Ухвала суду № 75073375, 02.07.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

02.07.2018Справа № 910/15443/17За позовом Заступника військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі:

1. Міністерства оборони України

2. Концерну «Військторгсервіс»

До 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортуна Інцитатус»

3. Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Інвест Груп»

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів

Фонд державного майна України

про визнання недійсним договору оренди нежитлових приміщень та витребування

нерухомого майна

Господарський суд міста Києва у складі судді Спичака О.М. за участю секретаря судового засідання Тарасюк І.М.

Представники учасників справи:

прокурор:Лесько Г.Є.;

від позивача 1: Тушинський О.О.;

від позивача 2: Коломієць І.В.;

від відповідача 1: не з'явився;

від відповідача 2: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник керівника військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі 1. Міністерства оборони України, 2. Концерну «Війскторгсервіс» звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідачів 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортуна Інцитатус» та 2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Інвест Груп» про визнання недійсним договору оренди нежитлових приміщень загальною площею 12551,5 кв.м у м.Києві по пров.Бородянскому, 3, укладеного 10.11.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фортуна Інцитатус» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтер Інвест Груп», та витребування у відповідачів майна.

Ухвалою від 14.09.2017р. порушено провадження по справі №910/15443/17 та призначено її розгляд на 20.10.2017р. Одночасно, вказаною ухвалою залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів Фонд державного майна України.

12.09.2017р. прокурором було подано заяву про вжиття заходів до забезпечення позову.

19.10.2017р.представником відповідача 1 через відділ діловодства суду було подано клопотання про припинення провадження у справі, розгляд якого відкладено судом до наступного судового засідання.

Ухвалою від 20.10.2017р. розгляд справи було відкладено на 06.11.2017р.

20.10.2017р. прокурором через відділ діловодства суду було подано клопотання про зупинення провадження по справі до набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва по справі №910/5005/17.

Ухвалою від 06.11.2017р. судом було зупинено провадження по справі №910/15443/17 за позовом Заступника керівника військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі 1. Міністерства оборони України, 2. Концерну «Війскторгсервіс» до відповідачів 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортуна Інцитатус» та 2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Інвест Груп» про визнання недійсним договору оренди нежитлових приміщень загальною площею 12551,5 кв.м у м.Києві по пров.Бородянскому, 3, укладеного 10.11.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фортуна Інцитатус» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтер Інвест Груп», та витребування майна до розгляду справи №910/5005/17 Київським апеляційним господарським судом та набрання рішенням по вказаній справі законної сили.

Ухвалою від 05.06.2018р. поновлено провадження по справі; постановлено розгляд справи здійснювати з правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 02.07.2018р.

У судовому засіданні судом було розглянуто та відмовлено в задоволенні клопотання Заступника військового прокурора Центрального регіону України про забезпечення позову шляхом накладенні арешту на майновий комплекс загальною площею 12551,5 кв.м, розташований у м.Києві по пров.Бородянскому, 3. При цьому, суд виходив з наступного.

За приписами ст.136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст.137 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов забезпечується, в тому числі, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Наразі, суд зазначає, що у вирішенні питання про забезпечення позову слід здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Проте, прокурором не було наведено достатніх належних та допустимих у розумінні ст.ст.76, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України доказів вчинення відповідачами дій, які б могли призвести до ускладнення виконання судового рішення по справі, внаслідок чого клопотання вказаного учасника судового процесу було залишено судом без задоволення.

Одночасно, у судовому засіданні судом також було розглянуто та відмовлено в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортуна Інцитатус» про припинення розгляду справи, з огляду на відсутність підстав для вчинення судом певних процесуальних дій у відповідності до ст. 80 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням того, що станом на момент проведення підготовчого засідання по справі Господарський процесуальний кодекс України діє в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», наявність підстав для закриття провадження за якою визначено іншою правовою нормою, а саме ст.231 вказаного нормативно-правового акту.

02.07.2018р. судом також було розглянуто та відмовлено в задоволенні клопотання Концерну «Військторгсервіс» про залишення позовної заяви без розгляду з урахуванням наступного.

За приписами ст.226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо: 1) позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності; 2) позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано; 3) у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав; 4) позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору; 5) позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду; 6) позивач у визначений судом строк не вніс кошти для забезпечення судових витрат відповідача і відповідач подав заяву про залишення позову без розгляду; 7) сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана; 8) провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172, 173 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк; 9) дієздатна особа, в інтересах якої у встановлених законом випадках відкрито провадження у справі за заявою іншої особи, не підтримує заявлених вимог і від неї надійшла відповідна заява; 10) після відкриття провадження судом встановлено, що позивачем подано до цього ж суду інший позов (позови) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду; 11) між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення суду іншої держави, якщо право укласти таку угоду передбачене законом або міжнародним договором України, за винятком випадків, якщо суд визнає, що така угода суперечить закону або міжнародному договору України, є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Проте, обставини, які покладено заявником до підстав розглядуваного клопотання, а саме наявність судового рішення від 29.09.2017р. по справі №910/5505/17 Господарського суду міста Києва, що залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.04.2018р., має своїм правовим наслідком не залишення позову без розгляду у порядку ст.226 Господарського процесуального кодексу України, а закриття провадження по справі у порядку ст.231 вказаного нормативно-правового акту, що виключає можливість суду задовольнити клопотання позивача.

