Рішення № 75071535, 03.07.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2018 р. Справа№805/3661/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Логойди Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бахмутсько-Лиманського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначав, що рішенням Бахмутського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 30.11.2017 року №78 в задоволенні його заяви про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» відмовлено з посиланням на недостатність пільгового стажу.

Вказане рішення вважав протиправним, оскільки в підтвердження пільгового стажу надав і трудову книжку, і інші необхідні документи.

У зв’язку з наведеним позивач просив:

- визнати незаконними дії Бахмутського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2;

- визнати право ОСОБА_1 на пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2 з 15.09.2017 року;

- зобов’язати ОСОБА_2 об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2 з 15.09.2017 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25.06.2018 року у справі допущено заміну відповідача ОСОБА_2 об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області його правонаступником – Бахмутсько-Лиманським об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області.

Відзив за позовну заяву подано не було.

Судом встановлено, що 15.09.2017 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, звернувся до Бахмутського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою (№5372) про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (за списком №2).

Рішенням Бахмутського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 30.11.2017 року №78 в призначенні такої пенсії відмовлено, оскільки на час звернення позивач не мав необхідного пільгового стажу.

Рішення мотивовано тим, що позивач має загальний стаж роботи 31 рік 09 місяців 13 днів, пільговий стаж - 03 роки 09 місяців 08 днів (з врахуванням періоду строкової військової служби).

Відповідачем до пільгового стажу не зараховано періоди роботи позивача:

з 23.11.1982 року по 26.11.1991 року на посаді електрогазозварника на ручному зварюванні в Горлівському спецуправлінні № 547 «Сантехмонтаж» треста «Донбассантехмонтаж» - у зв’язку з тим, що відсутні первинні документи, що підтверджують зайнятість в шкідливих умовах праці протягом повного робочого дня;

з 27.06.1995 року по 28.06.1996 року на посаді газоелектрозварника на Артемівському цегляному заводі треста «Донбасенергострой» - у зв’язку з відсутністю атестації робочих місць;

з 06.08.1998 року по 04.01.1999 року на посаді електрогазозварника в Дослідному господарстві «Садове» Артемівської дослідної станції розсадництв, оскільки за результатами атестації робочих місць на підприємстві не підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення;

з 17.02.2000 року по 31.12.2000 року на посаді електрогазозварника в Донецькому колективному ремонтно-будівельному підприємстві «Укрпромбудремонт» у зв'язку з відсутністю відомостей по спецстажу.

Оскаржене рішення прийнято на підставі поданих позивачем документів, рішення комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області від 10.11.2017 року № 44/324, яким відмовлено в підтвердженні вказаних періодів роботи на пільгових умовах за списком №2, даних системи персоніфікованого обліку.

В той же день органом Пенсійного фонду України складено протокол про відмову в призначенні пенсії від 30.11.2017 року №78.

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Згідно з ч. 1 ст. 114 розд. ХІV Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Пунктом 2 ч. 2 ст. 114 розд. ХІV вказаного Закону визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Також вказаним пунктом визначені умови для призначення пенсії за віком на пільгових умовах до досягнення відповідного віку і за відсутності відповідного страхового стажу.

Таким чином необхідними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є, зокрема зайнятість повний робочий день на роботах, що передбачені списком № 2, та атестація робочих місць.

Орган Пенсійного фонду України не заперечує, що посади, які обіймав позивач протягом спірних періодів, належать до відповідного списку №2.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993 року № 637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Згідно з п.п. 1 та 2 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Пунктом 3 Порядку визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 20 Порядку визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Згідно зі ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 30.05.2018 року в справі №174/658/16-а (провадження №К/9901/201/17) оцінюватися судом мають саме підстави відмови у призначенні пенсії, тобто, мотиви, з яких виходив відповідач, розглядаючи заяву про її призначення.

Спірний період роботи позивача з 23.11.1982 року по 26.11.1991 року не зарахований до пільгового стажу через те, що відсутні первинні документи, що підтверджують зайнятість в шкідливих умовах праці протягом повного робочого дня.

Відповідно до трудової книжки у вказаний період позивач працював на посаді електрогазозварника ручного зварювання в Горлівському спецуправлінні № 547 «Сантехмонтаж» треста «Донбассантехмонтаж».

В трудовій книжці не зазначено відомостей про те, що позивач в спірний період був зайнятий повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2.

Уточнюючих довідок, які б підтверджували цю обставину, позивачем не надано.

Оскільки трудова книжка позивача не містить записів, які б безумовно вказували на те, що він в спірний період працював повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2, і при цьому позивачем щодо вказаного питання не додержаний Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності книжки або відповідних записів у ній, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 (не надані уточнюючі довідки в підтвердження його праці повний робочий день), тому орган Пенсійного фонду України правомірно не зарахував вказаний період до пільгового стажу, що дає йому право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Вказані дії і рішення відповідача в цій частині не порушують права позивача, оскільки не позбавляють його можливості звернення до нього з питанням призначення пенсії за віком на пільгових умовах при умові надання відповідної уточнюючої довідки.

Спірний період роботи позивача з 27.06.1995 року по 28.06.1996 року не зарахований до пільгового стажу через те, що відсутня атестація робочих місць.

Відповідно до трудової книжки у вказаний період позивач працював на посаді газоелектрозварника на Артемівському цегляному заводі треста «Донбасенергострой».

Відповідно до архівної довідки від 29.09.2016 року №19/43т-731, що видана архівним відділом ОСОБА_2 міської ради, позивач дійсно працював на вказаній посаді протягом спірного періоду на Артемівському цегляному заводі треста «Донбасенергострой», який 07.05.1998 року реформовано в ДП «Артемівський цегляний завод» ВАТ «Донбасенергострой».

В пенсійній справі також містяться архівні довідки від 29.09.2016 року №19/43т-730 та від 27.10.2017 року №19/43т-940 про заробітну плату позивача під час роботи на цій посаді.

В трудовій книжці відсутні записи про атестацію робочих місць.

Наказів чи уточнюючих довідок, які б підтверджували цю обставину, позивачем не надано.

Відповідно до вимог ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 114 розд. ХІV Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» однією з умов призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2 є атестація робочих місць.

Відповідно до п.п. 1 і 2 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року №442 (набрав чинності з 21.08.1992 року), атестація проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Пунктом 4 вказаного Порядку встановлено, що атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Згідно з п. 6 вказаного Порядку атестація робочих місць передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідальність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії із шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Відповідно до п. 4.2 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, що затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383, результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Відповідно до пункту 4.5 вказаного Порядку якщо атестація з 21.08.1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21.08.1997 року, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21.08.1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року №442. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.

Відповідно до п.п. 8 та 9 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року №442, відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Таким чином, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 114 розд. ХІV Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» є виконання нею робіт, що містяться у списку № 2, а також документальне підтвердження несприятливих умов праці за результатами атестації відповідного робочого місця.

Верховний Суд України у постановах від 10.03.2015 року (справа № 21-51а15), від 10.03.2013 року (справа № 21-183а13), від 02.12.2015 року (справа № 21-1329а15), від 12.04.2016 року (справа № 21-6501а15), а також Верховний Суд у постановах від 23.01.2018 року (справа № 732/2003/14), від 30.01.2018 року (справа № 462/1675/14-а), від 30.01.2018 року (справа №506/384/17) неодноразово висловлював правову позицію щодо відсутності законних підстав для призначення пенсії на пільгових умовах з огляду на відсутність результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.

У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини «Щокін проти України» від 14.10.2010 року (заяви № 23759/03 та №37943/06) зазначено про те, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про «закон», стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. п.54 рішення у справі «Шпачек s.r.о.» проти Чеської Республіки» від 09.11.1999 року № 26449/95 (SPACEK Ltd. against the Czech Republic). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі «Бейелер проти Італії» від 28.05.2002 року № 33202/96 (Beyeler v. Italy ).

Оскільки трудова книжка позивача не містить записів про проведення атестації робочого місця, і при цьому позивачем щодо вказаного питання не додержаний Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності книжки або відповідних записів у ній, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637, тому орган Пенсійного фонду України правомірно не зарахував період роботи з 27.06.1995 року по 28.06.1996 року на посаді газоелектрозварника на Артемівському цегляному заводі треста «Донбасенергострой» у пільговий стаж, що дає йому право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Вказані дії і рішення відповідача в цій частині не порушують права позивача, оскільки не позбавляють його можливості звернення до нього з питанням призначення пенсії за віком на пільгових умовах при умові надання відповідних наказів чи документів, які б підтверджували проведення атестації його робочого місця.

Спірний період роботи позивача з 06.08.1998 року по 04.01.1999 року не зарахований до пільгового стажу через те, що за результатами атестації робочих місць на підприємстві не підтверджено право позивача на пільгове пенсійне забезпечення.

Відповідно до трудової книжки у вказаний період позивач працював на посаді електрогазозварника механічних майстерень відділу №1 в Дослідному господарстві «Садове» Артемівської дослідної станції розсадництва. В трудовій книжці відсутні записи про атестацію робочих місць.

Відповідно до архівних довідок від 15.03.2017 року №583 та від 13.10.2017 року №054/3-181, що видані трудовим архівом ОСОБА_2 міської ради, позивач працював на вказаній посаді протягом спірного періоду. В пенсійній справі міститься архівна довідка від 15.03.2017 року №584 про заробітну плату позивача під час роботи на цій посаді; архівна довідка від 15.03.2017 року №586 про реорганізацію підприємства.

В пенсійній справі також міститься наказ підприємства від 24.02.1994 року №21 про результати атестації робочих місць, відповідно до якого підтверджено атестацію посади газоелектрозварника, яка відповідає коду 23200000-19756.

Відповідно до Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників зі шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком (по старості) на пільгових умовах, що затверджено постановою Ради Міністрів СРСР від 26.01.1991 року №10, який підлягав застосуванню на час проведення атестації та затвердження вказаного наказу про результати атестації робочих місць, коду 23200000-19756 відповідача посада електрогазозварників, що зайняті на різанні і ручному зварюванні, на напівавтоматичних машинах, а також на автоматичних машинах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки.

Вказана посада (електрозварників) з таким же кодом була внесена і до наступного Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року №162, який підлягав застосуванню щодо періоду, коли працював позивач і на який поширювалася атестація, результати якої затверджені наказом підприємства від 24.02.1994 року №21.

Отже, у наказі підприємства від 24.02.1994 року №21 про результати атестації робочих місць допущено описку щодо найменування посади по коду 23200000-19756, яку помилково зазначено газоелектрозварник, тоді як правильне найменування цієї посади - електрогазозварник.

Відповідно до правової позиції, що викладена в постанові Верховного Суду від 30.05.2018 року в справі №174/658/16-а (провадження №К/9901/201/17) «електрогазозварник» і «газоелектрозварник» - це різні найменування однієї професії, тому, при документальному підтвердженні їх зайнятості протягом повного робочого дня, особи, які працювали на таких посадах мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, за умови наявності достатнього спеціального стажу.

З огляду на наведене, відповідач неправомірно відмовив позивачу в зарахуванні до пільгового стажу відповідного періоду роботи з 06.08.1998 року по 04.01.1999 року з підстави не підтвердження права позивача на пільгове пенсійне забезпечення за результатами атестації робочих місць.

Інших підстав не зарахування вказаного періоду роботи до пільгового стажу відповідачем не зазначено.

З огляду на наведене в цій частині порушене право позивача підлягає відновленню.

Спірний період роботи позивача з 17.02.2000 року по 31.12.2000 року не зарахований до пільгового стажу через те, що відсутні відомості по спецстажу.

