Постанова № 75076142, 03.07.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 219/1223/17 Номер провадження 22-ц/775/37/2018

Єдиний унікальний номер 219/1223/17

Номер провадження 22-ц/775/37/2018 Доповідач Хейло Я.В.

Категорія 27

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 липня 2018 року

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді: Хейло Я.В.,

суддів: Мірути О.А., Жданової В.С.

за участю секретаря: Марченко Я.О.

розглянувши в у відкритому судовому засіданні в м. Бахмут апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 17 жовтня 2017 року у цивільній справі № 219/1223/17 за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором (головуючий у суді першої інстанції ОСОБА_3С.), -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог банк посилався на те, що відповідно до укладеного договору № б/н від 05 серпня 2009 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 3900 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Підписавши Договір, відповідач підтвердив свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого Банком, відповідно до п. 3.3 Умов та Правил надання банківських послуг. Оскільки банк свої зобов’язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, а відповідач, в порушення умов договору, не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, – станом на 31 грудня 2016 року утворилась заборгованість в сумі 37831,78 грн.

Позивач просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № б/н від 05.08.2009 року у сумі 37891 гривень 78 копійок, яка складається з наступного: 3978,48 грн. – заборгованість за кредитом; 28625,60 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом; 2950,00 грн. – заборгованість за пенею та комісією; а також штрафів відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. – штраф (фіксована частина), 1777,70 грн. – штраф (процентна складова), відшкодувати понесені судові витрати.

Рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 17 жовтня 2017 року в задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк» відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 17 жовтня 2017 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» задовольнити та стягнути з відповідача на користь банку заборгованість за кредитним договором та понесені судові витрати.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням вимог матеріального права, відповідач на момент укладання договору мав повну цивільну дієздатність, усвідомлював значення своїх дії, а тому має нести відповідальність за несвоєчасне виконання зобов’язань, що виникають із кредитного договору. Укладений між сторонами кредитний договір повністю відповідає вимогам закону та банк надав всі докази, що свідчать про його неналежне виконання відповідачем.

28 листопада 2017 року ОСОБА_1 помер.

Ухвалою апеляційного суду від 12 червня 2018 року до участі у справі було залучено його правонаступника – дружину ОСОБА_2.

В судове засідання апеляційного суду представник ПАТ КБ «ПриватБанк» не з’явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

ОСОБА_2 у судовому засіданні апеляційного суду проти доводів апеляційної скарги заперечувала, просила її відхилити, рішення суду залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки ОСОБА_1 рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 26 травня 2014 року визнаний недієздатним, то він не може виступати стороною у справі, його опікун ОСОБА_2 може нести відповідальність за завдану ним шкоди лише з підстав, визначених ст.1184 ЦК України, проте такі вимоги позивачем заявлені не були.

Судом встановлено, що 5 серпня 2009 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір б/н, відповідно до умов якого останній отримав кредит у сумі 3900 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на залишкову суму заборгованості.

З розрахунку заборгованості за договором № б/н від 05 серпня 2009 року вбачається, що станом на 31 грудня 2016 року відповідач ОСОБА_1 має заборгованість в розмірі 37831,78 гривень, яка складається з наступного: 3978,48 гривень – заборгованість за кредитом; 28625,60 гривень – заборгованість по процентам за користування кредитом; 2950,00 гривень – заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 гривень – штраф (фіксована частина); 1777,70 гривень – штраф (процентна складова) (а.с. 4-6).

Рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 26 травня 2014 року, яке набрало законної сили 06 червня 2014 року, відповідача ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, через наявність у нього психічного захворювання, визнано недієздатним та встановлено над ним опіку, опікуном ОСОБА_1 призначено ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 32).

Відповідно до ст.34 ЦК України повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років.

Ст.39 ЦК України передбачає, що фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або керувати) ними.

При цьому за змістом ст.41 ЦК України фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішення суду про це.

Якщо він часу виникнення недієздатності залежить визнання недійсним шлюбу, договору або іншого правочину, суд, з урахуванням висновку судово-психіатричної експертизи та інших доказів щодо психічного стану особи може визначити у своєму рішенні день, з якого вона визнається недієздатною.

Відповідно до ч.4 ст.41 ЦК України опікун несе відповідальність за протиправні діяння свого підопічного лише з моменту набуття ним повноважень, тобто вступу у законну силу рішення суду про визнання особи недієздатною та призначення опікуна.