В контексті означеного суд вказує на обґрунтованість клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортуна Інцитатус» про закриття провадження по справі. При цьому, слід зауважити наступне.

За приписами п.3 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу.

У п.2 ч.1 ст.175 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Судом вказувалось, що у провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа №910/5005/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортуна Інцитатус» до відповідача, Концерну «Військторгсервіс» про зобов'язання укласти додаткову угоду до договору оренди б/н від 10.11.2016р. та за зустрічним позовом Концерну «Військторгсервіс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортуна Інцитатус» про визнання недійсним договору, зобов'язання усунути перешкоди у користуванні майном, витребування майна з чужого незаконного володіння.

За наслідками розгляду означеної справи, Господарським судом міста Києва було прийнято рішення від 29.09.2017р, що залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.04.2018р., яким в задоволенні первісного позову відмовлено; зустрічний позов задоволено частково: визнано недійсним договір оренди нежитлових приміщень загальною площею 12 354,9 кв. м. розміщених за адресою: 03142, м. Київ, пров. Бородянський, 3, укладений 10.11.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІнтерІнвестГруп» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фортуна Інцитатус»; витребувано з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортуна Інцитатус» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ІнтерІнвестГруп» та повернуто до державної власності в особі Міністерства оборони України у господарське відання Концерну «Військторгсервіс» об'єкти оренди за договором оренди від 10.11.2016р., а саме нерухоме майно - нежитлові приміщення загальною площею 12 574,8 кв. м, розміщені за адресою: 03142, м. Київ, пров. Бородянський, 3, а саме: адміністративну будівлю літ.А, загальною площею 1372,4 кв.м.; диспетчерську, літ.В, загальною площею 178,7 кв.м.; склад №1, літ. Б, загальною площею 4334,8 кв.м.; склад №2, літ. Г, загальною площею 285,4 кв.м.; склад №3, літ. Д, загальною площею 361,5 кв.м.; склад №4, літ.Ж, загальною площею 45,9 кв.м.; склад №5, літ. З, загальною площею 1502,8 кв.м.; склад №6, літ. Л, загальною площею 3262,0 кв.м.; котельню, літ. І, загальною площею 208,2 кв.м.; їдальню, літ. К, загальною площею 999,8 кв.м.; електричну підстанцію, літ. Е, загальною площею 23,3 кв.м; розподілено судові витрати.

Тобто, виходячи з наявності такого, що набрало законної сили рішення по справі №910/5005/17 між тими ж сторонами, про той же предмет та з тих самих підстав, суд дійшов висновку стосовно закриття провадження у відповідності до п.3 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до ч.ч.4, 5 ст.231 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

За приписами п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Як вбачається зі змісту наявних в матеріалах справи документів, судовий збір за подання позову у справі №910/15443/17 було сплачено Концерном «Військторгсервіс» в сумі 10289,36 грн. згідно платіжного доручення №3253 від 07.09.2017р.

02.07.2018р. вказаним учасником судового процесу було заявлено письмове клопотання про повернення судового збору з Державного бюджету України.

За таких обставин, з огляду на висновки суду стосовно наявності підстав для закриття провадження у справі, керуючись приписами п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», судовий збір в сумі 10289,36 грн. підлягає поверненню позивачу 1 з Державного бюджету України з урахуванням поданого вказаним учасником клопотання.

Одночасно, судові витрати прокурора на подання заяви про забезпечення позову залишаються за вказаним учасником судового процесу.

Керуючись ст.ст.140, 175, 231, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1.Відмовити в задоволенні клопотання Заступника військового прокурора Центрального регіону України про забезпечення позову.

2.Відмовити в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортуна Інцитатус» про припинення розгляду справи.

3.Відмовити в задоволенні клопотання Концерну «Військторгсервіс» про залишення позову без розгляду.

4.Закрити провадження по справі №910/15443/17 за позовом Заступника керівника військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Концерну «Війскторгсервіс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортуна Інцитатус» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Інвест Груп» про визнання недійсним договору оренди нежитлових приміщень загальною площею 12551,5 кв.м у м.Києві по пров.Бородянскому, 3, укладеного 10.11.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фортуна Інцитатус» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтер Інвест Груп», та витребування у відповідачів майна без розгляду на підставі ст.231 Господарського процесуального кодексу України.

5.Повернути Концерну «Військторгсервіс» (03151, м.Київ, вул.Молодогвардійська, будинок 28-А, ЄДРПОУ 33689922) з Державного бюджету України судовий збір в сумі 10289,36 грн., сплачений на підставі платіжного доручення №3253 від 07.09.2017р.

6. Згідно ч.1 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та в частині відмови в забезпеченні позову та закриття провадження по справі відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення.

Повний текст складено та підписано 04.07.2018р.

Суддя Спичак О.М.