Рішення № 75071410, 25.06.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2018 року Справа № 804/2122/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Рябчук О.С.

при секретарі Скупейко І.М.

за участю:

представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2

представників відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпріадміністративну справу за позовною заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма Топстар" до Дніпропетровської митниці Державної Фіскальної Служби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості, картки відмови, стягнення шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

26 березня 2018 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма Топстар» (далі – позивач) з позовною заявою до Дніпропетровської митниці Державної Фіскальної Служби (далі – відповідач) з вимогами про:

-визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби України від 12.12.2017 р. №UA110000/2017/400011/2;

- визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 12.12.2017 р. № UA110180/2017/00081;

- стягнення з відповідача завданої шкоди у розмірі 3 973,19грн. за понаднормове використання автотранспорту, завданої прийняттям незаконного рішення про коригування митної вартості від 12.12.2017 р. №UA110000/2017/400011/2.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили задовольнити позов в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зазначили наступне. Позивачем відповідно до умов контракту №СН 021/16 придбано товар – «промислова арматура для трубопроводів в асортименті». З метою митного оформлення товару було подано до митниці МД 40ДЕ №UA110180/2017/419509 від 12.12.2017 р., в якій вартість товару визначено за ціною контракту. Проте, відповідачем безпідставно відкориговано митну вартість із застосуванням резервного методу, у зв’язку з чим необґрунтовано збільшена ціна. Позивач вважає, що надані до митного оформлення товару документи до декларації належним чином підтверджували заявлену вартість товару. До того ж, позивач є авторизованим дистриб’ютором компанії FUTUREVALVEGROUP (постачальника за контрактом) в Україні і має від нього офіційний дозвіл на продаж та офіційний сертифікат на всю продукцію, виданий ексклюзивно для Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма Топстар» компанією постачальником. І саме цей сертифікат надавався відповідачу під час митного оформлення. Щодо застереження відповідача про відмінні порти відвантаження в специфікації та коносаменті, позивач зазначив, що поставка товару здійснювалась на умовах СІF, транспортні витрати включені до ціни товару. Покупець сплачує за товар на умовах СІF та не сплачує окремо транспортні витрати. Цей обов’язок покладено на продавця. Вартість і кількість товару погоджена сторонами в договорі. Тому, яким чином відбулось завантаження та в контейнері якої ємкості для покупця не має значення. Крім того, прайс-лист від 22.06.2017 р., рахунок (інвойс) від 16.10.2017 р. №170622 належним чином підтверджують купівлю товару на умовах СІF.У зв’язку з чим, позивач вважає, що рішення про коригування митної вартостіта картка відмови протиправні, суперечать вимогам чинного законодавства та підлягають скасуванню. А враховуючи протиправність рішень відповідача як суб’єкта владних повноважень, позивач просить суд вирішити питання щодо відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями.

Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали, просили в задоволенні позовних вимог відмовити, пояснивши свою позицію наступним. При перевірці поданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма Топстар» митної декларації №UA110180/2017/419509 та документів, долучених до декларації, митним органом встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, містять розбіжності та не містять повних відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Так, в платіжному дорученні від 25.09.2017 р. №Р1607291162002є посилання на контракт і комерційний інвойс від 22.06.2017 р. №ТS-01-2017, а до митного оформлення декларантом надано інвойс від 16.10.2017 р. № ТS-01-2017 (170622).Специфікація №4 від 22.06.2017 містить ціну на товар за умови транспортування його на 20-футовому контейнері, однак згідно з коносаментом від 02.11.2017 р. №143783385676 товар транспортовано на 40-футовому контейнері. Ціна товару за специфікацією №4 враховує вартість перевезення за ставками перевезення у 20-футовому контейнері. Однак, до ціни товару у розмірі 24 475,30дол.США включено вартість перевезення меншу, ніж відбулось транспортування згідно з товаросупровідних документів у 40-футовому контейнері. До того ж, у наданій специфікації зазначено, що товар буде відправлятись з порту Тяньжин, однак згідно з коносаментом №143783385676 відвантаження відбулось з порту Нінгбо. У зв’язку з чим, у митного органу були обґрунтовані сумніви у правильності заявленої декларантом митної вартості товару. Декларанту було запропоновано надати додаткові документи, проте позивачем було надіслано відмову у їх поданні. При обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів орган доходів і зборів конкретизував підстави незастосування цих методів, а саме: відсутність інформації щодо вартості ідентичних та подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено за методом визначення митної вартості 2а) та 2б). Також, посадовою особою митниці зазначено про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог ст.ст. 58-64 Митного кодексу України. Тому доводи позивача про те, що митним органом не обґрунтовано неможливість застосування методів, що передують 6-му, безпідставні. Рішення про коригування митної вартості прийнято митницею у відповідності до норм чинного законодавства. Щодо прайс-листів від 22.06.2017 р. на умовах поставки EXW та на умовах СІF, про які зазначається позивачем, відповідач зазначив, що такі документи не надавались до митного оформлення, тому не могли бути враховані під час прийняття рішення. А сертифікат про походження товару від 25.10.2017 р. №G174401820886392, долучений позивачем до позову, відноситься до поставки товару вагою 21760кг на адресу ТОВ «Сантехкомплект» за інвойсом від 19.10.2017 р. №170628. А враховуючи, що товар позивача було випущено у вільний обіг під гарантійні зобов’язання, скасування рішення про коригування митної вартості можливе у разі надання декларантом у термін до 04.03.2018 р. додаткових документів за результатом їх розгляду. У визначений позивач не скористався своїм правом щодо надання додаткових документів для підтвердження заявленого рівня митної вартості товарів. Відповідач вважає, що позовні вимоги необґрунтовані та не підлягають задоволенню.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що не погоджується з доводами відповідача, оскільки відзив не містить заперечень щодо наведених позивачем обставин та правих підстав позову. Щодо різних дат інвойсу, зазначеного у платіжних дорученнях, позивач зазначив, що дати 16.10.2017 р. та 22.06.2017 р. взагалі не стосуються комерційного інвойсу № ТS-01-2017. Також, не впливає на ціну товару завантаження і транспортування товару не у 20-футовому контейнері, як вказано в специфікації, а в 40-футовому, як зазначено в коносаменті. Не впливає на ціну товару і той факт, що товар було відправлено не з порту Тяньжин, оскільки покупець сплачує за товар на умовах СІF та не сплачує окремо транспортні витрати. Крім того, в рішенні, що оскаржується, не зазначено жодних вказівок про застосування ідентичного товару, виробником якого є FUTUREVALVEGROUP. Щодо ненадання додаткових документів, позивач зазначив, що чинне законодавство передбачає право декларанта подати додаткові документи, а не його обов’язок.

У запереченнях проти відповіді на відзив відповідач зазначив, що доводи і зауваження позивача стосовно не важливості дат інвойсу, зазначеного в платіжних документах, є необґрунтованими, оскільки відповідні платіжні документи неможливо ідентифікувати з відповідною поставкою товару. Твердження позивача про те, що дати 16.10.2017 р та 22.06.2017 р. не стосуються комерційного інвойсу № ТS-01-2017 та винесені окремою стрічкою в платіжних документах, суперечить відомостям, зазначених у наданих до митного оформлення документах. Щодо витрат на транспортування, відповідач зазначив, що ціна товару за специфікацією №4 враховує вартість перевезення за ставками перевезення у 20-футовому контейнері, проте транспортування відбулось 40-футовим контейнером, тому вартість перевезення не в повному обсязі включена до ціни товару. Застосування резервного методу визначеннямитної вартості товару обґрунтовано. Надані позивачем документи під час судового провадження не можуть бути взяті до уваги, оскільки не були досліджені посадовою особою митниці при прийнятті оскаржуваного рішення. Рішення про коригування митної вартості та картка відмови прийняті митним органом на підставі та у межах наданих повноважень, підстави для задоволення позову відсутні.

08 червня 2018 року позивачем надано пояснення проти заперечень відповіді на відзив, в якому позивач зауважив, що проформа-інвойс не є розрахунковим документом, оскільки не містить вимоги про сплату зазначеної в ньому суми. Крім того, декларант не зобов’язаний подавати проформу-інвойс. Позивач також зазначив, що відповідач незаконно скоригував митну вартість до рівня товарів станом на серпень 2017 року. Щодо ненадання додаткових документів, акцентував, що митним органом не доведено до відома декларанта, яка саме інформація підлягає уточненню.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, представниківвідповідача, суд приходить до наступного висновку.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма Топстар»зареєстроване 20.09.2004 р. та внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 33183798.

12 грудня2017 року Товариство з обмеженою відповідністю «Науково-виробнича фірма Топстар» звернулось до Митного поста «Спеціалізований» Дніпропетровської митниці ДФС для здійснення митного оформлення товару:

1.«промислова арматура для трубопроводів: засувка сталева Ру 16 (16кгс/см2) РN150-40шт., DN200-20шт., DN 250-6шт.,DN 400-2шт., засувка сталева Ру 25 (25кгс/см2), РN 25: DN 100-25шт., DN 150-30шт., DN 200-8шт.; засувка з нержавіючої сталі сталева Ру 16 МПа (16кгс/см2) РN 16: DN 80-10шт., DN 100-10шт., DN 150-10шт., затвор «Баттерфляй» з нержавіючим диском та ущільнювачем ЕРDМ Ру16: DN80-10шт., DN200-6шт. Використовується у якості запірного пристрою на трубопроводах при транспортуванні води, пари».

Згідно з митною декларацією типу ІМ 40 ДЕ №UA110180/2017/419509 товар імпортованийна адресу Товариства з обмеженою відповідністю «Науково-виробнича фірма Топстар» на підставі специфікації від 22.06.2017 р. №4 до зовнішньоекономічного контракту№СН 020/16 від 30.05.2016 року, укладеного міжFUTUREVALVEGROUP Сo, LTD, Китай (далі –продавець), та ТОВ «НВФ «Топстар» (Україна), далі - покупець.

Згідно з п.1.1., 1.2.контракту №СН 020/16 від 30.05.2016 року, продавець зобов’язується продати товар, покупець прийняти та сплатити за продукцію.

Характеристика товару: якість, розмір та зовнішній вид продукції повинен відповідати опису в специфікаціях, які є невід’ємною частиною даного контракту.

Відповідно до п. 2 контракту номенклатура, кількість і ціна товару, що поставляється, визначається у відповідності із погодженими сторонами додатками (інвойсами), які складаються на кожну конкретну партію товару і є невід’ємною частиною даного контракту.

Якість товару засвідчується документами (сертифікатами).

Згідно з п.3.1. контракту відвантаження товару проводиться морським транспортом на умовах СІF порт ОСОБА_1.

Згідно з п.3.5. контракту продавець зобов’язаний упродовж 72 годин з моменту відвантаження товару повідомити покупця про орієнтовний строк прибуття товару в пункт призначення, а також направити покупцю через факсимільний чи електронний зв'язок копії наступних документів: рахунок-фактуру (інвойс), пакувальний лист, коносамент, сертифікат походження товару, експортна декларація (а.с.24-25).

22 червня 2017 р. між FUTUREVALVEGROUP Сo, LTD та ТОВ «Науково-виробнича фірма Топстар» підписано Специфікацію №4 від 22.06.2017 р. до контракту №СН 020/16 від 30.05.2016 р.

Згідно із Специфікацією №4 від 22.06.2017 р. товар загальною вартість 48814,57дол.США поставляється на умовах СІFпорт ОСОБА_1 на 20-футовому контейнері; товар відвантажується з порту Тяньжин (а.с.30-31).

Митна вартість товару заявлена декларантом шляхом подання декларації митної вартості форми ДМР-1 за ціною договору в загальній сумі 48814,57дол.США, що еквівалентно 1 324 618,50грн., та визначена на товар 1 на рівні 2,68дол. США/кг, товар 2 – 1,73дол. США/кг, товар 3 – 1,48дол. США/кг, товар 4 – 2,68дол.США/кг.

На підтвердження заявленої митної вартості, позивачем з митною декларацією типу ІМ 40 №UA110180/2017/419509 від 12.12.2017 р. було подано наступні документи:

- зовнішньоекономічний контрактвід 30.05.2016 р. №СН 020/16;

- декларація митної вартості №UА110180/2017/419509;

- специфікація від 22.06.2017 р. №4;

- пакувальний лист від 16.10.2017 р. б/н;

- комерційний інвойс від 16.10.2017 р. №170622;

- коносамент від 02.11.2017 р. №143783385676;

- автотранспортна накладна від 08.02.2017 р. №2758;

- платіжне доручення від 25.09.2017 р. №Р1607291162002 на суму 14644,37дол.США;

- платіжне доручення від 08.11.2017 р. №Р1609221735004 на суму 34170,20дол. США;

- страховий поліс від 27.10.2017 р. №1700000002117 68201060620170006057;

- митна декларація країни відправлення від 27.10.2017 р. №310420170549484232.

