Ухвала суду № 75077004, 04.07.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/7235/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2018 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Дергачової Н.В., при секретарі судового засідання Меркуловій Ю.П., розглянувши заяву першого позивача – ОСОБА_1, другого позивача – ОСОБА_2, третього позивача – ОСОБА_3 про забезпечення позову, у справі за позовом першого позивача – ОСОБА_1, другого позивача – ОСОБА_2, третього позивача – ОСОБА_3 до першого відповідача – Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області та другого відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Еколенд плюс», про визнання недійсними рішень та договору оренди, -

В С Т А Н О В И В:

Перший позивач - ОСОБА_1 (Ужгородський район, с. Руські Комарівці, вул. Гагаріна, 5), другий позивач - ОСОБА_2 (Ужгородський район, с. Руські Комарівці, вул. Шкільна, 33, третій позивач - ОСОБА_3 Михайлівна Ужгородський район, с. Вовкове, вул. Нова, 14) звернулися до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до першого відповідача – Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області (Ужгородський район, смт. Середнє, 63) та другого відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Еколенд плюс» (Ужгородський район, с. Барвінок, вул. Е. Егана, 50), про визнання недійсними рішень та договору оренди.

За ухвалою від 03.07.2018 судом було відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Першим позивачем – ОСОБА_1, другим позивачем – ОСОБА_2 та третім позивачем – ОСОБА_3 подано до суду заяву про забезпечення позову, за якою вони просять суд забезпечити позовну заяву шляхом заборони ТОВ «Еколенд Плюс» або будь-яким іншим особам використовувати земельну ділянку з кадастровим номером 2124855500:11:014:0001, що знаходиться за адресою: контур «1274 урочище «Тайня» с. Вовкове Ужгородського району на території Середнянської селищної ради для будівництва сміттєпереробного об’єкта (сортування цеху та полігону твердих побутових відходів) до вирішення справи по суті.

В обґрунтування заяви заявники зазначили, що жителі сіл Руські Комарівці, Нижнє Солотвино, Глибоке, Дубрівка, Вовкове, впритул до яких мають намір побудувати сміттєзвалище категорично заперечують проти будівництва такого об’єкту, зазначають, думка громадськості при обговоренні питань пов’язаних із розміщенням, проектуванням, спорудженням та експлуатацією вказаного об’єкта поводження з відходами була повністю проігнорована.

Як зазначають позивачі, другий відповідач вже намагався розпочати будівельні роботи по будівництву сміттєпереробного об’єкту на орендованій товариством земельній ділянці, однак під тиском громадськості (розпочався стихійний мітинг жителів) будівельні роботи були припинені, а будівельна техніка вивезена з земельної ділянки, проте існує ймовірність того, що ТОВ «Еколенд плюс» найближчим часом розпочне активні будівельні роботи, що обумовлено тим, що згідно відомостей на сайті Закарпатської ОДА вказане підприємство отримало фінансування на реалізацію інвестиційного проекту «Будівництво сміттєпереробного об’єкта» в урочищі «Тайня» с. Вовкове, Середнянської селищної ради, Ужгородського району.

Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Відповідно до ч. 5 - 7 ст. 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Пунктами 2, 4 ч. 1, ч. 10 ст. 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується: забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов’язання. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Як зазначено у ч. 1, 5 ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв’язку із забезпеченням позову.

Як зазначено у п. 4 постанови пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Судом з’ясовано, що позивачами подано до суду позов за яким вони просять суд:

-визнати недійсним рішення Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області «Про надання дозволу на складання проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки на yMqpax оренди» від 26 червня 2014 року, яким надано ТОВ «ЕКОЛЕНД ПЛЮС» дозвіл на складання проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах оренди строком на 49 років загальною площею 10,00 га, земель сільськогосподарського призначення (пасовище) для розміщення сміттєпереробного об’єкту, що знаходиться на території Середнянської селищної ради, с. Вовкове урочище «Тайня» контур №1274;

-визнати недійсним рішення Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в користування на умовах оренди» від 22 серпня 2014 року, яким затверджено ТОВ «Еколенд Плюс» проект землеустрою щодо відведення в користування земельної ділянки на умовах оренди та надано надала ТОВ «Еколенд Плюс» земельну ділянку в користування на умовах оренди для розміщення сміттєпереробного об’єкту за адресою: контур №1274 урочище «Тайня» с. Вовкове Ужгородського району на території Середнянської селищної ради;

-визнати недійсним договір оренди землі від 29 грудня 2014 року укладений між Середнянською селищною радою Ужгородського району та ТОВ «Еколенд Плюс».

При цьому будь – які позовні вимоги про усунення перешкод у користуванні зазначеною у позові земельною ділянкою, або про застосування реституції позивачами заявлено не було.

Враховуючи що позивачами ставиться вимога лише про визнання недійсними рішень селищної ради та договору оренди землі, суду не доведено належними і допустимими доказами той факт, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Зазначена стаття не передбачає можливості виходу суду за межі позовних вимог, заявлених позивачем.

Відтак суд не вбачає відповідності виду забезпечення позову, який просять застосувати позивачі позовним вимогам.

Крім того, забезпечення позову не можу стосуватися невизначеного кола осіб «будь-яких інших осіб», як це зазначили позивачі у заяві про забезпечення позову.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позивачами належними та допустимим доказами не доведено суду необхідність забезпечення позову саме у такий спосіб та існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а також відповідність виду забезпечення позову, який просять застосувати позивачі позовним вимогам, відтак у задоволенні зазначеної заяви слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 149 – 154, 260, 353, 354 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяви від 27.06.2018 року першого позивача – ОСОБА_1, другого позивача – ОСОБА_2 та третього позивача – ОСОБА_3 про забезпечення позову.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцять днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцять днів з дня отримання копії ухвали.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_4