Ухвала суду № 75076225, 04.07.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/531/2018(м)

263/4484/18

Головуючий у 1 інстанції Кулик С.В.

Категорія 27

У Х В А Л А

04 липня 2018 року місто Маріуполь

Суддя Апеляційного суду Донецької області Пономарьова О.М., перевіривши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області у складі судді Кулика С.В. від 17 квітня 2018 року про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ФПГ Металпромресурс» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_1 про визнання правочинів фіктивними,

в с т а н о в и л а:

Згідно з протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями Апеляційного суду Донецької області від 03 липня 2018 року цивільна справа за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 17 квітня 2018 року про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ФПГ Металпромресурс» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_1 про визнання правочинів фіктивними призначена до розгляду колегії суддів у складі: судді-доповідача ОСОБА_6, суддів Кочегарової Л.М. та Пономарьової О.М.

Проте, вважаю, що питання про відкриття провадження та призначення справи до розгляду за моєю участю не може бути здійснено з наступних підстав.

Відповідно до статті 15 Кодексу суддівської етики та Коментаря до Кодексу суддівської етики, затвердженого Радою суддів України від 04 лютого 2016 року № 1 «Про затвердження Коментаря до Кодексу суддівської етики» неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи.

Положення зазначеної коментованої статті випливають з принципу об'єктивності, визначеному у Бангалорських принципах поведінки суддів, відповідно до якого об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Вказаний принцип застосовується наступним чином.

Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. До таких випадків, зокрема, належать:

a) у судді склалося реальне упереджене ставлення до якоїсь зі сторін або судді з його власних джерел стали відомі певні докази чи факти стосовно справи, яка розглядається;

b) раніше при розгляді цього самого предмета спору суддя виступав як адвокат чи долучався до справи як важливий свідок;

c) суддя чи члени його родини матеріально зацікавлені в рішенні у відповідній справі.

На підставі п.5 ч.1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: є інші обставини, які викликають сумнів в неупередженості або обєктивності судді.

З аналізу змісту рішень Європейського суду з прав людини вбачається: у справі «ОСОБА_7 проти Бельгії» від 26 жовтня 1984 року - «Правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться»; у справі «Ветштайн проти Швейцарії» заява №33958/96 - «Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві»; у справі «П'єрсак проти Бельгії» від 01 жовтня 1982 року – «Не дивлячись на те, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередження чи схильності, її відсутність, чи навпаки, наявність може бути перевірена різними способами відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції. У даному контексті можна провести розмежування між суб'єктивним підходом, що відображає особисті переконання конкретного судді з конкретної справи, і об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-який сумнів з цього приводу…тому будь-який суддя, щодо якого є обґрунтовані підстави побоюватися браку безсторонності, має бути відведений»

Крім того, відповідно до об'єктивного критерію визначається серед інших аспектів, чи забезпечував суд загалом та його склад зокрема відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справі «Фей проти Австрії» від 24 лютого 1993 року).

З матеріалів справи вбачається, що постановою Апеляційного суду Донецької області від 14 червня 2018 року у складі суддів Пономарьової О.М., Гаврилової Г.Л., Зайцевої С.А. залишено без задоволення апеляційні скарги відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на ухвалу Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 17 квітня 2018 року про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ФПГ Металпромресурс».

Незважаючи на те, що вказані факти, не свідчать про наявність упередженості у судді, але з метою усунення підстав виникнення у учасників справи можливого сумніву щодо об'єктивності та неупередженості судді, забезпечення права особи на доступ до правосуддя та на розгляд її справи поза будь-яким сумнівом щодо обєктивності та неупередженості складу суду, враховуючи позиції Європейського суду з прав людини з приводу недовіри до суду, вважаю за доцільне заявити самовідвід, справу передати до канцелярії суду для виконання вимог, передбачених ч. 3 ст. 14 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 14, 36, 37, 39, 40, 41 ЦПК України, суддя

у х в а л и л а:

Заявити самовідвід у справі за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 17 квітня 2018 року про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ФПГ Металпромресурс» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_1 про визнання правочинів фіктивними.

Суддя Апеляційного суду

Донецької області ОСОБА_8