Ухвала суду № 75065211, 02.07.2018, Черкаський районний суд Черкаської області

707/3035/16-ц

4-с/707/13/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2018 року Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючої судді Соколишиної Л.Б.

при секретарі Культенко Н.В.

за участю заявника ОСОБА_1

стягувача ОСОБА_2

державного виконавця Яворського О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси скаргу ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Черкаського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Черкаській області ОСОБА_3,-

в с т а н о в и в:

Заявник звернувся до суду з указаною скаргою, мотивуючи її тим, що на виконанні в Черкаському РВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області знаходиться виконавчий лист № 2/707/280/17 від 21 серпня 2017 року про стягнення з нього на користь ОСОБА_2 заборгованості в розмірі 1096855 грн. та 6890 грн. судового збору. 31 серпня 2017 року старшим державним виконавцем Черкаського РВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області ОСОБА_3 було винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, якою описано та вилучено його автомобіль марки Hyundai НD72, державний номерний знак НОМЕР_1, 2008 року випуску. Зазначений автомобіль є предметом застави ПАТ «КБ «Надра» згідно із договором застави. 18 червня 2018 року йому стало відомо, що старший державний виконавець 31 травня 2018 року виніс постанову про призначення суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання ПП «Ажіо» для визначення ринкової вартості майна з метою подальшої реалізації. Не погоджується з такими діями державного виконавця та вважає їх незаконними, оскільки, на його думку, визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. Вважає, якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Оскільки заставодержатель ПАТ «КБ «Надра» не є стороною виконавчого провадження, державний виконавець повинен був повідомити його про арешт майна. Наголошує, що станом на 19 червня 2018 року в Черкаському районному суді Черкаської області продовжується розгляд його скарги на дії старшого державного виконавця Черкаського РВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області ОСОБА_3 в частині вилучення та неповернення йому його майна. Просить визнати неправомірними дії старшого державного виконавця в частині винесення постанови про призначення суб’єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання ПП «Ажіо» для визначення ринкової вартості його майна з метою подальшої реалізації та скасувати дану постанову, а також просить зобов’язати державного виконавця не вчиняти жодних дій, направлених на реалізацію та оформлення результатів торгів щодо арештованого майна до набрання законної сили судовим рішенням у справі за його скаргою на дії старшого державного виконавця Яворського О.М. в частині вилучення та неповернення йому його майна.

У судовому засіданні заявник вимоги скарги підтримав та пояснив, що рішенням апеляційного суду Черкаської області було скасовано заочне рішення Черкаського районного суду про солідарне стягнення з нього боргу в розмірі 191608 грн. 75 коп. на користь ПАТ «КБ «Надра», який є заставодержателем у справі. А тому, вважає, що наданий державному виконавцю дозвіл на реалізацію його автомобіля не є актуальним, оскільки сума боргу його перед банком наразі не встановлена.

У судовому засіданні державний виконавець Яворський О.М. заперечив проти вимог скарги та пояснив, що патрульною поліцією виявлено за допомогою системи відеофіксації «Рубіж» спірний автомобіль, який був описаний та встановлено, що той перебуває в заставі ПАТ «КБ «Надра». Державним виконавцем було доведено до відома банку про накладення арешту на зазначений автомобіль. Останнім було надано письмову згоду на реалізацію предмета застави, з урахуванням інтересів банку.

Суд, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши письмові матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Постановою 3ВП № 54478889 про опис та арешт майна (коштів) боржника від 31 серпня 2017 року старшого державного виконавця Черкаського РВ ДВС ГТУЮ в Черкаській області ОСОБА_3 встановлено, що згідно заяви стягувача ОСОБА_2 та матеріалів виконавчого провадження за боржником ОСОБА_4, який є заявником по справі, на праві приватної власності зареєстровано вантажний автомобіль марки Hyundai HD72, державний номерний знак НОМЕР_1. На описане майно було накладено арешт. Відповідальним зберігачем призначено ДП «Сетам» в особі ОСОБА_5 Зазначена постанова була підписана власноруч двома понятими, зберігачем ОСОБА_5, державним виконавцем Яворським О.М., стягувачем ОСОБА_2 та заявником по справі. Тобто заявник був ознайомлений із постановою про опис та арешт автомобіля.

