Ухвала суду № 75072136, 25.06.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/1656/18

У Х В А Л А

25 червня 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

за участі секретаря Сердюк І.С.

представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника відповідача Самокіш І.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у відкритому судовому засіданні) клопотання представника відповідача про залишення адміністративного позову без розгляду за вхід. №13334/18 та клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області в якому позивач просить:

визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, викладену в листі від 26.06.2017 року № 23-15-0.16-7192/2-17;

зобов'язати відповідача, Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, повторно розглянути заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки та прийняти відповідне законне рішення.

В судовому засіданні представник позивача (ОСОБА_1 за довіреністю) заявив клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду зазначивши, що відповідь від 26.06.2017 року позивач отримав 07.03.2018 року. До суду позивач звернувся - 12.04.2018 року в межах встановленого КАСУ шестимісячного строку.

Разом з цим, представник позивача акцентує увагу, що доказів отримання позивачем спірного рішення відповідачем не надано.

Представник відповідача (Самокіш І.В. за довіреністю) заявив клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду у зв'язку із пропуском строку звернення до суду, яке обґрунтовано наступним.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 18.04.2018 відкрито провадження у справі №815/1656/18 за позовом ОСОБА_4 (надалі по тексту - Позивач) до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (надалі по тексту - Головне управління) про визнання противоправною відмову Головного управління у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, викладену в листі від 26.06.2017 №23-15-0.16-7192/2-17, зобов'язання повторно розглянути заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки та прийняти відповідне законне рішення.

Ознайомившись з позовом та доданими до нього матеріалами Головне управління звертає увагу суду на те, що Позивачем пропущено строки звернення до адміністративного суду встановлені діючим законодавством України. Позивач оскаржує лист Головного управління від 26.06.2017 №23- 15-0.16-7192/2-17, шестимісячний строк на оскарження якого сплив.

Кодексом адміністративного судочинства України визначаються строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з метою досягнення юридичної визначеності у публічно правових відносинах.

З урахуванням вказаного адміністративний позов підлягає залишенню без розгляду.

Вирішуючи питання щодо поновлення строку звернення до адміністративного суду, суд дійшов наступних висновків.

Приписами «Концепції вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів», визначено, що Правила судової процедури мають слугувати ухваленню правосудного рішення у справі та забезпечувати рівні гарантії учасникам процесу щодо судового захисту їхніх прав.

Судочинство як найдієвіший інститут забезпечення верховенства права має ґрунтуватись, зокрема, на таких загальних принципах: законність, що вимагає від суду здійснювати судочинство, керуючись Конституцією та законами, з урахуванням їх цілей та надаючи при цьому найсправедливіше тлумачення для кожного випадку; рівність учасників процесу, яка означає рівні можливості у судовому процесі, що відповідає процесуальному статусу учасника процесу; диспозитивність, відповідно до якої сторони можуть вільно розпоряджатися своїми правами щодо предмета спору та інші.

Частиною другої статті 44 КАС України встановлено, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Пунктом 3 ч. 3 ст. 44 КАС України визначено, що учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.

Суд зазначає, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Приписами ч. 1 ст. 121 КАС України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Ключовою є фраза "з поважних причин" а отже, це і є предметом доказування при вирішенні питання щодо встановлення поважності причин для позивача тобто, якщо строк був пропущений з поважних причин це повинно підтверджуватися незаперечними письмовими доказами.

Слід зазначити, що процесуальний Закон не дає визначення терміну «поважні причини». Між тим в Рішенні Верховного суду України від 13.09.2006 року по справі № 6-26370кс04 (№ в ЄДРСРУ 135558) вказане наступне: "Поважними причинами пропуску строку позовної давності вважаються такі обставини, за яких своєчасне пред'явлення позову стає неможливим або утрудненим".

Необхідно вказати, що поновлення процесуальних строків на оскарження рішень є дискреційними повноваженнями суду, а під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний або судовий орган, приймаючий рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

З урахуванням вказаного слід зазначити, що у суду є "свобода розсуду" або дискреційні повноваження суду на поновлення процесуальних строків, адже за таких обставин лише суд вирішує яка причина є поважною і які докази можна приймати до уваги.

Визначаючись щодо заявленого клопотання, суд також врахував практику Європейського суду з прав людини, який в рішенні по справі "Мельник проти України" від 28.03.2006р. вказав про те, що регулювання строків для подання скарги, безумовно, має на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту. Європейський суд підкреслює, що оскільки питання стосується принципу юридичної визначеності, це піднімає не лише проблему трактування правових норм у звичайному сенсі, а також і проблему недоцільного формулювання процесуальних вимог, яке може перешкоджати розгляду позову щодо суті, тим самим спричиняючи порушення права на ефективний судовий захист.

Так, у справі Delcourt v. Belgium Європейський Суд з прав людини зазначив, що: "у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення".

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що: "стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

З урахуванням викладеного, суд вважає доводи позивача щодо причини пропуску строку звернення до суду через несвоєчасне отримання листа від 26.06.2017 року є поважними, а строк таким, що підлягає поновленню.

Щодо клопотання представника відповідача про залишення адміністративного позову без розгляду суд приходить до висновку, про відсутність підстав для його задоволення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАСУ).

Як встановлено судом і не заперечувалось відповідачем по справі, докази направлення і вручення ОСОБА_4 листа від 26.06.2017 року відсутні.

Керуючись ст. ст. 44, 47, 51, 60, 122, 123, 243, 256, 295 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду - задовольнити.

Поновити строк для звернення до адміністративного суду по справі № 815/1656/18.

Клопотання представника відповідача про залишення адміністративного позову без розгляду за вхід. №13334/18 залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 КАС України та може бути оскаржена у порядку та строки визначені статтею 295 КАС України.

Пунктом 15.5 розділу VII «Перехідні положення» КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя Потоцька Н.В.