Рішення № 75072633, 21.06.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2018 року справа № 823/1438/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Кульчицького С.О.,

за участю: секретаря судового засідання – Брандальської Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження, в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі – позивач) з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області (далі – відповідач ), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати пенсії;

- зобов’язати відповідача поновити щомісячне нарахування та виплату пенсії з 01.07.2016.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що зупинення виплати пенсії позивачу порушує гарантії його прав, свобод та законних інтересів, встановлених Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».

Відповідач у відзиві на адміністративний позов заперечує проти задоволення позову, посилаючись на передчасність заявлених позовних вимог, оскільки для відновлення виплати пенсії позивачу необхідно звернутися до управління із відповідною заявою.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 10.04.2018 визнано причини пропуску строку звернення позивача з даним позовом до адміністративного суду поважними, відстрочено позивачу сплату судового збору в сумі 704 грн 80 коп. до прийняття судом рішення по даній справі, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

24 травня 2018 року закрито підготовче провадження у даній справі, призначено судове засідання з розгляду даної справи.

21 червня 2018 року у судове засідання позивач не прибув, представник позивача та представник відповідача надали клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

У зв’язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з’ясувавши всі обставини справи, об’єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

Позивач є пенсіонером за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням Серія АА № 68353, виданим 18.03.1998, та особою, переміщеною з тимчасово окупованої території, що підтверджується довідкою про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції № НОМЕР_1 від 15.12.2014.

Судом встановлено та не заперечується сторонами по справі, що позивач перебуває на обліку в управлінні з 01.08.2014 та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Виплата пенсії здійснювалась через особовий рахунок відкритий в ПАТ КБ «Приватбанк».

07 червня 2016 року на адресу тимчасової реєстрації позивача у м. Черкасах було направлено лист-повідомлення про необхідність відкриття рахунку в мережі установ «Державний ощадний банк України».

З 01.07.2016 виплату пенсії позивачу було призупинено до надання заяви із зазначенням поточного рахунку, відкритого у мережі установ «Державний ощадний банк України» для зарахування коштів.

Станом на час розгляду справи в суді позивач із відповідною заявою до управління не звертався.

Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходить з наступного.

Нормами ст. 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

У силу вимог ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 № 1706-VII (далі – Закон № 1706-VII) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Відповідно до норм ст. 7 зазначеного Закону для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав, зокрема, на пенсійне забезпечення здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Суд також зазначає, що у цій справі сам факт існування у позивача права на отримання пенсії не оспорюється сторонами. Суть права позивача є достатньо чіткою і передбачено діючим законодавством. Суд враховує, що в силу положень статті 1 Протоколу №1 до Конвенції, з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини вимоги щодо пенсії безперечно підпадають під дію цієї статті і вважаються майном, а майно, яке має особа – це конвенційне поняття права власності, та як абсолютне тлумачення, це те на що особа може розраховувати.

Перша і найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Позбавлення власності можливо тільки «на умовах передбачених законом» і повинно переслідувати легітимну мету.

Верховенство права, один із основоположних принципів демократичного суспільства, притаманний усім статтям Конвенції, а тому, при будь-якому втручанні державних органів у право на мирне володіння майном повинно бути забезпечено справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та обов'язком захисту основоположних прав конкретної особи.

Разом з цим, у п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» встановлено, що призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509. Виплата (продовження виплати) пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення (далі - соціальні виплати), що призначені зазначеним особам, здійснюється виключно через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України».

Починаючи з 01.07.2016 виплата соціальних виплат за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів Пенсійного фонду України, фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, що призначені внутрішньо переміщеним особам, здійснюється через рахунки та мережу установ і пристроїв Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (абз. 4 п. 1 Порядку № 637).

Аналогічні вимоги містить також і п. 6 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 № 1596 (зі змінами та доповненнями).

При цьому, суд звертає увагу, що встановлення певної установи банку, в даному випадку публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», не порушує прав позивача на отримання пенсії.

Отже, починаючи з 01.07.2016 виплата соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам здійснюється виключно через установи ПАТ «Державний ощадний банк України», що свідчить про те, що без відкриття позивачем рахунку у ПАТ «Державний ощадний банк України», у відповідача відсутні правові підстави для виплати пенсії з 01.07.2016 . Виплата пенсії може бути здійснена після відкриття позивачем рахунку у ПАТ «Державний ощадний банк України».

Тобто, за приписами наведеної норми умовами призначення та продовження виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам є: знаходження внутрішньо переміщених осіб на обліку місця перебування, що підтверджується довідкою; наявність рахунку в установі ПАТ «Державний ощадний банк».

Довідка про взяття позивача на облік як особу, переміщену з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, є дійсною. Доказів про її скасування суду не надано.

Підставою для зупинення виплати пенсії позивачу стало ненадання останнім заяви із зазначенням поточного рахунку, відкритого у мережі установ «Державний ощадний банк України» для зарахування коштів.

Частиною 2 ст. 49 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV) передбачено, що поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати.

Положеннями пункту 1.5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі Порядок № 22-1), визначено, що заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв’язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім'ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії.

Заява на запит пенсійної справи за новим місцем проживання подається пенсіонером особисто до органу, що призначає пенсію, за новим місцем проживання (реєстрації).

Відповідно до п. 4.1. Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).

Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Отже для поновлення виплати пенсії пенсіонером особисто або його законним представником необхідно подати відповідну заяву до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії. Така заява реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію.

Станом на час розгляду справи судом жодних належних та допустимих доказів звернення позивача до управління із відповідною заявою про поновлення виплати пенсії із зазначенням банківських реквізитів поточного рахунку, відкритого у мережі установ «Державний ощадний банк України» для зарахування коштів суду надано не було.

Тому оскільки позивач не звертався до управління із заявою про поновлення виплати пенсії із зазначенням банківських реквізитів поточного рахунку, відкритого у мережі установ «Державний ощадний банк України» для зарахування коштів – у суду відсутні підставі для визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати позивачу пенсії та зобов’язання відповідача поновити виплату пенсії позивачу з 01.07.2016.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням наведеного, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та оцінки наявних у матеріалах справи доказів в їх сукупності, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог належить відмовити повністю.

Щодо питання про розподіл судових витрат, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно з ч.2 ст.133 Кодексу адміністративного судочинства України якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Ухвалою суду від 10.04.2018 позивачу відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» встановлено прожитковий мінімум в розрахунку на місяць для працездатних осіб у розмірі 1762 гривень з 1 січня 2018 року. Тобто, позивач за подання даної позовної заяви повинен був сплатити судовий збір у сумі 704 грн 80 коп.

У зв’язку із відмовою у задоволені позову судовий збір в сумі 704 грн 80 коп. належить стягнути з ОСОБА_1

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 14, 72, 76 - 79, 90, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (18028, м. Черкаси, вул. Рози Люксембург, 181/1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) до управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії – відмовити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (18028, м. Черкаси, вул. Рози Люксембург, 181/1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) судовий збір у сумі 704 (сімсот чотири) грн 80 коп., який сплатити за такими реквізитами: отримувач коштів УДКСУ у м. Черкасах Черкаської обл., код отримувача за ЄДРПОУ38031150, банк отримувача ГУДКСУ у Черкаській обл., код банку отримувача МФО 854018, рахунок отримувача 31212206784002, код класифікації доходів бюджету 22030001 та призначення платежу: Судовий збір, пункт _____, за позовом ___ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Черкаський окружний адміністративний суд (назва суду, який розглядає справу), код ЄДРПОУ 35158674 (суду, де розглядається справа).

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.О. Кульчицький

Рішення в повному обсязі складено 02.07.2018.