Рішення № 75064784, 02.07.2018, Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа № 699/457/18

Номер провадження 2/699/398/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.2018 року м.Корсунь-Шевченківський

Корсунь - Шевченківський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Свитки С.Л.,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м.Корсуні-Шевченківському Черкаської області цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

10.05.2018 року позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить ухвалити рішення та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 57665,81 грн. за кредитним договором б/н від 11.04.2013 року.

Свій позов позивач мотивує тим, що відповідно до Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт від 11.04.2013 року, ОСОБА_2 отримала кредит в сумі 16692,16 грн на 36 місяців шляхом встановлення кредитної лінії на платіжну карту з обов»язком повернути кредит, сплатити відсотки в сумі 1,5 % в місяць на суму залишку заборгованості по кредиту. Починаючи з 1 по 25 число кожного місяця позичальник сплачує банку щомісячний платіж в сумі 605,59 грн.

Відповідач підтвердила, що Генеральна угода разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами, складають між позивачем та відповідачем ОСОБА_3, про що свідчать підписи відповідача та представника позивача на угоді.

Позивач свої зобов’язання за Договором виконав та надав відповідачу кредит.

Відповідач не надавала своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, процентами, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, у зв’язку з чим у неї виникла заборгованість перед позивачем, яку вона добровільно не погашала, тому і подано даний позов до суду.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, до суду поступило клопотання з проханням слухати справу у відсутність представника позивача та підтриманням позовних вимог, відсутністю заперечень проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_2 позов визнала.

Суд, вислухавши пояснення відповідача, з»ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, вважає, що позов підлягає до задоволення частково.

У судовому засіданні встановлено, що між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено Генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт від 11.04.2013 року, згідно якої ОСОБА_2 отримала кредит в сумі 16692,16 грн строком на 36 місяців по 30.04.2016 року шляхом встановлення кредитної лінії на платіжну карту з обов»язком повернути кредит, сплатити відсотки в сумі 1,5 % в місяць на суму залишку заборгованості по кредиту. Починаючи з 1 по 25 число кожного місяця позичальник сплачує банку щомісячний платіж в сумі 605,59 грн для погашення заборгованості по кредиту, яка складається із заборгованості по кредиту, відсотків, а також інших витрат з кінцевим терміном повернення 30.04.2016 року (п.2.1.)

Згідно п.2.2. Генеральної угоди при порушенні позичальником строку погашення заборгованості позичальник сплачує штраф в сумі 6810,09 грн.

Згідно п.2.11 Генеральна угода разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами, складають між позивачем та відповідачем ОСОБА_3, про що свідчать підписи відповідача та представника позивача на угоді (а.с.7).

При укладенні договору сторони керувались ч.1 ст.634 ЦК України, якою передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Копію заяви позичальника, генеральної угоди, витягу з Умов та правил надання банківських послуг, витяг з тарифів, додані позивачем до позовної заяви (а.с.6-31).

Судом достовірно встановлено, що саме ці Умови та Правила надання банківських послуг розумів позичальник, підписуючи генеральну угоду. Вказане узгоджується з висновками, викладеними у рішенні апеляційного суду Черкаської області від 20.02.2017 року у справі №712/2281/16-ц.

Відповідач погодився на те, що позивач нараховує проценти за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами Банку», з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п.2.1.1.12.6 Умов та правил надання банківських послуг.

Згідно п.1.1.3.2.3. Банк має право змінювати тарифи, а також інші умови обслуговування рахунків. При цьому Банк, за винятком випадків зміни розміру наданого кредиту (кредитного ліміту), зобов»язаний не менше, ніж за 7 днів до введення змін проінформувати клієнта, зокрема у виписці за картрахунком, згідно з п.1.1.3.1.9 Договору. Якщо протягом 7 днів Банк не одержав повідомлення від клієнта про незгоду із змінами, то вважається, що клієнт приймає нові умови.

П. 1.1.3.1.9 передбачено, що банк зобов»язаний не рідше одного разу на місяць способом, зазначеним у заяві, надавати власнику виписки про стан картрахунків і про здійснені за минулий місяць операції за картрахунками. У разі підключення до власника до системи Internet Banking (Приват24) виписки надаються через цей комплекс. У разі підключення клієнта до комплексу Mobile Banking Банк надає можливість доступу до інформації про стан рахунка шляхом використання функції смс-повідомлень.

В розділі 1.1.2.1. закріплені обов»язки клієнта, зокрема згідно п.1.1.2.3. обов»язком клієнта є одержувати виписки про стан картрахунків і про здійснені операції за картрахунками. Згідно п.1.1.2.4. у разі незгоди зі змінами Правил та/або Тарифів банку звернутися до банку для розірвання договору і погасити заборгованість, що виникла протягом 30 днів з моменту повернення карток. У разі незгоди зі списанням коштів з картрахунка інформувати (також письмово, якщо вирішення питання передбачає таку необхідність) Банк про це протягом тридцяти п»яти днів з моменту списання. П.1.1.5.26. передбачено, що неотримання виписки або несвоєчасне отримання не звільняє власника від виконання своїх зобов»язань за договором.

З розрахунку заборгованості за кредитним договором (а.с.4-5) вбачається, що на час отримання кредиту процентна ставка становила 18%, розмір якої не змінювався.

Відповідно до п.2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг клієнт зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, процентами за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених Договором.

Згідно п.2.1.1.5.6 Умов та правил надання банківських послуг, у разі невиконання зобов'язань за Договором, на вимогу банку клієнт зобов’язаний виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплатити винагороду банку.

Щодо нарахування пені п.2.1.1.12.6.1. Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що у разі виникнення прострочених зобов»язань на суму від 100 грн клієнт сплачує банку пеню.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення – строків виконання грошових зобов’язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України у справі №6-2003цс15 від 21.10.2015 року.

Відповідач своєчасно не повертала позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, процентами, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, у зв’язку з чим у неї виникла заборгованість перед позивачем.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позивач свої зобов’язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме: надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому Договором.

З огляду на зазначене, суд, з урахуванням наданих доказів, прийшов до висновку, що в порушення умов Договору та ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач свої зобов’язання не виконала.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Тобто, ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за Договором.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов’язання.

Згідно ч.2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

На підставі п.2.1.1.5.4. Умов та правил надання банківських послуг у разі незгоди зі змінами Правил та/або «Тарифів Банку», клієнт зобов'язаний звернутись до банку для розірвання Договору та погасити заборгованість, що виникла перед банком.

Така заява відповідачем позивачу не надавалась, бо протилежного суду не надано.

У зв’язку із зазначеними порушеннями зобов’язань за Договором, як вказує позивач, відповідач станом на 16.04.2018 року має заборгованість – 57665,81 грн., яка складається з наступного:

- 16692,16 грн. - заборгованість за кредитом;

- 14890,00 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 25273,56 грн. - заборгованість за пенею та комісією;

- 810,09 грн. - штраф відповідно до п.2.2 генеральної угоди.

Розрахунок суми заборгованості відображено з моменту надання та отримання кредитної послуги, додано на а.с.4-5. З вказаного розрахунку вбачається, що відповідач частково погашала заборгованість і вказані дії суд оцінює, як визнання укладеного договору.

Згідно ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

З наданого розрахунку вбачається, що розмір неустойки перевищує розмір збитків, але у відповідача відсутні інші обставини, які мають істотне значення.

Відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов’язання і заборгованість за Договором не погашає.

Відповідно до ч.1 ст. 598 ЦК України, зобов’язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

В ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Не виконуючи належним чином зобов’язання за Договором відповідач порушила зазначені вище норми законодавства та умови Договору.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до норм ст. 257 ЦК України стягнення боргу обмежується останніми трьома роками перед зверненням кредитора до суду.

Згідно ч.2 ст.258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність в один рік.

Згідно ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Відповідачем не було заявлено про застосування позовної давності.

Згідно ч.1 ст.259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Договором (п.п.1.1.7.31) передбачено, що строк позовної давності стосовно вимог банку щодо повернення кредиту, оплати процентів за користування кредитом, винагороди, пені, штрафів складає 50 років.

У постанові ВС України у справі № 6-240цс14 від 11.02.2015 року вказано про право сторін на збільшення строку позовної давності, яка викладається у письмовій формі договору і є обов’язковою для сторін і суд повинен керуватися вказаними умовами договору.

Тобто, сторони самі визначили строк позовної давності для вимог за Договором, який складає 50 років і на день звернення позивача до суду не сплив.

Таким чином, на підставі наданих позивачем доказів, які є належні і допустимі та якими позивач довів свої вимоги, суд вважає, що позивач належним чином довів, що відповідач не виконав умови Договору, а тому позов підлягає до задоволення частково та стягує з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитом в сумі 56855,72 грн, яка складається: 16692,6 грн. - заборгованість за кредитом; 14890,00 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 25273,56 грн. - заборгованість за пенею. Що стосується стягнення штрафу в 810,09 грн, суд відмовляє, оскільки штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення – строків виконання грошових зобов’язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі позову позивачем сплачений судовий збір в сумі 1762 грн, ціна позову становить 57665,81 грн, судом позов задоволено частково та стягнуто 56855,72 грн, відсоток задоволених позовних вимог становить 98,6% (56855,72 грн*100%/57665,81 грн).

Тому суд, відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 141 ЦПК України, стягує з відповідача на користь позивача судові витрати (сплачений судовий збір) пропорційно розміру задоволених позовних вимог і становить 1737,33 грн (1762 грн*98,6%/100%).

Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, жительки смт.Стеблів вул.Л.Українки, 25, зареєстрованої в ІНФОРМАЦІЯ_3, паспорт серії НЕ №674387 виданий Корсунь-Шевченківським РС УДМС України в Черкаській області 14.12.2012 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, інші дані про особу суду не надані, на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, рахунок №29092829003111 (для погашення заборгованості та судових вират) МФО 305299), заборгованість за кредитним договором б/н від 11.04.2013 року в сумі сумі 56855,72 грн, яка складається: 16692,6 грн. - заборгованість за кредитом; 14890,00 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 25273,56 грн. - заборгованість за пенею станом на 16.04.2018 року та судові витрати (судовий збір) в сумі 1737,33 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга може бути поданою до апеляційного суду Черкаської області через Корсунь-Шевченківський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя ОСОБА_4.