Рішення № 75070704, 02.07.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.07.2018Справа № 910/4521/18

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Бондаренко Г. П.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/4521/18

за позовом Комунального підприємство Київської обласної ради "Друкар" (вул. Ярославська, 11, м. Ірпінь, Київська область,08200)

до Фізичної особи-підприємця Горносталь Ядвіги Станіславівни (АДРЕСА_1)

про стягнення заборгованості та розірвання договору

без виклику представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "Друкар" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця (далі - відповідач) про стягнення заборгованості по орендній платі та розірвання договору оренди.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором оренди нерухомого майна, що перебуває в спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області № 54/15 від 27.10.2015 та за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 54/15-1 від 23.09.2016, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача 88 323, 03 грн, з яких 52 104, 14 грн заборгованості по оплаті орендної плати, 2 680, 14 грн витрат, пов'язаних з утриманням будинку, 2 459, 48 грн витрат, пов'язаних з утриманням земельної ділянки, 31 079, 27 грн по відшкодуванню витрат за комунальні послуги, також позивач просить суд розірвати договір оренди нерухомого майна, що перебуває в спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області № 54/15 від 27.10.2015, укладений між позивачем та відповідачем. Крім того, позивач просить покласти на відповідача витрати, пов'язані зі сплатою судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено здійснювати розгляд справи №910/4521/18 за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без виклику сторін; запропоновано сторонам надати докази по справі та повідомлено, що подання ними додаткових письмових доказів, висновків експертів, клопотань, заяв, пояснень, можуть бути подані до суду у строк до 20.05.2018.

Позивач був належним чином повідомлений про відкриття провадження по справі №910/4521/18, про що в матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення ухвали Господарського суду міста Києва від 23.04.2018.

Суд зазначає, що відповідач повідомлявся ухвалою суду про відкриття провадження у справі № 910/4521/18 за адресою, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: АДРЕСА_1.

Згідно із ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Також у відповідності до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до поштового повернення № 0103047091776, яке повернулося на адресу Господарського суду міста Києва, поштове відправлення з ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2018 у справі № 910/4521/18 не було вручене під час доставки, про що вказано: "за закінченням терміну зберігання".

Зі змісту пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали.

Крім того, судом враховано, що у відповідності до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень (ч. 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

З урахуванням наведеного відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.04.2018 у справі № 910/4530/18 у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, між позивачем, як орендодавцем за умовами договору, та відповідачем, як орендарем за умовами договору, 28.10.2015 було укладено договір оренди нерухомого майна, що перебуває в спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області № 54/15 (далі за текстом - договір).

Згідно з п. 1.1. договору орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування будівлю кафе (надалі - майно), загальною площею 54,3 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 3. Майно знаходиться на балансі Комунального підприємства Київської обласної ради «Друкар» (надалі - балансоутримувач), вартість якого визначено згідно зі звітом про незалежну оцінку, здійснену станом на 31 серпня 2015, і становить 401 921,00 грн. без ПДВ.

Пунктом 2.1. укладеного договору передбачено, що орендар вступає в строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна.

В п. 2.3. договору сторони визначили, що майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання - передачі. Обов'язок щодо складання акта приймання - передачі про повернення майна покладається на орендаря.

Пунктом 3 договору встановлено порядок розрахунку розміру орендної плати за майно. Так, згідно п. 3.1. договору, орендна плата визначається за результатами конкурсу (орендна плата може бути встановлена за домовленістю сторін, але не менше розміру, визначеного на підставі чинного законодавства України у сфері орендних відносин), і становить за перший місяць оренди 5 267, 10 грн без ПДВ з врахуванням індексу інфляції за серпень 2015 року.

У відповідності до п. 3.2. договору, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. При дефляції (коли індекс інфляції менше 1) для розрахунку орендної плати застосовується індекс 1.

Згідно з п. 3.3. договору, орендна плата перераховується орендарем у розмірі 100 % на розрахунковий рахунок балансоутримувача щомісячно не пізніше 5 числа на умовах попередньої оплати. Кінцевий розрахунок за кожний місяць оренди проводиться орендарем, після коригування орендної плати на індекс інфляції, згідно з виставленим рахунком, протягом 3-х днів із дня отримання рахунку.

В п. 3.6. договору сторонами було погоджено, що у разі несплати орендарем орендної плати (повністю або частково) у встановлені строки, орендодавець має право ставити питання про розірвання договору оренди.

Відповідно до п. п. 5.7., 5.8. договору відповідач зобов'язувався сплачувати орендну плату та відшкодовувати витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна, які не входять до орендної плати.

Відповідно до п. 10.1 договору, та згідно з ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України сторони домовились про те, що умови даної угоди застосовуються до відносин між ними, які виникли до її укладання. Цей договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 27 жовтня 2015 року по 26 вересня 2018 року включно.

Згідно акту прийому-передачі нежитлового приміщення від 01.02.2016 орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду майно.

Крім того, 23.09.2016 між позивачем, як балансоутримувачем, та відповідачем, як орендарем, було укладено договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 54/15-1 (надані - договір про відшкодування витрат).

У відповідності до умов договору про відшкодування витрат балансоутримувач забезпечує відшкодування комунальних послуг та послуг пов'язаних з утриманням орендованого майна, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 3, а також утримання прибудинкової території, а орендар бере участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі або пропорційно кількості користувачів чи за кількістю джерел електрообладнання (п. 1.1. договору про відшкодування витрат).

Відповідно до п. 2.2.3. договору про відшкодування витрат орендар зобов'язався не пізніше 28 числа поточного місяця вносити плату на рахунок балансоутримувача будівлі за санітарне обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень будівлі, технічне обслуговування будівлі відповідно до загальної площі приміщення, на ремонт відповідно до відновної вартості приміщення, а також за комунальні послуги.

Згідно з п. 5.2. договору про відшкодування витрат, цей договір набирає чинності з моменту підписання та поширює його дію з 27 жовтня 2015 року до 26 вересня 2018 року включно.

Позивач, звертаючись до суду з даним позовом зазначає, що відповідачем належним чином не виконані взяті на себе зобов'язання за договором, в частині повної та своєчасної сплати орендної плати, та за договором про відшкодування витрат, в частині відшкодування відповідних витрат, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість (належні до сплати за договорами платежі вносилися відповідачем не в повному обсязі). Так, за розрахунком позивача, не спростованим відповідачем, станом на 01.04.2018 відповідач має заборгованість перед позивачем за договором та за договором про відшкодування витрат: по оплаті орендної плати в розмірі 52 104, 14 грн за період з серпня 2016 року по березень 2018 року; по відшкодуванню витрат, пов'язаних з утриманням будинку - 2 680, 14 грн за період з квітня 2016 року по березень 2016 року; по відшкодуванню витрат пов'язаних з утриманням земельної ділянки - 2 459, 48 грн за період травня 2017 року по березень 2018 року; по відшкодуванню витрат за комунальні послуги - 31 079, 27 грн за період з березня 2016 року по березень 2018 року. Разом - 88 323, 03 грн.

Предметом позову у справі є матеріально - правові вимоги позивача до відповідача про стягнення заборгованості за договором та договором про відшкодування витрат в сумі 88 323, 03 грн та про розірвання договору.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданнівсіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

За своєю правовою природою договір оренди нерухомого майна, що перебуває в спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області від 27.10.2015 є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України (далі за текстом - ГК України), ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Як встановлено судом свої зобов'язання за договором з серпня 2016 року по березень 2018 року по внесенню орендних платежів відповідач виконував неналежним чином (орендні платежі вносилися не регулярно та не в повному обсязі), внаслідок чого у нього виникла перед позивачем заборгованість в розмірі 52 104, 14 грн, строк оплати якої у відповідності до п. 3.3. договору настав, доказів оплати якої матеріали справи не містять.

Договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 54/15-1 від 23.09.2016 за своєю правовою природою є договором про надання житлово - комунальних послуг, а відтак між сторонами також виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 63 ЦК України та Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Відповідно до положень ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до положень ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно положень ст. 905 ЦК України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Як встановлено судом свої зобов'язання за договором про відшкодування витрат по внесенню передбачених вказаним договором платежів відповідач виконував неналежним чином (відшкодування вносилися не регулярно та не в повному обсязі), внаслідок чого у нього виникла перед позивачем заборгованість: по відшкодуванню витрат, пов'язаних з утриманням будинку - 2 680, 14 грн за період з квітня 2016 року по березень 2016 року; по відшкодуванню витрат пов'язаних з утриманням земельної ділянки - 2 459, 48 грн за період травня 2017 року по березень 2018 року; по відшкодуванню витрат за комунальні послуги - 31 079, 27 грн за період з березня 2016 року по березень 2018 року, строк оплати якої у відповідності до п. 2.2.3. договору про відшкодування витрат настав, доказів оплати якої матеріали справи не містять.

Загальна заборгованість відповідача перед позивачем станом на 01.04.2018 по договору та договору про відшкодування витрат складає 88 323, 03 грн.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості у розмірі 88 323, 03 грн відповідачем суду не надано.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором та договором про відшкодування витрат в сумі 88 323, 03 грн належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк оплати орендних платежів та платежів за договором про відшкодування витрат, у відповідності до п. 3.3. договору та п. 2.2.3. договору про відшкодування витрат є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу за договорами укладеними сторонами у розмірі 88 323, 03 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог про розірвання договору. Згідно положень ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору. Відповідно до п. 3.6. договору у разі несплати орендарем орендної плати (повністю або частково) у встановлені строки, орендодавець має право ставити питання про розірвання договору оренди.

Відповідно до ст.651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

З наведених норм вбачається, що цивільно-правова відповідальність полягає у покладенні на боржника передбачених законом невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав, або заміні невиконаного обов'язку новим, або у виникненні нового додаткового обов'язку. Одним з таких видів цивільно-правової відповідальності є розірвання договору, у разі невиконання боржником своїх зобов'язань за договором. Юридичною підставою цивільно-правової відповідальності, в тому числі у вигляді розірвання договору, як негативного для боржника наслідку вчиненого ним порушення зобов'язання є наявність сукупності наступних умов: 1) протиправна поведінка боржника; 2) шкідливий результат такої поведінки; 3) причинно-наслідковий зв'язок між даними поведінкою та шкодою; 4) вина боржника. При цьому, виною є психічне ставлення боржника до своєї поведінки та її наслідків. Відсутність вини повинна доводитися боржником.

Судом встановлене порушення відповідачем умов договору, яке з огляду на його тривалість є істотним. На підставі викладеного вище суд дійшов висновку, що позов у частині розірвання договору обґрунтований, підтверджується зібраними у справі доказами, відтак підлягає задоволенню.

За таких обставин та враховуючи викладене вище позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Комунального підприємство Київської обласної ради "Друкар" до Фізичної особи-підприємця Горносталь Ядвіги Станіславівни про стягнення заборгованості та розірвання договору задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Горносталь Ядвіги Станіславівни (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Комунального підприємство Київської обласної ради "Друкар" (вул. Ярославська, 11, м. Ірпінь, Київська область,08200; ідентифікаційний код 02466949) 88 323 (вісімдесят вісім тисяч триста двадцять три) грн 03 коп. основної заборгованості та 3 524 (три тисячі п'ятсот двадцять чотири) грн 00 коп. судового збору.

3. Розірвати договір від 27.10.2015 оренди нерухомого майна, що перебуває в спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області, укладений між Комунальним підприємство Київської обласної ради "Друкар" (вул. Ярославська, 11, м. Ірпінь, Київська область,08200; ідентифікаційний код 02466949) та Фізичною особою-підприємцем Горносталь Ядвігою Станіславівною (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1).

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 02.07.2018.

Суддя Г.П. Бондаренко