Рішення № 75065404, 02.07.2018, Заставнівський районний суд Чернівецької області

Справа № 716/921/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.07.18 Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючої судді Пухарєвої О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кульки О.М.,

позивача – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Заставна за правилами розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції в Чернівецькій області 1-роти, лейтенанта поліції ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Управління патрульної поліції в Чернівецькій області департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора Управління патрульної поліції в Чернівецькій області 1-роти, лейтенанта поліції ОСОБА_2, в якій просить скасувати постанову серії ВР №139013 від 01.06.2018 року, про накладення на нього адміністративного стягнення за ч.2 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 425 грн. та провадження у справі закрити.

В обґрунтування позову посилається на те, що 01.06.2018 інспектором Управління патрульної поліції в Чернівецькій області 1-роти, лейтенантом поліції ОСОБА_2 відносно нього було винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення за ч.2 ст. 122 КУпАП. Позивач вважає, що вказана постанова у справі про адміністративне правопорушення від 01.06.2018 року є незаконною і такою, що винесена з грубим порушенням чинного законодавства, а зазначені в ній обставини не відповідають дійсним обставинам справи, що на його думку призвело до незаконного притягнення до адміністративної відповідальності і застосування до нього адміністративного стягнення, а тому вважає, що постанова підлягає скасуванню.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, обґрунтувавши їх вищенаведеним та просив їх задовольнити. Суду пояснив, що перед тим як його зупинив працівник патрульної служби він рухався на автомобілі марки «Renault Megan», номерний знак НОМЕР_1, по дорозі Н-03 поблизу м. Хотин Чернівецької області. Виїхавши на перехрестя з круговим рухом, він увімкнув покажчик правого повороту, здійснив поворот праворуч та продовжив рух прямо по дорозі Н-03 у напрямку м. Хмельницький, відповідно при повороті керма, покажчик правого повороту автоматично вимкнувся. Після чого був зупинений інспектором Управління патрульної поліції в Чернівецькій області 1-роти, лейтенантом поліції ОСОБА_2, який повідомив йому, що він під час здійснення повороту при виїзді з перехрестя, де організовано круговий рух, не увімкнув на автомобілі покажчик правого повороту. При цьому із відеозапису нагрудної камери не вбачалося факту неувімкнення ним вказаного покажчика повороту.

Відповідач ОСОБА_2 та представник третьої особи - Управління патрульної поліції в Чернівецькій області департаменту патрульної поліції Національної поліції України, в судове засідання не з'явилися, не дивлячись на своєчасне та належне їх повідомлення про час та місце судового розгляду справи, про що свідчить їх підпис у рекомендованих повідомленнях про вручення поштових відправлень. Заяви про відкладення розгляду справи та повідомлення про поважність причини неявки в судове засідання від них надходило.

Від представника відповідача ОСОБА_3 надійшла заява із клопотанням про продовження строку на подання відзиву на позовну заяву у відповідності до вимог ч.1 ст. 261 КАС України, яка визначає особливості подання заяв по суті справи у спрощеному позовному провадженні, у задоволенні якого суд відмовив, враховуючи те, що розгляд окремих категорій адміністративних справ, в тому числі щодо рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень про притягнення до адміністративної відповідальності, передбачено ст.ст. 268-271 КАС України, відповідно до яких встановлено термінові строки розгляду справ даної категорії, а саме 10 днів з дня відкриття провадження у справі, а тому термін на подання відзиву на позовну заяву відповідачу встановлено менший ніж передбачений для розгляду справ в порядку спрощеного позовного провадження. Також суд взяв до уваги те, що ухвалу про відкриття провадження у справі від 22.06.2018 відповідачем було отримано 23.06.2018, у зв'язку із чим у відповідача було достатньо часу на виготовлення та подання до суду відзиву на позов, а про наявність поважних причин, що унеможливили подання відзиву у встановлений судом строк, представник відповідача в своїй заяві про продовження строку не зазначив.

Відповідно до ч.1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч.3 ст. 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Суд, вислухавши позивача, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо) неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За умовами ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

За змістом п. 1-2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.

З постанови про накладення адміністративного стягнення серії ВР №139013 від 01.06.2018 року вбачається, що ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, а саме за те, що ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки «Renault Megan», державний номерний знак НОМЕР_1, на автодорозі Чернівці-Хмельницький, Н-03 порушив Правила дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП.

В судовому засіданні із пояснень позивача ОСОБА_1 встановлено, що перед тим як його зупинив працівник патрульної служби він рухався на автомобілі марки «Renault Megan», номерний знак НОМЕР_1, по дорозі Н-03 поблизу м. Хотин Чернівецької області. Проїхавши перехрестя з круговим рухом, він увімкнув покажчик правого повороту, здійснив поворот праворуч та продовжив рух прямо по дорозі Н-03 у напрямку м. Хмельницький, відповідно при повороті керма, покажчик правого повороту автоматично вимкнувся. Після чого був зупинений інспектором Управління патрульної поліції в Чернівецькій області 1-роти, лейтенантом поліції ОСОБА_2, який повідомив йому, що він під час здійснення повороту при виїзді з кругової частини дороги, де організовано круговий рух, не увімкнув на автомобілі покажчик правого повороту. При цьому при перегляді відеозапису нагрудної камери він не побачив, що цей факт відповідним чином зафіксований.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз’їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв’язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами як: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів та показаннями свідків.

Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатись на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно із ч.1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З огляду на вищенаведені приписи законодавства щодо збирання доказів обов'язок доказування правомірності складання постанови про адміністративне правопорушення, наявності в діях особи складу правопорушення покладається законом на відповідача.

Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, в тому числі передбачені ч. 5 ст. 121.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до положень ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07 листопада 2015 року та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за № 1408/27853 (далі - Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених, в тому числі ч.2 ст.122 КУпАП.

Згідно з п. 2 розділу ІІІ Інструкції, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст.122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (п.10 розділу ІІІ Інструкції).

Відповідно до п. 1 розділу IV Інструкції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Жодних належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності своїх дій щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідач суду не надав.

Дані, які містяться в постанові про адміністративне правопорушення не дають можливості встановити наявність порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху і, відповідно, наявність адміністративного правопорушення.

При розгляді аміністративної справи, визнаючи позивача винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП, відповідач не взяв до уваги усні пояснення позивача, при цьому доказів на підтвердження правомірності своїх дій щодо винесення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності суду не надав.

Згідно ч.3 ст. 286 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, враховуючи, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, підтверджуючих правомірність його рішення, суд вважає, що підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності відсутні.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягають задоволенню.

Приписами ч.1 ст. 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.5 ст. 139 КАС України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а відповідач в даній справі є посадовою особою Управління патрульної поліції в Чернівецькій області департаменту патрульної поліції Національної поліції України, то судовий збір в розмірі 704 грн. 80 коп. слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань саме цієї юридичної особи на користь держави.

На підставі ст.ст. 245, 251, 258, 268, 285 КУпАП, керуючись ст.ст. 9,14,19,72,77, 90, 139, 246, 250, 286 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати постанову серії ВР № 139013 від 01.06.2018 року, винесену інспектором Управління патрульної поліції в Чернівецькій області 1-роти, лейтенантом поліції ОСОБА_2, про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч.2 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу, в розмірі 255 грн.

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст. 122 КУпАП закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Чернівецькій області департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь держави судовий збір в розмірі 704 грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду (у відповідності до вимог пп. 15.5 п. 15 Розділу 7 Перехідних положень КАС України) протягом десяти днів з дня його проголошення.

Копія рішення невідкладно надсилається учасникам справи, якщо вони не були присутні під час його проголошення.

Повне рішення складено 02.07.2018.

Суддя Пухарєва О.В.