Постанова № 75076202, 03.07.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 225/5749/16-ц Номер провадження 22-ц/775/967/2018

Єдиний унікальний номер 225/5749/16-ц

Номер провадження 22-ц/775/967/2018 Доповідач Хейло Я.В.

Категорія 53

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2018 року

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді: Хейло Я.В.,

суддів: Жданової В.С., Мірути О.А.

за участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

при секретарі Марченко Я.О.

розглянувши в у відкритому судовому засіданні в м. Бахмут апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області на рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 4 квітня 2018 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Управління гірничого нагляду Головного управління Державної служби України з питань праці у Донецькій області, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Донецькій області, Державного підприємства «Торецьквугілля», Профспілкового комітету відокремленого підрозділу «Шахта Центральна» Державного підприємства «Торецьквугілля», Центрального комітету професійної спілки працівників вугільної промисловості України при Торецькій територіальній організації профспілки робітників вугільної промисловості про визнання нещасного випадку пов’язаним з виробництвом (справа №225/5749/16-ц, головуючий у суді першої інстанції ОСОБА_4), -

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2016 року ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаним позовом.

В обґрунтування позову зазначав, що з 24 червня 1990 року ОСОБА_3 перебувала у шлюбі з ОСОБА_5. 28 січня 2013 року о 18.15 ОСОБА_5 під час виконання своїх трудових обов’язків гірничого майстра підземного у відокремленому підрозділі «Шахта Центральна» (колишня назва «Шахта імені ОСОБА_6») Державного підприємства «Торецьквугілля» (колишня назва «Дзержинськвугілля») помер. Наступного дня відповідним наказом Територіального управління Держгірпромнагляду у Донецькій області була утворена комісія зі спеціального розслідування нещасного випадку пов’язаного з його смертю. За наслідками проведеного спеціального розслідування нещасного випадку на виробництві відповідною комісією 01 березня 2013 року складено акт за формою Н-5 в якому зазначено, що згідно підпункту 6 пункту 16 «Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» затвердженого постановою КМУ від 30.11.2011 року № 1232 та відповідно експертного висновку від 21.02.2013 року № 3 нещасний випадок не пов'язаний з виробництвом і не підлягає обліку за формою Н-1. Не погодившись з доводами комісії викладеними в акті по формі Н-5 ОСОБА_3 звернулась зі скаргою до начальника Територіального управління Держгірпромнагляду у Донецькій області в якій просила акт проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 28 січня 2013 року о 18.05 годині з гірничим майстром підземним ОСОБА_5 по формі Н-5 (НПВ) скасувати та призначити повторне спеціальне розслідування нещасного випадку, спеціальною комісією в іншому складі. Територіальне управління Держгірпромнагляду у Донецькій області прийшло до висновку, що спеціальне розслідування проведене відповідно до вимог «Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» затвердженого постановою КМУ від 30.11.2011 року № 1232, а висновки комісії відповідають вимогам зазначеного Порядку.

ОСОБА_3 звернулась з заявою до Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України, яка розглянувши звернення позивача та виявивши недоліки в проведеному розслідуванні нещасного випадку, що стався з ОСОБА_5 28.01.2013 року, доручила Територіальному управлінню Держгірпромнагляду у Донецькій області провести повторне спеціальне розслідування.

За результатами повторного спеціального розслідування нещасного випадку, пов’язаного зі смертю ОСОБА_5, 03.02.2015 року був складений акт за формою Н-5, відповідно до якого комісія повторно прийшла до висновку, що нещасний випадок, що стався ОСОБА_5 не пов'язаний з виробництвом і не підлягає обліку за формою Н-1.

ОСОБА_3 вважає, що розслідування за фактом смерті її чоловіка проведено не повно, без з’ясування суттєвих обставин, адже її чоловік постійно проходив медичні огляди, захворювань з боку серцево-судинної системи у нього виявлено не було, його смерть настала під час виконання трудових обов’язків, була раптовою та виникла внаслідок гострої серцево-судиної недостатності.

Враховуючи викладене, ОСОБА_3 просила визнати нещасний випадок, що стався 28 січня 2013 року о 18 годині 05 хвилин у відокремленому підрозділі «Шахта ім. Ф.Е. Дзержинського» Державного підприємства «Дзержинськвугілля» з гірничим майстром підземним ОСОБА_5 таким, що пов’язаний з виробництвом.

Рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 04 квітня 2018 року у позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено.

Визнано нещасний випадок, що стався 28 січня 2013 року о 18.05 годині у відокремленому підрозділі «Шахта Центральна» (колишня назва «Шахта імені ОСОБА_6») Державного підприємства «Торецьквугілля» (колишня назва «Дзержинськвугілля») з гірничим майстром підземним ОСОБА_5, пов'язаним з виробництвом.

В апеляційній скарзі представник управління виконавчої дерекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області просить скасувати рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 04 квітня 2018 року та постановити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги представник Фонду зазначає, що оскаржуване рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Вважає, що рішення суду не відповідає пунктам 16, 36, 38, 42, 47 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232. Цим Порядком визначено, що обставинами, за яких нещасні випадки не визнаються такими, що пов’язані з виробництвом є природна смерть, смерть від загального захворювання, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи.

Згідно з медичним експертним висновком від 21.02.2013 року №3 ДП «НДІ МЕП Донбасу та вугільної промисловості (м. Донецьк) МОЗ України» смерть ОСОБА_5 не пов’язані з дією шкідливих і небезпечних умов праці та виробництва, а тому такий нещасний випадок не підлягає обліку за формою Н-1.

Вважає, що посилання суду на підпункт 13 пункту 15 Порядку є необгрунтованим, оскільки згідно висновку експерта ОСОБА_6 відділення Донецького обласного бюро судово-медичної експертизи від 05.02.2013 року №8 та медичного експертного висновку від 21.02.2013 року №3 ДП «НДІ МЕП Донбасу та вугільної промисловості (м. Донецьк) МОЗ України» причиною настання смерті ОСОБА_5 стало загальне хронічне захворювання – хронічна ішемічна хвороба серця, що у своїй течії ускладнилася розвитком недостатності коронарного кровообігу.

Звертає увагу, що на підставі висновку експерта ОСОБА_6 відділення Донецького обласного бюро судово-медичної експертизи від 05.02.2013 року №8 та медичного експертного висновку від 21.02.2013 року №3 ДП «НДІ МЕП Донбасу та вугільної промисловості (м. Донецьк) МОЗ України» комісія спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 28.01.2013 року з гірничим майстром підземним ОСОБА_5 прийшла до висновку, що смерть ОСОБА_5 не пов’язана з дією шкідливих і небезпечних умов праці і виробництва і даний нещасний випадок не вимагає складання акту за формою Н-1.

Згідно акту за формою Н-5, складеного за результатами повторного спеціального розслідування нещасного випадку, пов’язаного зі смертю ОСОБА_5, 03 лютого 2015 року, комісія повторно дійшла висновку, що нещасний випадок з ОСОБА_5 не пов’язаний з виробництвом і не підлягає обліку за формою Н-1.

Висновки судово-медичної експертизи ОСОБА_6 відділення Донецького обласного бюро судово-медичної експертизи від 05.02.2013 року №8 та висновки судово-медичної експертизи КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР» від 05.01.2018 року №234 не суперечать один одному та визначають що причиною смерті ОСОБА_5 є загальне захворювання.

Також, звертає увагу суду на те, що у квітні 2015 року ОСОБА_3 вже зверталась до суду з позовною заявою, в якій просила акт проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 28.01.2013 року на ВП «Шахта ім. Ф.Е. Дзержинського» ДП «Дзержинськвугілля» з гірничим майстром підземним ОСОБА_5 по формі Н-5 скасувати та зобов’язати комісію по проведенню спеціального розслідування даного нещасного випадку скласти новий акт по формі Н-5 та акт про нещасний випадок пов’язаний з виробництвом по формі Н-1. Рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 04.09.2015 року позовні вимоги задоволено. Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 04.11.2015 року скасовано рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 04.09.2015 року. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 березня 2016 року рішення Апеляційного суду Донецької області від 04.11.2015 року залишено без змін.