Згідно свідоцтва про смерть, виданого 01 грудня 2017 року Бахмутським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області серія ІІ –НО № 010389, відповідач по справі ОСОБА_1 помер 28 листопада 2017 року та з цієї дати опіка над ним відповідно припинилася.

Як вбачається з копії спадкової справи №203/2018 від 17.05.2018 року, заведеної державним нотаріусом Першої бахмутської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 17 травня 2018 року заяву за № 529 про прийняття спадщини подано ОСОБА_2 Інші спадкоємці померлого у встановлений законом строк із заявою про прийняття спадщини не зверталися (а.с.184-185).

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 12 червня 2018 року залучено до участі у справі правонаступника ОСОБА_1 – ОСОБА_2.

Згідно зі статтею 55 ЦПК України разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.

Згідно зі статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до вимог частини першої статті 608 ЦК України зобов'язання припиняються смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язане з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Перелік зобов'язань, які не входять до складу спадщини визначені статтею 1219 ЦК України.

Зокрема, не входять до складу спадщини права та обов’язки, що нерозривно пов’язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об’єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я; право на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов’язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Отже зобов'язання, що виникають із кредитного договору входять до складу спадщини.

Згідно правової позиції, висловленої в постанові Верховного Суду України від 8 квітня 2015 року по справі № 6-33цс15 аналіз норм статей 1216, 1218, 1219, 1231, 1268, 1269, 1296, 1297 ЦК України дає підстави для висновку про те, що спадкові права є майновим об’єктом цивільного права, реалізувавши які, спадкоємець, незалежно від отримання ним свідоцтва про право на спадщину, набуває прав на спадкове майно, в тому числі нерухоме (право володіння, користування), а з моменту оформлення права власності на нерухоме майно і право розпорядження ним.

Таким чином, відсутність у ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину не перешкоджає набуттю нею права на спадщину.

Відповідно до частини першої статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов’язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов’язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

З наданої суду спадкової справи померлого ОСОБА_5 вбачається, що обсяг та вартість спадкового майна нотаріусом не встановлені.

Згідно довідки ТОВ «ТБК Схід» від 15.05.2018 року ОСОБА_2 зареєстрована за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3. Її чоловік ОСОБА_1 був зареєстрований також за цією адресою з 07.07.1987 року по день смерті 28.11.2017 року.

Згідно свідоцтва про право власності на житло від 16 лютого 2009 року , виданого Управлінням муніципального розвитку Артемівської міської ради ОСОБА_1 належить 1\4 частина квартири за адресою м. Артемівськ, вулиця Некрасова будинок 46 квартира18. Загальна площа квартири складає 75,80 4кв.м. Відновна вартість на момент приватизації складає 13,27 грн.

Докази, що підтверджують реальну вартість 1\4 частини квартири за адресою м. Бахмут , вулиця Некрасова 46\18 у матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків,встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд, зберігаючи об’єктивність і неупередженість, керую ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз’яснює, у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов’язки,наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій ; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ним прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх зобов’язань.

На виконання вимог ст.12 ЦПК України, з метою сприяння позивачу у реалізації його прав як учасника судового розгляду, судом було запропоновано ПАТ КБ «ПриватБанк» надати докази щодо вартості спадкового майна, яке залишилося після смерті ОСОБА_5

Згідно інформації ПАТ КБ «ПриватБанк» від 02.07.2018 року, виходячи із середньої ринкової вартості квартири в м. Артемівськ (Бахмут) на час розгляду справи за повідомленням агентства нерухомості Бахмут вартість квартири складає 253987,50грн. та відповідно вартість спадкового майна складає, а саме 1\4 частини квартири загальною площею 75,80 кв.м., що розташована за адресою м. Артемівськ, вул. Некрасова 46\18 складає 63496,88 грн.

Апеляційний суд не може прийняти ці докази на підтвердження вартості спадкового майна виходячи з наступного.

Відповідно до ст.ст.76,77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими,речовими і електронними доказами; висновками експертів;показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Частина 2 ст.78 ЦПК України встановлює, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Належних доказів про вартість спадкового майна, а саме дійсної вартості 1\4 частини квартири за адресою АДРЕСА_1 на час розгляду справи апеляційному суду не надано.

За відсутності належних доказів щодо вартості спадкового майна апеляційний суд позбавлений можливості стягнути з ОСОБА_2, як спадкоємця померлого заборгованість за кредитним договором від 05.08.2009 року, якій був укладений між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_5

Керуючись ст.ст. 367, 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» задовольнити частково.

Рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 17 жовтня 2017 року скасувати.

У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1, правонаступником якого є ОСОБА_2 відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий Судді