Рішення № 75069458, 20.06.2018, Франківський районний суд м. Львова

465/188/17

2-а/465/50/18

РІШЕННЯ

Іменем України

20.06.2018 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

Головуючого судді - Козюренко Р.С.

секретаря судових засідань - ОСОБА_1

позивача - ОСОБА_2

представника позивача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 районної адміністрації Львівської міської ради про скасування постанови №5 від 05 січня 2017 року, -

встановив:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом.

Обґрунтовує свої вимоги тим, що 01.11.2016 ЛКП «Муніципальна дружина» безпідставно складено протокол серії МВ №0201 відносно ОСОБА_2 про вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП, який при цьому не відповідає вимогам КУпАП. Права та обов’язки правопорушнику не роз’яснено. Пояснень по суті інкримінованого правопорушення не відібрано. В подальшому адміністративною комісією при ОСОБА_4 районній адміністрації ЛМР винесено постанову від 05.01.2017 №5 про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення – штрафу у розмірі 1 360,00 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП. Зазначену постанову позивач вважає необґрунтованою, безпідставною та такою, що винесена з порушенням вимог чинного законодавства та порушує гарантовані права людини заробляти собі на життя, легальний і офіційний спосіб сплачувати податки до державного бюджету. У постанові зазначено, що позивач самовільно встановив стенди з окулярами на проспекті Свободи, 47 у м.Львові, однак це не відповідає фактичним обставинам, оскільки постійно діючою комісією архітектури, містобудування та охорони історичного середовища ЛМР (протокол №78 від 11.10.2012) погоджено на п’ять років адреси здійснення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_2: м.Львів, пр. Свободи, 21, 41-43, 47. Покликаючись на викладене, а також на те, що його не було повідомлено про розгляд адміністративної справи, чим було порушено права, передбачені ст.268 КУпАП, позивач просить суд вказану постанову скасувати.

Для вирішення даної справи, на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначено суддю Кузь В.Я.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 30.03.2017 об’єднано в одне провадження адміністративну справу 465/6997/16-а за позовом ОСОБА_2 до ЛКП «Муніципальна дружина» щодо визнання відповідно до норм ст.247, 256, 255, ст.288 КупАП протокол №0201 від 01 січня 2016 року написаний ЛКП «Муніципальна дружина» на ФОП ОСОБА_2 за своєю природою нікчемним та незаконним і порушує громадський порядок, та визнання дій незаконними, що порушують права людини на працю і можливість заробляти собі на життя в законний спосіб ФОП ОСОБА_2 та відсутності події окупації будь - якої території ОСОБА_2, з адміністративною справою №465/188/17-а за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 районної адміністрації Львівської міської ради про скасування постанови №5 від 05 січня 2017 року, присвоївши справі єдиний унікальний номер 465/188/17-а.

23.05.2017 представник відповідача ОСОБА_4 районної адміністрації ЛМР подав заперечення (т.1 а.с.129, 130), в яких просить суд відмовити у задоволенні позову за безпідставністю позовних вимог. Зокрема зазначає, що позивачу на підставі отриманого погодження постійно діючої комісії архітектури, містобудування та охорони історичного середовища ЛМР (протокол №78 від 11.10.2012) необхідно було в подальшому укласти договір оренди елементу благоустрою, чого зроблено не було.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 01.02.2018 задоволено самовідвід судді Кузь В.Я.

У зв’язку з тим, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, адміністративна справа надійшла 21.03.2018 у провадження судді

ОСОБА_5

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 20.06.2018 провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 районної адміністрації Львівської міської ради, ЛКП «Муніципальна дружина» в частині позовних вимог до ЛКП «Муніципальна дружина» – закрито.

У судовому засіданні позивач та представник позивача надали пояснення аналогічні, викладеним у позовній заяві та поясненнях, просили позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки суд не повідомив, що в силу вимог ч.1 ст.205 КАС України не перешкоджає розгляду справи по суті.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні докази у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Статтею 3 Конституції України закріплено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом (ст.43 Конституції України).

15.12.2017 року набрала чинності нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до п. 10 частини першої розділу VII Перехідні положення КАС України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У силу вимог ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення, з-поміж іншого, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Судом встановлено, що 01.11.2016 охоронником ЛКП «Муніципальна дружина» ОСОБА_6 складено протокол серія МВ №0201 відносно ОСОБА_2 про вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП, відповідно до якого 01.11.2016 о 12:29 год. на проспекті Свободи, 47 у м. Львові було виявлено самовільне захоплення частини території благоустрою міста, а саме встановлення стендів з окулярами

(т.1 а.с.9, 61, 109).

Постановою адміністративної комісії при ОСОБА_4 районній адміністрації ЛМР від 05.01.2017 №5, ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1360,00 гривень (т.1 а.с.8).

Відповідно до свідоцтва платника єдиного податку серія А № 851179, виданого ДПІ у Самбірському районі Львівської області, ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) є суб’єктом господарювання з правом провадження роздрібної торгівлі непродовольчими товарами за адресою: м. Львів, проспект Свободи, 41/43 та відповідно до заяви № 4809/10 від 13.07.2012 до вищевказаного свідоцтва внесено зміни, відповідно до яких надано право здійснювати роздрібну торгівлю поза магазинами. Внесено доповнення до свідоцтва платника єдиного податку щодо місця провадження господарської діяльності на підставі заяви №3034/10 від 01.08.2013 - м.Львів, проспект Свободи, 47 (т.1 а.с.11).

У силу вимог ст.152 КУпАП порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів тягнуть за собою накладення штрафу на громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За приписами абз. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» благоустрій населених пунктів - це комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

Відповідно до ст.13 цього Закону до об'єктів благоустрою населених пунктів належать, зокрема, прибудинкові території, вулиці, дороги, провулки, пішохідні та велосипедні доріжки.

Згідно зі ст.10 цього Закону до повноважень міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить, зокрема, затвердження правил благоустрою територій населених пунктів.

Рішенням від 21.04.2011 року № 376 Львівська міська рада затвердила «Правила благоустрою м. Львова», які встановлюють порядок благоустрою та утримання об'єктів благоустрою м. Львова, визначають правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою міста, які спрямовані на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини.

Підпунктом 20.1.31 цих Правил (в порушенні якого звинувачено позивача) передбачено накладення стягнення за ст. 152 КУпАП у разі самовільного захоплення території (частини території) об'єкта благоустрою м. Львова. При цьому відсутнє будь-яке визначення застосованому терміну «самовільне захоплення території».

Як вбачається з витягу з протоколу від 11.10.2012 року № 78 засідання Постійної комісії архітектури, містобудування та охорони історичного середовища Львівської міської ради, під пунктом 29 слухали звернення ФОП ОСОБА_2 щодо включення до Перспективної схеми розміщення МАФ пересувних збірно-розбірних стендів для торгівлі сонцезахисними окулярами площею 6 кв. м за адресою, зокрема, м.Львів, проспект Свободи, 47, та вирішили погодити позивачу торгівлю у зазначеному місці на 5 років.

Як встановлено у постанові Франківського районного суду м. Львова від 13.04.2017 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2018, ОСОБА_2 звертався із заявою до Львівської міської ОСОБА_5 щодо укладення договору оренди елементу благоустрою для здійснення роздрібної торгівлі на відкритих територіях у м.Львові, що знаходяться поза межами приміщень. Листом від 02.08.2016 року № 2503-2357 Львівська міська рада надала позивачу відповідь про те, що у зв'язку із великою чисельністю тимчасових споруд на території міста Львівським міським головою в 2016 році накладено мораторій на укладення нових договорів оренди елементів благоустрою.

Відповідно до ч.4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Наведене, на думку суду, свідчить про те, що позивач вживав всіх залежних від нього заходів для належного оформлення раніше отриманого погодження на розміщення пересувного збірно-розбірного стенду для торгівлі окулярами на вулиці за вказаною вище адресою, однак не отримав такого з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ст. 33 цього Кодексу стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Частинами 1, 2 ст.254 цього Кодексу передбачено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно з ст.256 цього Кодексу у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Відповідно до ч.1 ст.268 цього Кодексу особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно статті 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк.

Про те, що 05.01.2017 відбудеться засідання адміністративної комісії при ОСОБА_4 районній адміністрації з розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно

ОСОБА_2, позивач повідомлений листом від 03.01.2017 №35-30, який відповідно до штемпеля поштового відділення відправлено адресату 09.01.2017 (т.1 а.с.7), тобто уже після вказаного засідання та прийнятого рішення.