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу генеральний директор ДП «Торецьквугілля» зазначає, що розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_5 проведено відповідно до вимог чинного законодавства, підстави для складання за цим фактом акту за формою Н-1 компетентною комісією встановлені не були, тому підприємство підтримує апеляційну скаргу фонду та просить її задовольнити.

Представник Головного управління Держпраці у Донецькій області у своєму письмовому відзиві на апеляційну скаргу також підтримує апеляційну скаргу управління фонду, просить скасувати рішення суду та зазначає, що судом першої інстанції, в порушення вимог чинного законодавства повний текст оскаржуваного судового рішення на адресу Управління Держпраці направлений не був ,суд безпідставно прийшов до висновку про визнання нещасного випадку , що трапився з ОСОБА_5, таким, що пов’язаний з виробництвом , тоді як це є виключною компетенцією комісії зі спеціального розслідування та суд не може брати на себе ці повноваження. В даному випадку, акти, які є предметом спору були погоджені та підписані всіма членами комісії та головою, окрема думка будь-ким з членів комісії не висловлювалася, а тому у суду не було підстав ставити під сумнів викладені у актах обставини.

В судовому засіданні представник Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області ОСОБА_7 доводи апеляційної скарги повінстю підтримав, просив її задовольнити, рішення суду скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3

Представник позивача ОСОБА_3- ОСОБА_1 проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив її відхилити, рішення суду залишити без змін.

Інші учасники судового розгляду у засідання апеляційного суду не з’явилися, про день і час розгляду справи повідомлені належним чином (а.с.245-248 том 1) та їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача,сторони, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Згідно ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки причиною смерті ОСОБА_5 є саме раптова серцева смерть під час перебування на підземних роботах, то в розумінні пункту 15 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232 такий нещасний випадок є таким, що пов’язаний з виробництвом.

Апеляційний суд з висновками суду першої інстанції погоджується та зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивач, ОСОБА_3, з 29.06.1990 року перебувала у шлюбі із ОСОБА_5, що підтверджується копією відповідного свідоцтва.

ОСОБА_5 перебував у трудових відносинах з Відокремленим підрозділом «Шахта імені ОСОБА_6» Державного підприємства «Дзержинськвугілля», де працював з 05.11.1980 року на різних посадах, в тому числі з 01.08.1991 року - гірничим майстром підземним.

28 січня 2013 року о 18.15 годині під час виконання трудових обов’язків гірничого майстра, пов’язаних з підземними роботами, настала смерть ОСОБА_5, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.8).

За результатам проведеного розслідування зазначеного нещасного випадку був складений акт за формою Н-5 від 04.03.2013 року, відповідно до якого комісія прийшла до висновку, що нещасний випадок, в результаті якого настала смерть ОСОБА_5 не пов'язаний з виробництвом і не підлягає обліку за формою Н-1.

ОСОБА_3 оскаржила вказаний висновок до Територіального управління Держгірпромнагляду України у Донецькій області, яке не задовольнило її вимоги, вказавши, що порушень при проведенні спеціального розслідування нещасного випадку, пов’язаного зі смертю ОСОБА_5, встановлено не було.

У зв’язку з цим позивач звернулася до Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України, яка, розглянувши її звернення та виявив певні недоліки проведеного спеціального розслідування, доручила Територіальному управлінню Держгірпромнагляду України у Донецькій області провести повторне спеціального розслідування вказаного нещасного випадку.

