Рішення № 75070244, 26.06.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.2018м. ДніпроСправа № 904/1510/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г. за участю секретаря судового засідання Клевець К.В.

за позовом Заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради, м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МТ-1", м. Дніпро

Третя особа яка не заявляє самостійних вимог на боці Позивача: Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради, м. Дніпро

про стягнення сплати за договором про пайову участь у сумі 4 379 345,25 грн.

Представники:

Прокурор Дідікова А.О. - посвідчення № 033466 від 18.05.2015

Від позивача не з'явився

Від відповідача не з'явився

Від Третьої особи ОСОБА_1 - представник за довіреністю № 10/13-806 від 28.12.2017

СУТЬ СПОРУ:

Заступник прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МТ-1" про стягнення сплати за Договором про пайову участь (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) у сумі 4 379 345,25 грн., яка складається з основного боргу 3 557 040,35 грн., пені - 482 782,96 грн., 3% річних - 68 119,76 грн., інфляційних втрат - 271 402,18 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпра, в частині перерахування коштів за вказаним договором.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 17.04.2018.

08.05.2018 Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на боці Позивача надала пояснення на позовну заяву в яких зазначила, що постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.08.2017 залишено без змін рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2017 у справі № 904/9405/16, яким визнано укладеним договір про пайову участь замовників на розвиток інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпра в редакції Позивача - Дніпровської міської ради. Відповідно до умов договору ТОВ "МТ-1" зобов'язано сплатити кошти пайової участі в сумі 3 557 040,35 грн. з моменту укладення договору.

Крім того, Третя особа вказала, що згідно до пункту 5.3 Договору за несвоєчасну або неповну сплату коштів пайової участі забудовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожний день прострочки. Департамент економіки, фінансів та міського бюджету листом від 23.10.2017 № 10/15-632 звертався до ТОВ "МТ-1" з проханням терміново сплати кошти пайової участі. До теперішнього часу кошти не сплачено.

Ухвалою від 08.05.2018 судове засідання відкладено на 30.05.2018.

29.05.2018 заступник прокурора Дніпропетровської області надав до суду заяву про зміну (зменшення розміру) позовних вимог в якій зазначив, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом чи договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, отже враховуючи викладене, пеню для стягнення з відповідача слід нараховувати за період з 03.08.2017 по 03.02.2018 та її сума становить 482 782,96 грн.

На підставі викладеного прокурор просив стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 4 379 345,25 грн., яка складається з основного боргу 3 557 040,35 грн., пені - 482 782,96 грн., 3% річних - 68 119,76 грн., інфляційних втрат - 271 402,18 грн.

Ухвалою від 30.05.2018 прийнято зазначену заяву до розгляду, закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 26.06.2018.

Прокурор підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Позивач у судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з відпусткою представника, якому доручено представництво інтересів позивача у даній справі.

Клопотання позивача про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню, оскільки відповідач, як юридична особа, був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 1. ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частиною першою статті 58 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 73, 74, 77 ГПК).

Позивачем неможливість такої заміни представника не доведена, як і не надано належних доказів на підтвердження свого клопотання.

Відповідач явку повноважного представника у жодне судове засідання не забезпечив, відзив на позов та докази на його обґрунтування не надав.

Про засідання суду відповідач повідомлявся на адресу, вказану в позові та ЄДР, конверти повернулися на адресу суду з відміткою поштової установи.

Правилами надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.09р. № 270 передбачено, що у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причини невручення. Поштові відправлення, поштові перекази повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі його письмової заяви, письмової відмови адресата від одержання чи закінчення встановленого строку зберігання.

Оскільки ухвали суду, у вищенаведених поштових відправленнях, про відкриття провадження у справі та відкладення розгляду справи направлялися відповідачеві на адресу, вказану в позові та ЄДР і повернулися на адресу суду з відміткою поштової установи, суд вважає, що Відповідач належним чином повідомлявся про розгляд справи судом і, лише у силу нехтування своїми правами на одержання поштового відправлення, відповідач не одержав ухвали суду, чим позбавив себе можливості захисту від вимог позивача.