Відтак, позивача не було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, що не спростовано відповідачем та суперечить вимогам ст.268 КУпАП.

Протокол про адміністративне правопорушення від 01.11.2016 серія МВ №0201 не відповідає вимогам ст.256 КУпАП. У ньому відсутні підписи ОСОБА_2 про ознайомлення зі змістом протоколу, та про те, що йому роз'яснено його права та обов'язки, й надано можливість останньому надавати пояснення. При цьому, у разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Однак, відповідної відмітки про те, що ОСОБА_2 відмовився від підписання протоколу та дачі пояснень в протоколі немає.

У розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, притягнення особи до адміністративної відповідальності розцінюється як «кримінальне обвинувачення», оскільки адміністративні правопорушення мають ознаки притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні ст. 6 Конвенції. Таку позицію висловив Європейський суд з прав людини в рішенні по справі Надточій проти України від 15 травня 2008 року.

Як передбачено п. «а» ч. 3 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Верховною ОСОБА_5 України 17 липня 1997 року, кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, має право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причину обвинувачення проти нього.

При цьому, особі повинно бути забезпечено реалізацію її права на захист, яке полягає у наданні їй можливості надавати усні або письмові пояснення з приводу пред'явленого їй обвинувачення, збирати і подавати докази, брати особисту участь у провадженні, користуватись правовою допомогою захисника, реалізовувати інші процесуальні права, передбачені, зокрема КУпАП.

Надання детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та забезпечення її права на захист є важливою передумовою забезпечення справедливого розгляду справи.

Таким чином, нероз’яснення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, в момент складання протоколу про адміністративне правопорушення її процесуальних прав або ж відсутність відповідної відмітки про неможливість реалізації роз'яснення таких, є завадою для забезпечення справедливого розгляду справи та захисту прав особи.

Між тим, постановою Галицького районного суду м. Львова від 29.06.2017 року у справі №461/5828/16-а за позовом ОСОБА_2 до ЛКП «Муніципальна дружина» про визнання дій незаконними, яка набрала законної сили, було визнано неправомірними дії ЛКП «Муніципальна дружина» щодо складення протоколу від 11.07.2016 року №0077 відносно ОСОБА_2 за ст. 152 КУпАП, про те, що на проспекті Свободи, 47 у м. Львові було виявлено захоплення частини території благоустрою, а саме встановлення торгівельної точки на тротуарі без відповідного документа. При цьому, суд встановив, що на момент складання оскаржуваного протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2 мав законні підстави для встановлення торгівельної точки на тротуарі та здійснювати торгівлю.

Згідно з ст. ст. 251, 252 цього Кодексу доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Нормами ст. 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, зокрема, - чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Усупереч вимогам ч.2 ст.79 КАС України відповідачем не надано суду належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження правомірності оскаржуваної постанови.

Європейський суд з прав людини, зокрема у справі «Надточій проти України», висловив позицію, що принцип презумпції невинуватості застосовується і до адміністративних правопорушень. За принципом презумпції невинуватості: всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Не доведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Таким чином, постанова відповідача від 05.01.2017 №5 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст.152 КУпАП, є необґрунтованою, не відповідає вимогам ст.245 КУпАП, при її винесенні не дотримано вимог ст.268 КУпАП, зокрема, своєчасно не сповіщено позивача про час та місце розгляду справи, відтак є такою, що підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 7, 9, 73-77, 79, 241-246, 250, 255 КАС України, статтями 152, 245, 280, 288, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд –

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_2 –задоволити.

Скасувати постанову ОСОБА_4 районної адміністрації Львівської міської ради від 05 січня 2017 року №5 про накладення адміністративного стягнення за ст.152 КУпАП відносно ОСОБА_2, якою накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 360,00 грн.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Франківський районний суд м. Львова з дотриманням порядку ст. 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 03.07.2018.

Позивач: ОСОБА_2, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2.

Відповідач: ОСОБА_4 районна адміністрація Львівської міської ради, адреса: м.Львів, вул.Генерала Чупринки, 85.

Головуючий суддя Р.С. Козюренко