Рішення № 75066940, 21.06.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/2573/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" червня 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Катющенко В.П.

при секретарі - Юдицькому К.О.

за участю: представника позивача ОСОБА_1

третіх осіб ОСОБА_2, ОСОБА_3 та їх представника ОСОБА_4

представника третьої особи Ємельяненко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_6 до Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, треті особи: Служба у справах дітей Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_6, звернулася до Дніпровського районного суду м. Києва з адміністративним позовом, в якому просить суд: рішення Відділу з питань реєстрації місця проживання Дніпровської РДА від 08 грудня 2016 року про відмову реєстрації проживання неповнолітнього ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою: АДРЕСА_1 - скасувати; зобов'язати Відділ з питань реєстрації місця проживання Дніпровської РДА від 08 грудня 2016 року провести реєстрацію місця проживання неповнолітнього ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою: АДРЕСА_1.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 08 грудня 2016 року вона звернулась до Відділу з питань реєстрації місця проживання Дніпровської РДА з письмовою заявою про реєстрацію проживання малолітньої дитини ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою: АДРЕСА_1. До вищезазначеної заяви були додані документи, що підтверджують право на проживання у житлі малолітньої дитини. Того ж дня, за результатом розгляду звернення Відділом з питань реєстрації місця проживання Дніпровської РДА прийнято рішення про відмову у реєстрації неповнолітнього ОСОБА_8 на підставі п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України № 207 від 02 березня 2016 року. Рішення Відділу з питань реєстрації місця проживання Дніпровської РДА від 08 грудня 2016 року про відмову у реєстрації місця проживання дитини (ОСОБА_8.) вона вважає протиправним і таким, що підлягає скасуванню. Єдиною підставою для відмови відповідача у реєстрації місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_8 за місцем проживання є відсутність письмової згоди батька дітей на виконання вказаних дій, обов'язковість надання якої відповідач обгрунтовує з посиланням на п. 18 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207. Згідно довідки про склад сім'ї в квартирі АДРЕСА_2 проживає три особи: ОСОБА_3 - власник, вона - дружина та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2 - син. Згідно довідки Центру Комунального сервісу № 19 від 27 січня 2017 року в квартирі АДРЕСА_3 встановлено засоби обліку та проводяться нарахування за комунальні послуги на неї та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, згідно заяви від 10 червня 2015 року. Будь-яких обставин, які б свідчили про наявність спору між батьком та матір'ю дітей, щодо визначення їх місця проживання, не встановлено. Відсутність реєстрації місця проживання її неповнолітньої дитини за місцем фактичного проживання суперечить інтересам неповнолітнього та суттєво обмежує реалізацію їх прав, гарантованих Конституцією та законами України, зокрема права на свободу пересування та вільний вибір місця проживання, права на освіту, охорону здоров'я та соціальний захист.

Представник позивача ОСОБА_6 - ОСОБА_1 в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити. Пояснив суду, що з народження малолітній ОСОБА_8 проживав АДРЕСА_8 Позивач також проживає за даною адресою з дати укладення шлюбу і по даний час. Згода на проживання позивача та дитини була надана всіма особами, які там проживають. Крім того, на позивача з дитиною також нараховується плата за комунальні послуги.

Представник відповідача Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації в судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, суд про причини неявки не повідомив.

Третя особа ОСОБА_2 в судовому засіданні проти позову заперечувала, пояснила суду, що за її згодою позивач та малолітній ОСОБА_8 заселитися до квартири АДРЕСА_4. Проте дозволу на проведення реєстрації вона не надавала з самого початку. Зазначила, що позивач вісім років не працювала та постійно влаштовує скандали. Малолітню дитину ОСОБА_8 вони з сином одягали, лікували, він нічим не був обмежений. Вона не виселяє свого онука з квартири, а у зв'язку з цією ситуації вона має нервовий зрив.

