Рішення № 75069681, 19.06.2018, Чутівський районний суд Полтавської області

Справа № 550/207/18

Провадження № 2/550/99/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2018 року смт. Чутове

Чутівський районний суд Полтавської області

в складі: головуючого судді - Михайлюк О.І.,

за участю секретаря - Шукевич Н.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,

за участю:

позивача – ОСОБА_1,

відповідача – ОСОБА_2, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач – ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача – ОСОБА_2 в якому, після уточнення позовних вимог, просила стягнути на її користь з відповідача неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за заборгованість станом на 01.07.2017 р. та за липень-листопад 2017 року (за 100 днів прострочки) та за заборгованість за грудень 2017 року і за заборгованість за січень 2018 року, які обраховані з моменту виникнення прострочки по 10.05.2018 р., всього в сумі 11 872,74 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 29.01.2016 р. Чутівський районний суд постановив рішення у справі №550/1007/15-ц про стягнення аліментів з відповідача на її користь на утримання двох малолітніх дітей в розмірі 1/3 частини із всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 17.12.2015 року і до досягнення дітьми повноліття, на підставі якого було виписано виконавчий лист та відкрито виконавче провадження ВП№50163171.

Згідно довідки-розрахунку №55 від 05.02.2018 р., виданої Чутівським районним ВДВС, внаслідок несплати відповідачем присудженої суми аліментів з вини відповідача утворилася заборгованість станом на 01.02.2018 р. в сумі 11852,85 грн.

Позивач ОСОБА_1 просила суд стягнути з відповідача на її користь пеню за прострочення сплати аліментів в розмірі 11 872,74 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав частково, мотивуючи тим, що дійсно має заборгованість по сплаті аліментів, однак, частково її погашає, що не заперечувалося і самою позивачкою. Крім того, просив зменшити розмір неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, так як він має іншу сім’ю та в підтвердження надав копії свідоцтв про одруження та про народження доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 29.01.2016 року з відповідача на користь позивача було стягнуто аліменти на утримання двох малолітніх дітей в розмірі 1/3 частини із всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 17.12.2015 року і до досягнення дітьми повноліття, що підтверджується копією виконавчого листа (а.с. 6).

Як вбачається з довідки-розрахунку №55 від 05.02.2018 р., виданої Чутівським районним відділом Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, станом на 01.02.2018 року розмір заборгованості по аліментах ОСОБА_2 складає 11852,85 гривень (а.с. 7).

Згідно ч. 1 ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Відповідно до роз'яснень, наведених в п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів " від 15 травня 2006 року № 3, передбачена ст. 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках неустойка стягується за весь час прострочення сплати аліментів.

Враховуючи встановлені в ході судового розгляду справи обставини, беручи до уваги той факт, що відповідач ОСОБА_2, будучи достовірно обізнаний про існування судового рішення про стягнення з нього на користь позивачки аліментів на утримання малолітніх дітей до досягнення ними 18 років, аліменти фактично не сплачував, фактів того, що він не сплачував аліментів з незалежних від нього причин не надано, суд приходить до висновку про доведеність того факту, що заборгованість з аліментів виникла з його вини, у зв’язку з чим позивач набула права на стягнення неустойки (пені).

Як було зазначено пеня, передбачена ст. 196 СК України, нараховується за кожен день прострочення до повного погашення заборгованості або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.

У відповідності до ст. 12 СК України, строки, встановлені у цьому Кодексі, обчислюються відповідно до Цивільного кодексу України. За положеннями ст. 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. При цьому, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ст. 251 ЦК України), а згідно з правилами, регламентованими цивільним законодавством щодо закінчення строків, строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку; якщо закінчення строку, визначеного місяцем, припадає на такий місяць, у якому немає відповідного числа, строк спливає в останній день цього місяця. З вказаними правилами обчислення строків також кореспондуються і вимоги щодо обчислення процесуальних строків, визначені главою 6 ЦПК України.

Виходячи з контекстного аналізу вищенаведених норм законодавства строком, з якого належить здійснювати розрахунок пені за прострочення сплати аліментів, є наступний день після останнього дня місяця, в якому слід було сплатити щомісячний платіж по аліментам. Нарахування 1% неустойки (пені) від суми несплачених аліментів має проводитись на суму заборгованості за місяць (щомісячного платежу) за кожен день прострочення за весь період прострочення до повного погашення боргу, або до дня звернення в суд особи, права якої порушені.

Згідно правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 11 вересня 2013 року у справі № 6-81цс13, зазначено, що оскільки зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинно виконуватися щомісяця, то при розгляді спорів про стягнення на підставі ч. 1 ст. 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів по кожному з цих періодичних платежів, встановити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконано, та з урахуванням встановленого обчислити розмір пені, виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

Аналогічний правові позиції викладені у постановах Верховного Суду України від 01.10.2014 року у справі № 6-149цс14, від 01.06.2016 року в справі № 6-535цс16.

Позивач – ОСОБА_1 з урахуванням уточнених позовних вимог, просила стягнути на її користь з відповідача неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за заборгованість станом на 01.07.2017 р. та за липень-листопад 2017 року (за 100 днів прострочки) та за заборгованість за грудень 2017 року і за заборгованість за січень 2018 року, які обраховані з моменту виникнення прострочки по 10.05.2018 р., всього в сумі 11872,74 грн. Однак, суд не приймає до уваги уточнені позовні вимоги позивача, так як в позивачем не надано довідки-розрахунку Чутівського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області суми заборгованості відповідача по аліментах, станом на момент подання уточнених позовних вимог, а саме - станом на 10.05.2018р. Крім того, суд приймає до уваги посилання відповідача у судовому засіданні про часткове погашення суми заборгованості по аліментах, що не заперечувалось і позивачем.

Таким чином, суд приймає до уваги розрахунок суми пені, наданий позивачем 12.03.2018 року, згідно якого розмір пені складає 11322,85 грн.

Крім того відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні просив зменшити розмір неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, так як він має іншу сім’ю, в якій виховує малолітню дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, для утримання якої теж необхідні кошти та в підтвердження надав копії свідоцтв про одруження та про народження (а.с. 39-40).

Відповідно до ч. 2 ст. 196 СК України розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що відповідач створив нову сім’ю, має на утриманні малолітню доньку, також суд бере до уваги той факт, що відповідач не заперечує щодо стягнення з нього неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, однак просить зменшити розмір пені.

На підставі викладеного, суд дослідивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, та зменшує розмір неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на 50 % в розмірі 5661 (п’ять тисяч шістсот шістдесят одну) грн. 43 коп.

Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв’язку з тим, що позивача було звільнено від сплати судового збору за подання позовної заяви, судовий збір потрібно стягнути з відповідача пропорційно до задоволеної частини позовних вимог в розмірі 352 (триста п’ятдесят дві) грн. 40 коп.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, на підставі ст.ст. 180-182, 196 Сімейного кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, вул. 40-річчя Перемоги, 61) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, вул. 40-річчя Перемоги, 22) неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів, в сумі 5661 (п’ять тисяч шістсот шістдесят одну) грн. 43 коп.

В іншій частині в позові відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, вул. 40-річчя Перемоги, 61), на користь держави (рахунок: 31215256700001, одержувач: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача: 820019, код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в розмірі 352 (триста п’ятдесят дві) грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Полтавської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 02 липня 2018 року.

Суддя О. І. Михайлюк