Рішення № 75062238, 29.05.2018, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/8582/17

н/п 2/766/1716/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2018 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Майдан С.І.,

за участю секретаря Найдишак В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

встановив:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Позовні вимоги обґрунтував тим, що 28.04.2016 року між ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» та ОСОБА_1 було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів №28-019700048/00032, предметом якого є страхування транспортного засобу «Volvo XC 60» реєстраційний номер НОМЕР_1. 20.05.2016 року в м.Києві відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Volvo XC 60» реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 та транспортного засобу «Renault Kangoo» реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3. Постановою Святошинського районного суду м.Києва від 16.06.2016 року визнано винним ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. 20.05.2016 року страхувальник звернувся до позивача із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування. Позивачем 09.06.2016 року на підставі розрахунку №00293068-SO від 09.06.2016 року було складено страховий акт №ДККА-50740 та розрахунок страхового відшкодування до нього. На підставі вказаних документів позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 87 492,99 грн. Цивільно-правова відповідальність відповідача на момент ДТП була застрахована в ПрАТ «Страхова компанія «Провідна». 12.07.2016 року позивач звернувся із заявою на виплату страхового відшкодування в порядку регресу №26259 до ПрАТ «Страхова компанія «Провідна». 20.02.2017 року ПрАТ «Страхова компанія «Провідна» сплатила страхове відшкодування в розмірі 49 500,00 грн. Тому залишок боргу, який повинен сплатити відповідач становить 37 992,99 грн. 22.02.2017 року позивачем на адресу відповідача було направлено регресу вимогу №27387 з проханням в добровільному порядку сплатити суму страхового відшкодування. Однак, відповідач вказану суму не повернув. Тому, позивач просив стягнути з ОСОБА_3 на свою користь 37 992,99 грн. по відшкодуванню шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу та судові витрати в сумі 1600,00 грн.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав в повному. Надав згоду на ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про розгляд справи повідомлений своєчасно, у встановленому законом порядку.

За таких обставин, враховуючи згоду представника позивача на слухання справи у відсутність відповідача, суд вважає можливим постановити заочне рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказів в порядку ст.280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 28.04.2016 року між ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» та ОСОБА_1 було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів №28-019700048/00032, предметом якого є страхування транспортного засобу «Volvo XC 60» реєстраційний номер НОМЕР_1.

20.05.2016 року відповідно до Довідки №92687536 про дорожньо-транспортну пригоду сталося ДТП, учасниками якого є ОСОБА_1 та водій ОСОБА_4

Постановою Святошинського районного суду м.Києва від 16.06.2016 року встановлено, що 20.05.2016 року о 07-45 год. у м.Києві відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Volvo XC 60» реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 та транспортного засобу «Renault Kangoo» реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3. ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Страхувальником 20.05.2016 року було повідомлено страховика про пошкодження транспортного засобу внаслідок ДТП та про виплату страхового відшкодування.

09.06.2016 року на підставі розрахунку №00293068-SO від 09.06.2016 року ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» було складено страховий акт №ДККА-50740 та розрахунок страхового відшкодування до нього.

Відповідно до платіжного доручення №10581 від 09.06.2016 року ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» було переведено страхове відшкодування страхувальнику у розмірі 87492,99 грн.

Цивільно-правова відповідальність відповідача на момент ДТП була застрахована в ПрАТ «Страхова компанія «Провідна».

12.07.2016 року позивач звернувся із заявою на виплату страхового відшкодування в порядку регресу №26259 до ПрАТ «Страхова компанія «Провідна».

20.02.2017 року ПрАТ «Страхова компанія «Провідна» сплатила страхове відшкодування в розмірі 49 500,00 грн.

22.02.2017 року позивачем на адресу відповідача було направлено регресу вимогу №27387 з проханням в добровільному порядку сплатити суму страхового відшкодування.

За нормою ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо іншій розмір не встановлено законом.

Згідно вимог п. ґ п.п. 38.1.1 п. 38.1. ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеній по справі № 6-1цс14, виходячи з аналізу статей 33, 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», слід зазначити, що у зв'язку із внесеними до цього Закону змінами було збережено як обов'язок страхувальника щодо вжиття заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика про настання ДТП, так і відповідне право страховика після виплати страхового відшкодування подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив його про настання ДТП.

Неузгодженість нумерації підпунктів пункту 33.1 статті 33 та підпунктів пункту 38.1 статті 38 Закону, після внесених до них змін Законом України від 17 лютого 2011 року № 3045-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування», не може обмежувати встановлене статтею 38 Закону право страховика подати регресний позов до страхувальника у разі недотримання строків і умов повідомлення страховика про дорожньо-транспортну пригоду, а тому й не може бути підставою для відмови в задоволенні такого позову.

Крім того, згідно правової позиції, наданої Верховним Судом України у постанові від 20.01.216 року (Справа № 2808цс15), право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована. У разі задоволення такого позову заподіювач шкоди не позбавлений можливості пред'явити майнові вимоги до страхової компанії, з якою ним укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

За таких обставин, суд вважає, що позивачем правомірно заявлені вимоги до відповідача з приводу відшкодування в сумі 37992,99 грн., що є сумою страхового відшкодування, сплаченою позивачем за наслідками дорожньо-транспортної пригоди, та яка підлягає стягненню в порядку регресу з відповідача, як особи, винної у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, право вимоги до якої є абсолютним, що відповідає правовій позиції, наданій Верховним Судом України у постанові від 20.01.216 року (Справа № 2808цс15).

Відповідно до частини другої ст.89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, підлягає до задоволення в повному обсязі.

В порядку ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1600,00 грн., сплачений позивачем під час звернення з даним позовом до суду.

Керуючись ст.ст.12, 13, 19, 81, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 280-282 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ІН: НОМЕР_3) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» 37992,99 гривень матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в порядку регресу.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ІН: НОМЕР_3) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» 1600,00 гривень судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Херсонської області в порядку ст. 355 ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: С.І.Майдан

Повний текст рішення суду виготовлений 08.06.2018 року.

Суддя: С.І.Майдан