За результатами повторного спеціального розслідування нещасного випадку, пов’язаного зі смертю ОСОБА_5, 03.02.2015 року був складений акт за формою Н-5, відповідно до якого комісія повторно прийшла до висновку, що нещасний випадок, в результаті якого настала смерть ОСОБА_5 не пов'язаний з виробництвом і не підлягає обліку.

Висновком комісійної судово-медичної експертизи № 234 від 05 січня 2018 року встановлено, що « смерть ОСОБА_5 є раптовою, причиною смерті ОСОБА_5 є хронічна ішемічна хвороба серця, яка в своєму перебігу ускладнилась порушенням коронарного кровообігу з подальшим розвитком гострої серцево-судинної недостатності, від якої і настала смерть» (а.с. 164-166).

Відповідно до статті 22 Закону України «Про охорону праці» роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування. У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов'язковим для роботодавця. Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232 «Про деякі питання розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» затверджено Порядок проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві.

Відповідно до підпункту 6 пункту 16 Порядку обставинами, за яких нещасні випадки не визнаються такими, що пов'язані з виробництвом, є природна смерть, смерть від загального захворювання або самогубство (крім випадків, зазначених у пункті 15 цього Порядку), що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та/або відповідною постановою про закриття кримінального провадження.

Відповідно до підпункту 13 пункту 15 Порядку обставинами, за яких нещасний випадок визнається таким, що пов'язаний з виробництвом, і складається акт за формою Н-1, є раптова серцева смерть потерпілого внаслідок гострої серцево-судинної недостатності під час перебування на підземних роботах (видобування корисних копалин, будівництво, реконструкція, технічне переоснащення і капітальний ремонт шахт, рудників, копалень, метрополітенів, підземних каналів, тунелів та інших підземних споруд, проведення геологорозвідувальних робіт під землею) або після підйому потерпілого на поверхню з даною ознакою, що підтверджено медичним висновком.

Процедура проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах також визначена Порядком проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року N 1232.

Відповідно до п. 14 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, комісія зобовязана протягом трьох робочих днів з моменту її утворення, зокрема, зясувати обставини і причини нещасного випадку, а також вивчити первинну медичну документацію (журнал реєстрації травматологічного пункту лікувально-профілактичного закладу, звернення потерпілого до медичного пункту або медико-санітарної частини підприємства, амбулаторну картку та історію хвороби потерпілого, документацію відділу кадрів, відділу (служби) охорони праці тощо); скласти у п'яти примірниках акт проведення розслідування нещасного випадку за формою Н-5 згідно з додатком 3 та акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1 згідно з додатком 4 (у разі, коли нещасний випадок визнано таким, що пов'язаний з виробництвом) і передати їх роботодавцеві для затвердження. У разі, коли нещасний випадок визнаний комісією таким, що не пов'язаний з виробництвом, складається акт за формою Н-5.

Відповідно до пункту 54 Порядку у разі надходження від роботодавця, робочого органу Фонду, представника профспілки, потерпілого або члена його сім'ї чи уповноваженої ним особи, яка представляє його інтереси, скарги або їх незгоди з висновками спеціальної комісії щодо обставин і причин настання нещасного випадку керівник Держгірпромнагляду або його територіального органу з метою забезпечення об'єктивності проведення спеціального розслідування має право призначити повторне (додаткове) спеціальне розслідування нещасного випадку спеціальною комісією в іншому складі, за результатами її роботи скасувати акти за формою Н-5 і Н-1, притягти до відповідальності посадових осіб підприємства та органів Держгірпромнагляду, які порушили вимоги цього Порядку. Рішення спеціальної комісії в іншому складі щодо результатів повторного (додаткового) спеціального розслідування обставин і причин настання нещасного випадку може бути оскаржено лише у судовому порядку.

Як передбачено ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-яким не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Стаття 5 ЦПК України, що регулює способи захисту цивільних прав визначає, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд, відповідно до викладеної у позові вимоги такої особи визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, якій не суперечить закону.

За змістом ст.16 ЦПК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути в тому числі і визнання права, яке на думку позивача є порушенним.