За результатами формато-логічного контролю автоматизованою системою аналізу ризиків за ЕМД від 12.12.2017 № UA110180/2017/419509 згенеровано форму митного контролю: «Контроль правильності визначення митної вартості товарів. По наступних товарах можливе заниження митноївартості товару: (1) Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 № 689. Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МКУ.

За результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, виявлено наступні розбіжності:

-до митного оформлення надано платіжні доручення від 25.09.2017 № Р1607291162002 на суму 14644,37дол. США (30% від вартості товару), від 08.11.2017 №Р1609221735004 на суму 34170,20 дол.США(70% від вартості товару). В графі 70 платіжного доручення від 25.09.2017 № Р1607291162002 є посилання на контракт від 020/16 і комерційний інвойс від 22.06.2017 №Т8-01-2017. А в графі 70 платіжного доручення від 08.11.2017 р. №Р1609221735004є посилання на контракт від 30.05.2016 № СН 020/16 і комерційний інвойс від 16.10.2017 №Т8-01-2017. До митного оформлення декларантом надано інвойс від 16.10.2017 №Т8-01-2017 (170622).

-п.3.1 контракту від 30.05.2016 р. №СН20/16 передбачено, що товар постачається на умовах СІF м.Одеса. Специфікація №4 від 22.06.2017 містить ціну на товар за умови транспортування його на 20-футовому контейнері. Однак, згідно наданого коносаменту від 02.11.2017 р. №143783385676 товар транспортовано на 40-футовому контейнері. Враховуючи умови поставки СІF м.Одеса, до ціни товару включаються наступні складові-вартість, страхування, фрахт. За цих умов продавець здійснив поставку, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов'язаний сплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, але ризик втрати або пошкодження товару, як і будь-які додаткові витрати, що виникають після відвантаження товару, переходять від продавця до покупця. На підставі вищенаведеного, до ціни товару у розмірі 24475,30дол.США включено вартість перевезення меншу, ніж відбулося транспортування згідно товаросупровідних документів;

- в наданій специфікації зазначено, що товар буде відправлятися з порту Тяньжин, однак згідно з коносаменту №143783385676 відвантаження відбулося з порту Нінгбо.

За результатами здійснення митного контролю з урахуванням ризиковості операції з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, та у відповідності п. 2-3 ст. 53 МКУ декларанта зобов’язано протягом 10-ти календарних днів додатково надати:

1) виписку з бухгалтерської документації;

2)каталоги, специфікації, прайс-листи виробника товару;

3)висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товарів або сировини;

4) документи, що підтверджують вартість транспортування.

12 грудня 2017 року листом за №б/н ТОВ «Науково-виробнича фірма Топстар» шляхом електронного повідомлення повідомило митний орган про відмову у наданні додаткових документів.

12 грудня 2017 р. митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA110000/2017/400011/2 від 12.12.2017 р., згідно з яким митним органом відкоригована задекларована митна вартість товару із застосуванням 2-г – резервного методу визначення митної вартості товару, та визначена на рівні 3,56дол.США/кг – на товар 1, 2 та 4; на товар 3 – на рівні 3,57дол.США/кг.

У зв’язку із прийняттям рішення про коригування митної вартості, ТОВ «Науково-виробнича фірма «Топстар» відмовлено у митному оформленні та видано картку відмови від 12.12.2017 р. №UA110180/2017/00081.

Товар був випущений у вільний обіг під гарантійні зобов’язання за МДвід 13.12.2017 р. №UA110000/2017/419543.

В порядку ст. 55 Митного кодексу України додаткових документів до митного органу декларантом надано не було.

Правовідносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина 2 статті 1 Митного кодексу України № 4495-VI від 13.03.2012 року).

Згідно із частиною 1 статті 7 Митного кодексу України, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу України).

