Рішення № 75072675, 04.07.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2018 року справа № 695/936/18 м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Тимошенко В.П.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії,

встановив:

02.04.2018 ОСОБА_1 звернулася в Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області з адміністративним позовом до Золотоніського об’єднаного управління пенсійного фонду України в Черкаській області, в якому просила:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України “Про пенсійне забезпечення”;

- скасувати рішення від 06.07.2017 №477 щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком;

- зобов’язати відповідача зарахувати до стажу ОСОБА_1 період її роботи на посаді вихователя у дошкільному закладі №369 Петровського районного відділу освіти м. Донецьк за період роботи з 07.01.1985 по 23.04.2002;

- зобов’язати відповідача призначити та забезпечити виплату пенсії ОСОБА_1 за віком відповідно до ст. 26 Закону України “Про пенсійне забезпечення” з 01.08.2017.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що є внутрішньо переміщеною особою. 26.06.2017 вона звернулася до Драбівського відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій Золотоніського об'єднаного управління пенсійного фонду України Черкаської області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Листом від 18.07.2017 року № 5805/07 Золотоніське об'єднане управління пенсійного фонду України Черкаської області відмовило в призначенні пенсії за віком, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Дану відповідь позивач оскаржила до ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Черкаській області. ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 05.09.2017 № 606/А-5 їй також відмовлено у призначенні пенсії за віком.

Дані відмови мотивовані тим, що її загальний стаж роботи складає лише 13 років 0 місяців 7 днів.

Позивач не погоджується із зазначеними вище відповідями та зазначила, що вона працювала з повним робочим днем вихователем у дошкільному закладі № 369 Петровського районного відділу освіти м, Донецьк з 07.01.1985 року по 23.04.2012, що підтверджується її трудовою книжкою, а тому її страховий стаж тановить-17 років 3 місяці 16 днів. Крім того, із 01.07.2005 по 01.07.2009 вона працювала комірником у ТОВ «Ритуал-Сервіс» м. Донецьк.

Також позивач зазначає, що інформацію про її роботу у дошкільному закладі № 369 Петровського районного відділу освіти м. Донецьк з 07.01.1985 по 23.04.2002, підтверджується показаннями свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 04.04.2018 відкрито провадження у даній справі.

Відповідно до відзиву на позов поданого до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області 18.04.2018, відповідач проти задоволення позову заперечує та просить відмовити у задоволенні позову повністю оскільки стаж позивача не підтверджений первинними документами, а тому правові підстави для призначення пенсії відсутні.

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 04.05.2018 дану адміністративну справу направлено за підсудністю.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України суддя Тимошенко В.П. прийняла до свого провадження та ухвалила справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Згідно з ч. 2 зазначеної статті Кодексу справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, докази, якими вони підтверджуються, заперечення відповідача та докази, якими вони обґрунтовуються, судом встановлено таке.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є особою, яка взята на облік внутрішньо переміщеною особою, що підтверджено довідкою від 20.01.2017 № НОМЕР_1 (а.с.8).

27.06.2017 ОСОБА_1 подала до Золотоніського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області заяву про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Листом від 18.07.2017 №5805/05 Золотоніське об’єднане управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повідомило ОСОБА_1 про те, що згідно поданих документів для призначення пенсії, а саме трудова книжка, свідоцтво про навчання, військовий квиток її загальний стаж роботи складає 13 років 0 місяців 7 днів. Керуючись ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» вирішено відмовити їй в призначені пенсії за віком з зв’язку з відсутністю необхідного страхового стажу (а.с.9).

Не погодившись з вищезазначеним листом ОСОБА_1 звернулася із заявою до ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду в Черкаській області.

05.09.2017 листом №606/А-5 Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області надало ОСОБА_1 відповідь, в якій зазначило, що згідно з наданими документами її стаж становить 13 років 7 днів (а.с.10).

Не погоджуючись прийнятим рішенням позивач звернулася до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті суд зазначає таке.

Відповідно ч.2 ст.19 Конституції України, п.1 ч.3 ст.2 та ч.1 ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи має керуватися принципом законності, відповідно до якого має перевіряти, чи діяли органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи лише на підставі закону, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закону № 1058) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Статтею 8 Закону №1058 передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до ч.3 ст.4 Закону №1058 виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються види пенсійного забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення.

Відповідно до ч.1 Закону №1058 для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (надалі Порядок № 22-1) .

Пунктом 1.7 Порядку № 22-1 передбачено, що днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви. У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви. Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Зазначеній нормі відповідає пункт 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. № 637.

Відповідно до п. 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. N 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до п. 18 вказаної Постанови у разі відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Згідно з пунктом 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29 липня 1993 року № 58 записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Суд зазначає, що згідно з дублікатом трудової книжки, виданим 10.11.2004, позивач працювала у дошкільному закладі №369 Петровського районного відділу освіти м. Донецька з 07.01.1985 по 23.04.2002. Запис про звільнення з роботи завірено печаткою Міністерства освіти УРСР, повноваження якого було закріплені Законом УРСР «Про народну освіту», який втратив чинність відповідно до Постанови Верховної Ради Української PCP від 04.06.1991 року № 1144-ХІІ (а.с.8).

Щодо наданої позивачем довідки МДОЗ «Яслі-сад № 369 міста Донецька» відділу освіти адміністрації Петровського району м. Донецька Донецької народної Республіки від 19.06.2017 № 58 про підтвердження періоду роботи з 07.01.1985 по 23.04.2002 в дошкільному закладі № 369 (а.с.11), як на підтвердження стажу суд зазначає таке.

Відповідно до постанови КМУ від 07.11.2014 №595 з 01.12.2014 на територіях, які тимчасово не контролюються українською владою, органи державної влади не функціонують.

Розпорядженням КМУ від 07.11.2014 №1085-р визначено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження. Крім того Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 №1207-УІІ визначено особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на тимчасово окупованій території. Відповідно до зазначеного закону будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку , не передбаченому законом.

Будь-який акт (рішення документ), виданий органами та /або особами передбаченими частиною третьою ст.9 Закону, є недійсними і не створюють правових наслідків (довідка МДОЗ «Яслі-сад № 369 міста Донецька» відділу освіти адміністрації Петровського району м. Донецька Донецької народної Республіки від 19.06.2017 № 58).

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що довідка, не може братись до уваги, як допустимий доказ у справі, оскільки отримана з порушенням порядку, встановленого законом.

Щодо постання позивача на свідчення свідків суд зазначає таке.

Відповідно до п. 2 Порядку № 637 у разі, коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків

Відповідно до п. 18 Порядку № 637 за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 із заявою про підтвердження стажу свідками до органів Пенсійного фонду не зверталася.

Щодо наданих позивачем копій заяв, паспортів та трудових книжок ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 (а.с.12-27) суд зазначає, що при їх дослідженні судом встановлено таке:

- ОСОБА_7 працювала в дитячому закладі № 369 з 16.09.1986 по 28.01.2005, а отже не може підтвердити стаж ОСОБА_1, починаючи із 07.01.1985 по 15.09.1986;

- ОСОБА_6 працювала в період з 01.09.1981 по 31.07.1989, а отже не може підтвердити стаж із 01.08.1989 по 23.04.2002.

- ОСОБА_5 працювала в період з 01.08.1989 по 18.12.1996, а отже не може посвідчити стаж із 19.12.1996 по 23.04.2002.

Також викликають сумнів підписи на заявах та додані копії паспортних даних (знятих з копій, а не оригіналів документів) і не засвідчених ні нотаріально, ні підписом власника документа.

В свою чергу представником відповідача надано суду дані Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, відповідно до яких ОСОБА_1 працювала в період з 01.01.1999 по 30.06.2000, з 01.07.2000 по 31.01.2002, з 01.03.2002 по 23.04.2002, з 01.07.2005 по 22.01.2009, з 01.02.2009 по 29.04.2009, з 01.05.2009 по 30.05.2009, з 01.06.2009 по 30.06.2009, з 01.10.2012 по 08.10.2012. Окремо зараховано період навчання - з 01.09.1988 по 15.06.1991 та період догляду за дитиною до трьохрічного віку - з 12.11.1980 по 11.11.1983. Таким чином наявний та підтверджений стаж ОСОБА_1 складає 13 років 0 місяців 7 днів (а.с.44-49).

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вирішуючи даний спір, суд, керуючись ч. 2 статті 2 КАСУ, зобов’язаний перевірити рішення суб'єктів владних повноважень, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищезазначене суд дійшов висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив :

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Копію рішення направити сторонам.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст.255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295-297 КАС України шляхом подання до суду першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням п.п.15.5. п.15 ч.1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.П. Тимошенко