Отже, враховуючи викладене, апеляційний суд, всупереч наведених у відзиві на апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Донецькій області доводів вважає, що позивач має права на судовий захист у обраний нею спосіб.

Доводи апеляційної скарги відповідача в тієї частині, що відповідно до медичного експертного висновку № 3 від 21.03.2013 року, складеного ДП «НДІ МЕП Донбасу та вугільної промисловості МОЗ України» смерть ОСОБА_5 не пов’язана з дією шкідливих і небезпечних умов праці на виробництві не заслуговують на увагу, оскільки наявність або відсутність такого зв’язку у даному випадку не має правового значення : підпункт 13 пункту 15 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків , професійних захворювань і аварій на виробництві , якім керувався суд, ухвалюючи рішення, встановлення такого зв’язку для складання акту за формою Н-1 не вимагає.

Посилання в апеляційній скарзі та письмових відзивах відповідачів на ті обставини, що нещасний випадок, що стався з ОСОБА_5 не пов’язаний з виробництвом , оскільки його смерть наступила внаслідок загального захворювання апеляційний суд не може прийняти до уваги виходячи з наступного.

Дійсно, як зазначено у висновку експерта ОСОБА_6 відділення Донецького обласного бюро судово-медичної експертизи від 05.02.2013 року № 8 та у медичному експертному висновку № 3 від 21.03.2013 року, складеному ДП «НДІ МЕП Донбасу та вугільної промисловості МОЗ України» причиною настання смерті ОСОБА_5 стало загальне хронічне захворювання – хронічна ішемічна хвороба серця, яка в своєї течії ускладнилася розвитком недостатності коронарного кровообігу (а.с.14,66-69 том 1)

Питання чи була така смерть раптової експертами не досліджувалось.

Відповідно до висновку комісійної судово-медичної експертизи № 234 від 05 січня 2018 року, проведеної експертами КЗ «Дніпропетровського обласного бюро судово-медичних експертиз ДОР » зазначено, що ОСОБА_5 страждав на хронічну ішемічну хворобу серця, проте експерти прийшли до висновку, що смерть ОСОБА_5 є раптовою, так як настала неочікувано, в дуже короткий термін після початку клінічних прояв захворювання. Комісія вважає, що у ОСОБА_5 мали місце елементи гострої серцевої недостатності, які більш вірогідно, могли бути обумовлені порушенням скорочувальної функції міокарду. Причиною смерті є хронічна ішемічна хвороба серця, яка в своєму перебігу ускладнилася порушенням коронарного кровообігу з подальшим розвитком гострої серцево-судинної недостатності, від якої настала смерть (а.с. 156-166 том 1).

Згідно класифікації серцево-судинних захворювань, яка була прийнята на VI Національному конгресі кардіологів України, поняття "раптова серцева смерть" (РСС) відображене й узгоджене з Міжнародною класифікацією хвороб (МКХ)

146.1 — раптова серцева смерть (аритмічна) — смерть, що настала у строки до 1 год після появи перших симптомів захворювання або суттєвого погіршення стану пацієнта на фоні стабільного хронічного перебігу захворювання.

Таким чином, раптова серцева смерть може мати місце і на фоні стабільного хронічного перебігу захворювання, але визнається такою, тоді, коли настала у строки до однієї години після появи перших сімптомів захворювання або суттєвого погіршення стану здоров’я.

З акту проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_5 від 4 лютого 2015 року вбачається, що 28 січня 2013 року у 2 зміну (з 15 години до 21 години) в.о. заступника начальника дільниці № 41-1146 м ОСОБА_8 був наданий наряд на ведення гірничих робот на дільниці № 41-1146м : гірничий майстер ОСОБА_5 – контроль стану охорони праці, керівництво ведення робіт на дільниці у зміні. О 16 годині гірничий майстер ОСОБА_5обстежив робочі місця та надав дозвіл на ведення робіт. Під час очікування партії порожняку приблизно о 17.50 ОСОБА_5 у присутності свідка ОСОБА_9 відчув себе погано та втратив свідомість. ОСОБА_9 почав надавати першу медичну допомогу, давав нюхати нашатирний спирт, але ОСОБА_5 не реагував. О 18 годин робітники викликали підземну медичну сестру, повідомили гірничого диспетчера. Гірничий диспетчер о 18.15 викликав на шахту реанімаційну протишокову группу гірничорятувального загону. О 18.20 к місцю де трапився нещасний випадок прибула підземна медична сестра , яка оглянула ОСОБА_5 та констатувала його смерть (том 1 а.с.9-12).

