Рішення № 75071299, 04.07.2018, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2018 року ЛуцькСправа № 803/986/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Ковальчука В.Д.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Нововолинсько-Іваничівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Нововолинсько-Іваничівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області (далі - Нововолинсько-Іваничівське об’єднане управління ПФУ Волинської області) про визнання дій протиправними та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії у разі втрати годувальника за малолітньою донькою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за померлого годувальника ОСОБА_3, із врахуванням довідки про заробітну плату за 2001 рік.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач отримує пенсію у разі втрати годувальника за малолітньою донькою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за померлого ОСОБА_3, розмір пенсії якому був призначений відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. При нарахуванні пенсії по втраті годувальника пенсійним фондом нараховувалась пенсія ОСОБА_3 згідно даних персоніфікованого обліку (індивідуальних відомостях про застраховану особу ОСОБА_3В.) з наявної заробітної плати ВАТ “Володимир-Волиньське РТП” за 2000, 2002-2005 роки, не врахувавши заробітну плату за 2001 рік у зв'язку із відсутністю відомостей про заробітну плату ОСОБА_3 за 2001 рік.

Позивач зазначає, що отримала архівну довідку про нарахування заробітної плати ОСОБА_3 у ВАТ “Володимир-Волиньске РТП” за 2001 рік.

В березні 2018 року позивач звернулася із заявою до Нововолинсько-Іваничівського об’єднаного управління ПФУ Волинської області про перерахунок пенсії у разі втрати годувальника, що призначена відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, із врахуванням довідки про заробітну плату ОСОБА_3 за 2001 рік, яка видана Володимир-Волинським трудовим архівом за №197/24 від 06.09.2017 року. Однак, листом від 29.03.2018 року вих. №94/Щ-01 відповідач відмовив позивачу у перерахунку пенсії по втраті годувальника, так як у даних персоніфікованого обліку (індивідуальних відомостях про застраховану особу ОСОБА_3В.) наявна заробітна плата у ВАТ “Володимир-Волиньске РТП” за 2000, 2002-2005 роки, тобто не було відомостей про заробітну плату ОСОБА_3 за 2001 рік, хоча позивач надала відповідачу оригінал довідки з трудового архіву.

На підставі наведеного позивач просить позов задовольнити.

У відзиві на позов від 23.06.2018 року вих. №8375/18 (а.с.19) відповідач заперечує проти позову, вважає його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав. Вказує на те, що у трудовій книжці ОСОБА_3 зазначено, що він працював з 01.06.2000 року по 01.12.2005 року у ВАТ “Володимир-Волиньске РТП”, яке на даний час ліквідоване. Однак, у даних персоніфікованого обліку (індивідуальних відомостях про застраховану особу ОСОБА_3В.) наявна заробітна плата у ВАТ “Володимир-Волиньске РТП” за 2000, 2002-2005 роки. Оскільки у індивідуальних відомостях про застраховану особу ОСОБА_3 відсутні відомості про заробітну плату за 2001 рік, тому заробітна плата за цей період відповідно до статті 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” була взята за нуль.

Відповідач вважає, що під час відмови у здійсненні перерахунку пенсії по втраті годувальника діяв правомірно та у межах повноважень, визначених законодавством, а тому просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Згідно зі статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши докази та письмові пояснення, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що позивач – ОСОБА_1 отримує пенсію у разі втрати годувальника за малолітньою донькою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за померлого чоловіка та годувальника ОСОБА_3, що підтверджується копіями свідоцтва про шлюб серії 1-ЕГ №041663 від 31.10.2008 року, свідоцтва про народження серії 1-ЕГ №090410 від 26.02.2009 року, свідоцтва про смерть серії 1-ЕГ №205831 (а.с.11-13).

З матеріалів справи слідує, що позивач звернулася до Нововолинсько-Іваничівського об’єднаного управління ПФУ Волинської області із заявою про перерахунок пенсії у разі втрати годувальника з урахуванням довідки про заробітну плату за 2001 рік, додавши архівну довідку трудового архіву виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради від 06.09.2017 року №197/24 (а.с.10). У відповідь на цю заяву відповідач листом від 29.03.2018 року №94/Щ-01 (а.с.7) відмовив позивачу у перерахунку зазначеної пенсії з тих підстав, що у даних персоніфікованого обліку (індивідуальних відомостях про застраховану особу ОСОБА_3В.) наявна заробітна плата у ВАТ “Володимир-Волиньске РТП” лише за 2000, 2002-2005 роки.

Також відповідач у листі зазначив, що згідно вимог чинного законодавства для обчислення пенсії по втраті годувальника враховано: страховий стаж годувальника відповідно до вимог статті 24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, а саме по 31.12.2003 року - на підставі трудової книжки, з 01.01.2004 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку; заробітну плату годувальника відповідно до статті 40 цього Закону за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року враховано за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку. Оскільки у індивідуальних відомостях про застраховану особу ОСОБА_3 відсутні відомості про заробітну плату за 2001 рік, тому заробітна плата за цей рік взята за нуль, а враховувати заробітну плату на підставі довідок після 01.07.2000 року чинним законодавством не передбачено.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи, державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З 01.01.2004 року набув чинності Закон України Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058-IV від 09.07.2003 року (далі - Закон №1058-IV).

Суд зазначає, що Закон №1058-IV визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Згідно зі статтею 1 Закону №1058-IV, пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону №1058-IV за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (ОСОБА_4), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника (ч.1 ст.36 Закону №1058-IV).

Відповідно до ч.1 ст.37 Закону №1058-IV пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім'ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.

Частиною 1 статті 40 Закону №1058-IV передбачено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж. За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8 і 9 статті 11 цього Закону. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців. Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.

Абзацом 5 частини 1 статті 40 Закону №1058-IV визначено, що заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Відповідно до абзацу 2 статті 65 Закону України від 05.11.1991року №1788-XII “Про пенсійне забезпечення” (надалі Закон №1788-ХІІ) у разі відсутності відомостей про заробітну плату (виплати, дохід) у системі персоніфікованого обліку подаються документи про нараховану заробітну плату (виплати, дохід), видані в установленому законодавством порядку.

З листа Нововолинсько-Іваничівського об’єднаного управління ПФУ Волинської області від 29.03.2018 року №94/Щ-01 слідує, що у індивідуальних відомостях про застраховану особу ОСОБА_3 відсутні відомості про заробітну плату за 2001 рік, тому заробітна плата за цей рік взята за нуль.

Судом встановлено, що годувальник – ОСОБА_3 працював з 01.06.2000 року по 01.12.2005 року у Відкритому акціонерному товаристві “Володимир-Волиньске ремонтно-транспортне підприємство” (скорочена назва - ВАТ “Володимир-Волиньске РТП”).на посаді голови правління, що підтверджується копією його трудової книжки серії БТ-ІІ №5943556 (а.с.8).

Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 27.06.2018 року №1004148643 підтверджується, що 25.07.2008 року здійснена державна реєстрація припинення юридичної особи ВАТ “Володимир-Волиньске РТП” (а.с.22-26).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернулася до трудового архіву Виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради із заявою про отримання довідки про заробітну плату ОСОБА_3 за 2001 рік, на що отримала лист від трудового архіву від 06.09.2017 року вих. №197/27 разом з архівною довідкою від 06.09.2017 року №197/24, в якій зазначено, що ОСОБА_3 дійсно працював на ВАТ “Володимир-Волиньске РТП”, а також вказано розмір його заробітної плати у 2001 році на даному підприємстві (а.с.9-10). Довідка отримана на підставі ф.71, оп.1, ВАТ “Володимир-Волиньске РТП”.

Зазначену довідку позивач надала Нововолинсько-Іваничівському об’єднаному управлінню ПФУ Волинської області із заявою про перерахунок пенсії.

Отже, позивач до заяви про перерахунок пенсії у разі втрати годувальника - ОСОБА_3 подала відповідачу необхідні документи, які видані в установленому законодавством порядку та підтверджують розмір нарахованої йому заробітної плати у 2001 році.

Суд вважає, що відповідач протиправно не врахував первинні документи та не здійснив перерахунок пенсії у разі втрати годувальника - ОСОБА_3 за період його роботи у 2001 році на ВАТ “Володимир-Волиньске РТП”.

Пенсіонер (член сім'ї померлого годувальника) не може бути позбавлений пенсійного забезпечення, в тому числі і можливості збільшення його розміру, з підстав невнесення відповідних даних у систему персоніфікованого обліку, оскільки саме Виконавча дирекція Фонду зобов'язана забезпечувати відповідно до закону організацію і своєчасне внесення відомостей про страхувальників і застрахованих осіб до системи персоніфікованого обліку (п.8 ч.2 ст.64 Закону №1058-VІ). Також пенсіонер (член сім'ї померлого годувальника) не може бути позбавлений права на пенсійне забезпечення, в тому числі і на зміну його розміру, у зв'язку з неподанням відповідних відомостей про заробітну плату роботодавцем.

З огляду на вищевказане суд вважає помилковою позицію відповідача про неможливість перерахунку пенсії у разі втрати годувальника - ОСОБА_3 на підставі довідки про розмір його заробітної плати у 2001 році у зв'язку з відсутністю даних у системі персоніфікованого обліку.

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд вважає, що позивачем доведено обставини, на які він покликався у позовній заяві, а позовні вимоги відповідачем не спростовані.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання дій Нововолинсько-Іваничівського об’єднаного управління ПФУ Волинської області протиправними щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії у разі втрати годувальника - ОСОБА_3 за малолітньою донькою ОСОБА_2, 2009 року, з урахуванням архівної довідки трудового архіву Виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради від 06.09.2017 року №197/24 про розмір заробітної плати ОСОБА_3 за 2001 рік, а також зобов’язання здійснити такий перерахунок пенсії із врахуванням цієї довідки.

Керуючись статтями 243 – 246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, Закону України “Про пенсійне забезпечення”, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Нововолинсько-Іваничівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області (45400, Волинська область, місто Нововолинськ, бульвар Шевченка, будинок 7, ідентифікаційний код 40442724) щодо відмови ОСОБА_1 (45400, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) у перерахунку пенсії у разі втрати годувальника - ОСОБА_3 за малолітньою донькою ОСОБА_2, 2009 року, з урахуванням архівної довідки трудового архіву Виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради від 06.09.2017 року №197/24 про розмір заробітної плати ОСОБА_3 за 2001 рік.

Зобов’язати Нововолинсько-Іваничівське об’єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області здійснити перерахунок пенсії у разі втрати годувальника - ОСОБА_3 за малолітньою донькою ОСОБА_2, 2009 року, яка призначена відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, з урахуванням архівної довідки трудового архіву Виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради від 06.09.2017 року №197/24 про розмір заробітної плати ОСОБА_3 за 2001 рік.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” цього Кодексу. Апеляційна скарга може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.

Суддя В.Д. Ковальчук