Третя особа ОСОБА_3 проти позову заперечував, пояснив суду, що сім'ї з позивачем у нього немає, у зв'язку з чим заперечує проти реєстрації дитини за його адресою місця проживання. При цьому, він не заперечує, щоб дитина була зареєстрована за адресою реєстрації матері. Питання про виселення дитини з квартири АДРЕСА_4 він не ставить, не заперечує проти проживання дитини за даною адресою. Проте, вважає, що позивач може щось зробити, якщо він буде складати своє особисте життя. Зазначив, що позивач проживає у даній квартирі з 2005 року. Раніше вона орендувала квартиру, але він запропонував проживати у нього, так як у неї на той час були фінансові труднощі. Його мати була проти проживання позивача у квартирі, але потім погодилася і навіть надала можливість їм проживати самостійно. Разом з тим, життя у них не склалося, а після розлучення він думав, що позивач не буде проживати у його квартирі, а поїде проживати в м. Мамин. Щодо реєстрації місця проживання дитини у м. Мамині зазначив, що до компетентних органів м. Мамин, щодо цього він не звертався.

Представник третіх осіб ОСОБА_2, ОСОБА_3 - ОСОБА_4 підтримала пояснення своїх довірителів, просила в позові відмовити.

Представник третьої особи Служби у справах дітей Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації - Ємельяненко О.М. в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та наданий органом опіки та піклування Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації висновок про реєстрацію місця проживання дитини (протокол засідання Комісії № 7 від 23 травня 2018 року).

Суд, вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_10 року народився ОСОБА_8, батьками якого записані - ОСОБА_3 та ОСОБА_6 (а.с.19).

Відповідно до довідки про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 проживають за адресою: АДРЕСА_9 без реєстрації згідно акту від 27 січня 2017 року. За вказаною адресою зареєстрований ОСОБА_3 та ОСОБА_8 (а.с.11).

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 08 грудня 2004 року, виданої Дніпровською районною у м. Києві державної адміністрації, квартира АДРЕСА_5 належить на праві приватної спільної власності гр. ОСОБА_2 та членам її сім'ї: ОСОБА_3 в рівних долях (а.с.143).

За договором дарування частини квартири від 08 лютого 2008 року, ОСОБА_2 набувала право приватної власності на ? частину квартири АДРЕСА_5, яка належала ОСОБА_3 (а.с.144).

Згідно довідки від 24 січня 2017 року, виданої Виконавчим комітетом Малинівської ради, ОСОБА_6 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_10, але не проживає з 2007 року по даний час (а.с.18).

08 грудня 2016 року позивач звернувся до Відділу з питань реєстрації місця проживання Дніпровської РДА із заявою про реєстрацію місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_6 (а.с.10).

В той же час, позивачу було відмовлено у проведенні реєстрації місця проживання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_6 на підставі п. 11 Постанови Кабінету Міністрів від 02 березня 2016 року № 207, а саме: відсутність згоди батька дитини (а.с.10 об.).

Згідно ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини; реєстрація - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Відповідно до ч. 4 ст. 29 Цивільного кодексу України, місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.

Згідно ч. 1 ст. 160 Сімейного кодексу України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Механізм здійснення реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб в Україні, а також встановлюють форми необхідних для цього документів визначений Правилами реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 р. № 207 (далі - Правила).

Відповідно до п. 3 даних Правил, реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування здійснюється виконавчим органом сільської, селищної або міської ради, сільським головою (у разі коли відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено) (далі - орган реєстрації) на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради.

Згідно п. 11 Правил, орган реєстрації відмовляє в реєстрації/знятті з реєстрації місця проживання, якщо: особа не подала необхідних документів або інформації; у поданих документах містяться недостовірні відомості або подані документи є недійсними; звернулася особа, яка не досягла 14 років.

Статтею 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання. Батьки або інші законні представники зобов'язані зареєструвати місце проживання новонародженої дитини протягом трьох місяців з дня державної реєстрації її народження. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена органом реєстрації з одночасним зняттям з попереднього місця проживання. У разі якщо особа не може самостійно звернутися до органу реєстрації, реєстрація може бути здійснена за зверненням її законного представника або представника на підставі довіреності, посвідченої в установленому законом порядку (далі - представник). Для реєстрації особа або її представник подає органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг): письмову заяву; документ, до якого вносяться відомості про місце проживання. Якщо дитина не досягла 16-річного віку, подається свідоцтво про народження; квитанцію про сплату адміністративного збору; документи, що підтверджують право на проживання в житлі, перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту, проходження служби у військовій частині, адреса яких зазначається під час реєстрації; військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).

