Ухвала суду № 75071859, 03.07.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОКРЕМА УХВАЛА

03 липня 2018 року 810/1076/16

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є.;

при секретарі судового засідання - Бровчук Ю.В.;

за участю:

представника відповідача - Падуна Є.В.,

під час розгляду адміністративної справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" до Київської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

в провадженні Київського окружного адміністративного суду перебуває 35 адміністративних справ за позовом ТОВ "Фоззі-Фуд" до Київської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товару.

Ще 12 аналогічних справ знаходиться на перегляді в Київському апеляційному адміністративному суді та зупинені до розгляду справи №810/1076/16.

Предметом спору є рішення Київської митниці ДФС про коригування (збільшення) заявленої позивачем митної вартості імпортованого товару. У якості обґрунтування позовних вимог ТОВ "Фоззі-Фуд" послалося на правомірність визначення ним ціни товару за ціною контракту від №709 від 26.11.2014 р., а відтак вважає зроблене митницею донарахування митних платежів неправомірним.

Оскільки митна вартість товару являє собою ціну, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товари та інші предмети, що підлягають митному обкладенню на момент перетину кордону України, а також ураховуючи, що до митної вартості включаються ціна товару зазначена в рахунках-фактурах та фактичні витрати, якщо їх не включено до рахунку-фактури на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, суд, в порядку ст.11 КАСУ (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), витребував від позивача оригінали документів, які стали підставою для визначення митної вартості товару.

На виконання вимог ухвали суду були надані: міжнародний контракт №709 від 26.11.2014 р., укладений між ТОВ "Фоззі-Фуд" та компанією Віон Фуд Інтернешнл Б.В. (Королівство Нідерланди); копія інвойсу від 25.09.2015 р. №5415002653; комерційна пропозиція; пакувальний лист на певну партію товару, вантажна митна декларація.

За результатом дослідження поданих ксерокопій документів судом виявлені суттєві розбіжності в їх цифрових значеннях, що унеможливило перевірку зроблених митних органом донарахувань.

Як слідує із контракту №709 від 26.11.2014 р., відносини, пов'язані з поставкою товару позивачу врегульовані зовнішньоекономічним контрактом, пунктом 3.1 якого передбачено, що конкретне місце поставки товару вказується в інвойсі. За приписами п.2.1 контракту ціна на товар визначається в інвойсах, оформлених компанією Vion Food International B.V. на кожну окрему поставку товару.

Із вантажних митних декларацій від 25.09.2015 р. слідує, що місцем відвантаження товару було м. Апельдорн; згідно даних інвойсів,- це Босейнд. Представлені інвойси являють собою документи, де відбиток печатки та підпис не є оригінальними.

Це стосується і решти документів, зокрема комерційних пропозицій, пакувальних листів, сертифікатів якості товару тощо.

Вжитими судом процесуальними заходами встановити дійсну ціну товару, який був поставлений на територію України компанією Віон Фуд Інтернешнл для ТОВ "Фоззі-Фуд", на підставі доказів наданих позивачем не виявилось можливим, у зв'язку з чим виникла потреба у:

1. Зверненні до компанії Віон Фуд Інтернешнл B.V. для підтвердження митної вартості товару, вказаної в інвойсах;

2.Встановленні фактичного місця відвантаження товару та підтвердження дійсності представлених суду копій документів .

Місцезнаходження компанії Віон Фуд Інтернешнл B.V. (Королівство Нідерланди, Boseind, 10, 5281 RM Boxtel|, Box. Tel.+31(0)411 658292; факс +31(0)411 658293).

Дії суду по витребуванню оригіналів документів від Віон Фуд Інтернешнл B.V крім цілей, визначених ст.ст. 9,77 КАСУ, щодо ухвалення законного та обґрунтованого рішення на підставі дослідження всіх документів справи обумовлені також тим, що розраховане контролюючим органом мито відноситься до непрямих податків, якими оподатковується зовнішньоторгівельний оборот, що є дієвим інструментом регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Застосування мита дозволяє підтримувати раціональне співвідношення ввезення та вивезення товарів, валютних надходжень та витрат, мито забезпечує сприятливі умови інтеграції національної економіки у світову. Митне оподаткування імпорту визначає політику помірного протекціонізму щодо вітчизняного товаровиробника, покликане регулювати ввезення продукції, яка не має вітчизняних аналогів чи виробляється у недостатній кількості на внутрішньому ринку. Крім того, непрямий податок є однією із основних статей надходження до Державного бюджету України.

За приписами ч. 1 ст. 80 Закону України «Про міжнародне приватне право» від 23.06.2005 р. (із змінами і доповненнями) " у разі, якщо при розгляді справи з іноземним елементом у суду виникне необхідність у врученні документів або отриманні доказів, у проведенні окремих процесуальних дій за кордоном, суд може направити відповідне доручення компетентному органу іноземної держави в порядку, встановленому процесуальним законом України або міжнародним договором України".

Вказана норма закону кореспондується зі статтею 85 Кодексу адміністративного судочинства України за приписами якої, у разі якщо в процесі розгляду справи суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, суд України може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Доручення суду України надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено, - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.

Витребування судом доказів у даній справі здійснювалось на підставі Гаазької Конвенції про отримання за кордоном доказів у цивільних або комерційних справах від 18.03.1970 р. до якої Україна приєдналась Законом "Про приєднання України до Конвенції про отримання за кордоном доказів у цивільних або комерційних справах" №2051-ІІІ від 19.10.2000 р.

Так, судовим дорученням Київського окружного адміністративного суду від 03.08.2016 р. Окружному адміністративному суду м. Амстердама було адресоване прохання допитати у якості свідка директора відділу продаж свинини компанії Віон Фуд Інтернешнл Б.В. ОСОБА_5 та витребувати у компанії Віон Фуд Інтернешнл Б.В. документи, які супроводжували кожну поставку вантажу для ТОВ "Фоззі-Фуд" (Україна) згідно контракту №709 від 26.11.2014 р.

Вказане судове доручення було оформлене на підставі Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації України 27.06.2008 № 1092/5/54 та скероване до Мін'юсту України для передачі належній судовій установі. На звернення суду запитувана інформація Договірною стороною (Королівство Нідерланди) надана не була.

28.11.2017 р., Київський окружний адміністративний суд повторно направив судовий запит з тим самим проханням.

05.05.2018 р., від суду Східного Брабанта надійшла відповідь із змісту якої вбачається, що запитувана Держава ухиляється від надання доказів.

Згідно статті 12 Конвенції 1970 р. у виконанні судового доручення може бути відмовлено лише в тій мірі, в якій: a) в запитуваній Державі виконання доручення не належить до компетенції судової влади; b) запитувана Держава вважає, що цим може бути завдана шкода її суверенітету або безпеці.

У виконанні не може бути відмовлено лише на тій підставі, що відповідно до внутрішнього законодавства запитувана Держава заявляє про свою виключну юрисдикцію щодо справи, якої стосується доручення, або що її законодавство не передбачає виконання відповідних дій.

Згідно частини 2 статті 13 Конвенції в кожному випадку, коли доручення не виконано цілком або частково, запитуючий орган негайно інформується такими самими каналами із зазначенням причин.

У документах, які надійшли до Київського окружного адміністративного суду, не зазначена причина невиконання судових доручень.

На підставі п.25 Положення про Міністерство закордонних справ України, затвердженого постановою КМУ від 30 березня 2016 р. № 281 Міністерство закордонних справ України як центральний орган виконавчої влади здійснює загальний нагляд за виконанням міжнародних договорів України, у тому числі іншими сторонами, забезпеченням реалізації прав, що випливають з таких договорів для України.

У зв'язку з викладеним, ураховуючи, що українські суди, як органи державної влади на протязі тривалого часу не можуть ефективно виконати покладені на них функції своєчасного розгляду адміністративних справ, позбавлені можливості прийняти рішення у 47 провадженнях, з огляду на невиконання Договірною стороною- Королівством Нідерландів прийнятих на себе зобов'язань згідно Конвенції 1970 р. щодо надання доказів на прохання української сторони або відмови у наданні таких доказів із зазначенням причин, прошу вжити відповідні заходи реагування для забезпечення прав держави Україна в одержанні доказової інформації згідно судового доручення від 03.07.2018 р.

Про прийняте рішення прошу повідомити суд з метою визначення можливості подальшого розгляду справ за відсутності /наявності письмових доказів та прийняття рішень у вищезгаданих справах.

Керуючись статтями 243, 248, 249 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Окрему ухвалу направити Міністру закордонних справ України КЛІМКІНУ Павлу Анатолійовичу для відома та вжиття відповідних заходів реагування.

2. Повідомити Київський окружний адміністративний суд про прийняте рішення за наслідками розгляду окремої ухвали.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.

Суддя Брагіна О.Є.