Згідно частин 1, 2, 3 статті 318 Митного кодексу України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до частин 1, 2, 4, пункту 1 частини 6 статті 321 Митного кодексу України товари, транспортні засоби комерційного призначення перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно із заявленим митним режимом.

У разі ввезення на митну територію України товарів, транспортних засобів комерційного призначення митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Граничний строк перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення під митним контролем не може перевищувати 180 календарних днів, крім митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.

Митний контроль закінчується у разі ввезення на митну територію України - після закінчення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.

Документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю, порядок подання документів та відомостей, необхідних для митного контролю та форми митного контролю регулюються статтями 334, 335, 336 Митного кодексу України.

Митне оформлення - це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (пункт 23 частини 1 статті 4 Митного кодексу України).

Згідно статтей 246, 248 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ст. 52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;

2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право:

1) надавати органу доходів і зборів (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації;

2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу;

3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти;

4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність органу доходів і зборів щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів;

5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів;

6) отримувати від органу доходів і зборів інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари;

7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

Декларація митної вартості подається у разі:

1) якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті 58 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни;

2) якщо з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, виділено витрати, зазначені у частині одинадцятій статті 58 цього Кодексу;

3) якщо покупець та продавець пов'язані між собою.

В інших випадках декларація митної вартості подається за власним бажанням декларанта або уповноваженої ним особи.

Декларація митної вартості не подається, у тому числі у випадках, передбачених частиною п'ятою цієї статті, у разі декларування партій товарів, митна вартість яких не перевищує 5000 євро.

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.

Форма декларації митної вартості та правила її заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Заявлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом заявлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують.

Згідно до ст. 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Згідно до ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:

у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до ст. 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів , які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно до ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб’єктвладних повноважень не можепосилатися на докази, які не булипокладені в основу оскаржуваногорішення, за виняткомвипадків, коли віндоведе, що ним буловжитовсіхможливихзаходів для їхотримання до прийняттяоскаржуваногорішення, але вони не булиотримані з незалежнихвіднього причин.

Згідно до п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Оцінюючи усі докази, досліджені судом, у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Дніпропетровською митницею ДФС оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення від 12.12.2017 р. №UA110180/2017/00081, якою відмовлено в митному оформленні товарів за МД №UA110180/2017/419509 від 12.12.2017 р. на підставі рішення прокоригування митної вартості товарів від 12.12.2017 р. №UA110000/2017/400011/2.

В ході судового розгляду справи встановлено, що підставою для здійснення коригування митної вартості заявленого до розмитнення позивачем товару за МД №UA110180/2017/419509 від 12.12.2017 р. в сторону збільшення ціни товару із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості, стали розбіжності у документах та відомостях, наданих до митного контролю, та ненадання декларантом документів згідно з сформованого переліку.

Судом досліджені надані позивачем в якості доказу підтвердження правильності визначення митної вартості товару за МД №UA110180/2017/419509 від 12.12.2017 р. контракт №СН 020/16 від 30.05.2016 р., специфікація №4 від 22.06.2017 р. до контракту №СН 020/16 від 30.05.2016 р., пакувальний лист від 16.10.2017 р. б/н; комерційний інвойс від 16.10.2017 р. №170622; проформа інвойс від 22.06.2017 р., коносамент від 02.11.2017 р. №143783385676; автотранспортна накладна (СМR) від 08.02.2017 р. №2758; страховий поліс від 27.10.2017 р. №1700000002117 68201060620170006057, платіжні доручення від 25.09.2017 р. №Р1709223083002 на суму 14644,37дол.США та від 08.11.2017 р. №Р1711083083004 на суму 34170,20дол.США, прайс-лист від 22.06.2017 р. на умовах поставки EXW, прайс-лист від 22.06.2017 р. на умовах поставки СІF, лист FUTUREVALVEGROUP Сo, LTD, Китай від 30.05.2016 р., сертифікат №5400382

Так, за умовами контракту №СН 020/16 від 30.05.2016 року, укладеного між позивачем та компанією FUTUREVALVEGROUP Сo, LTD, Китай, специфікація є невід’ємною частиною даного контракту.

