Постанова № 75064433, 21.06.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 2/638/371/17-ц (категорія: спори, що виникають із сімейних правовідносин)

Провадження № 22ц/790/234/18

21 червня 2018 року Апеляційний суд Харківської області у складі колегії суддів:

головуючого судді - Кіся П.В.,

суддів: - Бровченко І.О.,

- Бурлака І.В.,

за участю секретаря - Пузікової Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 10 серпня 2017 року (суддя Аркатова К.В.)

у цивільній справі (2/638/371/17-ц) за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3

про стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

13.01.2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом, який в подальшому уточнила та просила стягнути з ОСОБА_3 аліменти на утримання дітей ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/4 частини на кожну дитину від заробітку відповідача щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення ними повноліття.

Крім того, ОСОБА_4 просила стягнути з ОСОБА_3 аліменти на її утримання у розмірі 1/4 частини від заробітку відповідача щомісячно з дня пред'явлення позову і до досягнення ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, трирічного віку.

В обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем з 09.11.2007 року по 07.02.2017 року, від шлюбу мають синів ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають разом з нею. Вона не може самостійно забезпечити дітям належний рівень життя необхідний для фізичного, розумового, духовного та соціального розвитку, а відповідач у справі має можливість сплачувати аліменти на утримання дітей, оскільки є працевлаштованим, інших утриманців немає.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 10 серпня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволені частково.

Суд вирішив стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання дітей ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, по 1/4 частини від заробітку на кожну дитину, але не менше 50 % від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 13.01.2017 року та до досягнення ними повноліття, а також вирішив стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частини від заробітку, щомісячно, починаючи з 13.01.2017 року та до досягнення ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, трирічного віку.

В іншій частині позовних вимог суд вирішив відмовити.

Додатковим рішенням Дзержиснького районного суду м. Харкова від 05.10.2017 року вирішено стягнути з відповідача на користь держави судовий збір.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, вважаючи рішення постановленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також при невідповідності висновків суду обставинам справи, просив змінити рішення суду першої інстанції в частині розміру аліментів на дійте та колишню дружину.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_3 зазначає, що судом першої інстанції на 21,5% перевищено загальний розмір відрахувань із заробітної плати; що суд не врахував ту обставину, що відповідно до ч.5 ст. 183 СК України розмір аліментів на утримання двох дітей має бути 1/3 частина від заробітку, оскільки на його утриманні знаходиться ще й престаріла мати ОСОБА_8 1944 р.н., з якою він на цей час проживає разом та змушений оплачувати комунальні послуги, купувати їжу, медикаменти, одяг та ін.

Вважає, що відсутні законні підстави для стягнення з нього аліментів на позивача до досягнення сином ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, трьох років, оскільки сума стягнення аліментів перевищує встановлений законом граничний розмір утримань із заробітної плати для надання відповідачем матеріальної допомоги позивачу, а відповідно до ч.4 ст.84 СК України стягнення на утримання дружини, з якою проживає дитина, можливе лише за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Також відповідача обґрунтовував апеляційну скаргу посиланням на ту обставину, що при розгляді справи в суді він визнавав позовні вимоги ОСОБА_4 частково, вважаючи за можливе стягнення з нього аліментів на дітей в твердій грошовій сумі на кожного по 1 000 гривень, а представник позивача в судовому засіданні також була згодна на визначення аліментів у твердій грошовій сумі, яку я запропонував.

Представник ОСОБА_4 - ОСОБА_9 подала відзив на апеляційну скаргу в якому посилалася на визначені законом гарантій забезпечення права стягувача на аліменти, на те, що розмір аліментів не може бути менший ніж 50% розміру прожиткового мінімуму; що ОСОБА_3 в апеляційній скарзі навів неправильно розрахунки відсотку стягнутих з нього аліментів від його доходу, спотворюючи таким чином дійсні обставини.

В судове засідання апеляційної інстанції позивач не з'явилася, просила розглядати справу без неї, причину неявки не повідомила.

Відповідач та його представник підтримали апеляційну скаргу і просили задовольнити, посилаючись на викладені в ній доводи, а представник позивача їх заперечувала, посилаючись на свої доводи.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.

Судом встановлено, а сторонами не оспорюється та обставина, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебували у зареєстрованому шлюбі з 09.11.2007 року до 07.02.2017 року, під час перебування у шлюбі у них народились діти - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають з позивачем у справі. (а.с. 5-7, 31)

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції вірно виходив із того, що позовні вимоги ОСОБА_4 про стягнення аліментів на дітей та на її утримання до досягнення меншим з дітей трирічного віку, є обґрунтованими і підлягають задоволенню згідно із законом, яким регулюються ці правовідносини.

Відповідно до ч.1 ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч.3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно зі ч.1 ст.84 Сімейного кодексу України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Однак, при ухваленні рішення та визначенні розміру аліментів суд першої інстанції залишив поза положення частин 2, 3 статті 183 СК України, відповідно до яких у тому разі, якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття; якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Частиною 3 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.

Сторони та їх представники не заперечують ту обставину, що і позивач ОСОБА_4 і відповідач ОСОБА_3 є підприємцями, мають доходи від заснованих ними підприємств, однак не надали суду даних про дійсні свої доводи у повному обсязі.

Відповідач та його представник адвокат ОСОБА_10 обмежилися наданням суду лише довідки про нараховану йому, як «працівнику» ТОВ «Компанія Ютек» заробітну плату за лютий-липень 2017 року, підписану директором ОСОБА_3

За таких обставин колегія суддів вважає, що, визначаючи розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4, з урахуванням принципу рівності обов'язку батьків в утриманні дитини та вимог закону щодо визначення розміру аліментів, приходить до висновку, що визначений судом розмір аліментів на утримання дітей підлягає зміні шляхом встановлення єдиної 1/3 частину від доходів платника, але не менше 50 % від прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 13.01.2017 року та до досягнення ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, повноліття. Крім того, підлягає зміні визначений судом розмір стягнення з відповідача на утримання ОСОБА_4 з 1/6 до 1/8 частини від заробітку, щомісячно, починаючи з 13.01.2017 року та до досягнення ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, трирічного віку.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги в частині визначення максимального можливого за законом, на думку відповідача та його представника, а також посилання на наявність на утриманні відповідача матері, оскільки визначений апеляційним судом сукупний розмір аліментів на дітей та стягнень на утримання колишньої дружини до досягнення меншого з дітей трирічного віку узгоджується з вимогами статей 84, 182, 183 СК України і не перевищує обмеження, встановлене статті 50 ЗУ «Про виконавче провадження».

Дійсно, частиною 1 статті 202 СК України передбачено обов'язок повнолітніх дітей утримувати своїх батьків, які є непрацездатні і потребують матеріальної допомоги. ч. 1 ст. 202 СК України.

Однак відповідачем та його представником не надано, а матеріали справи не містять належним та допустимих доказів, які б свідчили про те, що його мати, яка, як він пояснив, отримує незначну пенсію, потребує матеріальної допомоги, знаходиться на його утриманні і що немає інших осіб, які за законом, зобов'язані надавати їй таку допомогу.

Інші доводи сторін не є суттєвими і на висновок суду не впливають.

Керуючись ст. ст. 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, ст. ст. 376, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 10 серпня 2017 року змінити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання дітей ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частину від заробітку, але не менше 50 % від прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 13.01.2017 року та до досягнення ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліменти на її утримання у розмірі 1/8 частини від заробітку, щомісячно, починаючи з 13.01.2017 року та до досягнення ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, трирічного віку.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 26 червня 2018 року.

Головуючий - П.В. Кісь

Судді: І.О. Бровченко

І.В. Бурлака