Рішення № 75071429, 27.06.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2018 р. Справа№805/4063/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Буряк І.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобовязання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, відповідно до тексту якого просить суд:

- визнати протиправними дії Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду в Донецькій області про відмову згідно заяви від 25.04.2018 року в зарахуванні ОСОБА_1 (ІПН 248619610) до страхового стажу періодів роботи на підприємстві ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля» з 01.03.2010 року по 30.08.2010 року, з 19.09.2010 року по 31.12.2010 року та з 01.04.2016 року по 31.01.2018 року, в якості підземного електрослюсаря;

- зобов’язати Селидовське об’єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до страхового стажу періоди роботи на підприємстві ВП «Шахта «Україна» ДП «Селідвугілля» з з 01.03.2010 року по 30.08.2010 року, з 19.09.2010 року по 31.12.2010 року та з 01.04.2016 року по 31.01.2018 року, в якості підземного електрослюсаря та переглянути заяву ОСОБА_1 (ІПН 248619610) від 25.04.2018 року про перерахунок призначеної 31.01.2018 року пенсії за віком з урахуванням зазначених періодів роботи відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» №1058 від 09.07.2003 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем 05.02.2018 року йому призначена пенсія з 31 січня 2018 року, до страхового стажу відповідачем не зараховано періоди роботи в якості підземного електрослюсаря ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля» з 01.03.2010 року по 30.08.2010 року, з 19.09.2010 року по 31.12.2010 року та з 01.04.20116 року по 31.01.2018 року. 25 квітня позивач звернувся із заявою до відповідача про зарахування вказаного періоду часу до страхового стажу та проведення перерахунку пенсії з дати її призначення з врахуванням до страхового стажу періодів роботи в якості підземного електрослюсаря ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля» з 01.03.2010 року по 30.08.2010 року, з 19.09.2010 року по 31.12.2010 року та з 01.04.2016 року по 31.01.2018 року. Листом від 05.05.2018 року за №35/К-01-01-08 відповідач відмовив посилаючись на той факт, що підприємством ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля» не були сплачені страхові внески до Пенсійного фонду та єдиний соціальний внесок за період з 01.03.2010 року по 31.12.2010 року та з 01.04.2016 року по 31.01.2018 року. Вважає дії відповідача протиправними.

18 червня 2018 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній зазначив, що до страхового стажу не зараховано періоди роботи з 01.03.2010 року по 31.12.2010 року, та з 01.04.2016 року по 31.01.2018 року у зв’язку з тим, що підприємством ВП «шахта Україна ДП «Селидіввугілля» не були сплачені страхові внески до Пенсійного фонду та єдиний соціальний внесок. Вважає що діями управління не порушено прав позивача, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05 червня 2018 року відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач, представник позивача у судове засідання не з'явились, про дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, при цьому матеріали справи містять клопотання про розгляд справи без участі позивача.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяви про розгляд справи за участю не надав, про причини неявки до судового засідання не повідомив.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Беручи до уваги вищенаведене, суд розглядає позовну заяву в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши наявні заяви по суті справи, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується вимоги, дослідивши докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, суд встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1, є громадянином України, про що свідчить копія паспорту ВЕ 409929 перебуває на обліку в Селидовському об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області (особовий рахунок 198670) є отримувачем пенсії за віком, зазначене підтверджується довідкою.

25 квітня 2018 року позивач звернувся до відповідача з листом щодо проведення перерахунку пенсії, відповідно до якого просив здійснити перерахунок та врахувати в страховий стаж по списку 1 – шахтарі періоди роботи з 01.03.2010 року по 30.08.2010 року, з 19.09.2010 року по 31.12.2010 року, з 01.04.2016 року по 31.01.2018 року в якості підземного електрослюсаря ВП «Шахта «України» ДП «Селидівугілля» у відповідності до вимог законодавства. При цьому позивачем до зазначеної заяви додано копії довідок за №115, 116, від 15.03.2018 року.

Листом від 05.05.2018 року за №35/К-01-01-08 відповідач відмовив посилаючись на той факт, що підприємством ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля» не були сплачені страхові внески до Пенсійнорго фонду та єдиний соціальний внесок за період з 01.03.2010 року по 31.12.2010 року та з 01.04.2016 року по 31.01.2018 року.

Позивач вважає протиправним таке не зарахування до його стажу відповідних періодів роботи з боку відповідача, у звязку з чим звернувся до суду із даним позовом за захистом свої порушених прав.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Згідно частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення статті 24 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі ОСОБА_2 № 1058-IV).

Згідно із пунктом 1 частини 1статті 8 Закону № 1058-ІVправо на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені устатті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Пунктом 1 частини 1статті 9 Закону № 1058-ІVвизначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються у т. ч. пенсія за віком.

Частиною 4статті 24 Закону № 1058-ІVвизначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

У відповідності до пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-ІV Пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Закон України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 05.11.1991 року (далі Закон № 1788-XII) відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих.

Відповідно до п. а ст. 13 Закону України № 1788-XII, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Перерахування щомісячних обов’язкових внесків за ці періоди підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме:

- довідкою №115 за вих.№ 1-352 від 15.03.2018 року, виданою ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля», з якої вбачається, що страхові внески за період з 01.03.2010 року по 31.12.2010 року перераховано до Пенсійний фонду України у повному обсязі у тому числі і страхові внески. Утримані із заробітної плати ОСОБА_1 (а.с.22);

- довідкою №116 за вих.№ 1-352 від 15.03.2018 року, виданою ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля», з якої вбачається, що єдиний соціальний внесок за період з 01.04.2014 року по 31.12.2017 року перерахований до Покровської об’єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Донецькій області на користь бюджету у повному обсязі, за період з 01.01.2018 року по 31.01.2018 року – частково (а.с.23);

За таких обставин суд приходить до висновку, що позивач має право на включення до страхового стажу періоду роботи у ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля» з 01.03.2010 року по 31.12.2010 року та з 01.04.2014 року по 31.12.2017 року, з 01.01.2018 року по 31.01.2018 року.

Окрім визначеного, суд звертає увагу на наступне.

Згідно абз. 1 ч.1 ст.24 Закону №1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч.2 ст.24 Закону №1058).

За приписами ч.6 ст.20 Закону №1058 страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків (ч.12 ст.20 Закону №1058).

Згідно з п.10 ч.1 ст.1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010, № 2464-VI (Закон України №2464) страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок

Зокрема ч.1 ст.4 Закону №2464 встановлено, що платниками єдиного внеску є роботодавці.

Згідно з ч.2. ст.25 Закону № 2464-VI у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Податковим кодексом України встановлено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку ( п. 171.1 ст. 171).

Згідно ч.1 ст.16 Закону №1058 застрахована особа має право, зокрема, отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, у тому числі в письмовій формі.

З аналізу наведених норм законів суд приходить до висновку, що несвоєчасна сплата підприємством загальнообов'язкових страхових внесків не повинна порушувати конституційні, законні права позивача, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки, обов'язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду та відповідальність за нарахування, утримання та виплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати покладена на роботодавця, який виплачує такі доходи на користь платника податку внаслідок чого несвоєчасна сплата єдиного внеску роботодавцем не може позбавляти працівників підприємства права на зарахування періоду роботи працівника до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.03.2018 року у справі №208/6680/16-а (2а/208/245/16).

Також суд вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідно до п. 4.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою. Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Пунктом 4.2. Порядку передбачено, що орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Згідно з частиною 3 статті 44 Закону № 1058-ІV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Крім того, відповідно до ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Отже, з наведених норм чинного законодавства вбачається дуже великий обсяг прав та обовязків в органів Пенсійного фонду при вирішенні питання про призначення пенсії та перевірки наявного стажу роботи для її призначення.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно не зараховано до страхового та пільгового стажу спірні періоди роботи.

Приймаючи до уваги вищенаведене в сукупності, суд дійшов висновку, що позовна заява ОСОБА_1 до Селидовського обєднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання бездіяльності протиправною та зобовязання вчинити певні дії, підлягає задоволенню.

Беручи до уваги сплачений позивачем судовий збір в розмірі 704, 80 грн., позивачу у відповідності до ч.1 ст.139 КАС України належить присудити за рахунок суб'єкта владних повноважень понесені ним судові витрати.

Керуючись ст.ст. 242-246, 263 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1, (85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Гоголя, 19/6, РНОКПП НОМЕР_1) до Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, (85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Героїв Праці, 6, ЄДРПОУ 41247274), про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправними дії Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду в Донецькій області про відмову згідно заяви від 25.04.2018 року в зарахуванні ОСОБА_1 (ІПН 248619610) до страхового стажу періодів роботи на підприємстві ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля» з 01.03.2010 року по 30.08.2010 року, з 19.09.2010 року по 31.12.2010 року та з 01.04.2016 року по 31.01.2018 року, в якості підземного електрослюсаря.

Зобов’язати Селидовське об’єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до страхового стажу періоди роботи на підприємстві ВП «Шахта «Україна» ДП «Селідвугілля» з з 01.03.2010 року по 30.08.2010 року, з 19.09.2010 року по 31.12.2010 року та з 01.04.2016 року по 31.01.2018 року, в якості підземного електрослюсаря та переглянути заяву ОСОБА_1 (ІПН 248619610) від 25.04.2018 року про перерахунок призначеної 31.01.2018 року пенсії за віком з урахуванням зазначених періодів роботи відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» №1058 від 09.07.2003 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Селидовського обєднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: вул. Героїв Праці, 6, м. Селидове, Донецька область, 85400; код ЄДРПОУ 41247274) на користь ОСОБА_1, (85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Гоголя, 19/6, РНОКПП НОМЕР_1) понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 704(сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст судового рішення складено 27 червня 2018 року.

Суддя Буряк І. В.