (а.с. 27, 28).

Разом з тим, судом встановлено, що підписи про отримання грошових коштів у зазначених видаткових касових ордерах підроблено, що підтверджується висновком експертизи №58/04-366 від 18.11.2014 року, проведеної в кримінальному провадженні № 42013040710000061, внесеного до ЄРДР 23.09.2013 року (а.с. 10, 11-18).

Постановою старшого слідчого СВ Тернівського РВ КМУ УМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_6 від 28.11.2014 року кримінальне провадження №42013040710000061 від 23.09.2013 року закрито підставі п.2 ч.1 ст.49 КК України (а.с. 20, 21).

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з доведеності факту неотримання позивачем в повному обсязі нарахованої йому заробітної плати при звільненні та наявності підстав для стягнення на його користь з відповідача заборгованості з її виплати, а також середнього заробітку за час вимушеного прогулу в порядку, передбаченому ст.ст. 116, 117 КЗпП України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст.367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Рішення суду першої інстанції оскаржується лише в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 В частині відмови в задоволенні позовних вимог не оскаржується, тому судом апеляційної інстанції не переглядається.

Між сторонами виникли правовідносини, стосовно дотримання відповідачем вимог трудового законодавства при звільненні позивача в частині своєчасного та повного розрахунку.

Згідно ч.1 ст. 115 Кодексу законів про працю України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Статтею 116 Кодексу законів про працю України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно ст. 117 вказаного Кодексу в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки зазначені в статті 116 цього Кодексу при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про доведеність факту не виплати у повному обсязі позивачу ОСОБА_1 заробітної плати. Даний факт доведений письмовими матеріалами справи.

Згідно положення п.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов’язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Зокрема, як видно з постанови про закриття кримінального провадження від 28 листопада 2018 року, прийнятою старшим слідчим СВ Тернівського РВ КМУ ГУ МВС України в Дніпропетровській області, під час проведення досудового розслідування в рамках кримінального провадження №42013040710000061 від 23 вересня 2013 року проведено почеркознавчу експертизу. Висновком експерта №58/04-366 від 18 листопада 2014 року встановлено, що у видатковому касовому ордері від 07.07.2011 року підпис про отримання грошових коштів в розмірі 631,86 грн. виконаний не ОСОБА_1 ( а.с.20-21, 11-18).

Отже, з огляду на те, що матеріалами кримінального провадження, порушеного за фактом службового підроблення, тобто складання службовою особою завідомо неправдивих документів, доведений факт не підписання позивачем ОСОБА_1, який визнаний потерпілим у кримінальному провадженні, видаткового касового ордеру від 07.07.2011 року про отримання грошових коштів в розмірі 631,86 грн., колегія суддів погоджується із висновком суду, що факт не підписання позивачем відомостей про отримання коштів при звільненні свідчить про їх не отримання.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Відповідачем не надано жодного доказу на доведення факту повного розрахунку із позивачем ОСОБА_1 при звільненні.

Колегія суддів не може визнати обґрунтованими доводи апеляційної скарги представника відповідача щодо неналежність та недопустимість, як доказу висновку експерта почеркознавчої експертиз №58/04-366 від 18 листопада 2014 року, копія якого міститься в матеріалах справи.

Стаття 89 ЦПК України передбачає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Колегія суддів, надаючи оцінку допустимості та достовірності висновку експерта, копія якого міститься в матеріалах справи, оскільки оригінал зберігається в матеріалах кримінального провадження, вважає його допустимим, такий, що узгоджується з іншими письмовими доказами.

Колегія суддів також вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги відповідача ТОВ «Бу-Будкомплекс» щодо належного сповіщення відповідача про час та місце розгляд даної справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчиненні окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Враховуючи те, що оскаржуване рішення суду ухвалено судом під час дії Цивільного процесуального кодексу України, в редакції від 18.03.2004 року, питання щодо належного повідомлення відповідача ТОВ «Бу-Будкомплекс» про час та місце розгляду справи перевіряється відповідно до положень кодексу, чинного на час вчинення процесуальної дії.

Згідно ст. 158 ЦПК України, в редакції від 18.03.2004 року, розгляд судом цивільної справи відбувається у судовому засіданні з обов'язковим повідомленням осіб, які беруть участь у справі.

Згідно положення ч.5 ст.74 ЦПК України, в редакції від 18.03.2004 року, судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур’єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. У разі ненадання особами, які беруть участь у справі інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається: юридичним особам – за адресою місцязнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 76 ЦПК України, в редакції від 18.03.2004 року, судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, інформація якого є загально доступною, тому ці відомості не підлягають доведенню, місцезнаходженням ТОВ «Бу-Будкомплекс», ідентифікаційний код підприємства 31550752, зазначено: 50082, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, вул.Грицевця, будинок 3Б. Дана адреса також зазначена особисто представником апелянта в апеляційній скарзі, як адреса отримання кореспонденції.

Як видно з матеріалів справи, всі судові повідомлення про призначення справи до розгляду, які направлялися на адресу відповідача ТОВ «Бу-Будкомплекс» місто Кривий Ріг, вул.Грицевця, будинок 3Б, повернулися на адресу суду із відміткою «за закінченням строку зберігання» (а.с. 42,44, 45,61,62).

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції неодноразово скеровано судову кореспонденцію за офіційною адресою місцярозташування відповідача ТОВ «Бу-Будкомплекс», зареєстрованою у встановленому порядку, за якою він не отримує поштові відправлення, тому згідно положення ч.5 ст.74 ЦПК України, в редакції від 18.03.2004 року, був належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи.

Отже, за таких обставин слід дійти висновку про те, що вирішуючи вказаний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону.

Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, як недоведена, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, Апеляційний суд Дніпропетровської області,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Бу-Будкомплекс» – залишити без задоволення.

Заочне рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 16 листопада 2015 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст судового рішення складено 04 липня 2018 року.

Головуючий:

Судді: