Рішення № 75072645, 04.07.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2018 року справа № 823/1487/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тимошенко В.П.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

встановив:

06 квітня 2018 року до суду з позовною заявою звернувся ОСОБА_1, в якому просить:

1) визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 28.02.2018 №564 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності заступника начальника Катеринопільського відділення поліції Звенигородського відділу поліції ГУНП майора міліції ОСОБА_1;

2) визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 02.03.2018 №80 о/с в частині звільнення зі служби в поліції заступника начальника Катеринопільського відділення поліції Звенигородського відділу поліції ГУНП майора міліції ОСОБА_1;

3) поновити майора міліції ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Катеринопільського відділення поліції Звенигородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області з 02.03.2018;

4) стягнути з Головного управління Національної поліції в Черкаській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що службові розслідування проводилися поверхнево, без належних, беззаперечних доказів щодо його провини, з грубим порушенням законодавства України, а тому стали підставою для незаконного прийняття наказу № 564 від 28.02.2018, що потягло незаконне звільнення зі служби в поліції. Крім того зазначив, що його звільнення відбулося з грубим порушенням Кодексу законів про працю України.

Зокрема зазначив, що висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни заступником начальника Катеринопільського відділення поліції Звенигородського відділу поліції ГУНП майором поліції ОСОБА_1 від 19.02.2018, яким встановлено відсутність на службі без поважних причин 22.09.2017, 16.10.2017 і 17.10.2017, тобто три робочих дні в Катеринопільському відділенні поліції не відповідає фактичним даним, оскільки він не мав жодного відношення до даного відділення і перебував на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції № 2 Звенигородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області та виконував посадові обов’язки інспектора, що підтверджується наказом № 298 о/с від 10.11.2017, в якому зазначено про призначення на посаду заступника начальника та звільнення з посади інспектора сектору реагування патрульної поліції № 2 Звенигородського відділу поліції ГУНП в Черкаській області.

Щодо наказу № 492 від 21.02.2018 про проведення атестування поліцейських ГУНП, позивач зазначив, що він прийнятий з порушенням чинного законодавства України, а саме, положення статті 12 Закону України «Про професійний розвиток працівників».

На посаді заступника начальника Катеринопільського відділення поліції Звенигородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області позивач перебував з 10.11.2017, тобто 2 місяці 21 день.

Крім того, в період перебування позивача на лікарняному призначено атестування, що унеможливило його прибуття на проведення атестації, про що він повідомив голову комісії у телефону режимі.

Щодо вчинення позивачем неправомірних дій та викрадення документів в приміщені Катеринопільської РДА, вважає що даний висновок не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки з його сторони жодних дій не правового характеру, що могли б порушити вимоги Дисциплінарного статуту, Правил етичної поведінки, Присяги поліцейського, які виражалися і приниженні людської гідності та використання службового становища не було.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 07.05.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 06 червня 2018 року о 14 год. 10 хв.

Представник відповідача 01.06.2018 надала суду відзив на позовну заяву, в якому зазначила таке.

18.12.2017 від начальника Катеринопільського відділення поліції Звенигородського відділу поліції ГУНП в Черкаській області підполковника поліції ОСОБА_2 до керівника ГУНП в Черкаській області надійшов рапорт про те, що заступник начальника Катеринопільського відділення поліції Звенигородського відділу поліції ГУНП в Черкаській області майор поліції ОСОБА_1, був відсутній на службі у період з 21.09.2017 по 18.10.2017.

З метою повного та об’єктивного дослідження усіх обставин справи, відповідно до п.п. 2.5 та 2.6 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, наказом від 19.12.2017 № 3297, призначено службове розслідування за фактом порушення службової дисципліни заступником начальника Катеринопільського відділення поліції Звенигородського відділу поліції ГУНП майором поліції ОСОБА_1

Службовим розслідуванням встановлено, що 22.09.2017, 16.10.2017 та 17.10.2017, а саме п’ятниця, понеділок і вівторок, позивач був відсутній на службі без поважних причин, що зафіксовано зібраними у ході службового розслідування матеріалами (а саме: поясненнями працівників Катеринопільського відділення поліції, копією лікарняного, довідкою від 24.11.17 № 299, довідкою від 12.02.2018 № 35, довідкою від 09.02.2018 року № 33/44/1-114, копії журналів та книги нарядів). Документів про правові підстави відсутності на службі позивачем до ГУНП в Черкаській області не надано.

Крім того, 04.01.2018 близько 16 год. 50 хв. до чергової частини Катеринопільського відділення поліції надійшло повідомлення від керівника апарату Катеринопільської районної державної адміністрації ОСОБА_3 про те, що цього ж дня, близько 12 год. 30 хв. майор поліції ОСОБА_1 вчинив неправомірні дії та викрав документи.

ГУНП в Черкаській області з метою повного та об’єктивного дослідження усіх обставин справи, відповідно до п.п. 2.5 та 2.6 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 12.03.2013 № 230, наказом від 04.01.2018 № 44, призначено службове розслідування за фактом порушення службової дисципліни заступником начальника Катеринопільського відділення поліції Звенигородського відділу поліції ГУНП в Черкаській області майором поліції ОСОБА_1

Проведеною перевіркою встановлено, що 03.01.2018 близько 10 год.00 хв. позивач - ОСОБА_1 прибув до службового кабінету начальника відділу містобудівництва, архітектури та житлово-комунального господарства Катеринопільської районної державної адміністрації гр. ОСОБА_4 із проханням терміново виготовити висновок про погодження Проекту землеустрою та своїми діями позивач намагався здійснити психологічний вплив на ОСОБА_4 з метою вирішення питання на користь третіх осіб. Така поведінка ОСОБА_1 суперечить вимогам ст. 7 Дисциплінарного статуту ОВС та Правилам етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179 (далі-Правила етичної поведінки), де визначено, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов’язує кожну особу поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян, дотримуватись професійної та службової етики, виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим та дотримуватися етикету, бути прикладом у дотриманні громадського порядку.

Також, на адресу ГУНП в Черкаській області надійшло доручення Звенигородської місцевої прокуратури від 28.12.2017 №125/158-256 «щодо усунення порушень вимог чинного законодавства України при проведенні оперативно - розшукової діяльності», керівник Звенигородської місцевої прокуратури доручив притягнути до дисциплінарної відповідальності старшого оперуповноваженого СКП Катеринопільського відділення поліції ОСОБА_5 та відповідального за вказаний напрямок роботи заступника начальника цього ж відділення поліції ОСОБА_1 По даному факту управлінням карного розшуку ГУНП призначено та проводиться службове розслідування.

За вищезазначені порушення, наказом ГУНП в Черкаській області від 28.02.2018 року № 564 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності заступника начальника Катеринопільського відділення поліції Звенигородського відділу поліції ГУНП в Черкаській області майора поліції ОСОБА_1А.» на позивача за скоєння дисциплінарних проступків не сумісних з подальшим проходженням служби в Національній поліції було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

06.06.2018 протокольною ухвалою суду відкладено розгляд справи на 20.06.2018 на 14 год. 10 хв., в зв’язку з неявкою в судове засідання представника відповідача.

20.06.2018 заслухавши в судовому засіданні позивача та його представника, протокольною ухвалою суд вирішив подальший розгляд справи здійснювати в письмовому провадженні.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає таке.

Наказом Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 07.11.2015 № 1 о/с ОСОБА_1 призначено з присвоєнням спеціального звання поліції в порядку переатестації на посаду інспектора Звенигородського відділу поліції Головного управління національної поліції в Черкаській області.

Наказом Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 10.11.2017 № 298 о/с ОСОБА_1 призначено заступником начальника Катеринопільського відділення поліції Звенигородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області з 10.11.2017 (а.с.59).

18.12.2017 від начальника Катеринопільського відділення поліції Звенигородського відділу поліції ГУНП в Черкаській області підполковника поліції ОСОБА_2 до керівника ГУНП в Черкаській області надійшов рапорт про те, що заступник начальника Катеринопільського відділення поліції Звенигородського відділу поліції ГУНП в Черкаській області майор поліції ОСОБА_1, був відсутній на службі у період з 21.09.2017 по 18.10.2017 (а.с.113).

ГУНП в Черкаській області з метою повного та об’єктивного дослідження усіх обставин справи, відповідно до п.п. 2.5 та 2.6 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, наказом від 19.12.2017 № 3297, призначено службове розслідування за фактом порушення службової дисципліни заступником начальника Катеринопільського відділення поліції Звенигородського відділу поліції ГУНП майором поліції ОСОБА_1 (а.с.67).

Висновком службового розслідування від 19.02.2018 встановлено, що 12.01.2018 та 05.02.2018, працівниками ГУНП були здійснені виїзди за місцем проживання ОСОБА_1, а саме: м. Звенигородка, вул. Чорновола 108/28, однак двері будинку ніхто не відчинив. Тими ж днями працівники ГУНП відвідали Звенигородську ЦРЛ, де позивача виявлено не було.

07.02.2018 та 13.02.2018 за місцем проживання ОСОБА_1 (м. Звенигородка, вул. Чорновола 108/28) надіслано рекомендовані листи із запрошенням позивача прибути 12.02.2018 на 09.00 год. та 19.02.2018 на 09.00 год. до відділу інспекції з особового складу УКЗ ГУНП та надати пояснення щодо обставин в зв’язку з якими проводиться службове розслідування, проте позивач до ГУНП в Черкаській області не з’явився, лише надіслав лист, в якому повідомив, що перебуває на лікарняному та прибути до ГУНП не може.

Листом від 09.02.2018 позивач повідомив начальника Управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Черкаській області, що перебуває на лікуванні, а тому прибути 12.02.2018 на 09:00 год. до Головного управління Національної поліції в Черкаській області не має можливості. По закінченні лікування ним будуть надані відповідні документи (а.с.109).

Відповідно до вищезазначеного висновку, а саме п.2, інформація, що стала підставою для призначення службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни заступником начальника Катеринопільського відділення поліції Звенигородського відділу поліції ГУНП майором поліції ОСОБА_1 підтвердилась частково (а.с.68-69).

Також, 04.01.2018 близько 16 год. 50 хв. до чергової частини Катеринопільського відділення поліції надійшло повідомлення від керівника апарату Катеринопільської районної державної адміністрації гр. ОСОБА_3 про те, що цього ж дня, близько 12 год. 30 хв. майор поліції ОСОБА_1 вчинив неправомірні дії та викрав документи.

ГУНП в Черкаській області з метою повного та об’єктивного дослідження усіх обставин, відповідно до п.п. 2.5 та 2.6 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, наказом від 04.01.2018 № 44 призначено службове розслідування за письмовим зверненням голови Катеринопільської районної державної адміністрації щодо неправомірних дій з боку заступника начальника Катеринопільського відділення поліції ГУНП в Черкаській області майора поліції ОСОБА_1 (а.с.83).

Відповідно до висновку службового розслідування за письмовим зверненням голови Катеринопільської районної державної адміністрації щодо неправомірних дій з боку заступника начальника Катеринопільського відділення поліції ГУНП в Черкаській області майора поліції ОСОБА_1 від 28.02.2018, інформація, що стала підставою для проведення службового розслідування за письмовим зверненням голови Катеринопільської районної державної адміністрації ОСОБА_6 щодо неправомірних дій з боку заступника начальника Катеринопільського відділення поліції Звенигородського відділу поліції майором поліції ОСОБА_1 підтвердилась та за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось в порушенні вимог ч. 1 ст. 6, ч.ч. 2-3 ст. 91 Закону України «Про Національну поліцію», ст. 1, 4 та п.п.п1-5, 7-10 . 1 ст. 7 Дисциплінарного статуту ОВС, ч.ч. 1-4 розділу IV. Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, наказу Катеринопільського відділення поліції Звенигородського відділу поліції ГУНП від 01.12.2016 № 59 «Про затвердження внутрішнього розпорядку дня поліцейських, державних службовців та робітників Катеринопільського відділення поліції Звенигородського відділу поліції ГУНП в Черкаській області» заступника начальника Катеринопільського відділення поліції Звенигородського відділу поліції ГУНП майора міліції ОСОБА_1 звільнити зі служби в поліції (а.с. 83-87).

Наказом Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 28.02.2018 №564 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності заступника начальника Катеринопільського відділення поліції Звенигородського відділу поліції ГУ НП майора поліції ОСОБА_1А.» за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось в порушенні вимог ч. 1 ст. 6, ч.ч. 2-3 ст. 91 Закону України «Про Національну поліцію», ст. 1, 4 та п.п.п1-5, 7-10 . 1 ст. 7 Дисциплінарного статуту ОВС, ч.ч. 1-4 розділу IV. Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, наказу Катеринопільського відділення поліції Звенигородського відділу поліції ГУНП від 01.12.2016 № 59 «Про затвердження внутрішнього розпорядку дня поліцейських, державних службовців та робітників Катеринопільського відділення поліції Звенигородського відділу поліції ГУНП в Черкаській області» заступника начальника Катеринопільського відділення поліції Звенигородського відділу поліції ГУНП майора міліції ОСОБА_1 наказано звільнити зі служби в поліції (а.с.9-14).

Наказом Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 02.03.2018 № 80 о/с, ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за п. 6 (у зв’язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту) з 02.03.2018 (а.с.58).

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що статтею 2 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII “Про Національну поліцію” (далі – Закон) передбачено, що завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: забезпечення публічної безпеки і порядку; охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидії злочинності; надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

Відповідно до частин 1, 2 статті 19 Закону у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Відповідно до статті 60 Закону проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Як зазначено в пункту 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 23.12.2015 № 901-VІІІ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України “Про Національну поліцію”, до набрання чинності Законом України “Про Дисциплінарний статут Національної поліції” поширено на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України “Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України” від 22 лютого 2006 року №3460-IV.

Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 № 3460-IV (далі – Дисциплінарний статут), службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Відповідно до статті 2 Дисциплінарного статуту дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Згідно частин 1, 2 статті 5 Дисциплінарного статуту за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Частина 1 статті 7 Дисциплінарного статуту передбачає, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов’язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; дотримуватися норм професійної та службової етики; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

Згідно зі статтею 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.

Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту, начальник призначає службове розслідування з метою з’ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу.

Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, має запропонувати надати порушнику письмові пояснення з приводу допущеного дисциплінарного проступку. Небажання особи рядового і начальницького складу, відносно якої проводиться службове розслідування, надавати пояснення не перешкоджає затвердженню висновку службового розслідування та накладенню дисциплінарного стягнення.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов’язків, рівень кваліфікації тощо.

Згідно зі статтею 16 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику. У разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, провадження в кримінальній справі або справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, провадження в кримінальній справі або справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці.

Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту, з метою упорядкування питань призначення, проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ наказом МВС України від 12.03.2013 № 230 затверджена Інструкція про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України (далі – Інструкція).

Інструкція визначає порядок проведення службового розслідування стосовно особи (осіб) рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у разі надходження до органів та підрозділів внутрішніх справ України відомостей про вчинення нею (ними) дій, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення, а також компетенцію структурних підрозділів та посадових осіб ОВС України при його проведенні.

Відповідно до пункту 2.1 розділу 2 Інструкції, підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов’язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмування (поранення), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.

Підпункт 2.2.5 пункту 2.2 розділу 2 Інструкції визначає, що службове розслідування проводиться уповноваженим на те начальником у разі скоєння особою РНС адміністративного правопорушення.

Згідно з п. 2.6. Інструкції підставою для проведення службового розслідування є належним чином письмово оформлений наказ уповноваженого на те начальника.

Строки проведення службового розслідування визначені в розділі 5 Інструкції.

Відповідно до п. 5.1. Інструкції службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником.

У разі необхідності за мотивованим рапортом (доповідною запискою) виконавця або голови комісії визначений строк може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

Згідно з п. 5.2. Інструкції початок службового розслідування визначається датою видання наказу про його призначення.

Відповідно до п. 5.3. Інструкції завершення службового розслідування визначається датою затвердження начальником, який призначив службове розслідування, висновку за результатами службового розслідування (далі - висновок службового розслідування).

Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин (п. 8.1. Інструкції).

Підпунктами 6.3.2 та 6.3.4 пункту 6.3 розділу 6 Інструкції передбачено право особи РНС, стосовно якої проводиться службове розслідування, брати участь у службовому розслідуванні, у тому числі давати усні чи письмові пояснення, робити заяви, в установленому порядку подавати документи, які мають значення для проведення службового розслідування. Відмовлятися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім’ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України.

Відповідно до п.п. 6.3.6. п. 6.3. Інструкції забороняється затверджувати висновок службового розслідування без отримання від особи РНС письмового пояснення або за відсутності акту про її відмову в наданні письмового пояснення. Небажання особи РНС, відносно якої проводиться службове розслідування, надавати пояснення не перешкоджає затвердженню висновку службового розслідування та накладенню дисциплінарного стягнення.

Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Оголошувати дисциплінарне стягнення особі начальницького складу в присутності його підлеглих заборонено.

Особа РНС, стосовно якої проводилось службове розслідування, має право оскаржити рішення щодо накладення на нього дисциплінарного стягнення у порядку, визначеному законодавством України.

Вище встановлено, що наказом від 19.12.2017 № 3297, призначено службове розслідування за фактом порушення службової дисципліни заступником начальника Катеринопільського відділення поліції Звенигородського відділу поліції ГУНП майором поліції ОСОБА_1 (а.с.67).

Службовим розслідуванням встановлено, що 22.09.2017, 16.10.2017 та 17.10.2017, а саме п’ятниця, понеділок і вівторок, позивач був відсутній на службі без поважних причин, що зафіксовано зібраними у ході службового розслідування матеріалами (а саме: поясненнями працівників Катеринопільського відділення поліції, копією лікарняного, довідкою від 24.11.17 № 299, довідкою від 12.02.2018 № 35, довідкою від 09.02.2018 року № 33/44/1-114, копії журналів та книги нарядів).

Однак, з досліджених доказів, судом встановлено, що з 18.12.2017 по 29.01.2018 позивач перебував у щорічній черговій відпустці відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Черкаській області №347 о/с від 08.12.2017.

З 15.01.2018 по 26.01.2018 позивач перебував на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні Звенигороської ЦРЛ, що підтверджується копією довідки №9-269 про тимчасову непрацездатність особи (а.с.17), з 01.02.2018 по 19.02.2018 перебував на амбулаторному лікуванні, що підтверджується копією довідки про тимчасову непрацездатність особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, військовослужбовця внутрішніх військ МВС №5 від 01.02.2018 (а.с.19), з 20.02.2018 по 01.03.2018 перебував на амбулаторному лікуванні, що підтверджується копією довідки про тимчасову непрацездатність особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, військовослужбовця внутрішніх військ МВС №9 від 20.02.2018 (а.с.20), з 02.03.2018 по 07.03.2018 перебував на стаціонарному лікуванні у Звенигородській ЦРЛ (а.с.21), з 07.03.2018 по 16.03.2018 перебував на стаціонарному лікуванні у Комунальному некомерційному підприємстві «Перша Черкаська міська лікарня» Черкаської міської ради (а.с.22).

Крім того, інформація про перебування позивача на лікарняному підтверджується листом головного лікаря Звенигородської ЦРЛ №35 від 12.02.2018 (а.с.70), який було надано на запит Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 07.02.2018 №334/12/і/01-2018 (а.с.70 зворотній бік), та рапортом начальника Катеринопільського ВП Звенигородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_2 на ім’я начальника Головного управління Національної поліції в Черкаській області (а.с.113).

Також судом встановлено, що позивача неодноразово викликали для відібрання пояснень: вперше - під час перебування у відпустці йому зателефонували з відділу кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції, на що позивач повідомив, що хворіє; вдруге - 07.02.2018 начальник Управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Черкаській області надіслав на адресу позивача лист від 07.02.2018 №333/12/і/01-2018, в якому зазначив, що з метою повного, всебічного та об’єктивного проведення службових розслідувань за фактами порушення службової дисципліни, йому необхідно з’явитись для надання письмових пояснень, 12.02.2018 на 09.00 годину до відділу інспекції з особового складу УКЗ ГУНП в Черкаській області (а.с.108), на що позивач повідомив, що перебуває на лікуванні в медичному закладі, а тому прибути 12.02.2018 на 09.00 годину до Головного управління Національної поліції не має можливості (а.с.109).

16.03.2018 позивач прибув до Головного управління Національної поліції щоб надати докази перебування на лікарняному та надати свої пояснення, однак йому повідомили, що його звільнено та запропонував здати службове посвідчення та надав витяг з наказу про звільнення.

Таким чином, судом встановлено, що в супереч п.п. 6.3.6. п. 6.3. Інструкції відповідачем затверджено висновок службового розслідування без отримання від особи РНС письмового пояснення або за відсутності акту про її відмову в наданні письмового пояснення.

Щодо висновку службового розслідування про відсутність позивача на службі 22.09.2017, 16.10.2018 та 17.10.2017 судом встановлено таке.

Позивач обіймав посаду інспектора сектору реагування патрульної поліції №2 Звенигородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області з 12.12.2016 по 10.11.2017 відповідно до послужного списку, наданого відповідачем ( а.с. 62-зворот) та відповідно до наказу №298 о/с від 10.11.2017 (а.с.59) призначений вже на посаду заступника начальника Катеринопільського відділення поліції Звенигородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області.

Суд наголошує, що службові відносини особи, яка вступає на службу в поліції, розпочинаються з дня видання наказу про призначення на посаду поліцейського ( стаття 56 частина 2 ЗУ «Про Національну Поліцію»).

Перед вибуттям до нового місця служби поліцейський має здати посаду: здати всю службову документацію, спеціальні засоби, зброю, матеріальні цінності, закріплені за поліцейським, не пізніше ніж через місяць від дня одержання органом (закладом, установою) витягу з наказу про переміщення по службі (стаття 48 частина 4 ЗУ «Про Національну Поліцію»).

З огляду на вищевикладені норми закону про поліцію, суд критично оцінює копію наказу від 23.06.2017 №164 о/с про тимчасове виконання обов’язків заступника начальника Катеринопільського відділення поліції Звенигородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області майором поліції ОСОБА_1 (а.с.57), оскільки відповідачем не доведено існування даного наказу в оригіналі і доведення до відома позивача (якому не було відомо про даний наказ)). Крім того, при дослідженні послужного списку позивача (а.с.61-66), судом встановлено відсутність запису щодо винесення даного наказу про призначення позивача на вищезазначену посаду. Також інформація щодо даного наказу відсутня у довідці для проведення атестації (а.с.116-117).

Суд також не бере до уваги журнал №123 приходу на роботу та залишення робочого місця працівниками Катеринопільського відділення поліції Звенигородського відділу поліції Головного управління Національної поліції (а.с.77-78) та журнал №124 реєстрації місцезнаходження керівництва Катеринопільського відділення поліції Звенигородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаської області за межами підрозділу (а.с.79-80), оскільки такий доказ не є достовірним у розумінні КАС України, так як підпис 16.09.2017 навпроти прізвища «Гірник» має ознаки підпису позивача, що підтверджується оглядом його підпису на першій сторінці паспорта громадянина України та огляду підписа ОСОБА_2 на документах у матеріалах даної справи.

Отже, відсутність позивача, а саме як заступника начальника Катеринопільського відділення поліції Звенигородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області, 22.09.2017, 16.10.2018 та 17.10.2017 на робочому місці спростовується вищенаведеними доказами.

Далі, судом встановлено, що позивача притягнуто до відповідальності за дорученням Звенигородської місцевої прокуратури від 28.12.2017 №125/158-256 «щодо усунення порушень вимог чинного законодавства України при проведенні оперативно - розшукової діяльності», як відповідального за певний напрямок роботи заступника начальника цього ж відділення поліції ОСОБА_1

Позивач стверджує, що не мав допуску до оперативно-розшукової діяльності. Натомість відповідач на вимогу суду не надав спростовуючи доказів зворотнього, а тому суд погоджується з позицією позивача про неправомірність в цій частині дій відповідача про притягнення до дисциплінарної відповідальності

Щодо посилання позивача на неправомірність перевірки його дій за заявою голови Катеринопільської РДА суд наголошує, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень, тобто завданням суду у даній справі є надати оцінку легітимності процедури винесення оскаржуваних рішень в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби.

Щодо проведення атестування поліцейських Головного управління Національної поліції в Черкаській області для вирішення питання доцільності перебування на займаній посаді майора поліції ОСОБА_1 на яке він не прибув суд зазначає таке.

Як встановлено вище після виклику позивача на атестацію, позивач перебував на лікарняному, про що неодноразово повідомляв відповідача.

Крім того, позивач перебуває на посаді заступника начальника Катеринопільського відділення поліції Звенигородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області з 10.11.2017, тобто 2 місяці 21 день, а тому атестації він не підлягає в силу того, що перебуває на посаді менше року.

Суд звертає увагу, що саме за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось в порушенні вимог ч. 1 ст. 6, ч.ч. 2-3 ст. 91 Закону України «Про Національну поліцію», ст. 1, 4 та п.п1-5, 7-10 . 1 ст. 7 Дисциплінарного статуту ОВС, ч.ч. 1-4 розділу IV. Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, наказу Катеринопільського відділення поліції Звенигородського відділу поліції ГУНП від 01.12.2016 № 59 «Про затвердження внутрішнього розпорядку дня поліцейських, державних службовців та робітників Катеринопільського відділення поліції Звенигородського відділу поліції ГУНП в Черкаській області», наказом ГУНП в Черкаській області від 28.02.2018 №564 позивача притягнуто до відповідальності у вигляді звільнення та наказом ГУНП в Черкаській області від 02.03.2018 №80 о/с було звільнено позивача зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв’язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України) Закону України “Про Національну поліцію”.

Аналізуючи зібрані у справі та досліджені в ході судового засідання докази, суд приходить до висновку, що на позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення його зі служби в поліції проведено без дотриманням вимог Закону України «Про Національну поліцію», Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, затвердженого Законом України від 22.02.2006 №3460-ІV, Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.03.2013 р. №230, оскільки службові розслідування проведенні з порушенням процедури, а саме:

1) під час проведення вищезазначених службових розслідувань позивач перебував на лікарняному; про що достеменно було відомо керівнику;

2) у відповідача не відібрані пояснення щодо суті порушень та не складено акт відмови;

3) позивача притягнуто до відповідальності за порушення службової дисципліни на посаді, яку він не обіймав.

Враховуючи вищевикладене, позивача неправомірно з порушенням процедури притягнули до дисциплінарної відповідальності та звільнили з посади заступника начальника Катеринопільського відділення поліції Звенигородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України “Про Національну поліцію”, а отже оскаржувані накази Головного управління Національної поліції в Черкаській області є протиправними та мають бути скасовані, а позивач – поновлений на відповідній посаді.

Щодо позовних вимог про виплату позивачеві грошового та речового забезпечення за встановленими нормами за весь час вимушеного прогулу, суд зазначає таке.

Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції України визначено Законом України “Про Національну поліцію”, постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції”, наказом МВС України від 06.04.2016 № 260 “Про затвердження Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання”.

Згідно з частинами 1, 2 статті 94 Закону України “Про Національну поліцію” поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Відповідно до статті 94 Закону України “Про Національну поліцію”, постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції”, з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських та курсантів вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі – Порядок), які визначають критерії виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції.

Пункт 6 Розділу ІІІ Порядку визначає, що поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв’язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення. Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.

Тобто, питання виплати поліцейським, незаконно звільненим зі служби в поліції, грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, врегульоване спеціальним нормативно-правовим актом, який не передбачає існування судового рішення про стягнення відповідних сум, так як обов’язок відповідача здійснити нарахування та виплату грошового забезпечення у випадку поновлення особи на посаді носить імперативний характер та покладений на нього в силу вимог Порядку.

Таким чином підстав застосовувати загальні положення трудового законодавства та вирішувати питання щодо стягнення на користь позивача з ГУНП в Черкаській області середнього заробітку (грошового забезпечення) за час вимушеного прогулу немає, оскільки сам факт скасування наказу про звільнення ОСОБА_1 та поновлення його на посаді на службі в поліції має наслідком виплату йому грошового забезпечення за весь період вимушеного прогулу.

Відповідно до ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ст. 74 та ст. 75 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити частково.

Згідно із п. 2 та 3 ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 – 246, 255, 295, 371, підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 28.02.2018 №564 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності заступника начальника Катеринопільського відділення поліції Звенигородського відділу поліції ГУНП майора міліції ОСОБА_1.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 02.03.2018 №80 о/с в частині звільнення зі служби в поліції заступника начальника Катеринопільського відділення поліції Звенигородського відділу поліції ГУНП майора міліції ОСОБА_1.

Поновити майора міліції ОСОБА_1 (20200, Черкаська область, м. Звенигородка, провул. Черняховського, 7-а, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на посаді заступника начальника Катеринопільського відділення поліції Звенигородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області з 02.03.2018.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Черкаській області (18036, м. Черкаси, вул. Смілянська, 57, ідентифікаційний код 40108667) на користь ОСОБА_1 (20200, Черкаська область, м. Звенигородка, провул. Черняховського, 7-а, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 704 (сімсот чотири) грн 80 коп.

Рішення в частині поновлення ОСОБА_7 на посаді заступника начальника Катеринопільського відділення поліції Звенигородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області (20200, Черкаська область, м. Звенигородка, провул. Черняховського, 7-а, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на службі в поліції допустити до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до суду апеляційної інстанції через Черкаський окружний адміністративний суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.П. Тимошенко