Відповідно до п. 18 Правил, для реєстрації місця проживання особа або її представник подає: документи, що підтверджують: право на проживання в житлі, - ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди), рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житлового приміщення, визнання за особою права користування житловим приміщенням або права власності на нього, права на реєстрацію місця проживання або інші документи. У разі відсутності зазначених документів реєстрація місця проживання особи здійснюється за згодою власника/співвласників житла, наймача та членів його сім'ї (зазначені документи або згода не вимагаються при реєстрації місця проживання неповнолітніх дітей за адресою реєстрації місця проживання батьків/одного з батьків або законного представника/представників).

Як зазначено у статті 3 Конвенції «Про права дитини», схваленої резолюцією 44 сесії Генеральної Асамблей ООН від 20.11.1989 р. № 44/25, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 р. № 789-XII, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Отже, у випадку наявності будь-якої правової колізій, неповноти, нечіткості або суперечливості законодавства, що регулює спірні правовідносини, що стосуються інтересів дитини, з урахуванням положень статті 3 Конвенції «Про права дитини», пріоритети повинні надаватися якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до статті 2 протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави, має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території.

На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.

Таким чином, з огляду на встановлені судом факти, враховуючи вимоги законодавця, реєстрація місця проживання дитини, яка не досягла десяти років може здійснюватися за адресою місця проживання одного з батьків, при цьому ненадання документів про право проживання у квартирі не являється підставою для відмови у проведенні реєстрації місця проживання дитини за адресою одного з батьків. Крім того, судом було встановлено, що малолітній ОСОБА_8 проживає у спірній квартирі з народження, а ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтвердили той факт, що не заперечували проти проживання малолітнього ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_6, у зв'язку з чим вважати, що їхні права та інтереси, як співвласників квартири, порушуються саме реєстрацією місця проживання дитини за адресою квартири, враховуючи те, що право власності не порушується реєстрацією особи у належній житловому приміщенні. Суд критично відноситься до тверджень третьої особи ОСОБА_3, про те, що його малолітній син не може бути зареєстрований за адресою спірної квартири, оскільки він знявся з реєстрації за такою адресою та на разі зареєстрований в с. Пристроми, оскільки такі дії третьої особи суд розцінює як умисне, штучне, створення умов по невиконанню вимог законодавства щодо реєстрації місця проживання малолітньої дитини за її фактичним місцем проживання з народження. Крім того, така перереєстрація місця проживання третьої особи відбулася вже після закінчення підготовчого провадження у справі. При цьому, як встановлено в судовому засіданні, позивач разом малолітньою дитиною, та треті особи ОСОБА_2 та ОСОБА_3, проживають разом за адресою спірної квартири.

Статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову ОСОБА_6 до Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, треті особи: Служба у справах дітей Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії.

На підставі ст. 29 Цивільного кодексу України, ст. 160 Сімейного кодексу України, ст.ст. 2, 3, 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», Правилами реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 р. № 207, ст.ст. ст. ст. 5, 19, 20, 72, 77, 90, 139, 241, 242, 243, 244, 246, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_11, проживає за адресою: АДРЕСА_12) до Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (ЄДРПОУ 37203257, м. Київ бул. Праці, 1/1), треті особи: Служба у справах дітей Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (ЄДРПОУ 37397237, м. Київ вул.. Краківська, 20), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_12), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_13, проживає за адресою: АДРЕСА_12) про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Рішення Відділу з питань реєстрації місця проживання Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 08 грудня 2016 року про відмову реєстрації проживання неповнолітнього ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою: АДРЕСА_7 - скасувати.

Зобов'язати Дніпровську районну в місті Києві державну адміністрацію провести реєстрацію місця проживання неповнолітнього ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою: АДРЕСА_7.

Рішення набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п/п 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне судове рішення складено 02 липня 2018 року.

Суддя: