Рішення № 75071522, 26.06.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2018 р. Справа№805/3775/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Буряк І.В., при секретарі судового засідання Соколовій С.О.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, (86400, Донецька область, м. Єнакієве, п. Булавинка, вул. Октябрьська, 53/21, РНОКПП НОМЕР_1) до Управління Пенсійного фонду України в м. Вугледар Донецької області (85670, Донецька область, м. Вугледар, вул. Трифонова, 38-А, ЄДРПОУ 24456868), про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Вугледар Донецької області, відповідно до тексту якого просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в м. Вугледар Донецької області №1914 від 14 грудня 2017 року про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ч.1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;

- зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Вугледар Донецької області (правонаступника) зарахувати до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах згідно п. «а» ч.1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» період навчання в СПТУ №44 м. Єнакієве за професією «електрослюсар підземний» з 01.09.1984 року по 05.05.1985 року;

- зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Вугледар Донецької області (правонаступника) зарахувати до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах згідно п. «а» ч.1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» період проходження строкової військової служби з 05.05.1985 року по 24.06.1987 року;

- зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Вугледар Донецької області (правонаступника) зарахувати до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах згідно п. «а» ч.1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» період роботи в пільгових умовах СП «Шахта Булавінська» ДП «Орджонікідзевугілля» з 17.08.1987 року по 30.11.1987 року, з 13.01.1988 року по 02.05.1989 року, з 03.05.1989 року по 24.07.1992 року, з 25.07.1992 року по 31.03.1998 року та періоду роботи СП «Шахта «Вуглегірська» ДП «Орджонікідзевугілля» з 03.01.2010 року по 13.02.2010 року;

- зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Вугледар Донецької області (правонаступника) повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ч.1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 14.12.2017 року №1914 з урахуванням пільгового стажу періоду навчання в СПТУ №44 м. Єнакієве за професією «електрослюсар підземний» з 01.09.1984 року по 05.05.1985 року, періоду проходження строкової військової служби з 05.05.1985 року по 24.06.1987 року та періоди роботи в пільгових умовах СП «Шахта Булавінська» ДП «Орджонікідзевугілля» з 17.08.1987 року по 30.11.1987 року, з 13.01.1988 року по 02.05.1989 року, з 03.05.1989 року по 24.07.1992 року, з 25.07.1992 року по 31.03.1998 року та періоду роботи СП «Шахта «Вуглегірська» ДП «Орджонікідзевугілля» з 03.01.2010 року по 13.02.2010 року.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що 14 грудня 2017 року він звернувся до відповідача із заявою №1914 про призначення пенсії за віком відповідно вимог статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Рішенням управління Пенсійного фонду України у м. Вугледар Донецької області №1914 від 21 грудня 2017 року ОСОБА_1 відмовлено у при значенні пенсії у зв’язку із відсутністю необхідного пільгового стажу роботи відповідно до п. «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 2 розділу XV Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» так як на час звернення не має необхідних 10 років пільгового стажу роботи безпосередньо на підземних роботах передбаченого п. «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Вважає рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії протиправним, з огляду на наступне. Спірним питанням є не зарахування до пільгового стажу роботи період навчання та період служби в лавах ОСОБА_2 армії, що дає право дострокового виходу на пенсію на умовах визначених ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29 травня 2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №805/3775/18-а, розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи та призначено до судового розгляду на 26 червня 2018 року.

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі просив суд задовольнити позов у повному обсязі. При цьому просив суд, звернути увагу, на той факт, що на час подання позову до суду відповідач перебуває у стані реорганізації, відповідно зазначив про заміну сторони у відносинах щодо яких виник спір у разі вибуття, заміни сторони згідно вимог ст. 52 КАС України.

Представник відповідача явку свого представника до судового засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяв, про причини неявки суду не повідомив. Заяв, клопотань про відкладення розгляду справи не надавав.

20 червня 2018 року через відділ документообігу суду відповідачем надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначив, що відповідно до ОСОБА_3 КМУ «Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України» №821 від 08.11.2017 року управління Пенсійного фонду України в м. Вугледарі Донецької області та управління Пенсійного фонду в Волноваському районі Донецької області реорганізуються шляхом злиття, та утворюють нове управління – волноваське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області. При цьому зазначили, що новоутворене управління є правонаступником всіх прав та обов’язків управлінь що реорганізуються. Розглянувши позовну заяву Волноваське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, як правонаступник управління Пенсійного фонду України в м. Вугледарі Донецької області не погоджується із вимогами позовної заяви, з наступних причин. Позивач звернувся 14 грудня 2017 року до Управління Пенсійного фонду України у м. Вугледарі Донецької області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах. При зверненні останнім було надано наступні документи: заява, копія паспорту, картки платника податку, копія трудової книжки, копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, копія диплому, довідка про пільговий характер роботи №01/1672 від 16 листопада 2017 року з «Шахти «Булавінська» ДП «Оржонікідзевугілля», довідка про пільговий характер роботи №01/1748 від 20 листопада 2017 року з «Шахти «Вуглегірської» ДП «Оржонікідзевугілля», довідки про спуски-виїзди з вищезазначених підприємств, довідку про заробітну плату №01/1672 від 16 листопада 2017 року та №01/1748/ від 20 листопада 2017 року з вищезазначених підприємств, копії наказів про атестацію робочих місць з «Шахти «Булавінська» №610 від 19 грудня 1994 року, №43 від 30 січня 2006 року, №95 від 28 лютого 2011 року, копії наказів про атестацію робочих місць з Шахти «Вуглегірська» №197 від 10 квітня 2008 року. Записи до трудової книжки вносяться на підставі первинних документів: наказів по підприємству, табелів зарахування робочого часу, відомостей про зарахування робочого часу, тощо. Довідки що підтверджують пільговий характер роботи, або роботи, що дає право на пенсію за вислугою років, видаються на підставі тих же первинних документів та наказів про результати атестації робочих місць на підприємстві. Тому у випадку відсутності первинних документів, неможливо підтвердити характер роботи особи, його зайнятість на роботах із шкідливими і важкими умовами праці або на посадах що дають право на пенсію за вислугу років, отже вважають що підстави для призначення пенсії на пільгових умовах відсутні. Що стосується періоду роботи з 03 січня 2010 року по 13 лютого 2010 року управлінням зазначено, що даний період зараховано до пільгового стажу відповідно до приписів порядку №637, що підтверджується розрахунком стажу, таким чином вимога щодо зарахування вищезазначеного періоду роботи позивача до пільгового стажу за Списком №1 є хибними. Вимоги позивача, щодо зарахування періоду навчання в ПТУ за професією «електрослюсар підземний» з 01.09.1984 року по 04.05.1985 року вважають безпідставними, з огляду на той факт, що позивач закінчив навчання 12.05.1985 року за спеціальністю «електрослюсар підземний» був призваний на строкову військову службу до лав ОСОБА_2 армії, після демобілізації позивач всупереч вимогам ст. 38 Закону України «Про професійно технічну освіту» не почав працювати протягом трьох місяців за набутою спеціальністю, а влаштувався на посаду учня прохідника підземного, що не відповідає здобутій професії під час навчання. Вважають, що управлінням правомірно не зараховано до пільгового стажу роботи за Списком №1 період навчання через недотримання вимоги законодавства щодо працевлаштування, період роботи з 17.08.1987 року по 30.11.1987 року, з 13.01.1988 по 02.05.1989 року, з 03.05.1989 року по 24.07.1992 року, з 25.07.1992 року по 31.03.1998 року не може бути зарахованим без надання уточнюючих довідок, зарахування до пільгового стажу службу у збройних силах не можливе, оскільки на час призову до лав ОСОБА_2 армії позивач не був працевлаштований за професією та не навчався у професійно-технічному закладі.

З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 31 травня 2018 року шляхом злиття утворено Волноваське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 42169496) номер запису 12391340000001433.

Відтак, правонаступником у сфері виконуваних функцій управління Пенсійного фонду України в м. Вугледарі Донецької області є Волноваське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 42169496) зареєстроване у статусі юридичної особи 31.05.2018 року).

Відповідно до положень ст. 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

У зв'язку з наведеним суд дійшов висновку про необхідність здійснити заміну відповідача - управління Пенсійного фонду України в м. Вугледарі Донецької області (код ЄДРПОУ 24456868) його правонаступником – Волноваським об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 42169496, 85700, Донецька область, Волноваський район, м. Волноваха, вул. Обручева, 17).

Відповідно до копії паспорта серії ВА 532350, виданого Єнакіївським МВ УМВС України у Донецькій області 12 листапада 1996 року, ОСОБА_1 Віктороич, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. Є внутрішньо переміщеною особою що підтверджується довідкою від 30 січня 2018 року №0000415607.

Згідно копії трудової книжки серії БТ-ІІ № 3321844 ОСОБА_1 відповідно до записів, щодо спірних періодів трудова діяльність позивача відображена наступним:

№ 1 від 01.09.1984 року по 12.05.1985 року навчання у ГОР ПТУ №44 за професією електрослюсар підземний. Диплом №419042;

№ 2 від 05.05.1985 року 24.06.1987 року служба в радянській армії в/о НУ 9232785;

№ 3 від 17.08.1987 року Шахта Буливинська ДП «Оржонікідзевугілля» прийнятий учнем прохідника;

№ 6 від 30.11.1987 року звільнений за власним бажанням наказ від 30.11.1987 року;

№ 9 від 13.10.1988 року Шахта Буливинська ДП «Оржонікідзевугілля» прийнятий учнем горноробочого з ремонту горних виробіток підземним, наказ від 13.01.89 року №24;

14 грудня 2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою №1914 про призначення пенсії за віком відповідно вимог статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» із відповідними документами, що не оспорюється відповідачем.

Рішенням управління Пенсійного фонду України у м. Вугледар Донецької області №1914 від 21 грудня 2017 року ОСОБА_1 відмовлено у при значенні пенсії у зв’язку із відсутністю необхідного пільгового стажу роботи відповідно до п. «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 2 розділу XV Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» так як на час звернення не має необхідних 10 років пільгового стажу роботи безпосередньо на підземних роботах передбаченого п. «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». До пільгового стажу не зараховано спірні періоди трудової діяльності позивача, а саме: період з 01.09.1984 року по 04.05.1985 року у зв’язку із невиконанням умов ст.38 Закону України «Про професійно-технічну освіту», період проходження позивачем військової служби з 05.05.1985 року по 24.06.1987 року у зв’язку із тим, що до пільгового стажу не зараховано жодного періоду роботи чи навчання що передує військовій службі. Крім того, до для розрахунку пільгового стажу не взято до уваги довідки про пільговий характер роботи з Шахти Буливинська ДП «Оржонікідзевугілля» та Шахти «Вуглегірська» у зв’язку із тим що видані підприємствами що розташованіі на території, що тимчасово не підконтрольна українській владі у зв’язку із чим не має можливості перевірити достовірність їх видачі. До пільгового стажу враховані наступні періоди: з 28.03.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 31.12.2010 року, з 01.01.2011 року по 29.01.2011 року, з 01.03.2011 року по 31.03.2014 року.

Таким чином, судом встановлено, що за наявності у ОСОБА_1, диплому про отримання освіти, військового квитка, трудової книжки, і відповідних записів належної якості у ній, у нього виникли складнощі у реалізації своїх прав на належне пенсійне забезпечення.

Відповідно до ст. 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зазначено, що Високі Договірні Сторони гарантують кожній людині, яка знаходиться під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі 1 цієї Конвенції.

Стаття 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим. 4.Х1.1950) (Європейська конвенція про захист прав і основних свобод людини) (далі Конвенція), передбачає, що здійснення прав і свобод, викладених у цій Конвенції, гарантується без будь-якої дискримінації за ознакою статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного або соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження або інших обставин.

Стаття 1 Першого протоколу (Париж, 20.ІІІ.1952) передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до статті 18 Конвенції обмеження, які дозволяються нею щодо згаданих прав та свобод, можуть застосовуватися тільки з тією метою, з якою вони передбачені.

Відповідно до роз'яснень, які містяться в ОСОБА_3 Пленуму Верховного Суду України № 9 від 1 листопада 1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», оскільки Конституція України, як зазначено в її ст.8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватися на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй. Суд безпосередньо застосовує Конституцію у разі, коли зі змісту норм Конституції не випливає необхідність додаткової регламентації її положень законом.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Конституція України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно з ст. 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно дост. 48 КЗпП України,ст. 62 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» трудова книжка, є основним документом, що підтверджує пільговий стаж роботи працівника.

Відповідно до п.20 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у них», затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, передбачено, щоу тих випадках, коли в трудовій книжці відсутнівідомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугою років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їхніх правонаступників. У такій довідці має бути зазначено: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професію або посаду;характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включено цей період роботи, первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких виданадовідка.

Відповідно до частини 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV пенсії застрахованим особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, призначаються за нормами цього Закону при досягненні пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (далі Закон № 1788).

Відповідно до пункту «а» частини першої статті 13 Закону № 1788-ХІІ мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Згідно зі ст. 100 Закону № 1788-ХІІ особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством.

Згідно зі ст. 101 Закону № 1788-ХІІ органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Пунктом 10 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року N 383, визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року N 637.

На підставі п.3 абз.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12 серпня 1993 р. N 637 (далі Порядок), у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються… довідки, виписки із наказів, особові рахунки івідомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками

Відповідно до підпунктів 1, 2 п. 20 Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Таким чином, довідка уточнюючого характеру може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка або відсутні відповідні записи у трудовій книжці та в тих випадках, коли такий пільговий стаж виник до 21 серпня 1992 року. Після 21 серпня 1992 року основними документами, які підтверджують пільговий стаж в період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до Списків, є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці. При цьому, значення трудової книжки та результатів атестації як основних документів, що підтверджують пільговий стаж роботи, встановленоЗаконом №1788(статті 13, 62), і будь-які підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать цьому положенню, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

Враховуючи те, що майновий інтерес позивача ґрунтується на положеннях чинного законодавства, зокрема,ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», стандарти ЄСПЛ можуть і повинні бути застосовані до цього випадку. ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі «Ковач проти України», п.59 рішення у справі «Мельниченко проти України», п.50 рішення у справі «Чуйкіна проти України» тощо).

Відповідно до ст.14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою. А в ст.1 Протоколу №12 до цієї Конвенції передбачена загальна заборона дискримінації: 1. Здійснення будь-якого передбаченогозакономправа забезпечується без дискримінації за будь-якою ознакою, наприклад за ознакою статті, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національної меншини, майнового стану, народження або за іншою ознакою. 2. Ніхто не може бути дискримінований будь-яким органом державної влади за будь-якою ознакою, наприклад за тими, які зазначено в пункті 1».

Слід зазначити, що дискримінація може бути прямою (різне поводження до людей в однаковій ситуації) та непрямою (однакове поводження з людьми, незважаючи на те, дехто з них знаходиться в певній особливій ситуації).

Так, у справі «Тлімменос проти Греції» (Thlimmenos v. Greece, рішення від 06.04.2000, заява № 34369/97) ЄСПЛ наголосив, що згідно зі статтею 14 Конвенції право не зазнавати дискримінації у користуванні правами, гарантованими Конвенцією, порушується, коли Держави ставляться по-різному до осіб в аналогічних ситуаціях, не забезпечуючи при цьому обєктивного та розумного виправдання. Однак це не єдиний аспект заборони дискримінації у статті 14 Конвенції. Право не зазнавати дискримінації у користуванні правами, гарантованими Конвенцією, також може бути порушене, коли Держави, не маючи обєктивних і розумних підстав, не застосовують різний підхід до осіб, які перебувають у ситуаціях, що істотно відрізняються.

Аналогічний підхід закріплено в національному праві. Так, відповідно доЗакону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні»формами дискримінаціє є: пряма дискримінація, непряма дискримінація, підбурювання до дискримінації, пособництво у дискримінації, утиск (ст.5). Відповідно дост.1 цього Законунепряма дискримінація ситуація, за якої внаслідок реалізації чи застосування формально нейтральних правових норм, критеріїв оцінки, правил, вимог чи практики для особи та/або групи осіб за їх певними ознаками виникають менш сприятливі умови або становище порівняно з іншими особами та/або групами осіб, крім випадків, коли їх реалізація чи застосування має правомірну, обєктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.

Саме в такій особливій ситуації опинився позивач у цій справі, який у спірний період працював на шахтах, архів яких на даний момент знаходиться на тимчасово окупованій території України, у звязку з чим він позбавлений можливості надати додаткові документи, які вимагає відповідач.

На переконання суду, вимога щодо надання уточнюючої довідки може бути визнана цілком виправданою в звичайній ситуації, оскільки формально вона базується на положеннях п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12 серпня 1993 р. № 637, та має на меті підтвердження тривалості роботи на посадах і роботах, указаних в трудовій книжці. Проте в ситуації позивача ця вимога становить дискримінаційне поводження по відношенню до осіб, які мають трудовий стаж на підприємствах, які залишилися на території, що на даний момент є тимчасово окупованою, адже такі особи навіть теоретично не можуть надати відповідні документи, а отже за такого підходу автоматично позбавляються права на пенсійне забезпечення, передбаченого вст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Вивченням змісту трудової книжки позивача встановлено, що в ній наявні відповідні записи, які підтверджують пільговий стаж роботи позивача за спірний період роботи на підприємстві СП «Шахта «Булавінська» ДП «Орджонікзевугілля» з 17.08.1987 року по 30.11.1987 року, з 13.01.1988 року по 02.05.1989 року, з 03.05.1989 року по 24.07.1992 року, з 25.07.1992 року по 31.03.1998 року, а тому записів, наявних в трудовій книжці достатньо для зарахування такого спірного стажу позивача.

При цьому суд не бере до уваги посилання відповідача в цій частині вимог на п.20 Порядку №637, оскільки цей порядок застосовується за відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, ав трудовій книжці позивача за спірний період містяться всі необхідні записи, що визначають його право на пенсію на пільгових умовах згідно ч.1ст.14 Закону №1788.

Таким чином, суд вважає, що відповідач не довів необхідність надання додаткової уточнюючих довідок при наявності записів в трудовій книжці, які повністю підтверджують право позивача на їх зарахування до пільгового страхового стажу, оскільки записи містять зазначення роботи позивача з повним робочим днем під землею, та роботу на посадах, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Приймаючи такий висновок, суд враховує думку Вищого адміністративного суду України, який при розгляді аналогічних справ за № К/800/40969/13 від 13 березня 2014 року та № К/800/27262/13 від 19 червня 2014 року зазначив, щовідсутність у позивача уточнюючої довідки про характер роботи та характеристики виконуваної роботи за наявності належним чином оформленої трудової книжки та усіх додаткових документів не спростовує наявності у працівника пільгового стажу роботи, що дає право виходу на пенсію на пільгових умовах.

Відповідачем не надані докази того, що записи у трудовій книжці позивача стосовно стажу роботи зроблені неправильно, неточно або з іншими вадами, які заважають їх зарахуванню до загального стажу роботи, або взагалі відсутні.

Таким чином, протиправність дій відповідача полягає в тому, що попри наявність записів у трудовій книжці позивача про час та умови праці, наявність довідок про підтвердження пільгового стажу, наказів про проведення атестації робочих місць, які були достатніми відомостями для призначення пільгової пенсії, він не зважив на них і вимагав надання додаткових документів.

Що стосується позовних вимог про зарахування стажу позивачаза період роботи на підприємстві СП «Шахта «Булавінська» ДП «Орджонікзевугілля» з 17.08.1987 року по 30.11.1987 року, з 13.01.1988 року по 02.05.1989 року, з 03.05.1989 року по 24.07.1992 року, з 25.07.1992 року по 31.03.1998 року, суд вважає вимогу відповідача про надання додаткових довідок протиправноо, оскільки позивач об’єктивно позбавлений можливості надати такі документи, зважаючи на те, що підприємства, де працював позивач, розташовані на тимчасово окупованій території України і така вимога, зважаючи на практику ЄСПЛ, є заздалегідь дискримінаційною відносно позивача.

У звязку з наведеним, суд приходить до висновку, що періоди роботи позивача на підприємстві СП «Шахта «Булавінська» ДП «Орджонікзевугілля» з 17.08.1987 року по 30.11.1987 року, з 13.01.1988 року по 02.05.1989 року, з 03.05.1989 року по 24.07.1992 року, з 25.07.1992 року по 31.03.1998 року, підтвержені відповідними записами трудової книжки.

Стосовно позовних вимог про зобов'язання УПФУ зарахувати до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту «а» частини першої статті 13 Закону № 1788-ХІІ періоду навчання позивача 01.09.1984 року по 05.05.1985 року та періоду проходження строкової військової служби в ОСОБА_2 з 05.05.1985 року по 24.06.1987 року, суд зазначає наступне.

Згідно диплому Державного комітету Української РСР по професійно-технічній освіті 419042 виданого 12 травня 1985 року на ім'я ОСОБА_1, підтверджено, що позивач 1 вересня 1984 року вступив до середнього профтехучилища № 44, 12 травня 1985 року закінчив повний курс середнього професійно-технічного училища на базі середньої освіти за професією електрослюсар підземний. Рішенням екзаменаційної комісії від 12 травня 1985 року ОСОБА_1 присвоєно кваліфікацію електрослюсар підземний третього розряду.

Зазаначене також прописано в трудовій книжці позивача підтверджено, що з 01.09.1984 року по 12.05.1985 року навчання у ГОР ПТУ №44 за професією електрослюсар підземний. Диплом №419042.

Згідно військового квитка позивача НУ №9232785 виданого Єнакіївським міським військовим комісаріатом Донецької області 28 квітня 1985 року, ОСОБА_1 призваний на дійсну військову службу та направлений до частини 05 травня 1985 року, звільнений у запас 24 червня 1987 року.

Зазначене також продубльловано записом в трудовій книжці позивача, а саме записом № 2 від 05.05.1985 року 24.06.1987 року служба в радянській армії в/о НУ 9232785.

Згідно з частиною 4 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 9 липня 2003 року (далі - Закон № 1058) періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788) особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством. За вимогами пункту «в» частини 3 статті 56 Закону № 1788 до стажу роботи зараховується також військова служба та перебування в партизанських загонах і з'єднаннях, служба в органах державної безпеки та органах внутрішніх справ, незалежно від місця проходження служби.

Частиною 6 статті 56 Закону № 1788 вказано, що при призначенні пенсій на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 та пенсій за вислугу років відповідно до статті 55 цього Закону провадиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цими статтями, за умови, що зазначені роботи дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.

За частиною 1 статті 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» від 10 лютого 1998 року № 103/98-ВР час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня слухача, утому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

В період проходження позивачем військової служби було чинним Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затверджене ОСОБА_3 Міністрів СРСР № 590 від 3 серпня 1972 року (далі - Положення № 590). Підпунктом «к» частини 1 та частиною 3 пункту 109 Положення № 590 встановлено, що при призначенні пенсії на пільгових умовах або в пільгових розмірах період служби в складі Збройних Сил СРСР прирівнюється за вибором особи, яка звернулася за пенсією, до роботи, яка передувала цьому періоду або до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду.

Згідно з абзацом 2 пункту 1 статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах.

Відповідно до вимог статті 62 Закону № 1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року (далі за текстом - Порядок № 637), передбачено також, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

За пунктом 20 Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Згідно пункту 23 Порядку документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою. Відповідно до пункту 25 Порядку у тих випадках, коли періоди роботи зараховуються до трудового стажу на підставі показань свідків, один із яких свідчить про роботу заявника за більший період, ніж інші, встановленим вважається період, який підтверджений двома або більше свідками.

Трудовою книжкою підтверджений факт навчання позивача до призиву в ОСОБА_2 з 1 вересня 1984 року по 12 травня 1985 року в СПТУ №44 за професією електрослюсар підземний.

Згідно пункту 1 розділу І Списку № 1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці та в гарячих цехах, праця в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах, затвердженого ОСОБА_3 Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173, визначено, що до зазначеного переліку відносяться всі робочі, інженерно-технічні працівники та службовці, зайняті повний робочий день на підземних роботах з добичі вугілля, руди, сланцю, нафти, озокериту, газу, графіту, азбесту, солі, слюди та інших рудних та нерудних іскопаємих, в геологоразведці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників та інших підземних споруд, а також усі працівники, зайняті повний робочий день під землею на обслуговування вказаних вище працівників та службовців (медперсонал підземних (здравпунктів, робітники підземного телефонного зв'язку тощо).

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок № 383) при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.

Отже, професія, за якою позивач працював на шахті та з якої навчався в СПТУ № 44 до призиву в ОСОБА_2, передбачена пунктом 1 розділу І Списку № 1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці та в гарячих цехах, праця в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах, затвердженого ОСОБА_3 Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173. Таким чином, суд вважає що є наявні підстави для зарахування до пільгового стажу за Списком № 1 періоду навчання позивача в СПТУ № 44 та періоду проходження позивачем служби в ОСОБА_2.

Щодо вимоги позивача стосовно зобов’язання відповідача зарахувати період роботи на СП «Шахта «Вуглегірська» ДП ««Орджонікзевугілля» з 03.01.2010 року по 13.02.2010 року, суд зазначає, що відповідачем оскаржуваний період враховувався до пільгового стажу за Списком №1, зазначене підтверджується розрахунком стажу ОСОБА_1, отже управлінням вищезазначений період стажу не піддано сумніву та зараховано, як пільговий, отже підстав для задоволення позову в цій частині у суду не має.

Виходячи з наведеного порушене право позивача на отримання пенсії на пільгових умовах підлягає відновленню шляхом визнання протиправним та скасування оскарженого рішення органу Пенсійного органу України із зобов’язанням повторно розглянути заяву позивача із врахуванням висновків суду наданих у судовому рішенні.

Беручи до уваги сплачений позивачем судовий збір в розмірі 704,80 грн., позивачу у відповідності до ч.1 ст.139 КАС України належить присудити за рахунок суб'єкта владних повноважень понесені ним судові витрати.

Керуючись ст.ст. 238, 239, 248, 256, 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1, (86400, Донецька область, м. Єнакієве, п. Булавинка, вул. Октябрьська, 53/21, РНОКПП НОМЕР_1) до Волноваського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (85670, Донецька область, м. Вугледар, вул. Трифонова, 38-А, ЄДРПОУ 42169496), про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, скасування рішення - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в м. Вугледар Донецької області №1914 від 14 грудня 2017 року про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. “а” ч.1 ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

Зобов’язати Волноваське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. “а” ч.1 ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 14.12.2017 року №1914 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волноваського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (85670, Донецька область, м. Вугледар, вул. Трифонова, 38-А, ЄДРПОУ 42169496на користь ОСОБА_1, (86400, Донецька область, м. Єнакієве, п. Булавинка, вул. Октябрьська, 53/21, РНОКПП НОМЕР_1), судові витрати у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Рішення прийнято у нарадчій кімнаті, вступну та резолютивну частини рішення проголошено у судовому засіданні 26 червня 2018 року, повний текст рішення виготовлений 02 липня 2018 року.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Буряк І. В.