Рішення № 75075754, 26.06.2018, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 242/2584/18

Провадження № 2/242/1074/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2018 року Селидівський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Черкова В.Г., при секретарі Кідрон О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Селидове в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Ворошиловського районного відділу державної виконавчої служби м.Донецьк Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про зняття арешту з майна, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду із зазначеним позовом.

В обґрунтування позову зазначили, що їм на праві приватної спальної часткової власності належить квартира, розташована за адресою: Донецька область. ОСОБА_3, вул.Артема, 84а/76: ОСОБА_1 – ? частки, ОСОБА_2 – ? частка.

З відомостей з єдиного реєстру заборони відчуження об’єктів нерухомого майна дізналися, що на зазначену квартиру 01.02.2011 р. зареєстроване обтяження, підставою якого є Постанова про арешт майна боржника ОСОБА_4 та оголошення заборони його відчуження. Арешт на квартиру накладено в рамках виконавчого провадження № 23078740 від 07.12.2010 р. Виконавче провадження відкрито на підставі виконавчого листа № 2-4466, виданого 22.09.2010 р. Ворошиловським районним судом м.Донецька про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 суми боргу.

Оскільки боржник ОСОБА_4 не є власником зазначеної квартири, просили зняти арешт з квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, який був накладений 31.01.2011 р. постановою АА № 4888827 відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м.Донецьку.

Суд, відповідно до ч.5, 8 ст.279 ЦПК України, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Позивачами в обґрунтування позову надані наступні докази.

Так, згідно свідоцтва про право власності на квартиру від 30.08.1993 р., квартира, розташована за адресою: Д-55АДРЕСА_2 на праві спільної власності належить: ОСОБА_6 та членам його родини: ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 (а.с.20).

Рішенням Ворошиловського районного суду м.Донецька від 15.04.2008 р. було визначено по ? частки ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 у квартирі, що розташована за адресою: м.Донецьк, вул.Артема, 84-А/76, що також підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с.27-28).

Згідно договору дарування частини квартири від 09.06.2010 р. ОСОБА_4 подарував ОСОБА_1 належну йому ? частку квартири, розташованої за адресою: м.Донецьк, вул.Артема, будинок 84 А(два), квартира 76, що також підтверджується довідкою про реєстрацію права власності на нерухоме майно та Витягом з Державног реєстру правочинів (а.с.21-24).

Згідно Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, спадкове майно, яке складається з ? частки квартири, розташованої за адресою: м.Донецьк, вул.Артема, 84А/76, що належала померлому ОСОБА_6, належить ОСОБА_1 (а.с.25).

07.12.2010 р. було відкрито виконавче провадження по виконавчому листу, виданому на підставі рішення Ворошиловського районного суду м.Донецька про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_7 суми боргу (а.с.29).

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна, квартира, розташована за адресою: м.Донецьк, вул.Артема, 84а/76, належить на праві спільної часткової власності: ? частка – ОСОБА_2, ? частки – ОСОБА_1

Як вбачається з Відомостей з єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, на зазначену квартиру було накладено арешт та оголошено заборону на відчуження, що зареєстровано 01.02.2011 р. за № 10779246, власником квартири зазначено ОСОБА_4 (а.с.30).

Згідно повідомлення Слов’янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Донецькій області, у державного виконавця підстави для зняття арешту відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження", особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

Згідно Постанови №5 від 03.06.2016 року Пленуму ВССУ, заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає цивільну справу (частина третя статті 154 ЦПК). При цьому із заявою про скасування заходів забезпечення позову (накладення арешту на майно або грошові кошти) може звернутись лише особа, щодо якої такі заходи забезпечення позову вжито, тобто сторона у справі чи третя особа, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору (частина четверта статті 154 ЦПК). Інша особа, яка вважає, що майно, на яке було накладено арешт у порядку забезпечення позову, належить їй, а не стороні у справі, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту (стаття 60 Закону про виконавче провадження).

У рішенні суду про визнання права власності на майно і про зняття з нього арешту суд зазначає про скасування заходів забезпечення позову, які оскаржуються (пункт 8 частини першої статті 214 ЦПК).

Таким чином судом встановлено, що позивачі є власниками квартири, розташованої за адресою: м.Донецьк, вул.Артема, 84А/76, на яку 01.02.2011 р. було накладено арешт в рамках виконавчого провадження стосовно ОСОБА_4, який з 10.06.2010 р. не є власником частки у квартирі.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню, оскільки майно, на яке накладено арешт, належить позивачам, а не боржникові.

Керуючись 264, 265, 279 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІПН НОМЕР_2, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, до Ворошиловського районного відділу державної виконавчої служби м.Донецьк Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, ЄДРПОУ 34974684, юридична адреса: Донецька область, м.Слов’янськ, вул.Добровольського, 2, про зняття арешту з майна - задовольнити.

Зняти арешт з квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, який був накладений 31.01.2011 р. постановою АА № 4888827 відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м.Донецьку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Апеляційного суду Донецької області з урахуванням п.15.5 Перехідних положень ЦПК України через суд першої інстанції.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя