Постанова № 75066319, 02.07.2018, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________

Справа № 686/2650/18

Провадження № 22-ц/792/887/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2018 року м. Хмельницький

Апеляційний суд Хмельницької області у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Талалай О.І. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., П’єнти І.В.,

секретар судового засідання Шевчук Ю.Г.,

з участю учасників справи

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу №686/2650/18 за апеляційною скаргою Хмельницького міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 23 березня 2018 року (суддя Мороз В.О.) у справі за позовом Хмельницького міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_5 про стягнення коштів.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, суд

у с т а н о в и в :

У лютому 2018 року Хмельницький міський центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, звертаючись до суду з вказаним позовом, зазначав, що у період перебування на обліку у Хмельницькому міському центрі зайнятості та отримання допомоги по безробіттю, ОСОБА_5 у квітні 2007 року був працевлаштований у Хмельницькому національному університеті, отримував доходи, про що не повідомив позивача. За період з 17 квітня 2007 року по 11 січня 2008 року відповідачеві була зайво нарахована і виплачена допомога по безробіттю у 789 грн 88 коп. На вимогу ОСОБА_5 кошти не повернув. Тому, позивач просив суд стягнути на його користь з ОСОБА_5 789 грн 88 коп і судові витрати.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 березня 2018 року в позові відмовлено.

Хмельницький міський центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Посилається на незаконність судового рішення. Суд не врахував, що відповідно до ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання їх соціальних послуг, а сума виплаченого забезпечення застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків стягується з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати забезпечення та надання соціальних послуг. Судом не взято до уваги, що про порушення вимог закону стало відомо лише у березні 2016 року.

У відзиві ОСОБА_5 посилається на необґрунтованість доводів апеляційної скарги і просить залишити її без задоволення, оскільки сплив позовної давності, про застосування якої він заявив, є підставою для відмови в позові.

Згідно з п.п. 8 п. 1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

У засіданні апеляційного суду представник позивача підтримала апеляційну скаргу. Відповідач визнав її необґрунтованою у повному обсязі.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що на підставі заяви від 17.01.2007 року і відповідно до наказу позивача від 17.01.2007 року №НТ070117 ОСОБА_5 надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю.

Згідно із наказом від 22.01.2008 року №НТ080122 відповідач знятий з обліку у зв'язку із працевлаштуванням за направленням ДСЗ з 22.01.2008 року.

Листом від 08.02.2016 року вих. №3138/03 Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому повідомило Хмельницький міський центр зайнятості, що ОСОБА_5 відповідно до но індивідуальних відомостей про застраховану особу працював у період з квітня 2007 року по січень 2008 року у Хмельницькому національному університеті.

На запит позивача Хмельницький національний університет 04.03.2016 року надав інформацію про те, що відповідач з 10.04.2007 року по 30.06.2007 року (наказ №16-к від 11.04.2007 року) та з 01.09.2007 року по 31.07.2008 року (наказ №52-к від 28.09.2007 року) працював у Хмельницькому національному університеті демонстратором пластичних поз на кафедрі дизайну на умовах погодинної оплати праці обсягом 200 та 240 годин.

Відповідно до довідки про доходи від 04.03.2016 року вих. №229 ОСОБА_5 як викладачу-погодиннику Хмельницького національного університету за період з квітня 2007 року по січень 2008 року нарахована заробітна плата у сумі 3010,18 грн.

За результатами розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», проведеного Хмельницьким міським центром зайнятості у березні 2016 року, відповідачу за період з 17 квітня 2007 року по 11 січня 2008 року зайво нарахована і виплачена допомога по безробіттю у 789 грн 88 коп.

31.03.2016 року позивачем видано наказ №89 «Про повернення коштів», згідно з яким мають бути вжиті заходи щодо повернення виплаченої ОСОБА_5 допомоги по безробіттю у сумі 789 грн 88 коп.

Наведене підтверджується матеріалами справи і не заперечується сторонами.

Відмова в позові мотивована спливом позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі.

Такий висновок суду відповідає обставинам справи і вимогам закону.

Згідно з ч. 2 і ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

На підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до п. 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 року №60/62, постановою правління Пенсійного фонду України від 13.02.2009 року №7-1 і зареєстрованого і Міністерстві юстиції України 12 березня 2009 року за №232/16248 (далі - Порядок), у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. Якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених виплат з дня їх призначення повертаються особою відповідно до пункту 7 цього Порядку.

Отже, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про наявність підстав для повернення ОСОБА_5 отриманої за період з 17 квітня 2007 року по 11 січня 2008 року допомоги по безробіттю у сумі 789 грн 88 коп у зв'язку із працевлаштуванням та отриманням доходів у цей період, про що він не повідомив позивача.

За змістом ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Згідно з ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, як його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

За змістом цієї норми права початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право у примусовому порядку через суд.

Про застосування позовної давності відповідач заявив у суді першої інстанції 20 березня 2018 року (а.с. 27-28).

Місцевий суд правильно не погодився з позивачем, що перебіг позовної давності почався у березні 2016 року, коли Управлінням Пенсійного фонду України у м Хмельницькому повідомлено про роботу ОСОБА_5 і отримані ним доходи у січні 2007 року - квітні 2008 року.

Про порушення відповідачем вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» позивач міг довідатися ще з 2008 року.

Відповідно до п. 2, п. 3 і п. 4 зазначеного вище Порядку перевірка достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної проводиться районними, міськрайонними, міськими та районними у містах центрами зайнятості, на які покладено виконання функцій робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, за місцем реєстрації роботодавця як платника внесків на загальнообов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття.

Для проведення перевірки центри зайнятості взаємодіють з Державною податковою адміністрацією України та Пенсійним фондом України шляхом обміну інформацією про отримані особами, які перебувають на обліку в державній службі зайнятості як безробітні, доходи від провадження підприємницької діяльності, виконання робіт за трудовим договором, у тому числі за сумісництвом, під час роботи за кордоном, виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Обмін інформацією здійснюється між Державним центром зайнятості, Державною податковою адміністрацією України та Пенсійним фондом України як центральними органами виконавчої влади.

Позов до суду пред'явлено лише 02.02.2018 року зі спливом позовної давності.

Посилання позивача в апеляційній скарзі на те, що виплачена сума допомоги по безробіттю внаслідок умисного невиконання застрахованою особою своїх обов'язків та зловживання ними стягується з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг не спростовує висновок суду про сплив позовної давності - строку, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

У зв'язку з наведеним заслуговують на увагу аргументи, зазначені у відзиві на апеляційну скаргу.

Рішення суду першої інстанції ухвалене відповідно до норм матеріального права із додержанням норм процесуального права і підстав для його скасування у межах доводів апеляційної скарги немає.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Хмельницького міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 березня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 03 липня 2018 року.

Суддя-доповідач /підпис/ О.І. Талалай

Суддя /підпис/ А.П. Корніюк

Суддя /підпис/ І.В. П’єнта

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду О.І.Талалай