Рішення № 75072326, 27.06.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код за ЄДРПОУ 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2018 р. № 820/3431/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Бідонька А.В.

при секретарі судового засідання - Мурадли А.І.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дії протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області, в якому просить суд:

- прийняти рішення про визнання протиправною відмову Ізюмського об'єднаного УПФ України в Харківській області у донарахуванні та виплаті державної і додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю за період з 01 січня по 02 серпня 2014 року на підставі Постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 26 квітня 2011 року у справі №2002/2-а-323/11 у розмірі 6,5 мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

- стягнути із Ізюмського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області державну та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, за період з 01 січня по 02 серпня 2014 року на підставі Постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 26 квітня 2011 року у справі №2002/2-а-323/11 у розмірі 6,5 мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у сумі 34838 грн.96 коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію по інвалідності 3 групи (1 категорія) відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Позивач вважає, що за період з 01 січня по 02 серпня 2014 року у відповідності до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на перерахунок пенсії в 6,5 розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, що не було зроблено відповідачем.

Позивач у судове засідання не прибув, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи та має 1 категорію, про що свідчить відповідне посвідчення серія А №154954, видане 21.03.2011 року.

Позивач перебуває на обліку в Ізюмському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Харківської області.

Позивачу встановлено 3 групу інвалідності безстроково.

Постановою Барвінківського районного суду Харківської області від 26.04.2011 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.07.2011 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Барвінківському районі Харківської області про визнання дій неправомірними, перерахунку пенсії - задоволено. Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Барвінківському районі Харківської області щодо відмови у перерахунку розміру призначеної державної та додаткової пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. 50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 01.02.2011 року. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Барвінківському районі Харківської області здійснити перерахунок державної пенсії, призначеної ОСОБА_1 відповідно до ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у розмірі 6 (шести) мінімальних пенсій за віком, як інваліду третьої групи, а також здійснити перерахунок щомісячної додаткової пенсії, призначеної ОСОБА_1 відповідно до ст.50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 01 лютого 2011 року, та провести відповідні виплати недоплаченої суми пенсії, з урахуванням раніше здійснених виплат.

Позивач звернувся до відповідача із заявою про здійснення донарахування пенсії відповідно до ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірах, встановлених рішенням суду.

Проте, Ізюмське об’єднане управління Пенсійного фонду України в Харківській області повідомило позивачу про те, що Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено механізм обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а тому підстав для перерахунку пенсії немає.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд зазначає наступне.

01 січня 2012 року набрав чинності Закон України від 22.12.2011 року № 4282-VI "Про Державний бюджет України на 2012 рік", пунктом 3 розділу "Прикінцеві положення" якого передбачено, що у 2012 році положення статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи із наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік.

На виконання вимог значеного Закону Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 23.11.2011 № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якою не передбачено виплату пенсій у розмірах, встановлених рішенням суду.

Рішеннями Конституційного Суду України від 26.12.2011 № 20-рп/2011 та від 25.01.2012 №3-рп/2012 підтверджена законність повноважень Кабінету Міністрів України встановлювати розміри пенсійних виплат.

У п.6-7 Прикінцевих положень ЗУ «Про державний бюджет на 2014 рік» зазначено: установити, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування на 2014 рік.

У постанові Верховного Суду України від 17 лютого 2016 року (справа № 21-3696а15, 0908/2465/2012) міститься правовий висновок, а саме: «з 1 січня 2012 року нарахування і виплата пенсії має здійснюватися у розмірі, встановленому Законом України від 22 грудня 2011 року № 4282-VІ «Про Державний бюджет України на 2012 рік» (далі - Закон № 4282-VI) та Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Порядок), оскільки за загальним правилом дії норм права у часі, оскільки Закон № 4282-VI був прийнятий пізніше Закону № 796-ХІІ, а на виконання Закону № 4282-VI Кабінет Міністрів України затвердив Порядок, то саме положення Закону № 4282-VI та Порядку підлягають пріоритетному застосуванню до спірних відносин».

Такий же правовий підхід був закріплений у 2013 році з прийняттям Закону України від 6 грудня 2012 року № 5515-VI «Про Державний бюджет України на 2013 рік» (далі - Закон № 5515-VI), пунктом 4 Перехідних положень якого, зокрема, встановлено, що у 2013 році норми і положення статей 20-23, 30, 31, 37, 39, 48, 50-52, 54 Закону № 796-ХІІ застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету ПФУ на 2013 рік.

Вказана норма Закону № 5515-VI неконституційною не визнавалась та її дія у 2013 році не зупинялась.

З 1 січня 2014 року Законом України від 16 січня 2014 року № 719-VII «Про Державний бюджет України на 2014 рік» (далі - Закон № 719-VII) не було передбачено жодних змін чи обмежень для застосування розмірів основної та додаткової пенсій, встановлених статтями 50, 54 Закону № 796-ХІІ. Чинним залишався й Порядок.

Тобто, враховуючи принцип пріоритетності Закону № 796-ХІІ над підзаконним нормативно-правовим актом - Порядком, з 1 січня 2014 року нарахування та виплата основної та щомісячної додаткової пенсій за шкоду, заподіяну здоров'ю, повинно було здійснюватися у розмірі та на підставі статей 50, 54 Закону № 796-ХІІ.

Водночас, Законом України від 31 липня 2014 року № 1622-VII «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» (далі - Закон № 1622-VII), який набрав чинності 03 серпня 2014 року, розділ Прикінцеві положення Закону № 719-VII доповнено пунктом 67 , яким, зокрема, встановлено, що норми і положення статей 20-23, 30, 31, 37, 39, 48, 50-52, 54 Закону № 796-ХІІ застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету ПФУ на 2014 рік.

Таким чином, з 03 серпня 2014 року Законом № 719-VII Кабінету Міністрів України надані повноваження встановлювати інші, ніж передбачені статтями 50, 54 Закону № 796-ХІІ, розміри державної та додаткової пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Оскільки на цей час був також чинний Порядок, яким визначено механізм обчислення пенсій, щодо яких виник спір, то за загальним правилом дії норм права у часі, та Закон № 719-VII (в редакції Закону № 1622-VII) прийнято пізніше Закону № 796-ХІІ, то саме положення Закону № 719-VII та Порядку підлягають пріоритетному застосуванню до спірних відносин з 03 серпня 2014 року.

Отже, лише в період з 01 січня по 02 серпня 2014 року Ізюмське об’єднане управління Пенсійного фонду України в Харківській області повинно було нараховувати та виплачувати пенсію позивачу у розмірі, визначеному статтями 50,54 Закону № 796-ХІІ, а не Порядком.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 26.04.2016 (справа № 285/4300/14-а).

З огляду на викладене, відмова Ізюмського об'єднаного УПФ України в Харківській області у донарахуванні та виплаті державної і додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю за період з 01 січня по 02 серпня 2014 року на підставі постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 26 квітня 2011 року у справі №2002/2-а-323/11 є протиправною та необґрунтованою.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Щодо позовної вимоги в частині стягнення із Ізюмського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, за період з 01 січня по 02 серпня 2014 року на підставі Постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 26 квітня 2011 року у справі №2002/2-а-323/11 у розмірі 6,5 мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у сумі 34838 грн.96 коп., суд зазначає наступне.

Так, донарахування та виплата державної і додаткової пенсії, є дискреційною функцією відповідача, зазначені вище правові норми не передбачають вирішення даного питання судом, а суд у свою чергу не може перебирати на себе повноваження іншого органу.

Однак, у рішенні Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року у справі №21-1465а15, суд вказав, що «спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення».

З метою запобігання порушенню прав позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати Ізюмське об’єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області прийняти рішення щодо донарахування і виплати ОСОБА_1 державної і додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю за період з 01 січня по 02 серпня 2014 року на підставі постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 26 квітня 2011 року у справі №2002/2-а-323/11.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дії протиправними та зобов'язання вчинити певні дії підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, –

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дії протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Ізюмського об'єднаного УПФ України в Харківській області у донарахуванні та виплаті ОСОБА_1 державної і додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю за період з 01 січня по 02 серпня 2014 року на підставі постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 26 квітня 2011 року у справі №2002/2-а-323/11 у розмірі 6,5 мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов'язати Ізюмське об’єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області прийняти рішення щодо донарахування і виплати ОСОБА_1 державної і додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю за період з 01 січня по 02 серпня 2014 року на підставі постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 26 квітня 2011 року у справі №2002/2-а-323/11.

У задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлений 04 липня 2018 року.

Суддя Бідонько А.В.