Постанова № 75069847, 03.07.2018, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/9964/18-а

Категорія 18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2018 року cуддя Печерського районного суду Литвинова І. В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції Срібної Анастасії Сергіївни, третя особа без самостійних вимог на предмет спору, про визнання дій протиправними, скасування постанови про адміністративне правопорушення від 12.02.2018 серії ВР № 272151 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2018 року позивач звернулася до суду з вказаним позовом, у якому просила скасувати постанову серії ВР № 272151 від 12.02.2018 інспектора Управління патрульної поліції Срібної А. С. про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. /а. с. 2-5/. В обґрунтування поданого позову вказано, що 12.02.2018, о 12:30 год. позивач була змушена здійснити вимушену аварійну зупинку на автомобілі Mercedes Benz ML350 (д. н. з НОМЕР_1), рухаючись по вул. Саксаганська (буд. 28) у м. Києві. Після зупинки автомобіля позивача, до нього підійшов працівник патрульної поліції і повідомив, що ОСОБА_1 здійснила зупинку на смузі маршрутних транспортних засобів, чим порушила вимоги п. 17.1 Правил дорожнього руху, і не з'ясувавши причин зупинки позивача, виніс постанову серії ВР № 272151 від 12.02.2018. Проте, оскільки зупинка була пов'язана із несправністю транспортного засобу, і відповідач здійснив розгляд справи безпосередньо на місці зупинки, а не за місцем розташування відділу поліції, позивач вважає постанову про притягнення її до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, протиправною.

Ухвалою судді від 26.02.2018 у справі відкрито провадження за правилами спрощеного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами /а. с. 18/.

13.04.2018 до суду на електронну пошту надійшла заява від представника Департаменту патрульної поліції Орлова О. С. про залучення юридичної особи третьою особою у справі, посилаючись на те, що відповідач є посадовою особою Департаменту, тому рішення у справі може безпосередньо вплинути на права, свободи, інтереси або його обов'язки як органу поліції, який у відповідності до визначених законом повноважень здійснює контроль за дотриманням законодавства у сфері забезпечення дорожнього руху, забезпечує виконання рішень прийнятих за наслідками розгляду адміністративних справ віднесених до повноважень органів та посадових осіб поліції щодо притягнення осіб до адміністративної відповідальності за здійснення останніми адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху /а. с. 23-26/.

Ухвалою судді від 17.04.2018 заяву представника Департаменту патрульної поліції Орлова О. С. про залучення юридичної особи третьою особою у справі задоволено /а. с. 27-28/.

21.05.2018 до суду від відповідача надійшов відзив на позов, у якому відповідачем зазначено, що вимоги позивача є безпідставними, необґрунтованими та є такими що не підлягають задоволенню /а. с. 33-36/.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

За змістом ч. 1 ст. 286 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Судовим розглядом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ВР № 272151 від 12.02.2018 до ОСОБА_1 застосовано штраф у розмірі 510 грн.

Згідно зазначеної постанови 12.02.2018 о 12 год. 40 хв. позивач, керуючи транспортним засобом Mercedes Benz ML350 (д. н. з НОМЕР_1), здійснила зупинку у смузі маршрутних транспортних засобів, чим порушила п. 17.1 Правил дорожнього руху України та скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до ч. 3 ст. 122 КУпАП, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 4 Розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП.

За нормою ч. 2 Розділу ІІІ Інструкції, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

За встановленим правилом ч. ч. 9, 10 Розділ ІІІ Інструкції, розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка. Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ч.ч. 1, 2 розділу ІV Інструкції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення. Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати статті 283 КУпАП.

Відповідно до 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Змістом вказаної статті визначено, які відомості мають міститися у постанові.

Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Правовою нормою ст. 268 КУпАП визначено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зокрема така особа має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

За статтею 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 44-1, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, стаття 132-1, частини перша, друга та п'ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев'ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 184, 189-2, 192, 194, 195).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно ч. 5 Розділу ІV Інструкції, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 8 розділу ХІІІ цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції. Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи (стаття 285 КУпАП). Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається поштою рекомендованим листом особі, стосовно якої її винесено.