З висновку судово-медичної експертизи від 05.01.2018 року вбачається, що ОСОБА_5 дійсно страждав хронічною ішемічною хворобою серця, але експерти зазначають, що ця хвороба розвивається безсимптомно , латентно,за життя не розпізнається та не привертає увагу, як в даному випадку, оскільки відсутні симптоми захворювання органів кровообігу (том 1 а.с.165).

Отже, судом, на підставі належних доказів встановлено, що серцева смерть ОСОБА_5 була раптової , настала під час перебування на підземних роботах, внаслідок гострої серцево-судинної недостатності, настала у строки до однієї години після суттєвого погіршення його стану на фоні стабільного хронічного перебігу захворювання.

Ці обставини, відповідно до підпункту 13 пункту 15 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232 «Про деякі питання розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» є такими за наявності яких нещасний випадок визнається таким, що пов’язаний з виробництвом та складається акт за формою Н-1.

Доводи апеляційної скарги та відзивів на неї відповідачів в тієї частині , що позивач вже зверталася до суду з такими позовними вимогами не відповідають фактичним обставинам справи.

Відповідно до частини третьої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

У постанові Верховного Суду України від 21 грудня 2016 року у справі № 6-899цс16 зроблено висновок, що закриття провадження у справі - це одна з форм закінчення розгляду цивільної справи без винесення рішення суду у зв'язку з виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов'язує неможливість подальшого судового розгляду справи. Підставою для прийняття судового рішення про закриття провадження у справі може бути лише наявність на час його ухвалення рішення суду, яке набрало законної сили та яке ухвалено між тими самими сторонами, про той самий предмет та з тих самих підстав.

Зі змісту рішення Апеляційного суду Донецької області від 04 листопада 2015 року, яке залишено без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 березня 2016 року вбачається, що позивач просила скасувати акт проведення спеціального розслідування нещасного випадку від 03 лютого 2015 року та зобов’язати комісію по проведенню спеціального розслідування даного нещасного випадку скласти новий акт за формою Н-5 та акт про нещасний випадок пов’язаний з виробництвом по формі Н-1. Позовні вимоги про визнання нещасного випадку, таким, що пов’язаний з виробництвом заявлені не були (а.с.33-41 том 1).

При вирішенні справи суд першої інстанції посилався на норми Закону України «Про охорону праці», положення Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року N 1232, правильно встановив правовідносини, що виникли між сторонами, дав їм належну правову оцінку і обґрунтовано задовольнив позов ОСОБА_3

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області слід залишити без задоволення, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду та суперечать встановленим обставинам справи.

Що стосується посилання представника Управління Держпраці у Донецькій області у письмовому відзиві на апеляційну скаргу на порушення судом першої інстанції вимог цивільного процесуального законодавства в частині ненаправлення на адресу управління повного тексту судового рішення, то дійсно, як вбачається з матеріалів справи дані про направлення повного тексту судового рішення, відповідно до вимог ст.272 ЦПК України електронною поштою або рекомендованим листом у матеріалах справи відсутні.

Проте ці обставини не є обов’язковою підставою для скасування судового рішення в розумінні вимог ч.3 ст.376 ЦПК України.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 367, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області залишити без задоволення.

Рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 4 квітня 2018 року залишити без зміни.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий Судді

Повний текст постанови складено 4 липня 2018 року.

Головуючий