Ухвала суду № 75071811, 03.07.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

03 липня 2018 року 810/1107/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Виноградова О.І., розглянувши у підготовчому засіданні в порядку письмового провадження питання про закриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області Гуральчук Ю.М. про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

7 березня 2018 р. до Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області Гуральчук Ю.М. (далі - відповідач) про:

- визнання протиправним та скасувати рішення відповідача № 37076213 від 14 вересня 2017 р. про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень;

- зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, що подана 6 вересня 2017 р. о 09:19:32 год. та зареєстрована за номером 24013148, з урахуванням підстав скасування рішення відповідача № 37076213 від 14 вересня 2017 р. про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Як вбачається з позовної заяви, 2 серпня 2017 р. рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області у цивільній справі № 373/702/17 було вирішено позов позивача до Гайшинської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області про визнання права на спадщину, позов було задоволено: визнано за позивачем в порядку спадкування за заповітом після смерті 18 серпня 2013 р. ОСОБА_3 право завершення приватизації та одержання на своє ім'я Свідоцтва про право власності на нерухоме майно: земельну ділянку, загальною площею 0.2723 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер НОМЕР_1, що розташована на території Гайшинської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області.

6 вересня 2017 р. позивач звернулася до відповідача із заявою про реєстрацію прав та їх обтяжень № 24013148.

14 вересня 2017 р. рішенням відповідача № 37076213 було відмовлено у державній реєстрації прав та обтяжень.

Вказане рішення мотивоване тим, що відповідно до п. 5 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме май та їх обтяжень» наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Суддя, дослідивши матеріали справи, встановив таке.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Як убачається п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України, публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Аналіз норм чинного законодавства дозволяє зробити висновок, що до адміністративного суду можуть бути оскаржені виключно рішення, дії та бездіяльність суб'єкта владних повноважень, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності встановлено інший порядок судового провадження. Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий.

Разом з тим неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

Відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 р. у справі "Zand v. Austria" вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з "…" питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів "…". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, вирішує спір, що підлягає розгляду судом іншої юрисдикції.

Як убачається п. 24 рішення від 20 липня 2006 р. у справі "Сокуренко і Стригун проти України" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що фраза "судом встановленим законом" поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Судом встановлено, що в межах даного спору розглядаються питання, пов'язані із реєстрацією права власності на земельну ділянку і в разі скасування оскаржуваного рішення майнові права можуть бути порушені, а отже, цей спір не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, що виключає його розгляд в порядку адміністративного судочинства, так як оскаржуються реєстраційні дії, у зв'язку з існуванням спору про право.

Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та наявних у матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку, що спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14 березня 2018 р. у справі № 396/2550/17, від 4 квітня 2018 р. у справі № 826/11640/16, від 6 червня 2018 р. у справі № 810/2421/16.

Згідно з вимогами ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи суть спірних правовідносин та суб'єктний склад її учасників, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі у зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 239 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої п. 1 ч. 1 ст. 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Тобто, у даному конкретному випадку суд зобов'язаний роз'яснити, що розгляд даної категорії справ віднесено до юрисдикції загальних місцевих судів з урахуванням вимог ст.ст. 27, 28 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 19, 238, 239, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в:

1. Закрити провадження в адміністративній справі № 810/1107/18 за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області Гуральчук Юлії Миколаївни про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.

2. Копію ухвали видати (надіслати) особам, які беруть участь у справі.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Виноградова О.І.