Відповідно до п. 2 контракту номенклатура, кількість і ціна товару, що поставляється, визначається у відповідності із погодженими сторонами додатками (інвойсами), які складаються на кожну конкретну партію товару і є невід’ємною частиною даного контракту.

Якість товару засвідчується документами (сертифікатами).

Згідно з п. 3 контракту відвантаження товару проводиться морським транспортом на умовах СІFпорт ОСОБА_1.

Продавець зобов’язаний упродовж 72 годин з моменту відвантаження товару повідомити покупця про орієнтовний строк прибуття товару в пункт призначення, а також направити покупцю через факсимільний чи електронний зв'язок копії наступних документів: рахунок-фактуру (інвойс), пакувальний лист, коносамент, сертифікат походження товару, експортну декларацію (а.с.24-25).

Отже, контрактом чітко передбачено, що специфікація та інвойс є невід’ємними частинами контракту. Продавець зобов’язаний надати покупцю рахунок-фактуру (інвойс), пакувальний лист, коносамент, сертифікат походження товару, експортну декларацію.

Згідно із Специфікацією №4 від 22.06.2017 р. до контракту №СН 020/16 від 30.05.2016 р., товар поставляється на умовах СІF порт ОСОБА_1 на 20-футовому контейнері. Товар відвантажується з порту Тяньжин (а.с.30-31).

Проте, згідно із коносаментом від 02.11.2017 р. №143783385676 (а.с.40) товар транспортовано до порту ОСОБА_1 на 40-футовому контейнері на судні «OOCLSEOUL», крім того, відвантаження відбулось з порту Нінгбо, що не відповідає умовам Специфікації №4 від 22.06.2017 р., що є невід’ємною частиною контракту.

Суд критично оцінює доводи позивача стосовно того, що не має значення, яким контейнером перевезено товар.

На момент підписання Специфікації №4 від 22.06.2017 р., що також погоджено сторонами, продавець врахував фрахт перевезення товару саме на 20-футовому контейнері. Невідповідність же виду фрахту, зазначеного у специфікації, фактично може свідчити про наявність додаткових витрат продавця у транспортній складовій.

Пояснень щодо врахування транспортної складової у заявленій митній вартості не надано позивачем під час митного оформлення.

Лист FUTUREVALVEGROUP Сo, LTD від 07.06.2018 р. (а.с.198, 199), наданий позивачем під час судового розгляду, не може бути врахований судом в якості обґрунтування неможливості розміщення товару на 20-футовому контейнері, оскільки оцінка документів на підтвердження правомірності формування вартості товару, заявленого до розмитнення, є дискрецією відповідача. До того ж, позивач не був обмежений у праві подати відповідні пояснення та документи в порядку, передбаченому ч. 8 ст. 55 Митного кодексу України.

Крім того, за умовами поставки СІF Инкотермс 2010 - до ціни товару включаються такі складові: вартість, страхування та фрахт. Вказаний порт вказує, що продавець виконує поставку, коли застрахований ним товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження і поставлений на зафрахтованому продавцем судні в порт призначення.

Згідно з базису поставки СІF покупець бере на себе усі ризики зникнення чи пошкодження товару, так і інші витрати після розміщення товару на судні в порту відвантаження, тобто ризики і витрати в порту відвантаження та в порту розвантаження.

Доказів понесення витрат в порту розвантаження та врахування їх у вартості товару позивачем не надано.

Також, до митного оформлення позивачем надано інвойс від 16.10.2017 р. №ТS-012017(170622), який також є невід’ємною частиною контракту в розумінні п.2.1 контракту та складається на кожну партію товару.

Однак, в наданих суду банківських платіжних дорученнях від 25.09.2017 р. (а.с.46) та від 08.11.2017 р. (а.с.47) міститься посилання на різні інвойси, а саме: в платіжному дорученні від 25.09.2017 р. №Р1709223083002 на суму 14644,37дол.США міститься посилання на інвойс №ТS-01-2017 від 22.06.2017 р., а в платіжному дорученні №Р1711083083004 на суму 34170,20дол.США – на інвойс №ТS-012017 від 16.10.2017 р.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на той факт, що в платіжному дорученні від 25.09.2017 р. було допущено технічну помилку щодо назви інвойсу, а саме: замість проформи-інвойс від 22.06.2017 р., було зазначено комерційний інвойс.