Відповідно до трудової книжки у вказаний період (частина з періоду роботи з 02.02.2000 року по 19.03.2001 року, запис про який зроблено у трудовій книжці) позивач працював на посаді електрогазозварника в Донецькому колективному ремонтно-будівельному підприємстві «Укрпромбудремонт».

Відповідно до архівної довідки від 19.06.2017 року №110, що видана трудовим архівом ТОВ «Регіональний міжгалузевий архів», позивач працював на вказаній посаді протягом спірного періоду.

В пенсійній справі також міститься архівна довідка від 19.06.2017 року №111 про заробітну плату позивача під час роботи на цій посаді; архівна довідка від 19.06.2017 року №112 про перейменування підприємства; накази про прийняття позивача на посаду та звільнення з посади; наказ від 01.02.1996 року №01 про результати атестації робочих місць, відповідно до якого підтверджено атестацію посади газозварника (код 23200000-11620) та електрозварника ручного зварювання (код 23200000-19906).

В трудовій книжці не зазначено відомостей про те, що позивач в спірний період був зайнятий повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2.

Уточнюючих довідок, які б підтверджували цю обставину, позивачем не надано.

Також не надано документ, який підтверджував би те, що щодо посади, яку займав позивач, була би проведена атестація.

Оскільки трудова книжка позивача не містить записів, які б безумовно вказували на те, що він в спірний період працював повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2, не містить записів про проведення атестації робочого місця, і при цьому позивачем щодо вказаного питання не додержаний Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності книжки або відповідних записів у ній, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 (не надані уточнюючі довідки в підтвердження його праці повний робочий день, докази проведення атестації робочого місця на вказаній посаді), тому орган Пенсійного фонду України правомірно не зарахував вказаний період до пільгового стажу, що дає йому право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Вказані дії і рішення відповідача в цій частині не порушують права позивача, оскільки не позбавляють його можливості звернення до нього з питанням призначення пенсії при умові надання відповідних уточнюючих довідок, а також наказів чи документів, які б підтверджували проведення атестації його робочого місця.

Отже, як встановлено судом, права позивача порушені в частині спірного періоду з 06.08.1998 року по 04.01.1999 року.

Виходячи з наведеного порушене право позивача на призначення пенсії за віком на пільгових умовах підлягає відновленню шляхом визнання протиправним та скасування спірного рішення органу Пенсійного органу України в частині вказаного періоду.

В той же час, оскільки права позивача порушені, і прийняття рішення на користь позивача передбачає право органу Пенсійного фонду України діяти на власний розсуд, тому з урахуванням дискреційних повноважень відповідача на прийняття рішення щодо призначення пенсії, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом зобов’язання суб’єкта владних повноважень повторно розглянути заяву позивача із зарахуванням спірного періоду до пільгового стажу (ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 (84500, Донецька обл., м.Бахмут, вул.Абрикосова, 12, ІПН НОМЕР_1) до Бахмутсько-Лиманського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (84500, Донецька обл., м.Бахмут, вул.Миру, 35, код ЄДРПОУ 42172734) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Бахмутського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 30.11.2017 року №78 про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах ОСОБА_1.

Зобов’язати Бахмутсько-Лиманське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.09.2017 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах із зарахуванням до стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2 згідно з п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ст. 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» періоду його роботи з 06.08.1998 року по 04.01.1999 року в Дослідному господарстві «Садове» Артемівської дослідної станції розсадництва.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Бахмутсько-Лиманського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (84500, Донецька обл., м.Бахмут, вул.Миру, 35, код ЄДРПОУ 42172734) на користь ОСОБА_1 (84500, Донецька обл., м.Бахмут, вул.Абрикосова, 12, ІПН НОМЕР_1) здійснені ним документально підтверджені судові витрати в розмірі 352 (триста п’ятдесят дві) грн. 40 (сорок) коп.

Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення судом складено 03 липня 2018 року.

Суддя Логойда Т. В.