Рішення № 75072064, 03.07.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №462/1421/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2018 року

ОСОБА_1 окружний адміністративний суд в складі

головуючого-судді Мартинюка В.Я.

секретар судового засідання Павлішевський М.В.

з участю позивача – ОСОБА_2,

представника відповідача – ОСОБА_3,

представника третьої особи – ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові справу за позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 обласного військового комісаріату, про визнання протиправних дій та зобов’язання вчинити такі дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Міністерства оборони України (м.Київ, Повітрофлотський проспект,6) про:

- визнання протиправними дії комісії Міністерства оборони України щодо відмови у призначенні одноразової грошової допомоги у зв’язку із встановленням ІІІ групи інвалідності пов’язаної з виконанням обов’язків військової служби при перебування в країнах де велися бойові дії;

- скасування протоколу комісії з розгляду питань, пов’язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги уразі загибелі (смерті) каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 26 січня 2018 року №9 затвердженого Міністерством оборони України 29 січня 2018 року;

- зобов’язання, призначити та виплатити позивачу в сумі 150% прожиткового мінімуму, одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.

Аргументами позивача є те, що відповідач для призначення одноразової грошової допомоги протиправно вимагає у нього документ, який свідчить про причину та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов’язане із вчинення особою кримінального чи адміністративного правопорушення, або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. Так, зазначає позивач, представити такий документ на даний час в нього не має можливості, оскільки бойові дії в яких він брав участь (Афганістан, 1985-1986 роки) велися у військовій частині №54784, яка розформована на даний час, а вся інформація щодо порушення статутних правил чи скоєння правопорушень є відображеною у військовому квитку (НК №4915314).

Позивач дав аналогічні пояснення, просить позов задоволити.

Відповідач у відзиві на позов зазначає, що єдиним документом, який може підтвердити ту обставину, що поранення позивача не пов’язане з вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення, або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження є довідка видана командиром військової частини, де позивач проходив службу. Окрім того, продовжує відповідач, зобов’язання Міністерство оборони України призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу є формою втручання в дискреційні повноваження міністерства та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

На підставі наявних в матеріалах доказів, судом встановлено наступні обставини.

Згідно з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов’язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 26.01.2018 року за №9, прийнято рішення про відмову в призначенні допомоги солдату в запасі ОСОБА_2, якого 03.02.1986 року звільнено зі строкової військової служби та 07.07.2016 року під час первинного огляду органами МСЕК визнано інвалідом ІІІ групи внаслідок поранення, пов’язаного з виконанням обов’язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії (довідка МСЕК серії 12 ААА №352300 від 18.08.2016 року, оскільки заявником не подано документ, що свідчить про причини та обставини поранення.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року за № 2011-XII (в редакції чинній на момент звернення до відповідача), одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Пунктом 4 ч.2 даної статті встановлено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві визначені Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року за № 975 (в редакції чинній на момент звернення до відповідача).

Як передбачено п.3 згаданого Порядку, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Пунктом 11 цього ж Порядку визначено, що військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи:

заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності;

довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.

До заяви додаються копії:

постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;

документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження;

сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації;

документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

В матеріалах справи наявні Довідки до акта огляду медико-соціальною комісією Серії 12 ААА від 18.08.2016 року за №352300 та від 19.07.2017 року за №353423 відповідно до яких ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, встановлено третю групу інвалідності, поранення, контузія пов’язано з виконанням обов’язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Згідно з витягу з протоколу засідання Військово-лікарської комісії Західного регіону по встановленню причинного зв’язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця від 14.03.2016 року за №196, поранення (1985 року) громадянина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, пов’язане з виконанням обов’язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Як вбачається з довідки Личаківсько-Залізничного об’єднаного районного військового комісаріату м.Львова від 22.02.2016 року за №47, рядовий у відставці ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, дійсно проходив військову службу у лавах Збройних Сил з 27.10.1983 року по 03.02.1986 року, у тому числі приймав участь в бойових діях з 07.04.1985 року по 02.02.1986 року у в/ч пп 54783 у Афганістані.

Окрім того, обставини наявності права ОСОБА_5 на отримання одноразової грошової допомоги у зв’язку із встановленням ІІІ групи інвалідності пов’язаної з виконанням обов’язків військової служби при перебування в країнах де велися бойові дії досліджувались судом та були встановлені у постанові Залізничного районного суду м.Львова від 02.08.2017 року у справі №462/1525/17, яка залишена без змін ухвалою ОСОБА_1 апеляційного адміністративного суду від 05.12.2017 року.

Щодо відсутності документів, що свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов’язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, то слід зазначити, що згідно з протоколу засідання Військово-лікарської комісії Західного регіону по встановленню причинного зв’язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця від 14.03.2016 року за №196, поранення, контузія, захворювання пов’язані з виконанням позивачем обов’язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії.

Будь-які дані (матеріали кримінальної чи адміністративної справи, акти службових розслідувань, рапорти, тощо) про те, що поранення пов’язане із вчиненням позивачем кримінального чи адміністративного правопорушення або є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження відсутні та відповідачем не надані.

Також, слід зазначити про те, що право на отримання одноразової грошової допомоги після звільнення з військової служби мають особи, які отримали інвалідність внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби незалежно від часу настання інвалідності та часу звільнення.

Даний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 22.03.2018 року у справі №288/349/17.

У відповідності до вимог ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач належних та достатніх доказів, які б спростовували вищезгадані обставини, що підтверджують право позивача на отримання одноразової грошової допомоги у зв’язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, суду не надав.

За викладених обставин, суд вважає позовні вимоги є підставними та обґрунтованими в частині визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у призначенні ОСОБА_5 одноразової грошової допомоги у зв’язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, пов’язаної з виконанням обов’язків військової служби при перебування в країнах де велися бойові дії; визнання протиправним та скасування рішення, оформленого протоколом комісії з розгляду питань, пов’язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги уразі загибелі (смерті) каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 26 січня 2018 року №9 в частині відмови у призначенні ОСОБА_5 одноразової грошової допомоги; зобов’язання вирішити питання про призначення та виплату позивачу в сумі 150% прожиткового мінімуму одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з урахуванням правової оцінки дій відповідача, наданої судом у рішенні. В іншій частині у задоволенні позову належить відмовити.

Щодо судових витрат то такі зі сторін спору не належить стягувати.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, –

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо відмови у призначенні ОСОБА_5 одноразової грошової допомоги у зв’язку із встановленням ІІІ групи інвалідності пов’язаної з виконанням обов’язків військової служби при перебування в країнах, де велися бойові дії.

Визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом комісії з розгляду питань, пов’язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 26 січня 2018 року №9 в частині відмови у призначенні ОСОБА_5 одноразової грошової допомоги у зв’язку із встановленням ІІІ групи інвалідності пов’язаної з виконанням обов’язків військової служби при перебування в країнах, де велися бойові дії.

Зобов’язати Міністерства оборони України вирішити питання про призначення та виплату ОСОБА_5 в сумі 150% прожиткового мінімуму одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з урахуванням правової оцінки дій Міністерства оборони України, наданої судом у рішенні.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через ОСОБА_1 окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 04 липня 2018 року.

Суддя В.Я.Мартинюк