Рішення № 75069276, 21.06.2018, Буринський районний суд Сумської області

Справа № 574/426/18 Провадження №2/574/269/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2018 року Буринський районний суд Сумської області

в складі: головуючого судді Куцан В.М.

з участю секретаря Кошелєвої Н.В.

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Буринського районного суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради Буринського району Сумської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, мотивуючи тим, що 15.12.2016 року померла його баба ОСОБА_3, у зв’язку з чим відкрилася спадщина, до складу, якої ввійшла, квартира, загальною площею 50,2 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка належала її чоловіку ОСОБА_4, який помер 01.01.2014 року та яку вона прийняла шляхом спільного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Він є спадкоємцем за правом представлення тієї частки спадщини, яка належала б за законом його батьку, якби він був живим на час відкриття спадщини. Коли він звернувся до нотаріальної контори, йому було роз’яснено, що строк визначений законом на прийняття спадщини він пропустив і йому потрібно звернутися до суду. Просив визначити йому додатковий строк для вчинення вказаний дій, так як пропустив його з вказаних поважних причин.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримав і в своїх поясненнях підтвердив обставини викладені в заяві, доповнивши, що за життя його дід ОСОБА_4 склав заповіт, яким все своє майно заповів йому. Однак після смерті діда він не звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини і спадщину прийняла його баба ОСОБА_3 так, як була дружиною покійного діда і постійно з ним проживала. Він вважав, що якщо на його користь складений заповіт, то він зможе прийняти спадщину в будь-який час.

Представник відповідача ОСОБА_2 міської ради позов визнав, просив справу розглянути без його участі, про що повідомив суд письмово листом.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши обставини справи, надані докази та давши їм оцінку, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01 січня 2014 року помер дід позивача ОСОБА_4, який мешкав в м.Буринь Сумської області, у зв’язку з чим відкрилася спадщина, до складу якої ввійшли усі права та обов’язки, що належали спадкоємцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, що підтверджується свідоцтвом про смерть ОСОБА_4 (а.с.6).

За життя ОСОБА_4 склав заповіт посвідчений 10.08.2012 року приватним нотаріусом ОСОБА_5, яким все своє майно заповідав своєму внуку ОСОБА_1 – позивачу по справі, однак останній з заявою про прийняття спадщини до органів нотаріату не звертався, що підтверджується поясненнями позивача та копією заповіту (а.с.10).

Після Смерті ОСОБА_4 спадщину прийняла його дружина ОСОБА_3 відповідно до положень ч.3 ст. 1268 ЦК України, оскільки на день смерті постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини і протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, не заявила про відмову від неї, входячи до кола спадкоємців за законом першої черги, що підтверджується показами позивача, довідкою ОСОБА_2 міської ради (а.с.16).

15 грудня 2016 року померла баба позивача ОСОБА_3, яка перебувала в Комунальній установі Сумської обласної ради «Сумський геріатричний пансіонат для ветеранів війни та праці» , у зв’язку з чим відкрилася спадщина, до складу якої ввійшли усі права та обов’язки, що належали їй на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок її смерті, що підтверджується свідоцтвом про смерть спадкодавця, довідкою КУСОР «Сумський геріатричний пансіонат для ветеранів війни та праці» (а.с.7,11-15).

ОСОБА_1 - позивач у справі, входить до кола спадкоємців за законом, за правом представлення тієї частини спадщини, яка б належала його батьку (сину спадкодавця ОСОБА_3Г.) ОСОБА_6, якби він був живий на час відкриття спадщини. Однак ОСОБА_6 помер 10.11.1999 року (а.с.8).

Про те позивач заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори в установлений законом строк не подав, оскільки добросовісно помилявся відносно факту прийняття спадщини, оскільки вважав, що є заповіт після смерті ОСОБА_4 і спадщина перейде до нього автоматично, що підтверджується показами позивача та роз’ясненням нотаріуса (а.с.17).

Згідно з інформаційних довідок зі Спадкового реєстру спадкові справи після смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не заводилися, свідоцтва про право на спадщину не видавалися.

Частиною 1 статті 1261 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. При цьому спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч.1, ч.2 ст.1220 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за заявою спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як вбачається з роз’яснень, які містяться в п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року №7, та сформульованої відповідно до рішень цього Суду правової позиції, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Суд приходить до переконання, що строк подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори був пропущений позивачем з поважних причин, оскільки він доброчесно помилявся відносно факту прийняття спадщини і вважав, що маючи заповіт зможе прийняти спадщину в будь-який час, а також вважав, що його баба має більше прав на спадкове майно.

Такі обставини, з огляду на те, що в матеріалах справи відсутні фактичні данні про заперечення будь-кого щодо переходу до позивача спадкового майна належного спадкодавцю, спадщина до теперішнього часу залишається відкритою, суд визнає поважними, оскільки вони, приймаючи до уваги фактичні обставини справи, були для позивача об’єктивними, непереборними та істотними труднощами, що завадили йому своєчасно звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Стаття 1 Цивільного процесуального кодексу України закріплює, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав , свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

В силу ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

З рішення Європейського суду з прав людини по справі «Ілхан проти Туреччини» від 27.06. 2000 року вбачається, що при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.

Виходячи із сформованої практики цього ж Суду, стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, по своїй суті, є гарантом права власності, оскільки визнає право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.

Виходячи із положень книги 6 Цивільного кодексу України, спадкове право захищає власність фізичних осіб, позивач, пов’язаний зі спадкодавцем кровним походженням, усі права та обов’язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини в розумінні ст.1 Першого протоколу до Конвенції, становитиме майно позивача виходячи із законодавчого визначення спадкових правовідносин, суб’єктом яких він є.

Зібрані по справі докази, встановлені судом фактичні обставини справи, а також з урахуванням норм європейського законодавства по правам людини, дозволяють задовольнити позов в повному обсязі і таке рішення, на думку суду, буде відповідати не тільки принципу законності, а і справедливості.

Керуючись ст.ст. 5,6,10,15, 212 ЦПК, ст.ст.1258,1261,1268, 1270, 1272 ч.3 ЦК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради Буринського району Сумської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, додатковий строк для подання в нотаріальну контору заяви про прийняття спадщини, що відкрилася 15 грудня 2016 року після смерті ОСОБА_3– один місяць з моменту набрання цим рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Сумської області через Буринський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час його проголошення, в той же строк з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий:

Повний текст рішення виготовлений 23.06.2018 року.