Рішення № 75071734, 04.07.2018, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" липня 2018 р. справа № 809/908/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Микитюка Р.В., розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тисменицького об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій., -

ВСТАНОВИВ:

29.05.2018 ОСОБА_1 (надалі також, - позивач) звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Тисменицького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (надалі також, - відповідач), в якому просить суд визнати дії відповідача щодо не проведення нарахування та виплати заборгованості по пенсії позивачу згідно постанови Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 09.11.2011 №2а-4818/11 за період з 01.01.2012 по 17.04.2018 в сумі 417885,76 грн. протиправними та зобов`язати відповідача провести нарахування та виплатити заборгованість по пенсії позивачу згідно постанови Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 09.11.2011 №2а-4818/11 за період з 01.01.2012 по 17.04.2018 в сумі 417885,76 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є пенсіонером, з 15.07.2008 по 30.03.2013 являвся інвалідом 3-ї групи, з 01.04.2013 є інвалідом 2-ї групи, а отже, на його думку відповідачем повинна виплачуватись йому пенсія з 01.01.2012 по 01.04.2013 у розмірі шести мінімальних пенсій за віком, щомісячну додаткову пенсію у розмірі п`ятдесят відсотків мінімальної пенсії за віком, з 01.04.2013 по 17.04.2018 у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та щомісячну додаткову пенсію за шкоду здоров'ю у розмірі сімдесят п'ять відсотків мінімальної пенсії за віком що передбачено ст.ст. 49, 50, 51,54, 71 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з мінімального розміру мінімальної пенсії за віком згідно ст. 28 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". А також на його думку відповідачем повинна виплачуватись йому пенсія як інваліду війни з 01.01.2012 по 01.04.2013 у розмірі тридцяти відсотків мінімальної пенсії за віком, з 01.04.2013 по 17.04.2018 у розмірі сорока відсотків мінімальної пенсії за віком що передбачено Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Крім того, на думку позивача відповідачем повинна виплачуватись цільова грошова допомога у розмірі п`ятдесят гривень та підвищення за проживання в гірському населеному пункті в розмірі 20 відсотків. Позивач вказує в позовній заяві, що рішеннями судів різних інстанцій йому була призначена і виплачувалась пенсія згідно Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", проте, рішення не виконуються відповідачем з 01.01.2012 посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України №745 від 06 липня 2011р. Вважає протиправною відмову Тисменицького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області у здійсненні йому нарахування та виплати, просить суд зобов'язати Тисменицьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області виплатити йому заборгованість з пенсійних виплат за період з 01.01.2012 року по 17.04.2018 року в розмірі 417 885 грн. 76 коп.

Представник відповідача направив відзив на позовну заяву, який надійшов на адресу суду від 11.06.2018 року за вх.№5489/18, в якому проти позову заперечував, зазначивши, що рішенням Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 09.11.2011 року по справі №2а-4818/11, зобов`язано управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківській області провести перерахунок та виплатити позивачу пенсію відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з мінімального розміру пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням виплачених сум пенсії за період з 01.08.2011. Відповідно до розпорядження по пенсійній справі позивача від 24.11.2011 постанова Богородчанського районного суду від 09.11.2011 №2а-4818/11 у справі ОСОБА_1 щодо негайного виконання в межах суми за один місяць була виконана. Нарахована та виплачена за період з 01.08.2011 по 31.08.2011 сума становить 6294,24 грн. А з 01.10.2011 пенсія позивачу була обчислена відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 06.07.2011 №745 "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету" в сумі, зокрема 1489,60 грн., в тому числі: основний розмір пенсії 760,00 грн., встановлений згідно постанови КМУ від 06.07.2011 №745; додаткова пенсія інвалідам третьої групи за шкоду, заподіяну здоров`ю у розмірі 15 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (764 x 15 % = 114,60 грн.); підвищення особам прирівняних до інвалідів війни третьої групи, обчисленої відповідно до ст. 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 №3551-XII, в розмірі 30 % від прожиткового мінімуму; щомісячна цільова допомога на проживання інвалідам війни третьої групи, згідно Закону України "Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та інвалідів війни" від 16.03.2004 №1603-VI; підвищення за проживання в гірському населеному пункті в розмірі 20 % від загального розміру пенсії, встановленого згідно Закону України "Про статус гірських населених пунктів в Україні" від 15.12.1995 №56/95-ВР. Відповідно до розпорядження від 03.05.2013 позивачу з 01.04.2013 нарахована пенсія по інвалідності другої групи в розмірі 2634,72 грн. відповідно до постанови КМУ від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі фактичних збитків. Крім того, зазначив, що постановою Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 23.03.2017 №338/115/17 за позовом ОСОБА_1 якою задоволено позовні вимоги до управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області. Управління зобов`язано провести перерахунок і виплату пенсії позивачу з урахуванням заробітної плати за роботу в зоні відчуження з 02.06.1988 по 01.09.1988, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210, п.3.3 на підставі довідки про заробітну плату №1 від 03.01.2017, видану відділом поліції Зони ЧАЕС ГУ НП України в Київській області, починаючи з 01.08.2016. Дане рішення виконано об`єднаним управлінням Фонду згідно розпорядження по пенсійній справі позивача від 06.06.2017. Згідно вказаного розпорядження ОСОБА_1 встановлена пенсія з 01.08.2016 в сумі 8877,48 грн. А також просив суд в задоволенні позову відмовити, з підстав пропущення позивачем шестимісячного строку звернення до суду, визначеного частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (а.с.66-75).

Позивачем направлено відповідь на відзив, яка надійшла на адресу суду 20.06.2018 року за вх.№5868/18, в якій зокрема просить задовольнити в повному обсязі позовні вимоги позивача, відповідно до прохальної частини позовної заяви (а.с. 122-129).

27.06.2018 відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив, яке представником відповідача подано через канцелярію суду 27.06.2018 за вх. №6220/18 та в якому просить відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.06.2018 відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) (а.с. 1-2).

Ухвалою суду від 12.06.2018 заяву відповідача від 11.06.2018 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи залишено без задоволення (а.с. 116-117).

Відповідно до частини 3 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розгляд яких проводився за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), заявами по суті справи є позов та відзив. Враховуючи, що приписами частини 3 статті 263 КАС України сторони позбавлені права подання відповіді на відзив та заперечення, пояснення, міркування та аргументи, викладені позивачем та відповідачем у відповіді на відзив та запереченні на відповіді на відзив не можуть бути предметом дослідження судом при розгляді та вирішенні даної справи.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив наступне.

Постановою Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 09 листопада 2011 року у справі №2а-4818/11 року позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області про визнання неправомірними дій щодо відмови у призначенні державної та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров`ю відповідно до ст. ст. 50, 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та зобов`язання вчинити дії задоволено частково. Визнано протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області в невиплаті пенсії по інвалідності ОСОБА_1 відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 01.08.2011 року. Зобов`язано управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсію відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з мінімального розміру пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням виплачених сум пенсії за період з 01 серпня 2011 року (а.с.35-36).

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2013 року, апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області залишено без задоволення, а постанову Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 09 листопада 2011 року у справі №2а-4818/11 – без змін (а.с.37-40).

Ухвалою Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 04.10.2013 року у справі №338/1846/13-а роз`яснено, що постанова Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 09.11.2011 року у справі №2а-4818/2011повинна виконуватись протягом усього часу виплати пенсії ОСОБА_1 до внесення змін у законодавчі акти, які регулюють підстави призначення та виплати вказаної пенсії (а.с. 42).

Ухвалами Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 06.11.2013 року у справі №338/2106/13-а та від 27.05.2014 у справі №2а-4818/11 відмовлено Управлінню Пенсійного фонду України в Богородчаснькому районі та старшому державному виконавцю відділу державної виконавчої служби Богородчанського районного управління юстиції в івано-Франківській області відповідно у роз`ясенні рішення Богородчанського районного суду від 09.11.2011 у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити дії (а.с. 43-44).

Головним управлінням державної казначейської служби України в Івано-Франківській області на заяву позивача від 16.04.2018 щодо надання інформації листом №13-12/507-1644 від 17.04.2018 повідомило, що постанова Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 09.11.2011 по справі №2а-4818/11 на суму 24698 грн. 13 коп виконана 28.11.2017 (а.с. 45).

17.04.2018 ОСОБА_1 звернувся в Тисменицьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області з заявою про нарахування та виплату заборгованості по рішенню суду, в якій просив згідно постанови Богородчанського районного суду Івано-франківської області від 09.11.2011 №2а-4818/11 нарахувати і виплатити йому заборгованість, яка утворилась в зв`язку з невиконанням даного рішення суду, з 01.01.2012 по 01.04.2013, як інваліду 3 групи в розмірі шести мінімальних пенсій за віком, та додаткову пенсію в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, а з 01.04.2013 по 17.04.2018, як інваліду 2 групи у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком з усіма доплатами, згідно механізму нарахування, яке відповідачем проводилось попередньо до 01.01.2012, з урахуванням виплачених сум пенсії, за матеріалами пенсійної справи позивача, згідно вищевказаного рішення суду. А також надати довідку про пенсійні виплати, за весь час його перебування на обліку в Тисменицькому об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Івано-Франківської області з 2010 по даний час 17.04.2018 по місяцях. (а.с.46-47).

