Рішення № 75070941, 19.06.2018, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" червня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/346/18

Господарський суд Одеської області у складі судді Погребної К.Ф.

при секретарі судового засідання Арзуманян В.А.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №916/346/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Завод “Галичина” (43000, Волинська область, місто Луцьк, вул. Кременецька, буд. 38, код ЄДРПОУ 33513052) до відповідача: Акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Одесаобленерго” (65031, м. Одеса, вул.. М.Боровського, 28Б, код ЄДРПОУ 00131713) про скасування рішення

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю №б/н від 02.02.2018р.

Від відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю №5 від 29.12.2017р.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Завод “Галичина” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Одесаобленерго” про скасування рішення комісії Південного РЕМ, оформленого протоколом № 1/1549 засідання комісії з розгляду актів про порушення ОСОБА_3 користування електричною енергією від 09.01.2018 р.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначає, що Протокол №1/1549 від 09.01.2018р. засідання комісії з розгляду актів про порушення ОСОБА_3 користування електричною енергією був прийнятий з порушення діючих норм та правил ПКЕЕ.

10.04.2018р. за вх.. №2-1925/18 до суду від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у праві, в зв’язку з відсутністю предмету спору, з огляду на підписання між сторонами угоди про погашення заборгованості.

В задоволені зазначеного клопотання судом було відмовлено з огляду на той факт, що факт укладення 26.03.2018р. угоду про погашення заборгованості, не свідчить про відсутність перемету спору, з огляду на той факт що предметом пору у дійсній справі є скасування рішення комісії Південного РЕМ, оформленого протоколом № 1/1549 засідання комісії з розгляду актів про порушення ОСОБА_3 користування електричною енергією від 09.01.2018 р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.02.2018р. було відкрито провадження по справі №916/346/18. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.05.2018р. підготовче засідання було закрито, розгляд справи призначено по суті в судовому засіданні.

Відповідач 03.05.2018р. за вх.ГСОО №8952/18 надав до суду відзив на позовну заяву, згідно якого позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими безпідставними та просить суд в задоволені позову відмовити повністю.

Судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників стопін, суд встановив наступне.

16.02.2017р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Завод Галичина” та Публічним акціонерним товариством “Енергопостачальна компанія Одесаобленерго” було укладено Договір про постачання електричної енергії №7238 .

Відповідно до абз. 1 розділу 2 Договору сторони погодили під час виконання умов договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, керуватись чинним законодавством України, та Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії звання електроенергетики України від 31.07.96 N 28 (г0417-96) (надалі за текстом ПКЕЕ).

В результаті проведеної працівниками Відповідача перевірки 11.12.2017р. за адресою: вул. Іцхака Рабіна, 26 м.Одеса було виявлено порушення ПКЕЕ, а саме: п.6.40. п.10.2.9., про що складено ОСОБА_4 про порушення №8002614.

За результатом засідання комісії з розгляду актів про порушення ОСОБА_3 користування електричною енергією, комісією було прийнято рішення, яке оформлено Протоколом №1/1549 від 09.01.2018р.: провести розрахунок недоврахованої активної електроенергії за фактом виявленого порушення, а саме за період з дати укладення договору про постачання електричної енергії 16.02.2017р. по дату складання акта 11.12.2017р. по дозволеній потужності відповідно до Додатка 2 до ДПЕЕ7238, з урахуванням сплаченого споживання активної електроенергії у вказаний період по приладу обліку №0044762. Коефіцієнт використання електрообладнання прийняти рівним 0,75. Розрахунок реактивної електроенергії виконати за аналогічний період відповідно до п.5.10. Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії, затвердженої Наказом Міністерства палива та енергетики України 17.01.2002 №19 та зареєстрованої в МЮУ 01.02.2002 №93/6381, з урахуванням сплаченого споживання реактивної електроенергії у вказаний період по приладу обліку №0044762. Вартість обсягу електроенергії обчислити за тарифами відповідної групи споживачів, які діяли у визначений розрахунковий період. Обсяг не облікованої активної електроенергії складає 100262 кВт/год на суму 228614 грн. 51 коп., в т.ч. ПДВ. Обсяг не облікованої реактивної електроенергії складає 103591 кВАр/год на суму 11357 грн. 95 коп. в т.ч. ПДВ.

Позивач вважає, що Протокол №1/1549 від 09.01.2018р. засідання комісії з розгляду актів про порушення ОСОБА_3 користування електричною енергією був прийнятий з порушеннями діючих норм та правил, з огляду на наступне.

По перше ОСОБА_4 про порушення №8002614 від 11.12.2017р. складено без участі Споживача, або його представника .

Так, в ОСОБА_4 про порушення №8002614 від 11.12.2017р. визначено споживача як “орендатор ОСОБА_4Н.”. Позивач зазанчає, що на момент проведення перевірки єдиним уповноваженим представником ТОВ “Завод Галичина” буд директор ТОВ “Завод Галичина” ОСОБА_5. Таким чином, особа, яку зазначено в акті не є уповноваженим представником споживача, а лише забезпечив безперешкодний доступ представників енергопостачальної організації до засобів обліку та обладнання споживача для проведення контрольного огляду (технічної перевірки).

Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства (ч. 1,3 ст. 237 ПК України)

Представником споживача є особа, яка наділена відповідними повноваженнями за законом, Статутом товариства, за умовами договору, укладеного із постачальником електроенергії, за довіреністю чи на підставі наказу, який свідчить про наявність трудових правовідносин.

Отже за посилання позивача, ОСОБА_4 складений з порушенням п. 3.30, 6.41 ПКЕЕ. тобто без участі споживача, не може бути належним та допустимим доказом, що підтверджує факт порушення споживачем правил, зазначених у самому акті, і не бути покладений в основу прийнятого комісією рішення про нарахування вартості недоврахованої електричної енергії

По-друге, пунктом 6.40. ПКЕЕ передбачено, що у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 N 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04,07.2006 зa N 782/12656 (далі Методика).

Методика застосовується постачальником електричної енергії за регульованим тарифом електропередавальною організацією) (далі - енергопостачальник) при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією та/або виявлення фактів крадіжки електричної енергії, самовільного підключення до об'єктів електроенергетики і поживання електричної енергії без приладів обліку.

Відповідно до п.п. 3 п. 2.1. Методики: «Методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕ пошкодження приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку (фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів (у разі підтвердження факту »становлення та передачі на збереження споживачу цього індикатора), використання фазозсувного трансформатора тощо)».

Відповідно до пунктів 1.3. та 1.4 Методики: «Енергопостачальником з метою запобігання розкраданню електричної енергії на прилади обліку електричної енергії споживача можуть бути встановлені індикатори дії впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів (далі - індикатори).

На вимогу споживача електричної енергії під час встановлення представниками енергопостачальника індикаторів на прилад обліку на такі індикатори або прилади обліку (у разі встановлення приладів обліку з вмонтованим індикатором) мають надаватися копії сертифіката про сертифікацію та/або свідоцтва про атестацію цих індикаторів або приладів обліку».

Позивач вказує, що на його об’єкті за адресою: вул. Іцхака Рабіна, 26 м.Одеса було встановлено прилад обліку зав.номер №0044762 типу НІК 2303 АРП1, про що свідчить ОСОБА_4 опломбування №б/н від 15.11.2016р.

Технічні характеристики, функції та властивості лічильника типу НІК 2303 АРП1 описано в “ОСОБА_6 і експлуатації. Лічильники електричної енергії нетарифні. Частина 3.” (Виробник ТОВ “НІК- ЕЛЕКТРОНІКА”).

Відповідно до п.1.2. ОСОБА_6 з експлуатації, лічильники відповідають вимогам ТУ У 33.2-33401202-006:2007, ДСТУ 30207, ДСТУІЕС 62053-21, ДСТУІЕС 62053-23 і СОУ — Н МПЕ 40.1.35.110.

Відповідно до п.1.6. ОСОБА_6 з експлуатації “Захист лічильників від несанкціонованого втручання” передбачено, що кожух і кришка затискачів лічильників кріпляться до цоколя пломбованими гвинтами. Паз по периметру цоколя забезпечує перекриття цоколя й кожуха при з’єднанні не менше 4 мм, що виключає несанкціоноване проникнення до вимірювальної частини лічильників без пошкодження корпуса. При впливі на лічильник у журналі подій лічильника формується запис про вплив магнітного поля. Також, на щитку лічильника наклеєний індикатор магнітного поля “МАГНЕТ”, вплив магнітного поля фіксується індикатором за допомогою порушення його структури, що призводить до розтікання індикаторної суспензії.

Як вказує позивач із змісту ОСОБА_4 про порушення №8002614 від 11.12.2017р. вбачається: встановлені пломби (зазначені в акті) — не порушені; індикатор дії впливу постійного (змінного) магнітного або електричних полів М10295433 — не порушена структура; Додаток №1 не містить інформації, щодо точки приєднання “высокочастотного генератора“, за допомогою якого було здійснено вплив на роботу лічильника.

Отже на думку позивача, відповідачем взагалі не встановлено факт втручання позивачем в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів.

Крім того позивач зазначає, що згідно з п. п. З ч. 7 п. 3.1 Методики факт втручання споживача в роботу приладів обліку, факт пошкодження пломб та/або приладів обліку має бути підтверджений експертизою, яке проведена не була.

Посилаючись на вищенаведені обставини, Товариство з обмеженою відповідальністю “Завод “Галичина” звернулось до господарського суду Одеської області з відповідним позовом, за захистом свого порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

У відповідності до ч. 1 ст.11 Цивільного Кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти. (ч. 2 ст. 11 Цивільного Кодексу України).

При цьому, ст.12 Цивільного Кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Положеннями ст. 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, правовідносини між Публічним акціонерним товариством „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго та Товариством з обмеженою відповідальністю «Завод Гиличина» виникли на підставі укладеного між ними 16.02.2017р. року Договору №7238 про постачання електричної енергії.

Умовами вищезазначеного Договору передбачено, що Публічне акціонерне товариство “Енергопостачальна компанія “Одесаобленерго” продає електричну енергію Товариству з обмеженою відповідальністю «Завод Гиличина» для забезпечення потреб електроустановок останнього з приєднаною потужністю, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії», а Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод Гиличина» оплачує Публічному акціонерному товариству “Енергопостачальна компанія “Одесаобленерго” вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що під час виконання умов цього Договору з питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов’язуються керуватися законодавством України та Правилами користування електричною енергією.

Згідно із п. 6.41. ОСОБА_3 користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ України № 28 від 31.07.1996 р. (із змінами), у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих ОСОБА_3 або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.

11.12.2017р. представниками ПАТ “Енергопостачальна компанія “Одесаобленерго” була здійснена перевірка об’єкта за адресою м.Одеса, вул. Іцхака Рабіна, 26 Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Гиличина».

11.12.2017 р. під час проведення перевірки на об’єкті позивача - розташованому за адресою: м. Одеса, вул. Іцхака Рабіна, 26, уповноваженими представниками ПАТ «Одесаобленерго» у присутності уповноваженого представника, позивача було виявлено порушення позивачем ОСОБА_3 (мовою оригіналу): «ППЭЭ п. 6.40, п. 10.2.9. Влияние на работу счетного механизма электросчетчика электромагнитным полем, которая вызвана действием высокочастотного генератора. Электроэнергия потребляется, электросчетчиком не учитывается. При контра съеме показаний выявить невозможно.».

За результатами даної перевірки об’єкту Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Галичина» складено ОСОБА_4 про порушення №8002614.

Слід звернути увагу, що ані ОСОБА_3 користування електричною енергією, ані будь-який інший нормативно-правовий акт не надають постачальнику електричної енергії повноваження витребувати у осіб, які в момент проведення перевірки знаходяться на об’єкті споживача, документи, що підтверджують їх особу та повноваження на представництво інтересів споживача у правовідносинах в постачальником електричної енергії.

Зважаючи на те, що законодавцем чітко не визначено поняття «представник споживача», представником споживача є будь-яка особа, яка в момент проведення представниками постачальника електричної енергії перевірки з приводу дотримання споживачем ОСОБА_3 користування електричною енергією на об’єкті останнього, знаходилась на території споживача, мала доступ до закритих приміщень на об'єкти споживача або представилась працівникам енергопостачальної компанії як представник споживача.

При цьому, ані ОСОБА_3 користування електричною енергією, ані будь-який інший нормативно-правовий акт не передбачають необхідності закріплення повноважень представника споживача в окремому документі.

Так, 11.12.2017 р. під час проведення перевірки на об’єкті позивача доступ до приміщення позивача та до засобу обліку надала особа яка назвалась орендарем ОСОБА_4 При цьому, представник позивача знаходився на території позивача, зазначив, що він є представником позивача, мав доступ до закритих приміщень та до засобу обліку. Слід зауважити, що вільний доступ до електроустановок позивача з боку сторонніх осіб - був відсутній.

Крім того, представник позивача був присутній під час проведення перевірки, йому було продемонстровано порушення ОСОБА_3 користування електричною енергією, яке було виявлено представниками відповідача. Акт про порушення ОСОБА_3 № 8002614 від 11.12.2017р. складався у присутності ОСОБА_4, який відмовився підписати вказаний ОСОБА_4, про що зазначено в самому ОСОБА_4.

Таким чином, на думку суду, у представників відповідача не було підстав сумніватися в повноваженнях представника позивача, оскільки він допустив їх до перевірки, чого не може зробити не уповноважена особа.

Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховний Суд від 27.03.2018 р. по справі № 916/1385/17, та від 04.04.2018 р. по справі № 910/6959/17.

Крім того, зі змісту п. 6.41 ОСОБА_3 вбачається, що ОСОБА_4 підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову.

Акт № 8002614 від 11.12.2017 р. підписано трьома представниками ПАТ «Одесаобленерго». Представник позивача підписати ОСОБА_4 відмовився, про що зазначено в самому ОСОБА_4.

Отже, Акт № 8002614 від 11.12.2017 р. складено у відповідності до вимог ОСОБА_3 користування електричної енергії.

Актом № 8002614 від 11.12.2017 р. зафіксовано, (мовою оригіналу): «нарушение ППЭЭ п. 6.40, п. 10.2.9. Влияние на работу счетного механизма электросчетчика электромагнитным полем, которая вызвана действием высокочастотного генератора. Электроэнергия потребляется, электросчетчиком не учитывается. При контра съеме показаний выявить невозможно.»

Пунктом 6.40 ОСОБА_3 передбачено, що у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про опломбування, або пошкодження відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 р. № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 р. № 782/12656 (надалі Методика).

Відповідно до п. 1.2. Методики, Методика застосовується постачальником електричної енергії за регульованим тарифом (електропередавальною організацією) (далі -енергопостачальник) при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією та/або виявлення фактів крадіжки електричної енергії, самовільного підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без приладів обліку.

Згідно із п.п. 3 п. 2.1. Методики, Методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕ пошкодження приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку (фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів (у разі підтвердження факту встановлення та передачі на збереження споживачу цього індикатора), використання фазозсувного трансформатора тощо)».

Відповідно до п. 2.5. Методики, У разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2.1 цієї Методики, крім виявлення випадків фіксації індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу (W,кВт·год) визначається за формулою (2.4):

W=P·t·Kв,

де: P - потужність (кВт), визначена як:

а) сумарна максимальна потужність наявних у споживача на час складання акта про порушення ПКЕЕ струмоприймачів відповідно до їх паспортних даних (за умови, якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для даної точки обліку, зазначену в Договорі);

б) потужність, обчислена виходячи зі струму навантаження електроустановки споживача при підключенні всіх наявних на час складання акта про порушення ПКЕЕ струмоприймачів на максимальну потужність, визначеного на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології (за умови відсутності паспортних даних всіх струмоприймачів, наявних у споживача на час складення акта про порушення ПКЕЕ, та якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для даної точки обліку, зазначену в Договорі);

в) дозволена потужність для даної точки обліку, зазначена в Договорі (за умови, якщо потужність, визначена відповідно до положень підпунктів "а" або "б" цього пункту, перевищує дозволену потужність для даної точки обліку, ненадання споживачем інформації щодо паспортних даних струмоприймачів, недопуску представників постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) на свою територію для перевірки інформації щодо сумарної максимальної потужності струмоприймачів, відмови споживача від вимірювання струму навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних струмоприймачів на повну потужність);

t доб - тривалість роботи обладнання протягом доби (год.), що становить:

- при однозмінній роботі споживача - t = 8;

- при двозмінній роботі споживача - t = 16;

- при тризмінній роботі споживача - t = 24;

- при інших режимах роботи визначається на підставі Договору;

K (K в.і.) - коефіцієнт використання струмоприймачів (додаток1)

За умови згоди сторін коефіцієнт використання електрообладнання вибирається рівним Kв = 0,5. У разі недосягнення такої згоди та за умови недопуску споживачем представників постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) на свою територію для складення переліку струмоприймачів, про що має бути зазначено в акті про порушення, коефіцієнт використання електрообладнання вибирається рівним Кв = 0,75.

Д пер = Д пор + Д усун,

де: Д пор - кількість робочих днів споживача від дня останнього контрольного огляду приладу обліку або технічної перевірки (у разі коли технічна перевірка проводилась після останнього контрольного огляду приладу обліку) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у 6 календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення.

Якщо споживач встановив пристрій, що занижує покази приладу обліку, вчинив інші дії, що призвели до недообліку спожитої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості, Д пор визначається виходячи з кількості робочих днів споживача з дня останньої технічної перевірки, або допуску електроустановки споживача в експлуатацію, або набуття прав власності або користування (у разі якщо технічна перевірка у період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію або набуття ним права власності на об'єкт до дати виявлення порушення не проводилась), але не більше ніж за три роки;

Д усун. - кількість робочих днів споживача від дня виявлення порушення до дня його усунення або від дня виявлення порушення до дня припинення електропостачання через невиконання споживачем припису чи вимоги щодо усунення порушення. Д усун має бути зазначено в акті про порушення. У разі коли під час оформлення акта про порушення неможливо точно визначити термін, протягом якого будуть усунені порушення, Д усун. визначається у двосторонньому акті, складеному сторонами після усунення порушення. При цьому нарахування, передбачені цією Методикою, здійснюються після складення зазначеного двостороннього акта.

З урахуванням наведеного, 09.01.2018 р. комісія по розгляду актів Південного РЕМ ПАТ «Одесаобленерго» розглянула ОСОБА_4 № 8002614 від 11.12.2017 р. та вирішила провести розрахунок вартості недоврахованої активної електричної енергії відповідно до п. 2.5. Методика № 562 за період з дати укладення договору про постачання електричної енергії (16.02.2017р.) по дату складання ОСОБА_4 (11.12.2017р.), по дозволеній потужності відповідно до Додатку № 2 до Договору про постачання електричної енергії № 7238 від 16.02.2017р., з урахуванням сплаченого споживання активної електроенергії у вказаний період по приладу обліку №0044762. Коефіцієнт використання електрообладнання прийнятий рівним 0,75. Також вирішено, розрахунок реактивної електроенергії виконати за аналогічний період відповідно до п. 5.10. Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України № 19 від 17.01.2002 р. (надалі - Методика № 19) на загальну суму 239 972,46грн.

Вказане рішення відповідача оформлене протоколом № 1/1549 від 09.01.2018 р. до якого додається розрахунок обсягу та вартості недоврахованої електричної енергії

Копія протоколу № 1/1549 від 09.01.2018 р. та рахунки на загальну суму 239 972,46 грн. були направлені позивачу із супровідним листом № 130/03-20 від 10.01.2018 р.

Дослідивши обставини спору, судом було встановлено що здійснений Публічним акціонерним товариством „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго розрахунок вартості та обсягу недоврахованої електричної енергії на суму 239 972,46 грн. - є законним та обґрунтованим та таким, що відповідає положенням п. 2.5. та 5.10 Методики.

Крім того, виходячи з приписів положень п. 2.1. Методики, факт втручання у роботу засобу обліку підлягає доведенню лише у випадках виявлення у споживача порушень, визначених в п.п. 1 п. 2.1. Методики, у вигляді пошкодження пломб держповірителя на засобі обліку.

Проте, порушення, яке було виявлено у позивача, відноситься до порушень, які визначені у п.п. 3 п. 2.1. Методики, отже відсутня необхідність доводити факт втручання споживача в роботу засобу обліку.

Слід зазначити, що згідно із п. 4.2.3. договору про постачання електричної енергії № 7238 від 16.02.2017р., споживач сплачує постачальнику електричної енергії вартість недоврахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 р. № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 р. № 782/12656, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою.

Відповідно до п. 4.2.5. договору № 7238 від 16.02.2017 р., споживач не несе відповідальності перед постачальником електричної енергії відповідно до вимог пунктів 4.2.1.-4.2.3. цього Договору, якщо доведе, що порушення виникли з вини постачальника електричної енергії або внаслідок дії обставин непереборної сили.

Відповідно до п. 3 ст. 235 ГК України, оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання.

Крім того, положення ОСОБА_3 користування електричною енергією та Методики також не містять обов’язку постачальника електричної енергії доводити вину споживача у вчиненні порушення ОСОБА_3

Таким чином, сам факт виявлення у споживача порушення ОСОБА_3 користування електричною енергією є підставою для застосування до нього оперативно господарської-санкції на підставі Методики, незалежно від наявності вини споживача у вчиненні такого порушення.

Факт порушення позивачем ОСОБА_3 користування електричною енергією, зафіксований в ОСОБА_4 № 8002614 від 11.12.2017 р., не було спростовано під час проведення засідання комісії за участю представника позивача, що свідчить про правомірність нарахування вартості необлікованої електричної енергії, у зв’язку з чим безпідставним є посилання позивача на необхідність доведення факту втручання в роботу приладу обліку, оскільки встановлення вказаних обставин не входить в предмет доказування по даній справі.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Завод Галичина” про скасування Рішення комісії Південного РЕМ, оформленого Протоколом №1/1549 засідання комісії з розгляду актів про порушення ОСОБА_3 користування електричною енергією від 09.01.2018р, не підлягають задоволенню судом у зв’язку з їх не відповідністю фактичним обставинам справи, вимогам чинного законодавства, недоведеністю та безпідставністю, у зв’язку з чим, в задоволенні позову судом відмовляється.

Що до посилань позивача на необхідність застосування судом положень ст. 237 ЦК України щодо представництва юридичної особи, суд їх до уваги не приймає з огляду на таке.

Відповідно до п. 1 ст. 237 ЦК України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов’язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Таким чином, положення статті 237 ЦК України регулюють порядок та підстави представництва юридичної особи під час вчинення правочину. Проте, Акт про порушення №8002614 від 11.12.2017 р. за своєю правовою природою не є правочином, а є лише документом, який фіксує факт порушення ОСОБА_3 та не створює будь-яких прав та обов’язків для сторін.

Крім того, суд критично ставиться до посиланнь позивача на п. 1.2. та п. 1.6. ОСОБА_6 з експлуатації лічильника, оскільки надана позивачем ОСОБА_6 з експлуатації стосується усіх виконань лічильників типу НІК 2303.

Так, зі змісту таблиці 1.1. ОСОБА_6 з експлуатації лічильника НІК 2303 вбачається, що такі лічильники можуть мати різні функціональні властивості, від чого залежить їх маркування. Так, наприклад лічильники НІК 2303 можуть мати вбудовані датчики магнітного поля (в такому разі наявне маркування «М») або датчики електромагнітного поля (в такому разі наявне маркування «С»). При цьому, в таблиці 1.1. зазначено, що при виконанні лічильників з датчиком магнітного поля можливе умовне позначення без «М», але з написом на щитку «індикація магнітного поля»; при виконанні лічильників із датчиком електромагнітного поля можливе умовне позначення без «С», але з написом на щитку «захист від радіозавод».

В той же час, у позивача встановлений лічильник НІК 2303 АРП1 (згідно технічного паспорту № 017350 від 02.12.2016 р.), який не має ані вбудованого датчика магнітного поля, ані датчика електромагнітного поля.

Маркування встановленого у позивача лічильника - АРП1, згідно наданої позивачем ОСОБА_6 з експлуатації, свідчить лише про те, що у позивача встановлений лічильник, який: обліковує активну та реактивну енергію (маркування АР згідно таблиці 1.1.); є лічильником прямого включення з номінальної напругою - 3x220/380 В, номінальною (максимальною) силою струму - 5(100) А (маркування ПІ згідно таблиць 1.1. та 1.2.).

Отже, лічильники НІК 2303 можуть мати різне виконання, як з датчиками, так і без. Проте, встановлений у позивача лічильник НІК 2303 АРП1 не має вбудованого датчика фіксації електромагнітного поля.

Безпідставними є також посилання позивача на те, що в ОСОБА_4 № 8002614 від 11.12.2017р. вказано на відсутність порушення індикатора магнітного поля «МАГНЕТ» №М10295433, оскільки такий індикатор фіксує лише магнітний влив на роботу приладу обліку. Однак, у позивача був виявлений високочастотний генератор, який електромагнітний вплив на роботу приладу обліку, а отже його вплив не може зафіксований індикатором «МАГНЕТ» №М10295433

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об’єктивного з’ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

В процесі розгляду справи судом було прийнято, досліджено та надано оцінку всім доводам та запереченням позивача та відповідача надано можливість їх представникам в судовому засіданні обґрунтувати свої правові позиції щодо позову.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Завод “Галичина” є не обґрунтованими, матеріалами справи не підтверджуються, в зв’язку з чим задоволенню не підлягають.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на позивача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Завод “Галичина” (43000, Волинська область, місто Луцьк, вул. Кременецька, буд. 38, код ЄДРПОУ 33513052) до Акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Одесаобленерго” (65031, м. Одеса, вул.. М.Боровського, 28Б, код ЄДРПОУ 00131713) про скасування Рішення комісії Південного РЕМ, оформленого Протоколом №1/1549 засідання комісії з розгляду актів про порушення ОСОБА_3 користування електричною енергією від 09.01.2018р. – відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю “Завод “Галичина” (43000, Волинська область, місто Луцьк, вул. Кременецька, буд. 38, код ЄДРПОУ 33513052)

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 02 липня 2018 р.

Суддя К.Ф. Погребна