Ухвала суду № 75073189, 03.07.2018, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

03.07.2018р. Справа № 905/2311/16

Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О., розглянувши матеріали

За скаргою Акціонерного товариства «Укртрансгаз» м.Київ, від імені якого діє Філія «Управління магістральних газопроводів «Львівтрансгаз», м.Львів №2501Вих-181005 від 19.06.18р.

на бездіяльність державного виконавця Слов’янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області під час виконання судового рішення у справі №905/2311/16

за позовом: Публічного акціонерного товариства “УКРТРАНСГАЗ”, м.Львів в особі Філії “Управління магістральних газопроводів “ЛЬВІВТРАНСГАЗ”, м.Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “СПЕЦ-КОНТАКТ”, Донецька область, м.Слов’янськ

про: стягнення пені у розмірі 285288,00грн., 7% штрафу у розмірі 55440,00грн., 10% штрафу у розмірі 145125,00грн.

за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Спец-Контакт”, Донецька область, м.Слов`янськ

до відповідача: Публічного акціонерного товариства “УКРТРАНСГАЗ”, м.Львів в особі Філії “Управління магістральних газопроводів “ЛЬВІВТРАНСГАЗ”, м.Львів

про: стягнення заборгованості у розмірі 645891,42грн.

За участю представників:

від стягувача: ОСОБА_1, за довір.

від боржника: не з’явився

державний виконавець: не з’явився

Рішенням господарського суду Донецької області від 16.11.16р. у справі №905/2311/16 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “СПЕЦ-КОНТАКТ” на користь Публічного акціонерного товариства “УКРТРАНСГАЗ” пеню у розмірі 285288,00грн., 7% штраф у розмірі 55440,00грн., 10% штраф у розмірі 145125,00грн., судовий збір у розмірі 7287,80грн. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства “УКРТРАНСГАЗ”, м.Львів в особі Філії “Управління магістральних газопроводів “ЛЬВІВТРАНСГАЗ” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “СПЕЦ-КОНТАКТ” 602250,00грн. основного боргу, 3% річних у розмірі 11972,62грн., інфляційних витрат у розмірі 31668,75грн., судовий збір у розмірі 9687,98грн.

01.12.16р. господарським судом Донецької області видано накази про примусове виконання рішення господарського суду Донецької області №905/2311/16 від 16.11.16р.

23.06.18р. до господарського суду Донецької області надійшла скарга Акціонерного товариства «Укртрансгаз» м.Київ, від імені якого діє Філія «Управління магістральних газопроводів «Львівтрансгаз», м.Львів №2501Вих-181005 від 19.06.18р. на бездіяльність державного виконавця Слов’янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області під час виконання судового рішення у справі №905/2311/16.

Ухвалою суду від 25.06.18р. вказана скарга прийнята та призначена до розгляду в судовому засіданні на 03.07.18р.

У судове засідання 03.07.18р. представник ОСОБА_2 міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області та боржник не з’явилися; про місце, час та дату судового засідання учасники судового процесу були повідомлені належним чином. Про причини неявки суд не повідомлено.

Відповідно до ст.339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.342 ГПК України, скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Враховуючи належне повідомлення учасників судового процесу про дату судового засідання, а також обмеженість розгляду скарги процесуальним строком, суд розглядає скаргу за наявними матеріалами.

Представник скаржника (стягувача), який приймає участь у судовому засіданні в режимі відео конференції, наполягав на задоволенні скарги у повному обсязі з підстав викладених у скарзі.

Заслухавши пояснення представника скаржника, дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив:

В обґрунтування поданої скарги скаржник посилається на порушення державним виконавцем, п.п.2, 3 ч.2 ст.18, ч.1 ст.19, ч.1 ст.28 Закону України «Про виконавче провадження» під час виконання судового рішення у справі №905/2311/16, а саме:

- не повідомлення стягувача та не направлення на його адресу копій відповідних постанов про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області №905/2311/16 від 01.12.16р., накладання арештів на майно боржника та приєднання виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області №905/2311/16 від 01.12.16р. до зведеного виконавчого провадження в строки встановлені Законом України «Про виконавче провадження»;

- не зазначення ідентифікатора доступу для доступу до інформації про виконавче провадження та не повідомлено таких відомостей стягувачу у постанові про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області №905/2311/16 від 01.12.16р;

- не надання інформації на численні запити стягувача про перебіг зведеного виконавчого провадження.

На підставі викладеного скаржник просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Слов’янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області щодо не вчинення дій передбачених п.п.2, 3 ч.2 ст.18, ч. ст.19, ч.1 ст.28 Закону України «Про виконавче провадження»;

- зобов’язати державного виконавця Слов’янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області вжити заходів щодо виконання наказу господарського суду Донецької області №905/2311/16 від 01.12.16р.

Оцінивши подані докази, суд, на підставі приписів чинного законодавства, дійшов висновку, що скарга Акціонерного товариства «Укртрансгаз» м.Київ, від імені якого діє Філія «Управління магістральних газопроводів «Львівтрансгаз», м.Львів №2501Вих-181005 від 19.06.18р. на бездіяльність державного виконавця Слов’янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області під час виконання судового рішення у справі №905/2311/16 підлягає задоволенню частково з наступних підстав:

Рішенням господарського суду Донецької області від 16.11.16р., зокрема, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “СПЕЦ-КОНТАКТ” на користь Публічного акціонерного товариства “УКРТРАНСГАЗ” пеню у розмірі 285288,00грн., 7% штраф у розмірі 55440,00грн., 10% штраф у розмірі 145125,00грн., судовий збір у розмірі 7287,80грн.

01.12.16р. господарським судом Донецької області видано наказ про примусове виконання рішення господарського суду Донецької області №905/2311/16 від 16.11.16р.

07.03.17р. стягував направив до ОСОБА_2 міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Донецькій області заяву №1056/10 від 07.03.17р. про відкриття виконавчого провадження.

Вказана заява отримання представником відділу 14.03.17р.

В матеріалах справи відсутні докази повідомлення стягувача про результати розгляду вказаної заяви.

21.04.17р. на адресу ОСОБА_2 міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Донецькій області стягувачем направлено лист №1993/10 від 21.04.17р. з проханням повідомити про результати розгляду заяви №1056/10 від 07.03.17р. про відкриття виконавчого провадження та надіслати копію відповідної постанови.

Лист отримано представником відділу 03.05.17р. При цьому, про результатами розгляду листа №1993/10 від 21.04.17р. стягувача також не повідомлено.

В подальшому, 25.05.17р. на адресу ОСОБА_2 міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Донецькій області стягувачем було направлено лист №2633/10 від 23.05.17р. з вимогою повідомити про накладені арешти на банківські рахунки ТОВ “СПЕЦ-КОНТАКТ”, а також вчинити інші дії з примусового виконання рішення суду. Заяву отримано представником відділу 30.05.17р.

14.06.17р. стягував в котре звернувся до ОСОБА_2 міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Донецькій області з заявою в якій просив повідомити про результати розгляду вищевказаних заяв та надіслати копію постанови про відкриття виконавчого провадження. Заяву отримано представником відділу 21.06.17р.

21.06.17р. стягувачем отримано лист за підписом заступника начальника ОСОБА_2 міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Донецькій області ОСОБА_3 №20208 від 13.06.17р., яким повідомлено стягувача про те, що 21.03.17р. державним виконавцем відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого документу – наказу господарського суду Донецької області №905/2311/16 від 01.12.16р., яке об’єднано у зведене виконавче провадження. У вказаному листі також зазначено, що по зведеному виконавчому провадженню накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника в тому числі на відкриті в банківських установах рахунки боржника; згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за боржником право власності на нерухоме майно не зареєстровано; згідно відомостей наданих Територіальним сервісним центром №1443 Регіонального сервісного центру МВС в Донецькій області на запит державного виконавця, за боржником право власності на автотранспортні засоби не зареєстровано; процес виконання зведеного провадження якого триває.

Листом №22398 від 23.06.17р., який за своїм змістом є аналогічним листу №20208 від 13.06.17р., ОСОБА_2 міськрайонном відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Донецькій області на адресу стягувача спрямовано копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 21.03.17р. ВП №53613944, відкритого заступником начальника ОСОБА_2 міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Донецькій області ОСОБА_4

Постанова про арешт коштів боржника та постанова про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження, стягувачу не надіслані.

При цьому, як зазначив стягував, постанова про відкриття виконавчого провадження від 21.03.17р. ВП №53613944 не містила відомостей щодо зазначення ідентифікатора для доступу до інформації про виконавче провадження, у зв’язку з чим стягувач був позбавлений можливості своєчасно ознайомитися з інформацією про хід виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області №905/2311/16 від 01.12.16р., яка міститься в Єдиному реєстрі виконавчих проваджень.

Заявами №2501Вих-17-1187 від 13.10.17р. та №2501Вих-18-500 від 22.03.18р. стягувач звернувся до ОСОБА_2 міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Донецькій області з вимогою повідомити про вжиті заходи щодо виконання наказу господарського суду Донецької області №905/2311/16 від 01.12.16р.

ОСОБА_2 міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Донецькій області №1419-21/17280 від 22.05.18р. та №1419-19/19144 від 05.06.18р. стягувачу було повідомлено ідентифікатор доступу до інформації про виконавче провадження, а також зазначені відомості аналогічні тим, що були викладені у листах №20208 від 13.06.17р. та №22398 від 23.06.17р.

Про вжиття будь-яких інших заходів з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області №905/2311/16 від 01.12.16р. стягувача не повідомлено.

Як зазначає стягував у поданій скарзі, ним за номером виконавчого провадження та ідентифікатором для доступу до інформації про виконавче провадження було отримано інформацію про хід виконавчого провадження щодо примусового виконання наказу господарського суду Донецької області №905/2311/16 від 01.12.16р., внаслідок чого стягувач ознайомився з постановою про арешт коштів боржника від 21.03.17р. та постановою про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження від 13.06.17р.

За твердженнями стягувача за час перебування виконавчого листа – наказу господарського суду Донецької області №905/2311/16 від 01.12.16р. на примусовому виконанні у ОСОБА_2 міському відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Донецькій області на рахунок стягувача надійшли грошові кошти в сумі 20000,00грн.

Суд зазначає, що положеннями п.9 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.326 ГПК України закріплено принцип обов'язковості рішень суду, згідно із яким судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України. Відповідно до ч.2 ст.326 ГПК України невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 13.12.12р. №18-рп/2012 виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. У рішенні Конституційного Суду України від 25.04.12р. у справі №11-рп/2012 зазначено, що невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Крім того судом враховано, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, за певних обставин затримка з виконання судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права (рішення Європейського суду з прав людини у справі "ОСОБА_5 проти Італії", №22774/93, п. 74), а також судом взято до уваги те, що існування заборгованості, підтверджене обов'язковими та такими, що підлягають виконанню судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, "легітимні сподівання" на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить "майно" цієї особи у розумінні ст.1 Першого протоколу до Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" від 3 квітня 2008 року, заява №3236/03, п. 43).

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається, зокрема, на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) (ч.1 ст.5 ЗаконуУкраїни «Про виконавче провадження»).

Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (ч.1, п.1 ч.2 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст.3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення (ч.1); виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження (ч.5).

Згідно ст.28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Як вбачається з матеріалів скарги та зазначено вище, постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №53613944 державним виконавцем винесено 21.03.17р, при цьому копію відповідної постанови надіслано стягувачу згідно листа №22398 від 23.06.17р.

Слід зазначити, що державним виконавцем не надано до матеріалів справи доказів надсилання стягувачу копії постанови про відкриття виконавчого провадження рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Крім того, відповідно до п.п. 3 ч.2 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов’язаний розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.

При цьому з матеріалів справи вбачається, що численні звернення стягувача щодо здійснення виконавчого провадження, державним виконавцем залишені без відповіді та відповідного реагування.

Відповідно до п.5.1 Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №43/5 від 20.05.2003р. (з наступними змінами), право доступу до виконавчого провадження шляхом пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування всіх документів та відомостей виконавчого провадження мають сторони виконавчого провадження, у якому вони беруть участь. Указаний доступ до інформації Єдиного реєстру здійснюється безоплатно та цілодобово з використанням звичайних програмних засобів перегляду інформації у мережі Інтернет через веб-сайт, який ведеться Адміністратором Єдиного реєстру. З метою забезпечення доступу до інформації Єдиного реєстру сторонам виконавчого провадження у постанові про відкриття виконавчого провадження роз’яснюється таке право, указуються адреса відповідного веб-сайту в мережі Інтернет, а також ідентифікатор для доступу до інформації про виконавче провадження та порядок його використання.

При цьому, у постанові про відкриття виконавчого провадження від 21.03.17р. державним виконавцем не чітко зазначено ідентифікатор доступу, що позбавило стягувача можливості скористатись правом передбаченим ч.1 ст.19 Закону України «Про виконавче провадження» щодо доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження.

Ідентифікатор доступу державним виконавцем було зазначено лише в листі №1419-21/17280 від 22.05.18р.

Крім того в матеріалах справи відсутні докази надсилання стягувачу постанови про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження.

З наведених підстав суд визнає обґрунтованими доводи скаржника про порушення державним виконавцем Крапівіним В.М., п.п. 3 ч.2 ст.18, ч.1 ст.19, ч.1 ст.28 Закону України «Про виконавче провадження» під час виконання судового рішення у справі №905/2311/16

Доводи скаржника державним виконавцем не спростовано. Письмових пояснень чи заперечень суду не надано.

Щодо вимог скарги про визнати протиправною бездіяльність державного виконавця щодо не вчинення дій передбачених п.п.2 ч.2 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» суд вважає дану вимогу безпідставною та необґрунтованою з наступних підстав.

Відповідно до п.п. 2 ч.2 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов’язаний надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження.

Скаржником не представлено суду доказів звернення останнього до державного виконавця з відповідною заявою про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, а також не надано доказів відмови державного виконавця в наданні можливості ознайомитись з матеріалами.

Щодо вимоги скарги про зобов’язати державного виконавця Слов’янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_4 вжити заходів щодо виконання наказу господарського суду Донецької області №905/2311/16 від 01.12.16р. суд зазначає наступне.

Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» чітко визначено обов’язки і права виконавців.

Відповідно до приписів вказаної статті виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право:

1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону;

2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників;

3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну;

4) за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв’язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду;

5) безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх;

6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;

7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;

8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв’язку з виконавчим провадженням;

9) використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна;

10) звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз’яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення;

11) приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача;

12) звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання;

13) звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб;

14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні.

У разі якщо боржник без поважних причин не з’явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу;

15) залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб’єктів оціночної діяльності - суб’єктів господарювання;

16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом;

17) застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис;

18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження;

19) у разі ухилення боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов’язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів;

20) залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб’єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача;

21) отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком;

22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

В матеріалах справи відсутні докази того, що протягом часу, знаходження наказу за рішенням господарського суду Донецької області №905/2311/16 від 16.11.16р. на виконанні ОСОБА_2 міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Донецькій області, тобто з 21.03.17р. (дата відкриття виконавчого провадження) по теперішній час, державним виконавцем вжито всіх заходів, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області №905/2311/16 від 01.12.16р. і іншого суду не доведено.

З матеріалів справи вбачається, що державним виконавцем 21.03.17р. винесено постанову про арешт коштів боржника, та отримано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Територіального сервісного центру №1443 Регіонального сервісного центру МВС в Донецькій області щодо зареєстрованого на праві власності за боржником нерухомого та рухомого майна.

В той же час, доказів вжиття інших заходів, спрямованих на примусове виконання рішення суду встановлених ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» суду не надано.

Положеннями Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження зобовязаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно та в повному обсязі здійснювати виконавчі дії.

Таким чином, дослідивши скаргу та додані до неї документи, судом встановлений факт порушення державним виконавцем Крапівіним В.М. прав скаржника встановлених п.п. 3 ч.2 ст.18, ч.1 ст.19, ч.1 ст.28 Закону України «Про виконавче провадження» під час виконання судового рішення у справі №905/2311/16 та невжиття всіх передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів, спрямованих на примусове виконання рішення суду у справі №905/2311/16.

Згідно ч.1 ст.343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

В п. 9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" зазначається, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Керуючись ст.ст.74, 86, 234, 339, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Скаргу Акціонерного товариства «Укртрансгаз» м.Київ, від імені якого діє Філія «Управління магістральних газопроводів «Львівтрансгаз», м.Львів №2501Вих-181005 від 19.06.18р. на бездіяльність державного виконавця Слов’янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області під час виконання судового рішення у справі №905/2311/16, задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Слов’янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_4 щодо не вчинення дій передбачених п.п. 3 ч.2 ст.18, ч.1 ст.19, ч.1 ст.28 Закону України «Про виконавче провадження».

Зобов’язати державного виконавця Слов’янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_4 вжити заходів, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» щодо виконання наказу господарського суду Донецької області від 01.12.16р. виданого на виконання рішення по справі №905/2311/16.

В іншій частині скарги відмовити.

У судовому засіданні 03.07.18р. оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано 03.07.18р.

Ухвала набрала законної сили 03.07.18р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (підпункт 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України) шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її прийняття.

Суддя М.О. Лейба