Рішення № 75072567, 02.07.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2018 року справа № 823/2160/18

10 годин 10 хвилини м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: судді – Трофімової Л.В., за участі секретаря – Безпалого А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 823/2160/18

за позовом ОСОБА_1 (вул. Доватора, 6, м. Сміла, Черкаська область, 20700, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) [представник позивача – не прибув]

до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000, ЄДРПОУ 21366538) [представник відповідача – не прибув]

про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити дії.

01.06.2018 ОСОБА_1, звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 компенсації з втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків виплати пенсії з 01.01.2016 по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії, що передбачена ч.2 ст.55 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Законом України від 19.10.2000 № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати» та постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати»;

- зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області нарахувати та виплатити негайно одноразово ОСОБА_1 компенсацію з втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків виплати пенсії з 01.01.2016 по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії, що визначається відповідно до Закону України від 19.10.2000 № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати» та постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати»;

- встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов’язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області подати у десятиденний строк з моменту набрання рішенням законної сили звіт про виконання рішення суду (ст.382 КАС України).

Ухвалою суду від 18.06.2018 справу № 823/2160/18 прийнято до розгляду та призначено судове засідання о 10 год. 00 хв. на 02.07.2018. Відповідно до ст. ст. 257, 263 КАС України справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження (у судовому засіданні).

Позовні вимоги мотивовано тим, що 21.03.2018 набрало законної сили рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20.12.2017, яким зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії відповідно до ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», постанов КМУ № 988 від 11.11.2015 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції на підставі довідки від 07.06.2017 №2303005517 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з 01.01.2016 в наступних розмірах: посадовий оклад - 2500,00 грн., оклад за званням майор міліції - 2000 грн., надбавка за вислугу років (40%) - 1800 грн., премія 2,73 %(від усіх позицій нарахування - 171,99 грн., а всього 6471,99 грн.

Позивач звернувся до відповідача 19.03.2018 із запитом на отримання публічної інформації, 28.03.2018 про нарахування та виплати компенсації втрати частини доходу у зв’язку з порушенням строків виплати суми перерахованої пенсії.

23.03.2018 відповідачем повідомлено, що доплата до пенсії за січень – березень 2018 у сумі 5721 грн. 12 коп. виплачена позивачеві у березні 2018 року. Виплата різниці пенсії на виконання зазначеного рішення у справі № 711/10019/17 за період з 01.01.2016 до 31.12.2017 буде проведено відповідно до постанови КМУ від 21.02.2018 № 103 за фінансування з державного бюджету.

25.04.2018 відповідач повідомив позивача, що різниця між розміром пенсії, перерахованої на виконання рішення від 20.12.2017 у справі № 711/10019/17 та розміром отриманої пенсії за 2016-2017 роки становить 45768 грн. 96 коп.

12.04.2018 відповідачем надано відповідь, згідно якої зазначено, що Головне управління здійснило позивачеві виплату боргу відповідно до рішення суду без затримки на один і більше календарних місяців, а відтак немає підстав для проведення компенсації втрати частини доходів згідно ст.2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строку їх виплати» від 19.10.2000 № 2050-ІІІ.

Позивач зазначає, що оскільки постанову КМУ від 21.02.2018 № 103 прийнято пізніше у часі ніж рішення від 20.12.2017 у справі № 711/10019/17, то положення зазначеної постанови до спірних правовідносин не застосовуються.

02.07.2018 позивач звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи без його участі та просив задовольнити позов повністю.

Відповідач позов не визнав, 02.07.2018 подав до суду відзив, де зазначив, що ОСОБА_1 16.03.2018 відповідачем здійснено перерахунок пенсії за період з 01.01.2016 до 31.03.2018. Доплату за період з 01.01.2018 до 31.03.2018 у сумі 5721 грн. 12 коп. виплачено позивачеві у березні. Обов’язок з виплати перерахованої пенсії за період з 01.01.2016 до 31.12.2017 відповідно до постанови № 103 у відповідача виникає лише з 01.01.2019. Відповідач зазначає, що компенсація втрат частини доходів згідно зі ст.2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати» проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Нараховану на виконання рішення суду доплату було виплачено без затримки на один і більше календарних місяців, а тому підстав для проведення компенсації втрати частини доходів немає. У зв’язку з зазначеним відповідач просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю.

Представник відповідача у судове засідання 02.07.2018 не прибув, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, 02.07.2018 подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч.1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини справи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову належить відмовити з огляду на таке.

Судом встановлено, що рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20.12.2017 у справі № 711/10019/17, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2018, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково, зокрема зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії відповідно до ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», постанов КМУ від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції на підставі довідки від 07.06.2017 №2303005517 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з 01.01.2016 в наступних розмірах: посадовий оклад - 2500,00 грн., оклад за званням майор міліції - 2000 грн., надбавка за вислугу років (40%) - 1800 грн., премія 2,73 %(від усіх позицій нарахування - 171,99 грн., а всього 6471,99 грн.

На виконання судових рішень Головним управлінням здійснено перерахунок пенсії позивачеві та 19.03.2018 перераховано кошти для зарахування доплати пенсії на рахунок у банку позивача.

19.03.2018 позивач звернувся з письмовим запитом на отримання інформації до відповідача, у якому зокрема просив надати письмові роз’яснення щодо надходження коштів 19.03.2018 у сумі 5721 грн. 12 коп. на його пенсійний рахунок.

23.03.2018 відповідачем надано відповідь, де повідомлено, що доплата до пенсії за січень – березень 2018 у сумі 5721 грн. 12 коп. виплачена позивачеві у березні 2018 року. Виплата різниці пенсії на виконання зазначеного рішення у справі № 711/10019/17 за період з 01.01.2016 до 31.12.2017 буде проведено відповідно до Постанови КМУ від 21.02.2018 № 103 (далі – Постанова № 103).

28.03.2018 позивач звернувся до відповідача щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини доходу у зв’язку з порушенням строків виплати суми перерахованої пенсії.

12.04.2018 відповідачем надано відповідь, згідно якої зазначено, що Головне управління здійснило позивачеві виплату боргу відповідно до рішення суду без затримки на один і більше календарних місяців, а відтак немає підстав для проведення компенсації втрати частини доходів згідно ст.2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строку їх виплати» від 19.10.2000 № 2050-ІІІ.

25.04.2018 відповідач повідомив позивача, що різниця між розміром пенсії, перерахованої на виконання рішення від 20.12.2017 у справі № 711/10019/17 та розміром отриманої пенсії за 2016-2017 роки становить 45768 грн. 96 коп.

Не погодившись із зазначеною відмовою відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку обставинам справи, суд зазначає, що згідно із ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Питання, пов’язані із здійсненням компенсації втрати доходів врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 № 2050-III (далі – Закон № 2050) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 (далі – Порядок № 159).

Згідно ч.2 ст.46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв’язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Відповідно до ст.1 та ст.2 Закону № 2050 підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі необхідно розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).

Основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», ст.2 Закону №2050 та Порядком №159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі органом Пенсійного фонду) добровільно чи на виконання судового рішення.

Згідно ст.3 Закону №2050 сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов’язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться). Відповідно до ст.4 Закону № 2050, виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов: 1) нарахування громадянину належних йому доходів, а саме заробітної плати (грошове забезпечення), пенсії, соціальних виплат, стипендії; 2) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата); 3) порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання); 4) затримка виплати доходів один і більше календарних місяців; 5) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України у постанові від 18.11.2014 у справі № 21-518а14 основною умовою для виплати громадянину компенсації за ст.2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати» є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

У постанові від 21.05.2014 у справі № 6-43цс14 Верховний Суд України зазначив, що за наявності визначених Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати» умов у тому самому порядку компенсації належить присуджена за рішенням суду сума, якщо ці умови настали у зв’язку з несвоєчасним виконанням рішення суду. Коли суми нараховуються рішенням суду, то підстава для виплати компенсації виникає у зв’язку із несвоєчасним виконанням рішення суду. Визначальними обставинами для виплати компенсації є дати нарахування та фактичної виплати зазначених доходів. Основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої ст.2 Закону № 2050 та Порядком № 159 є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів.

Судом встановлено, що рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20.12.2017 у справі № 711/10019/17 набрало законної сили 21.03.2018 відповідно до постанови Київського апеляційного адміністративного суду (отримано відповідачем 28.03.2018).

На виконання зазначеного рішення суду 19.03.2018 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області проведено перерахунок пенсії позивача та перераховано 5721 грн. 12 коп. на пенсійний рахунок позивача.

У даному випадку нарахування та виплату належних позивачеві сум у порядку Постанови № 103 було проведена без затримки у один і більше календарних місяців з моменту набрання рішенням суду у справі № 711/10019/17 законної сили.

Суд зазначає, що пунктами 3, 5 Постанови № 103 передбачено перерахувати з 01.01.2016 пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції». Виплату перерахованих відповідно до абз.1 цього пункту пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) проводити з 1 січня 2018 року. Сума перерахованих пенсій для виплати за період з 01.01.2016 до 31.12.2017 обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 01.01.2018 та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в такому порядку: з 01.01.2019 до 31.12.2019 - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 01.01.2016 до 31.12.2017; з 01.01.2020 - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 01.01.2016 до 31.12.2017 та до забезпечення повної виплати розрахованої суми.

Постановою № 103 визначено обов'язок відповідача проводити виплату перерахованих пенсій, призначених згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) з 01.01.2018. Сума перерахованих пенсій для виплати за період з 01.01.2016 до 31.12.2017 обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 01.01.2018 та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету у порядку визначеному Постановою № 103 з 01.01.2019. Відомостей про скасування або втрату чинності Постанови № 103 під час розгляду справи суду учасниками не надано, із загальнодоступних джерел інформації не встановлено.

Оскільки у даному випадку нараховані позивачу кошти були виплачені без затримки в один і більше календарних місяців з моменту набрання рішенням суду у справі № 711/10019/17 законної сили, суд не встановив підстав для виплати ОСОБА_1 компенсації, позаяк відповідач діяв у межах та у спосіб передбачений законодавством України.

Суд при вирішенні спору враховує ч.2 ст.2 КАС України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, у задоволенні яких належить відмовити.

З огляду на те, що позивачу, звільненому від сплати судового збору відповідно до п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», відмовлено у задоволенні позову до органу владних повноважень, відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат згідно ст.139 КАС України.

Керуючись статтями 2, 4, 6-14, 19, 73-78, 90, 118, 139, 242-245, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст.255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295-297 КАС України шляхом подання до суду першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням п.п.15.5. п.15 ч.1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено 03.07.2018.

Суддя Л.В. Трофімова