По-перше, це різні документи з різними змістовним наповненням. По-друге, обидва платіжні доручення містять посилання на номер основного (комерційного) інвойсу - №ТS-01-2017, якого на дату попередньої оплати (25.09.2017 р.) не існувало. Крім того, позивачем не надано проформу-інвойс від 22.06.2017 р. з номером ТS-01-2017 для огляду суду, ані під час митного оформлення.

Наведені розбіжності унеможливлюють ідентифікацію платіжних доручень від 25.09.2017 р. №Р1709223083002 на суму 14644,37дол.США саме з оцінюваною партією товару.

Сумнівним є також і той факт, що враховуючи дату проведення банком платежу у розмірі 14644,37дол.США 25.09.2017 р., відвантаження повинно було відбутись 25.10.2017 р. в розумінні п.3.4. контракту. Але відповідно до коносаменту від 02.11.2017 р. №143783385676 товар експортовано з Китаю 02.11.2017 р.

Позивачем також не надано пояснень ненаданню під час митного оформлення прайс-листів від 22.06.2017 р. на умовах поставки EXW та СІF та сертифікату про походження товару, який зазначений в умовах контракту (п.2.2.).

Долучений позивачем під час судового розгляду сертифікат №5400382 від 06.05.2018 р. не може бути оцінений судом, оскільки не подавався під час митного оформлення товару та не містить офіційного перекладу.

А долучений позивачем до позовної заяви сертифікат від 25.10.2017 р. № G174401820886392 (а.с.48) взагалі не стосується оцінюваної партії товару, стосується поставки товару на адресу ТОВ «Сантехкомплект» за інвойсом від 19.10.2017 р. №170628.

За таких обставин, суд погоджується з відповідачем, що документи, надані позивачем до митної декларації №UA110180/2017/419509 від 12.12.2017 р. дійсно містять суттєві розбіжності щодо заявленої вартості товару, а враховуючи ненадання декларантом додаткових документів на вимогу митного органу та під час гарантійних зобов’язань, дії відповідача щодо коригування є цілком правомірними.

Відповідачем в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів наведено обґрунтуваннянеможливості визначення митної вартості за ціною контракту (методом 1) та необхідності визначення митної вартості товару саме за методом №2ґ (резервним), тобто дотримане правило послідовності застосування методів, визначене Митним кодексом України.

Посилання позивача на той факт, що відповідачем неправомірно застосовано резервний метод митної вартості, не знайшло свого підтвердження під час судового розгляду.

Згідно з витягу з бази митних оформлень товарів за кодами по УКТЗЕД оцінюваних товарів №1-4, китайського виробництва, що імпортовано за контрактами від виробників у період з 01.11.2017 р. по 12.12.2017 р., наданого відповідачем під час судового розгляду, у митного органу на час прийняття рішення про коригування митної вартості від 12.12.2017 р. №UA110000/2017/400011/2 інформація щодо ідентичних товарів відсутня.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на ЕМД №110120001/2016/41476, оскільки товар за вказаною ЕМД оформлено 20.10.2016 році, тому не може братись за основу в 2017 році. Крім того, за вказаною декларацією позивачем як декларантом самостійно визначено ціну товару за 3 методом, а не за ціною контракту, як визначено самостійно у декларації №UA110180/2017/419509 від 12.12.2017 р.

За таких обставин, суд вважає, щорішення про коригування митної вартості товарів від 12.12.2017 р. №UA110000/2017/400011/2 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 12.12.2017 р. № UA110180/2017/00081 прийняті відповідачем на підставі, у межах та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, та обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення, для прийняття рішення, тобто відповідають критеріям, визначених ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи викладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма Топстар" є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Згідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України в разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень.

Керуючись ст. ст.244, 245, 255, 295 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма Топстар" до Дніпропетровської митниці Державної Фіскальної Служби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості, картки відмови, стягнення шкоди - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення буде виготовлено у повному обсязі протягом 10 днів з моменту проголошення.

Повний текст рішення суду складений 03 липня 2018 року.

Суддя (підпис) Рішення не набрало законної сили станом на 03.07.2018 Суддя З оригіналом згідно Помічник судді ОСОБА_5 ОСОБА_6