Стаття 43 ГПК України зобов'язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Крім того, суд зазначає, що в силу приписів статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Отримавши позовну заяву Позивача, яка була надіслана Відповідачу 11.04.2018 (опис вкладення у цінний лист, який є додатком до позовної заяви у даній справі), останній не був позбавлений можливості дізнатись в суді про подальший перебіг питання щодо зазначеного позову та своєчасно ознайомлюватись з відповідними судовими рішеннями суду першої інстанції в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Судовий процес фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

В судовому засіданні 26.06.2018 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення в порядку ст. 240 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення прокурора, представника третьої особи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позов поданий прокурором на підставі ст.131-1 Конституції України, п.2 ч.1 ст.2, ст.23 Закону України "Про прокуратуру" та ст.2 ГПК України, в інтересах держави, яка уповноважила органи місцевого самоврядування здійснювати відповідні функції у правовідносинах містобудівної діяльності.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2017 у справі № 904/9405/16, яке залишене без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.08.2017, визнано укладеним між Дніпровською міською радою (далі – Міська рада, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МТ-1» (далі – Забудовник, Відповідач) Договір про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпра (далі – Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору предметом даного договору є здійснення оплати Забудовником величини пайової участі на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпра (далі - величина пайової участі) шляхом перерахування грошових коштів до спеціального фонду міського бюджету у зв'язку з новим будівництвом будівлі комерційного призначення (І черга), за адресою: Запорізьке шосе в районі цвинтаря, що знаходиться на земельній ділянці за кадастровим номером 1210100000:02:128:0027, яка передана в оренду Забудовнику на підставі рішення міської ради від 30.11.2011 № 167/17 та договору оренди землі від 29.02.2012 за реєстровим номером 328.

Пунктом 2.1. Договору встановлено, що величина пайової участі відповідно до декларації про готовність від 15.07.2015 № ДП143151960604 по І черзі згідно з розрахунком (додаток № 1 до даного договору) становить 3 557 040,35 (Три мільйони п'ятсот п'ятдесят сім тисяч сорок) грн. 35 коп. (без ПДВ).

Кошти пайової участі сплачуються в повному обсязі єдиним платежем або частинами за графіком, який є невід'ємною частиною даного договору (п. 2.2. Договору).

Забудовник зобов'язаний перерахувати величину пайової участі у розвитку інфраструктури м. Дніпропетровська, яка визначена п. 2.1. даного договору та відповідним розрахунком, до спеціального фонду міського бюджету на умовах, визначених договором (п.п. 3.2.1. п. 3.2. Договору).

У відповідності до п.п. 3.3.1, 3.3.3. п. 3.3. Договору міська рада має право: вимагати від Забудовника додержання вимог чинного законодавства з питань пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту; вимагати від Забудовника своєчасної та в повному обсязі сплати величини пайової участі.

Згідно п. 4.1. Договору забудовник сплачує величину пайової участі, вказану у п. 2.1. даного договору, у строки згідно із графіком (додаток № 2 до договору) до спеціального фонду міського бюджету за наступними реквізитами:

Одержувач: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровськ

Банк одержувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровськ

МФО: 805012

Код ЄДРПОУ: 37988155

р/р: 31519921700002

Код бюджетної класифікації: 24170000 “Надходження коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту”.

Пунктами 6.6. та 6.7. Договору встановлено, що невід'ємною частиною даного договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури міста (додаток № 1 до договору). Невід'ємною частиною даного договору є Графік сплати величини пайової участі (додаток № 2 до договору).

Графіком сплати (додаток №2 до Договору) встановлено, що величина пайової участі у сумі 3 557 040,35 грн. підлягає сплаті з моменту укладення договору.

Відповідач у встановлені договором строки не перерахував величину пайової участі у сумі 3 557 040,35 грн.

З матеріалів справи вбачаться, що позивачем направлено на адресу відповідача претензію № 10/15-632 від 23.10.2017 з вимогою оплатити величину пайової участі у сумі 3 557 040,35 грн. (а.с. 45-46).

Направлення зазначеної претензії підтверджується фіскальними чеками та описами вкладення (а.с. 47, 48).

Відповідач відповіді на претензію не надав, суму боргу у розмірі 3 557 040,35 грн. не оплатив, що і стало підставою для звернення з позовом.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд прийшов до висновку про задоволення позову на підставі наступного.

Відповідно до статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов’язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об’єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

До пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не залучаються замовники у разі будівництва:

1) об’єктів будь-якого призначення на замовлення державних органів або органів місцевого самоврядування за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;

2) будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення;

3) будинків житлового фонду соціального призначення та доступного житла;

4) індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів, господарських споруд, розташованих на відповідних земельних ділянках;

5) об’єктів комплексної забудови територій, що здійснюється за результатами інвестиційних конкурсів або аукціонів;

6) об’єктів будівництва за умови спорудження на цій земельній ділянці об’єктів соціальної інфраструктури;

7) об’єктів, що споруджуються замість тих, що пошкоджені або зруйновані внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру;

8) об’єктів, передбачених Державною цільовою програмою підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, за рахунок коштів інвесторів;

9) об’єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об’єктів енергетики, зв’язку та дорожнього господарства (крім об’єктів дорожнього сервісу);

10) об’єктів у межах індустріальних парків на замовлення ініціаторів створення індустріальних парків, керуючих компаній індустріальних парків, учасників індустріальних парків.

Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об’єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об’єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.

Встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати:

1) 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об’єкта - для нежитлових будівель та споруд;

2) 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об’єкта - для житлових будинків.

Органам місцевого самоврядування забороняється вимагати від замовника будівництва надання будь-яких послуг, у тому числі здійснення будівництва об’єктів та передачі матеріальних або нематеріальних активів (зокрема житлових та нежитлових приміщень, у тому числі шляхом їх викупу), крім пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, передбаченої цією статтею, а також крім випадків, визначених частиною п’ятою статті 30 цього Закону.

Розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об’єкта, з техніко-економічними показниками.

У разі зміни замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму коштів, сплачених попереднім замовником відповідно до укладеного ним договору про пайову участь.

Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об’єкта будівництва в експлуатацію.

Істотними умовами договору є:

1) розмір пайової участі;

2) строк (графік) сплати пайової участі;

3) відповідальність сторін.

Невід’ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об’єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

Кошти, отримані як пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту.

Інформація щодо договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту та його виконання зазначається у декларації про готовність об’єкта до експлуатації або в акті готовності об’єкта до експлуатації.

На виконання вимог Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" Дніпровською міською радою 29.07.2011 прийнято рішення №5/14 “Про внесення змін до рішення міської ради від 21.03.2007 №6/11 “Про порядок залучення коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпропетровська”.

Відповідно до Порядку залучення коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпропетровська, затвердженого рішенням Дніпровської міської ради від 21.03.2007 № 6/11 (з наступними змінами та доповненнями), уповноваженим органом, що здійснює реєстрацію звернень замовників про укладання договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста, готує відповідні договори для укладання та здійснює контроль за виконанням замовниками умов цих договорів є фінансово-економічний департамент Дніпровської міської ради.

Правонаступником фінансово-економічного департаменту міської ради, відповідно до рішення Дніпровської міської ради №53/16 від 01.12.2016 “Про затвердження Положення про департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради” (далі - Положення), є департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради.

Відповідно до п. п. 3.2.11, 3.2.12 Положення, департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради здійснює моніторинг за надходженням коштів пайової участі до спеціального фонду міського бюджету, готує звернення до замовників (забудовників), якими порушено виконання договірних зобов'язань з пайової участі, та передає їх до управління правового забезпечення Дніпровської міської ради для подальшої роботи.

Враховуючи наведені норми права суд зазначає, що суб’єкт господарювання, який має намір здійснити забудову у населеному пункті, повинен укласти договір з органом місцевого самоврядування та сплатити пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту до прийняття об’єкта будівництва в експлуатацію, відповідно до порядку, встановленому цим органом місцевого самоврядування.

Так, матеріали справи свідчать про те, що Відповідач ухилявся як від укладення договору, так й від сплати суми пайової участі. Зокрема, передбачений Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" договір укладений з ним примусово в судовому порядку, а об’єкт будівництва прийнятий в експлуатацію без уплати Відповідачем суми пайової участі.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Таким чином, враховуючи, що умови Договору, які безпосередньо випливають з положень Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та рішення Дніпровської міської ради № 5/14 від 29.07.2011 "Про внесення змін до рішення міської ради від 21.03.2007 № 6/11 "Про порядок залучення коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпропетровська" забудовником в особі ТОВ "МТ-1" на час розгляду справи не виконано, позовні вимоги прокуратури про стягнення з Відповідача на користь Дніпровської міської ради 3 557 040,35 грн. заборгованості зі сплати основного зобов'язання за Договором про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпра підлягають задоволенню.

Крім основної заборгованості прокурор просить стягнути з Відповідача пеню у сумі 482 782,96 грн. за період з 03.08.2017 по 03.02.2018, 3% річних – 68 119,76 грн. за період з 08.08.2017 по 23.03.2018 та інфляційні втрати у сумі 271 402,18 грн. за період з серпня 2017 по березень 2018.

У відповідності до п. 5.1. Договору за невиконання або неналежне виконання Договору Сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України, даного Договору та Порядку, затвердженого рішенням міської ради від 21.03.07 №6/11 (зі змінами та доповненнями).

Відповідно до положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 5.3. Договору встановлено, що за несвоєчасну або неповну сплату коштів пайової участі Забудовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожний день прострочки.

Згідно з ч. 2 ст. 218 ГК України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст. 199 Господарського кодексу України до відносин щодо забезпечення виконання зобов’язань учасників господарських відносин застосовуються положення Цивільного кодексу України, насамперед, загальні положення про забезпечення виконання зобов’язання, встановлені його статтями 546-548. Проте, норми Цивільного кодексу України не повністю поширюються на господарсько-правові штрафні санкції.

За правилами Цивільного кодексу України пеня обчислюється – у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

У частині першій статті 230 Господарського кодексу України поняття "неустойка" вживається як різновид штрафних санкцій. Господарський кодекс України не містить визначення штрафу і пені, як не містить і обмежень щодо застосування пені як санкції за порушення лише грошових зобов’язань.

Господарським кодексом України закріплено право сторін на власний розсуд формулювати умову договору про штрафні санкції (з дотриманням правил ч.1 ст. 231), їх розмір, спосіб обчислення, підстави застосування, співвідношення із збитками.

Пунктом 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що розмір нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши розрахунки надані позивачем, судом встановлено, що пеня за період з 03.08.2017 по 03.02.2018 становить 482 782,96 грн. та підлягає до стягнення.

Згідно з ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми.

3% річних за період з 03.08.2017 по 23.03.2018, що підлягають стягненню становлять 68 119,76 грн.

Щодо нарахування інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Так, п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" встановлено, що згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Таким чином, застосований позивачем розрахунок інфляційних втрат суперечить вищевикладеним приписам Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", оскільки нарахування ним здійснено за неповні місці.

З врахуванням викладеного, інфляційні втрати, за період з вересня 2017р. по лютий 2018р. становлять 347 241,47 грн., однак суд не може вийти за межі позовних вимог, тому до стягнення підлягає сума заявлена позивачем 271 402,18 грн.

Згідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню зі стягненням з відповідача на користь позивача суми основного боргу у розмірі 3 557 040,35 грн., пені – 482 782,96 грн., 3% річних – 68 119,76 грн., інфляційних втрат – 271 402,18 грн.

У відповідності до ст. 129 ГПК України, за результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються на Відповідача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "МТ-1" про стягнення сплати за договором про пайову участь у сумі 4 379 345,25 грн. - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МТ-1" (49038, м. Дніпро, пл. Десантників, 1, код ЄДРПОУ 32650975) на користь Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, пр. Д.Яворницького, 75, код ЄДРПОУ 26510514) суми основного боргу у розмірі 3 557 040,35 грн., пені – 482 782,96 грн., 3% річних – 68 119,76 грн., інфляційних втрат – 271 402,18 грн., про що видати наказ, після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МТ-1" (49038, м. Дніпро, пл. Десантників, 1, код ЄДРПОУ 32650975) на користь прокуратури Дніпропетровської області (49044, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 38, МФО 820172, п/р 35217020000291 в ДКСУ в м. Київ, код ЄДРПОУ 02909938, код класифікації видатків бюджету - 2800) суму витрат по сплаті судового збору 65 690,18 грн., про що видати наказ, після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 03.07.2018

Суддя ОСОБА_2