Відповідачем позивачу надано відповідь за вих. №51/Б-15 від 08.05.2018, в якій повідомлено, що виконано дану постанову та проведено перерахунок пенсії відповідно до ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Про нараховані, але не виплачені кошти в сумі 24698,13 грн. в управління ДВС надано довідку від 12.02.2015 №272. Дану заборгованість знято з обліку в управлінні Пенсійного фонду. Погашення заборгованості здійснюється в межах бюджетних асигнувань, визначених Законом про Державний бюджет України на відповідний рік через органи державного казначейства відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 №440 (а.с. 48).

А також на заяву позивача надано довідку про пенсійні виплати за час перебування на обліку (а.с. 49-51).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду за захистом свого права.

По суті спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі №796-ХІІ.

Статтею 49 Закону №796-ХІІ передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно з частиною 1 статті 50 Закону №796-ХІІ особам, віднесеним до 1 категорії, інвалідам ІІ групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

Частиною 4 статті 54 Закону №796-ХІІ передбачено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, по ІІ групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком. Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається КМУ.

Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" (далі Закон №3491-VI), який набрав чинності 19.06.2011, доповнено прикінцеві положення пунктом 4, згідно якого в 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону №796-ХІІ застосовуються у порядку та розмірах, встановлених КМУ виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету ПФУ на 2011 рік.

При цьому, на виконання вимог вказаного закону КМУ 06.07.2011 прийнято Постанову №745, яка набула чинності 23.07.2011 та якою встановлено мінімальні розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою.

Згідно Постанови №745 з 01.11.2011 і здійснювалось нарахування пенсії позивачу у розмірах, що у ній встановлені.

Крім того, пунктом 3 "Прикінцевих положень" Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" установлено, що у 2012 році норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону №796-ХІІ застосовуються у порядку та розмірах, встановлених КМУ виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету ПФУ на 2012 рік.

Положеннями однойменних Законів України про Державний бюджет України на 2013, 2014, 2015, 2016 та 2017 роки відповідно також передбачалося застосування перелічених вище статей Закону №796-ХІІ у порядку та розмірах, встановлених КМУ виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України, бюджету ПФУ, бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, місцевого бюджетів, бюджету Фонду соціального страхування України у відповідні роки.

До цього ж, Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 (далі Закон №76-VIII) внесено зміни, зокрема, і до статей 50 та 54 Закону №796-XII. Вказаний закон набрав чинності з 01.01.2015.

Згідно із статтею 50 Закону №796-ХІІ особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у порядку та розмірах, встановлених КМУ.

Відповідно до статті 54 Закону №796-ХІІ пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців. Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами КМУ з відповідних питань.

Постановою №1210 затверджений "Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі Порядок).

Згідно пункту 11 вказаного Порядку мінімальний розмір пенсії для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ІІ групи інвалідності - 160% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Пунктом 13 цього ж Порядку в редакції, що діяла у спірний період, встановлено, що щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону №796-ХІІ виплачується у таких розмірах: особам, що належать до категорії 1 з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС інвалідам IІ групи - 379,6 грн.

Отже, виплата державної пенсії по інвалідності, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, правомірно проводилась та проводиться відповідачем у розмірі, встановленому Постановою №1210.

Пунктом 3 статті 116 Конституції України встановлено, що КМУ забезпечує, зокрема, проведення політики у сфері соціального захисту. Згідно з бюджетними призначеннями КМУ встановлює розмір окремих видів компенсацій і допомог.

Рішеннями Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року №20-рп/2011 та від 25 січня 2012 року №3-рп/2012 підтверджена конституційність повноважень КМУ щодо реалізації політики у сфері соціального захисту, в тому числі регулювання порядку та розмірів соціальних виплат і допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, виходячи з фінансових можливостей держави.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2. ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що у спірні періоди відсутні правові підстави для перерахунку та виплати позивачеві державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та 50 % мінімальної пенсії за віком, а також в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та 75 % мінімальної пенсії за віком відповідно, а тому позов задоволенню не підлягає.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1), вул. Шевченка, 173, с. Глибоке, Богородчанський район, Івано-Франківська область, 77720;

Відповідач: Тисменицьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (код ЄДРПОУ 41247138), вул. Галицька, 21, м. Тисмениця, Івано-Франківська область, 77401.

Суддя Микитюк Р.В.