Як вбачається із листа Черкаського РВ ДВС № 14769/3 від 28 вересня 2017 року вищевказаний автомобіль заявника перебуває в заставі ПАТ КБ «Надра Банк», у зв’язку з чим Черкаський РВ ДВС просив останнього надати згоду на реалізацію арештованого майна.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження» для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі, якщо наявна письмова згода заставодержателя.

Заявою заставодержателя ПАТ «КБ «Надра» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію № 1-4-1978 від 27 лютого 2018 року було надано згоду на реалізацію предмета застави - автомобіль марки Hyundai HD72, державний номерний знак НОМЕР_1, який належить боржнику.

Заявник посилався на те, що вищезазначене заочне рішення Черкаського районного суду було скасовано, у зв’язку з чим вважає, що дозвіл банку вже не є актуальним, однак не долучив копії рішення до матеріалів справи.

Разом з тим, із вищевказаної заяви ПАТ «КБ «Надра» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію № 1-4-1978 від 27 лютого 2018 року вбачається, що між ПАТ «КБ «Надра» та заявником по справі ОСОБА_1 29 серпня 2008 року було укладено договір «Кредитування комерційного автотранспорту» № 360/МКЦ/2008-980, згідно із яким банк надав останньому кредит у розмірі 180744 грн. на придбання автотранспортного засобу. Договором обумовлено, що заявник по справі передає в заставу банку придбаний автотранспортний засіб: автомобіль марки Hyundai HD72, рік випуску - 2008, сірого кольору, заводський номер кузова KMFGA17ВР8С088235, державний номерний знак НОМЕР_1.

01 вересня 2008 року заставу вказаного автотранспортного засобу зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (витяг № 20534906 від 01 вересня 2008 року), яка чинна й понині (витяг № 54971421 від 26 лютого 2018 року), чим встановлено заборону на відчуження Предмету застави без згоди заставодержателя.

Заявник по справі порушив умови кредитного договору, що спричинило початок з боку ПАТ «КБ «Надра» претензійно-позовної роботи з примусового стягнення боргу, що передбачає, в тому числі, й звернення стягнення на предмет застави. Черкаським районним судом Черкаської області 13 жовтня 2014 року ухвалено заочне рішення у справі № 707/1673/14-ц про солідарне стягнення з заявника боргу в розмірі 191608 грн. 75 коп. та судовий збір 1914 грн. 44 коп. Заявником було ініційовано перегляд вказаного заочного рішення суду.

Відповідно до ч. 5 ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження» якщо заставодержатель не є стягувачем у виконавчому провадженні, йому виплачуються кошти після належного підтвердження права на заставлене майно.

Як пояснив державний виконавець, банком надано такі документи до ДВС, тому після реалізації арештованого майна у першу чергу будуть погашатися борги заявника перед ПАТ «КБ «Надра».

Скасування заочного рішення не тягне за собою припинення статусу ПАТ «КБ «Надра», як заставодержателя по відношенню до автомобіля. А тому, суд приходить до висновку, що наданий дозвіл банка на реалізацію заставного майна є актуальним, оскільки на сьогоднішній день він є чинним.

Крім того, наявність іншої скарги у суді на розгляді не зупиняє виконавчого провадження, а відтак державний виконавець правомірно вчинив виконавчі дії.

На підставі викладеного, ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження», керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Черкаського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Черкаській області ОСОБА_3 Миколайовича- відмовити повністю.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції протягом п’ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а в разі її оскарження - після розгляду справи апеляційним судом, якщо вона не буде скасована.

Повний текст ухвали складено 02 липня 2018 року.

Суддя Л. Б. Соколишина