Статтею 278 КУпАП встановлено перелік питань, які орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити, а саме:

1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи;

2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;

3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;

4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали;

5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката

Правовою нормою ст. 279 КУпАП визначено, що у разі розгляду справи посадовою особою, такий розгляд розпочинається з її представлення, оголошується, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюється особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення.

Зазначено у другому абзаці статті, що на засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання, що у розрізі правил Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, означає виконання тих же процесуальних дій на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, встановлено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності право: знайомитись з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

У відповідності до ст. 245 КУпАП, з метою забезпечення реалізації прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності, уповноважений орган /посадова особа/ при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний своєчасно, всебічно, повно і об,активно з'ясувати обставини справи, вирішити її у відповідності з законом та з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган чи посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується за всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Особа, яка складала постанову не прийняла до уваги пояснення позивача щодо відсутності в його діях умислу на скоєння адміністративного правопорушення та, що вказана зупинка була вимушена у зв'язку із несправністю автомобіля.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням є протиправна, вина/умисна або необережна/ дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за які законом передбачено адміністративну відповідальність.

У відповідності до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також адміністративні правопорушення на транспорті», із змінами та доповненнями, визначено неприпустимість ігнорування прав осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності.

Постанова про адміністративне правопорушення повинна відповідати вимогам ст.ст. 283, 284 КУпАП і містити докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення із зазначенням мотивів відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник чи висловлених останнім доводів. Докази мають бути належними та допустимими.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Незважаючи на ці вимоги у постанові не наведено достатніх належних доказів на підтвердження викладених у постанові обставин та спростування заперечень позивача.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується - повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб'єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх. Крім того, у зв'язку з тим, що більшість доказів адміністративної справи, як правило, утворюється та зберігається у суб'єкта владних повноважень, ст. 77 КАС України, зобов'язує відповідача подати до суду всі наявні у нього документи та матеріли, які можуть бути використані як докази у справі.

Доказів, які б належним чином підтверджували вину позивача у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП відповідачем не надано. Посилання відповідача на те, що позивач зазначила у позовній заяві час події, що мала місце 12.02.2018 «12:30 год.», в той час як на знімку, зробленому нагрудною камерою зафіксовано час «12:16:08», суд відхиляє, оскільки саме у постанові серії ВР № 272151 від 12.02.2018 інспектором УПП вказано час «12 год. 40 хв.», що і спростовує твердження відповідача, що у постанові відображено дійсні обставини справи /а. с. 36, 38/.

Суд вважає, що наявними матеріалами справи не підтверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, крім складення постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ВР № 272151 від 12.02.2018, яка, на погляд суду, складена виключно на припущеннях працівника поліції, не було здійснено дії, направлені на встановлення інших фактичних даних, на основі яких суб'єктом владних повноважень було прийнято рішення про наявність складу адміністративного правопорушення в діях позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що постанова серії ВР № 272151 від 12.02.2018 не відповідає вимогам ст. 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення і при її винесенні не було дотримано порядку розгляду та не з'ясовані всі обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративні правопорушення.

Таким чином, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, оскільки встановлено судовим розглядом, що відповідач на підставі Інструкції, якою він безпосередньо керується під час здійснення своїх професійних обов'язків, розглядає справу та виносить постанову на місці вчинення адміністративного правопорушення, проте з наведених фактів вбачається відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП у діях позивача, оскільки така зупинка була вимушеною дією.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 3, 8, 19, 21, 55, 61, 129 Конституції України, ст.ст. 33, 122, 213, 222, 251, 268, 278, 279, 283, 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 72-77, 241-246, 283, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРШІИВ:

Позов ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції Срібної Анастасії Сергіївни, третя особа без самостійних вимог на предмет спору, про визнання дій протиправними, скасування постанови про адміністративне правопорушення від 12.02.2018 серії ВР № 272151 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - задовольнити частково.

Скасувати постанову серії ВР № 272151 від 12.02.2018 про накладення штрафу у розмірі 510 грн. 00 коп. на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП та застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів до Київського апеляційного адміністративного з дня його проголошення.

Суддя І. В. Литвинова